Директива Ради Європейського Союзу про стримування небезпеки великих аварій
Важливе значення у системі забезпечення екологічної безпеки має механізм правового регулювання, який встановлено Директивою Ради Європейського Союзу про стримування небезпеки великих аварій, пов\'язаних з небезпечними речовинами, від 9 грудня 1996 року № 96/82/ЄС.
Цю Директиву прийнято з урахуванням практики застосування Директиви Ради ЄЕС від 24 червня 1982 року № 82/501 про небезпеку великих аварій, властиву деяким видам промислової діяльності, та подальшої доцільності врахування факторів ризику, збереження якості навколишнього середовища, його охорони та захисту людей шляхом здійснення профілактичних заходів і необхідністю застосування її положень до всіх підприємств, в яких небезпечні речовини присутні в таких великих кількостях, що створюється небезпека великої аварії, з метою зменшення їх ризику та ризику «ефекту доміно», забезпечення доступу до інформації, зокрема підготовки протоколу безпеки, розроблення відповідних планів дій на випадок надзвичайних ситуацій для людей та довкілля (п.п. 2, 3, 11, 17, 18, 20, 22).Норми Директиви Ради ЄС від 9 грудня 1996 року спрямовані на відвернення великих (значних) аварій, пов\'язаних із небезпечними речовинами, та обмеження їхніх наслідків для людей і навколишнього середовища з метою забезпечення послідовним та ефективним способом високих рівнів захисту в країнах Співтовариства.
Згідно з Директивою Ради ЄС від 9 грудня 1996 року термін «присутність небезпечних речовин» відображає фактичну чи прогнозовану наявність таких речовин на підприємстві або присутність таких речовин, які в разі втрати контролю за виробничим хімічним процесом могли б бути у кількостях, рівних або таких, що перевищують порогові показники, визначені у відповідних додатках до Директиви.
Важливо, що зазначена Директива встановлює чітке правило, згідно з яким держави-члени Співтовариства мають право вимагати від екологічно небезпечних підприємств складання документа, який би визначав політику попередження значних аварій та забезпечення його належного виконання.
Важливим елементом системи відвернення великих аварій та обмеження наслідків цих аварій відповідно до вимог Директиви РЄС від 9 грудня 1996 року визнано політику землекористування шляхом довгострокового планування використання земель для розміщення нових підприємств, модифікацій існуючих, розміщення нових споруд, комунікацій та інших об\'єктів поблизу житлових районів, які підвищують ризик великої аварії та її соціальних наслідків, здійснення ефективного обліку та контролю за ними, дотримання процедур консультацій з питань ризиків із громадськістю та державними інституціями з метою забезпечення у процесі прийняття відповідних рішень вимог безпеки для населення і навколишнього природного середовища.
Директивою Ради ЄС від 9 грудня 1996 року визначаються юридичні засади функціонування компетентного органу, відповідального за виконання вимог цієї Директиви, допоміжні технічні структури, організації та здійснення системи інспектування і контролю, функціонування системи інформування та обміну інформацією, порядок заборони технічної експлуатації екологічно небезпечних підприємств, встановлюються межі конфіденційності інформації, засади діяльності спеціалізованого Комітету як допоміжного органу Комісії, особливості здійснення Директиви.
Держави-члени Європейського Співтовариства взяли на себе зобов\'язання не погіршувати якість життя людини, зокрема через довкілля, здоров\'я та природу, усвідомлюючи, що людина та власність піддаються особливій небезпеці внаслідок певної діяльності, та зважаючи на те, що викиди речовин, які сталися в одній державі, можуть спричинити шкоду іншій державі, а тому проблеми, пов\'язані з такою компенсацією, мають інтернаціональне походження.