<<
>>

Документи, що посвідчують особу та дають їй право на перетин державного кордону України

Конституція України гарантує особам свободу пересування, віль­ний вибір місця проживання та право вільно залишати територію України, за винятком обставин, установлених чинним законодавством.

Документами, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну та по­свідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний доку­мент дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка[83].

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон — це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним дер­жавного кордону України та перебування за кордоном.

Цей паспорт оформляється:

- громадянам України, які досягли 18-річного віку та постійно про­живають в Україні, — за їх особистим зверненням або зверненням законних представників таких громадян щодо одержання паспор­та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує держав­ну політику у сфері громадянства, за місцем проживання; у винят­кових випадках паспорт може бути оформлено до досягнення гро­мадянином 18-річного віку;

- громадянам України, які постійно проживають, перебувають у дов­гостроковому відрядженні, на навчанні, стажуванні, працюють за контрактом або перебувають на лікуванні за кордоном і досяг- ли 16-річного віку, — за їх особистим клопотанням про одержан­ня паспорта або клопотанням їх законних представників, пода­ним до закордонних дипломатичних установ України; громадяни України, які постійно проживають за кордоном, можуть подати клопотання про одержання паспорта також до Міністерства закор­донних справ України; оформлення паспорта громадянам України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється на підставі нотаріаль­но засвідченого клопотання батьків або їх законних представників у разі потреби в самостійному виїзді таких осіб за кордон;

- особам, які проживають за кордоном і в установленому законо­давством порядку набули громадянства України, — дипломатич­ними представництвами чи консульськими установами України за кордоном[84].

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляєть­ся протягом не більш як 3 місяців із дня подання звернення щодо його одержання, а у разі, коли поїздка зумовлена необхідністю термінового лікування особи, яка від’їжджає, пов’язана з від’їздом особи, яка супро­воджує тяжкохворого, чи викликана смертю родича, який проживав за кордоном, — протягом 3 робочих днів. У разі виїзду на постійне про­живання за кордон усиновленої іноземцями дитини — громадянина України, такий паспорт оформляється протягом 10 робочих днів.

Зразок паспорта громадянина України для виїзду за кордон за­тверджується Кабінетом Міністрів України. Строк дії такого паспорта становить 10 років.

У випадку, якщо паспорт громадянина України для виїзду за кор­дон було втрачено, громадянин зобов’язаний невідкладно повідомити про це орган, який його видав, чи найближчу закордонну дипломатич­ну установу України.

За видачу та обмін паспорта на території України справляється державне мито, а за кордоном — консульський збір.

Проїзний документ дитини відповідно до Положення про проїз­ний документ дитини[85] дає право на виїзд з України і в’їзд в Україну та посвідчує особу неповнолітнього громадянина України під час пере­бування за її межами. Термін дії такого документа становить 3 роки або до 3 років у разі досягнення пред’явником документа 18-річного віку.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада

2014 року № 682 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 року № 152 та визнання такими, що втрати­ли чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» передбачено, що проїзні документи дитини для виїзду за кордон з 1 квітня 2015 року компетентними органами не видаються. Замість них передбачено вида­чу проїзного документа для дитини одного зразка з дорослими, тобто паспорта для виїзду дитини за кордон.

Закордонний паспорт дитини нового зразка являє собою 32-сто- рінкову книгу в м’якій обкладинці з безконтактним електронним чіпом (або без нього) та сторінкою особистих даних.

Він має обме­жений термін дії. Зокрема, до досягнення 16 років такий паспорт ви­дається терміном на 4 роки, після чого він підлягає заміні. Для ді­тей, які досягли 16 років, зазначений паспорт видається терміном на 10 років з аналогічною заміною надалі. Відбитки пальців у закор­донний паспорт вносяться тільки з 12 років (за письмовою згодою особи віком від 16 років та за письмовою згодою батьків (усиновлю- вачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників — для осіб від 12 до 16 років). Водночас надання біометричних даних не є обов’язковим.

