Стаття 74. Землі міського електротранспорту

До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і стан­ціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалато­рами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонт­ними заводами, спорудами енергетичного і колійно­го господарства, сигналізації і зв\'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спору­дами, необхідними для забезпечення роботи місько­го електротранспорту.

Міський електротранспорт — це різновид транспор­ту загального користування. Він входить до складу єдиної транспортної системи України і задовольняє потреби населення в перевезеннях.

Суспільні відносини, пов\'язані з діяльністю цього різновиду транспорту, регулюються Законом «Про транспорт». Згідно цьому закону до складу міського електротранспорту входять, по-перше, підприємства міського електротранспорту, що здійснюють перевезен­ня пасажирів та вантажів; по-друге, рухомий склад, трамвайні і тролейбусні лінії, ремонтно-експлуатацій­ні депо, службові приміщення, фунікулери, канатні до­роги, ескалатори; по-третє, заводи по ремонту рухомо­го складу і виготовленню запасних частин, споруди енергетичного господарства та зв\'язку; по-четверте, промислові, ремонтно-будівельні, торговельні та поста­чальницькі організації; по-п\'яте, інші культурно-побу­тові заклади і підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують робо­ту міського електротранспорту.

У процесі здійснення міських перевезень, тобто пе­ревезень тролейбусами та пасажирським автомобіль­ним транспортом за маршрутами в межах території населеного пункту використовуються землі загально­го користування. В той же час специфіка міського елек­тротранспорту вимагає виділення спеціальних земель, які забезпечують роботу цього транспорту.

До земель міського електротранспорту належать землі, надані в користування під відокремлені трамвай­ні колії та їх облаштування1, колії і станції фунікуле­рів, канатних доріг, ескалаторів, трамвайно-тролейбус­ними депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетич­ного і колійного господарства, сигналізації і зв\'язку, службові і культурно-побутові будівлі та інші спору­ди, необхідні для забезпечення роботи міського елект­ротранспорту.

Особливість цих земель полягає в тому, що вони роз­ташовані в межах населеного пункту, як правило, міс­та. Вони забезпечують колективні інтереси жителів міста, які об\'єднані постійним проживанням у межах цього населеного пункту і складають основу територі-

1 Згідно Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, зат­верджених наказом Державного комітету України по жит­лово-комунальному господарству від 10.12.1996 р. № 103 (п. 2.1.2.), трамвайні колії можуть розташовуватися у ме­жах проїзної частини на одному з нерейковим транспор­том рівні, на відокремленому або на власному полотні. Трам­вайні колії на відокремленому полотні повинні укладати­ся з перевищенням на 100 мм рівня головки рейки над бордюрним каменем. Нормальна ширина відокремленого полотна повинна бути не менше 8,8 м. (п. 2.2.3.1.). (Див.: Офіційний вісник України.— 1997.— № 10.— С. 66)

1 О А

альної громади. Не виключено, що землі міського елек­тротранспорту можуть належати територіальній гро­маді як первинному суб\'єкту міського самоврядуван­ня, основному носію його функцій і повноважень. 6 цьо­му випадку вони представлятимуть собою необхідну основу для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. Крім того, треба мати на увазі, що землі міського електротранспорту викори­стовуються головним чином для задоволення кому­нально-побутових та соціально-культурних потреб на­селення міста як самостійної адміністративно-терито­ріальної одиниці.

Цільове призначення цих земель пов\'язане з розмі­щенням на відповідних земельних ділянках будівель і споруд, а також об\'єктів інженерної інфраструктури, які забезпечують роботу міського електротранспорту.

Зазначені землі надаються в користування підпри­ємствам міського електротранспорту. Розміщення на цих землях споруд та інших об\'єктів транспорту здій­снюється за погодженням з місцевими органами вла­ди і органами місцевого самоврядування у відповідно­сті із Законом «Про основи містобудування».

Оскільки згідно Закону «Про транспорт» (ст. 9) транспортні засоби, споруди, устаткування транспорту, закріплені за підприємствами, установами та організа­ціями місцевих рад, належать до комунальної власно­сті, а також можуть перебувати і у власності громадян, можна дійти висновку, що землі, які обслуговують транспортні споруди, можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.