Стаття 76. Землі енергетичної системи

1. Землями енергетичної системи визначаються землі, надані під електрогенеруючі об\'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з вико­ристанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об\'єкти транспортування електроенергії до користу­вача.

2. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Землі енергетичної системи — новий різновид зе­мель спеціального призначення. Самостійна правова регламентація використання та охорони цих земель пов\'язана з формуванням нової галузі економіки Укра­їни — електроенергетики. Ця галузь забезпечує спожи­вачів електричною чи тепловою енергією, що виробля­ється на об\'єктах електроенергетики і є товарною про­дукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Суспільні відносини, пов\'язані з виробництвом, пе­редачею, постачанням і використанням енергії, забез­печенням енергетичної безпеки України, регулюють­ся Законом України від 16 жовтня 1997 року «Про

електроенергетику»1.

До земель енергетичної системи відносяться землі,

надані під електрогенеруючі об\'єкти та під об\'єкти

транспортування електроенергії до користувача.1

Сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об\'єктів електроенергетики, які об\'єдна­ні спільним режимом виробництва, передачі та розпо­ділу електричної і теплової енергії при централізова­ному управлінні цим режимом складає об\'єднану енер­гетичну систему України.

Самостійний правовий статус мають суб\'єкти елек­троенергетики — суб\'єкти підприємницької діяльнос­ті незалежно від їх відомчої належності та форм вла­сності, що займаються виробництвом, передачею, поста­чанням електричної та теплової енергії при центра­лізованому теплопостачанні.

При здійсненні статутної діяльності суб\'єкти елек­троенергетики використовують відповідні земельні ділянки.

Забудова земель енергетичної системи, тобто проек­тування та будівництво (нове будівництво, розширен­ня, реконструкція і технічне переоснащення об\'єктів електроенергетики) здійснюється відповідними суб\'єк­тами, на основі законодавства про будівництво, зокре­ма, Закону «Про основи містобудування».

1 Відомості Верховної Ради.— 1998.— № 1.— Ст. 1.

2 До електрогенеруючих об\'єктів відносяться атомні, теп­лові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інші джерела. Під об\'єктом транс­портування електроенергії до користувача треба розуміти електричну станцію, електричну підстанцію, електричну мережу, підключені до об\'єднаної енергетичної системи України, а також котельну, підключену до магістральної теплової мережі, магістральну теплову мережу та ін.

191

У разі спорудження або реконструкції будівель, до­ріг, мостів, інших об\'єктів роботи, пов\'язані з упорядку­ванням і перенесенням повітряних і підземних елект­ричних мереж, теплових мереж та інших об\'єктів елек­троенергетики, виконуються замовниками будівництва і реконструкції відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та вимог відповідних норма­тивів і під контролем власників споруд або мереж елек­троенергетики .

Стаття, що коментується, передбачає можливість зна­ходження земель енергетичної системи у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно закону «Про електроенергетику» майнові об\'єкти електроенергетики можуть перебувати у різ­них формах власності. Трансформація державної вла­сності на ці об\'єкти можлива різними шляхами, зок­рема, в результаті їх приватизації. Але законодавством передбачено, що деякі об\'єкти електроенергетики не можуть бути приватизовані. Перелік об\'єктів електро­енергетики, які не підлягають приватизації, затверджу­ється Верховною Радою України за поданням Кабіне­ту Міністрів України.

Приватизація об\'єкта нерухомості, який розташова­ний на землях несільськогосподарського призначення, створює можливість і приватизації відповідної земель­ної ділянки. Це повною мірою стосується і земель елек­троенергетики, які таким шляхом можуть трансфор­муватися у приватну власність.

Не виключена можливість знаходження зазначених земель і в комунальній власності. У зв\'язку з цим до повноважень місцевих органів виконавчої влади та ор­ганів місцевого самоврядування у відносинах із суб\'єк­тами електроенергетики належить погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об\'єктів електроенергетики, виходячи з інтересів територіальної громади.

Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони. В цих зонах діють обмеження, передбачені Земельним кодек­сом щодо використання земель. У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучають­ся, а використовуються з обмеженнями, передбачени­ми Правилами охорони електричних мереж, які за­тверджені постановою Кабінету Міністрів України від

4 березня 1997 р.1

Правилами встановлено, що для створення нормаль­них умов експлуатації електричних мереж, забезпечен­ня їх збереження та дотримання вимог техніки безпе­ки крім встановлення охоронних зон здійснюються заходи, пов\'язані з відведенням земельних ділянок, визначенням мінімально допустимих відстаней, а та­кож прокладкою просік у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.

Правовий режим земель цих зон визначається за­конодавством України.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж: повітряних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сто­рони лінії від крайніх проводів на певну відстань в за­лежності від напруги; підземних кабельних ліній елек­тропередачі — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сто­рони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра та ін.

В охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних ме­реж, спричинити їх пошкодження або нещасні випад­ки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні бу­динки, влаштовувати будь-які звалища, розпалювати вогнища, розташовувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів тощо.

1 Офіційний вісник України.— 1997.— № 10.— Ст. 28.

193

В межах цих зон без письмової згоди енергопідпри-ємств, у віданні яких перебувають електричні мережі, а також без присутності їх представника забороняєть­ся: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гір­ничих, землечерпальних, підривних, вантажно-розван­тажувальних робіт, вирубання дерев, поливання сіль­ськогосподарських культур та ін.

Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об\'єктів електроенергетики, вста­новлюються санітарно-захисні зони, розміри та поря­док використання яких визначається в нормативно правових актах і проектах цих об\'єктів, затверджених у встановленому порядку. Зокрема, для захисту насе­лення від впливу електричного поля встановлюються санітарно-захисні зони повітряних ліній електропере­дачі напругою 330 кВ і вище.

Усі види господарської діяльності в санітарно-захис­них зонах, дозволені режимом їх використання, можуть проводитися тільки за погодженням з власником об\'­єкта електроенергетики або уповноваженим органом.

Використання об\'єктів електроенергетики з метою, що суперечить інтересам безпеки людини і держави, порушує громадський порядок, забороняється.