Оформляти паспорти для виїзду дитини за кордон повинні лише діти, які не отримали документів для поїздок за кордон до 1 квітня

2015 року, оскільки документи для виїзду дитини за кордон, які були видані до цієї дати, не припиняють автоматично свою дію, а є дійсними протягом 3 років з моменту їх видачі або досягнення дитиною 18-річно- го віку, або ж до закінчення терміну їх дії, вказаного в самому документі. Із паспортами батьків, де внесено дані про дітей, можна перетинати кор­дон України так само, як і із закордонними паспортами дітей та дитячи­ми проїзними документами. З такими паспортами можна подорожувати з дітьми до закінчення терміну дії документа чи досягнення дитиною 18-річного віку. Усі три документи є чинними для перетину кордону України з дітьми. Проте слід пам’ятати, що проїзні документи дитини приймаються не всіма країнами світу, зокрема не приймають ці доку­менти Чехія, Португалія та Іспанія. Отже, перед поїздкою необхідно уточнити в консульській установі держави, до якої планується подорож із дитиною, чи приймає ця держава проїзні документи дитини.

Дипломатичний паспорт є документом, що посвідчує особу, під­тверджує громадянство України під час перетинання державного кор­дону і перебування за межами України та надає право такій особі на ви­їзд з України і в’їзд в Україну.

Дипломатичний паспорт оформлюється Міністерством закордон­них справ України у взаємодії з Головним обчислювальним центром Єдиного державного демографічного реєстру та Державним центром персоналізацїї документів.

Дипломатичний паспорт оформлюється на строк до 5 років.

Дипломатичний паспорт України видається на строк перебування на відповідних посадах: а) Президентові України; б) Голові Верховної Ради України; в) Прем’єр-міністрові України; г) міністрові закордонних справ України.

Дипломатичний паспорт України видається подружжю перерахо­ваних вище осіб на строк перебування їх на відповідних посадах.

Окрім зазначених вище осіб, дипломатичний паспорт України на строк виїзду у службове відрядження за кордон видається іншим дипломатичним працівникам, дипломатичним кур’єрам України, на­родним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, Голові Конституційного Суду України, Голові Верховного Суду України, секре­тареві Ради національної безпеки і оборони України, главі Адміністрації Президента України, главам і членам делегацій України на міжнарод­ні переговори, утворених відповідно до актів Президента України, Кабінету Міністрів України, якщо такими актами передбачено видачу дипломатичного паспорта.

Видача дипломатичного паспорта на строк виїзду у службове ві­дрядження за кордон Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим і голові Севастопольської міської державної адміністрацій здійснюється від­повідно до закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (2014 р.).

Видача дипломатичного паспорта, який зберігається в Міністерстві закордонних справ України, здійснюється на підставі письмового по­дання за підписом керівника або заступника керівника відповідного державного органу, установи чи організації.

Варто зауважити, що дипломатичний паспорт України також вида­ється Президентові України та його дружині і після закінчення строку повноважень Президента України або у разі дострокового припинен­ня повноважень Президента України, крім випадків, коли Президент України був усунений з поста в порядку імпічменту, та особам, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.

Службовий паспорт є документом, що посвідчує особу, підтвер­джує громадянство України під час перетинання державного кордону і перебування за межами України та надає право такій особі на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Службовий паспорт оформлюється Міністерством закордон­них справ України у взаємодії з Головним обчислювальним центром Єдиного державного демографічного реєстру та Державним центром персоналізацїї документів.

Службовий паспорт оформлюється на строк до 5 років.

Службовий паспорт видається таким особам:

1) на строк перебування у відрядженні за кордоном:

- направленим у довгострокове відрядження до закордонних ди­пломатичних установ України адміністративно-технічним праців­никам дипломатичної служби, які є громадянами України;

- направленим у довгострокове відрядження до закордонних ди­пломатичних установ України працівникам обслуговуючого пер­соналу дипломатичної служби України, які є громадянами України. Відповідні паспорти України видаються дружинам (чоловікам), не­повнолітнім дітям та іншим членам родини осіб, якщо вони прожива­ють із такими особами за кордоном, на строк проживання;

2) на строк виїзду у службове відрядження за кордон:

- керівникам та заступникам керівників центральних органів ви­конавчої влади та інших державних органів, крім тих, яким згідно з Положенням про дипломатичний паспорт України[86] видається дипломатичний паспорт України; першим заступникам та заступ­никам міністрів;

- Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;

- керівникам та заступникам керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, крім тих, яким згідно з Положенням про дипломатичний паспорт України видається дипломатичний паспорт України;

- керівникам та заступникам керівників самостійних структурних підрозділів (не нижче управління) міністерств, іншого централь­ного органу виконавчої влади;

- керівникам та заступникам керівників самостійних структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України;

- заступникам Голови та суддям Конституційного Суду України; пер­шому заступнику, заступникам Голови та суддям Верховного Суду України;

