Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність)

1. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безпе­рервно користуються земельною ділянкою протягом

315

15 років, але ве мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про пере­дачу її у власність або надання у користування.

2. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної дав­ності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Набувальна давність — це набуття громадянами права на земельну ділянку за давністю користування.

Умовою набуття зазначеними суб\'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протя­гом 15 років.

Відсутність будь-якого одного з названих елементів свідчить про відсутність достатніх підстав для реалі­зації норм інституту набувальної давності.

Добросовісне користування ділянкою може бути пов\'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплен­ня за громадянином цієї ділянки та ін. Громадянин повинен так користуватися земельною ділянкою, щоб не порушувати права і законні інтереси суміжних зе­млекористувачів або власників земельних ділянок. Таке користування земельною ділянкою повинне здій­снюватися з дотриманням всіх вимог екологічного за­конодавства.

Відкрите користування земельною ділянкою перед­бачає, що інформація про таке користування була відо­ма уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання цієї ділянки.

Безперервне користування на протязі 15 років озна­чає, що за цей час суб\'єкт, який здійснював експлуата­цію земельної ділянки, не залишав її без використання.

І нарешті, відсутність у громадянина або членів його сім\'ї документів, які б свідчили про наявність у них

316

прав на земельну ділянку, теж є самостійною умовою набувальної давності.

Наявність у сукупності всіх зазначених умов поро­джує у громадянина право на звернення до уповнова­женого органу з клопотанням про передачу відповід­ної земельної ділянки у власність або надання у ко­ристування.

Право на звернення до уповноваженого органу, у віданні якого знаходиться земельна ділянка, виникає у громадянина з моменту закінчення 15-річного стро­ку добросовісного, відкритого і безперервного користу­вання земельною ділянкою. Початок цього строку має бути пов\'язаний з моментом, коли громадянин присту­пив до використання земельної ділянки.

Право на звернення громадянина до уповноважено­го органу щодо передачі йому земельної ділянки на підставі набувальної давності може бути реалізовано ним у встановленому порядку.

Стаття, що коментується, залишає відкритим питан­ня про те, чи зобов\'язаний уповноважений орган задо­вольнити клопотання громадянина, чи це тільки його право. Уявляється, що в кожному конкретному випад­ку уповноважений орган, повинен враховувати всі фак­тичні обставини, тобто набувальна давність не є безу­мовною підставою виникнення земельних прав.

В результаті набувальної давності виникає право власності або право користування фізичних осіб. Оскільки суб\'єктами права постійного користування згідно статті 92 Земельного кодексу можуть виступа­ти лише підприємства, установи та організації, то при виникненні земельних прав у зв\'язку з набувальною давністю мова може йти лише про орендне землеко­ристування.

При передачі земельної ділянки у власність або у користування громадян її розмір встановлюється у межах норм, визначених Земельним кодексом.

При цьому приймається до уваги цільове призначен­ня земельної ділянки, яке безпосередньо впливає на визначення її розміру у відповідності із ст. 121 Земель­ного кодексу.

317

Стаття, що коментується, недостатньо чітко вирішує питання про характер передачі земельної ділянки (за плату чи безплатно) на підставі набувальної давності. Якщо враховувати, що в ст. 116 Земельного кодексу визначений чітко перелік випадків безоплатної пере­дачі земельних ділянок у власність, що стає очевидним, що виникнення права власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності здійснюється на пла­тній основі.

Порядок передачі земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної дав­ності встановлений ст.ст. 116,118,124 Земельного ко­дексу України.