Стаття 19. Категорії земель

1. Землі України за основним цільовим призначен­ням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природо­охоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історнко-кудьтурного призначення;

е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв\'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

43

2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Усі землі в межах території України за основними цільовим призначенням поділяються на дев\'ять само­стійних категорій.

У порівнянні з раніше чинним земельним законо­давством у складі земель України сталися суттєві зміни. Так, замість земель населених пунктів, які ра­ніше визнавалися законом як самостійна категорія земель, а фактично згідно Конституції України є оди­ницею в системі адміністративно-територіального уст­рою держави, запроваджено нову категорію земель-зе-млі житлової та громадської забудови. Землі оздоров­чого, рекреаційного, історико-культурного призначен­ня визнано Земельним кодексом самостійними специ­фічними категоріями земель.

* Землі запасу як самостійну категорію земель ану­льовано. Але згідно частини 2 коментованої статті до складу кожної категорії земель можуть входити зем­лі запасу. Це стосується тільки тих земельних діля­нок, які не надані у власність або користування грома­дян чи юридичних осіб. Так, згідно ст. ЗО Земельного кодексу земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогос­подарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або ж передаються у власність чи користування відповідно до Земельного кодексу.

Землі в межах України є неоднорідними за своєю якістю, природними, біологічними, хімічними та інши­ми показниками. Крім того, окремі землі характери­зуються певними особливостями і можуть використо­вуватись з різною метою. Одні використовуються як засіб виробництва в сільському і лісовому господарс­тві, інші — як територіальна просторова база для роя­міщення різних об\'єктів, або ж як охоронні еони та

ін. (ст.ст. 22, 38,112 ЗК).

В основі поділу земель України на самостійні кате­горії — основне цільове призначення. Саме цей кри­терій враховують уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування, які планують вико­ристання земель, їх розподіл та перерозподіл. Цільове призначення земель визначається уповноваженими органами на підставі даних обліку та земельного ка­дастру. Як головний критерій класифікації земель України їх основне цільове призначення впливає і ви­значає зміст прав і обов\'язків суб\'єктів земельних пра­вовідносин, органів управління використанням та охо­роною земель.

Використання земель по основному цільовому при­значенню не виключає можливості використання їх одночасно і для інших цілей, наприклад, землі сільсь­когосподарського призначення — для будівництва внутрішньогосподарських доріг, землі транспорту в смузі відведення — для городництва тощо.

Поділ земель на самостійні категорії, що здійснюєть­ся за основним цільовим призначенням, представляє собою первісну класифікацію. В середині кожної кате­горії земель можлива подальша класифікація на види і підвиди в залежності від певних підстав критеріїв (су­б\'єкти права власності на землю чи права землекорис­тування, конкретне цільове призначення та ін.). Так, скажімо, землі сільськогосподарського призначення можуть бути класифіковані на землі сільськогосподар­ських підприємств, які використовують їх для веден­ня товарного сільськогосподарського виробництва і землі несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, які надаються для ведення підсобного сіль­ського господарства. Серед цих земель самостійне мі­сце займають також сільськогосподарські та несільсь-когосподарські угіддя. Наприклад, у складі земель транспорту виділяються землі залізничного, морсько­го, річкового, авіаційного, трубопровідного, міського еле­ктротранспорту, автомобільного транспорту та дорож­нього господарства. Правовий режим кожної катего-

45

рії земель визначається окремими правовими припи­сами, які зосереджені в самостійних главах кодексу.

Класифікація земель і відмінності в правовому ре­жимі окремих категорій відображають їх положення як об\'єктів державного управління, права власності і права землекористування.