<<
>>

Стаття 87. Окремі положення щодо застосування митного режиму реекспорту

1. Застосування митного режиму реекспорту можливе за умови ідентифікації мит­ним органом товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України.

2. Для товарів, що ввозяться з наміром подальшого реекспорту, засоби забезпе­чення ідентифікації можуть бути застосовані на момент їх ввезення на митну терито­рію України.

3. Для забезпечення ідентифікації товарів, що реекспортуються, можуть застосо­вуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу.

4. Не вимагається застосування засобів забезпечення ідентифікації до тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак.

5. Реекспорт товарів, поміщених у митний режим імпорту, згідно з пунктом 5 час­тини першої статті 86 цього Кодексу може бути здійснений імпортером цих товарів або його правонаступником.

6. В інших випадках дозволяється застосування митного режиму реекспорту при вивезенні за межі митної території України товарів іншою особою, ніж та, яка їх ввози­ла, якщо це виправдано обставинами.

7. Декларування товарів у митний режим реекспорту може здійснюватися у будь- якому митному органі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

8. Товари, що реекспортуються, можуть вивозитися за межі митної території Укра­їни однією чи кількома партіями. Допускається вивезення товарів, що реекспортують­ся, за межі митної території України не через той митний орган, через який товари ввозилися на цю територію.

9. Замість митної декларації для декларування у митний режим реекспорту упако­вок, контейнерів, піддонів та транспортних засобів комерційного призначення вико­ристовуються документи, що підтверджують попереднє ввезення зазначених товарів на митну територію України.

Для забезпечення ідентифікації товарів, що реекспортуються, можуть застосовуватися засоби, передбачені ч. 2 і 3 ст.

326 Кодексу. Ідентифікація здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових но­мерних запірно-пломбових пристроїв, печаток, голографічних міток, нане­сення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних зна­ків, проставляння штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів, транспортних засобів комерційного призначення, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаро­супровідної документації тощо. Засоби забезпечення ідентифікації можуть змінюватися чи знищуватися тільки митними органами або з їх дозволу ін­шими органами, крім випадків, коли є реальна загроза знищення, безпово­ротної втрати чи суттєвого псування товарів, транспортних засобів комер­ційного призначення. У такому разі митний орган терміново сповіщається про зміну, вилучення чи знищення засобів забезпечення ідентифікації з на­данням документальних доказів наявності зазначеної загрози.

У законодавстві України не міститься вимог застосування засобів за­безпечення ідентифікації до тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак. Тобто ідентифікація тари та піддонів може не забезпечуватися (але у разі виникнення законо­давчих винятків для певних товарів та тари використовується).

Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулю­ється виключно податковими законами України. Звільнення від оподатку­вання товарів, що реекспортуються, може також здійснюватися на підставі міжнародних договорів (угод).

До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нетарифно­го регулювання, крім випадків, визначених законом.

До заходів нетарифного регулювання належать квотування (вивезення товарів у певній кількості) та ліцензування (вивезення певних товарів) то­варів, що експортуються. Перелік таких товарів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Квотування та ліцензування здійснюються як в односторонньому по­рядку шляхом прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів Укра­їни, так і на підставі міжнародних угод.

Декларування товарів у митний режим реекспорту можливе у будь- якому митному органі. Товари, що реекспортуються, можуть вивозитися за межі митної території України будь-якими партіями (однією або декіль­кома). Допускається вивезення товарів, що реекспортуються, за межі мит­ної території України не через той митний орган, через який товари ввози­лися на цю територію.

<< | >>
Источник: Науково-практичний коментар до Митного кодексу України : у 3 т. - К. : Н94 ДННУ “Акад. фін. управління’,2012. - Т. 1. - 362 с.. 2012

Еще по теме Стаття 87. Окремі положення щодо застосування митного режиму реекспорту:

  1. Стаття 79. Окремі положення щодо застосування митного режиму реімпорту
  2. Стаття 96. Застосування митного режиму транзиту при перевантаженні товарів
  3. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування
  4. Стаття 333. Права митних органів щодо забезпечення режиму зони митного контролю
  5. Стаття 123. Умови поміщення у митний режим митного складу товарів, розміщених на митних складах, розташованих на територіях морських і річкових портів, аеропортів, залізничних станцій, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, та їх реекспорту
  6. Глава 39. Загальні положення щодо митного оформлення
  7. Стаття 85. Митний режим реекспорту
  8. Стаття 129. Завершення митного режиму митного складу
  9. Стаття 535. Загальні положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил
  10. Стаття 86. Умови поміщення товарів у митний режим реекспорту
  11. Стаття 332. Режим зони митного контролю. Забезпечення законності та правопорядку в зоні митного контролю
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -