6.1. Структура та повноваження Ради Європейського Союзу.

Рада Європейського Союзу (далі – Рада ЄС) є важливим політичним інститутом, який покликаний сприяти врахуванню національних інтересів держав-учасниць та Європейського Союзу в цілому при прийнятті відповідних рішень.

Рада ЄС складається з представників кожної держави-члена на міністерському рівні, які мають повноваження брати зобов\'язан­ня від імені свого уряду. Міністри держави, яка здійснює головування, готують та ведуть відповідні сесії Ради ЄС, підписують ухвалені ними акти.

Посада Голови Ради ЄС по черзі займається кожною державою-членом на шестимісячний термін у порядку, визначеному Радою. Слід зазначити, що Голова Ради ЄС не має яких-небудь привілеїв у повноваженнях порівняно з іншими представниками Ради ЄС.

Голова ради ЄС представляє її у відносинах з іншими інституціями ЄС.

Раду скликає її Голова за власною ініціативою або на вимо­гу одного з її членів чи Комісії.

З метою забезпечення досягнення завдань, передбачених Договором про заснування ЄС, Рада ЄС:

§ забезпечує координацію загальної економічної політики держав-членів;

§ приймає рішення;

§ надає Європейській Комісії право на імпле­ментацію правил, встановлених Радою.

Рада може висувати певні вимоги щодо виконання цих повноважень та за­резервувати за собою, в особливих випадках, право самостійно здійснювати повноваження щодо імплементації прийнятих нею правил. У цьому випадку дані процедури повинні узгоджуватись з принципами та правилами, наперед сформульованими Радою на підставі одноголосно прийня­того рішення, за пропозицією Європейської Комісії і після отримання згоди Європейського Парламенту.

Рада ЄС наділена повноваженням ухвалювати рішення (ст. 202 Договору про заснування ЄС), тобто наділена правом приймати нор­мативні акти похідного права ЄС, які мають загальнообов’язкову силу для держав-учасниць.

У той же час Рада зберігає за собою ряд урядових функцій.

Крім того, Рада ЄС забезпечує загальну координацію в діяльності дер­жав-учасниць та Європейського Союзу в цілому. З огляду на це Рада ЄС забезпечує координацію загальної економічної політики держав-членів у рамках Європейського Союзу.

Істотну роль в організації роботи Ради ЄС відіграє Комітет постійних представників - Корепер, що складається з послів держав-членів при ЄС (Корепер II) та їхніх заступників (Корепер І). Тоді як Корепер II готує засідання Ради ЄС із за­гальних питань та економіки й фінансів, на Корепер І припадає підготовка засідань Ради ЄС з решти питань.

Слід зазначити, що Корепер не є інституцією Європейського Союзу, а лише структурним підрозділом Ради ЄС, що займається підготовчою роботою і який не має власних повноважень та не наділений правом ухвалювати рішення.

Корепер спрямовує та координує діяльність численних робочих груп національних експертів - первинної ланки узгодження законодавчих про­позицій Комісії. На всіх трьох рівнях своєї діяльності (Ради ЄС, Кореперу, робочих груп) Рада ЄС спирається на технічну допомогу постійно діючого Генерального секретаріату. Генеральний Секретаріат діє під керів­ництвом Генерального Секретаря, Високого Представника з пи­тань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, якому допомагає заступник Генерального Секретаря, що відповідаль­ний за діяльність Генерального Секретаріату. Генеральний Сек­ретар та його заступник призначається Радою на підставі одного­лосного рішення.