- головам, заступникам голів вищих спеціалізованих судів України;

- членам державних колегіальних органів;

- керівникам та заступникам керівників Національного банку України, Генеральної прокуратури України, Національного анти- корупційного бюро України, Генерального штабу Збройних сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім тих, яким згідно з Положенням про дипломатичний паспорт України видається ди­пломатичний паспорт України;

- керівникам та заступникам керівників самостійних структурних підрозділів (не нижче управління) Національного банку України, Генеральної прокуратури України, Національного антикорупцій- ного бюро України, Генерального штабу Збройних сил України, Центрального управління Служби безпеки України, органів вій­ськового управління інших військових формувань, утворених від­повідно до законів України;

- військовослужбовцям Управління державної охорони України, які забезпечують охорону Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України та міністра закордонних справ України;

- главам та членам делегацій на міжнародні переговори, утворених відповідно до актів Президента України або Кабінету Міністрів України.

Видача службового паспорта, який зберігається в Міністерстві закордонних справ України, здійснюється на підставі письмового подання за підписом керівника або заступника керівника відповід­ного державного органу, установи чи організації.

Повернення служ­бового паспорта на зберігання Міністерству закордонних справ України забезпечується відповідним державним органом, установою або організацією, які клопотали про його оформлення та/або видачу. Службовий паспорт повертається на зберігання разом із супровідним листом.

Посвідчення особи моряка є документом, що посвідчує особу, оформляється й видається особі, яка постійно проживає на терито­рії країни та обіймає будь-яку посаду на борту судна (крім військово­го судна), зареєстрованого в Україні чи в інших державах — членах Міжнародної організації праці. Посвідчення дає право особі, якій його оформлено, на виїзд з України та в’їзд в Україну на судні, членом екіпа­жу якого вона є, а також на виїзд з України та в’їзд в Україну в індиві­дуальному порядку під час прямування чи переходу на інше судно або списання із судна. Посвідчення не може бути використано на терито­рії України чи інших держав для укладення правочинів та здійснення приватних поїздок за кордон, не пов’язаних із виконанням трудових обов’язків.

Посвідчення видається на 5 років. Строк дії посвідчення може бути продовжено один раз — до 5 років, після закінчення якого посвідчен­ня підлягає обміну. Рішення про продовження строку дії посвідчення ухвалюється капітаном морського порту за заявами моряків у строки, передбачені для оформлення і видачі посвідчення[87].

Усі перераховані вище документи є власністю України й за умови їх належного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу.

У випадку втрати громадянином України одного зі вказаних доку­ментів, документом, що дає право на в’їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами. Воно затверджується Кабінетом Міністрів України та є до­кументом, що підтверджує громадянство України і дає право на в’їзд в Україну.

Посвідчення оформляється та видається дипломатичними пред­ставництвами та консульськими установами України в інших державах у випадку втрати особою документів, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу під час перебування за її межами, а також якщо строк дії таких документів закінчився або встановлено, що вони є не­дійсними з інших причин.

Це посвідчення містить звернення, в якому Міністерство закор­донних справ України просить органи влади іноземних держав сприяти поверненню в Україну особі, зазначеній у цьому посвідченні.

Строк дії посвідчення визначається консульською посадовою осо­бою, відповідальною за його видачу, виходячи з реальної можливості повернення пред’явника посвідчення в Україну.

За видачу посвідчення відповідно до встановленого порядку справляється консульський збір. За наявності обставин, що доводять неспроможність громадянина сплатити консульський збір за видачу посвідчення, керівником дипломатичного представництва або кон­сульської установи України в іншій державі може бути ухвалено рішен­ня про видачу такому громадянину посвідчення без справляння кон­сульського збору.

Документ, що дає право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху (позначається літерами ДПК, у машинозчитуваній зоні — VN), оформляється дипломатичними представництвами або консульськими установами України, визначе­ними міжнародними договорами України про місцевий прикордон­ний рух у порядку, встановленому МЗС, на аркуші паперу формату А4, на який приклеюється візова етикетка. До зазначеного документа вносяться відомості відповідно до таких договорів. За оформлення до­кумента, що дає право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, стягується консульський збір відпо­відно до міжнародних договорів України про місцевий прикордонний рух-

Крім перерахованих вище документів, та враховуючи Правила перетинання державного кордону громадянами України[88], посвідчен­ня члена екіпажу також дає право на виїзд з України та в’їзд в Україну, є документом, що підтверджує громадянство України і видається гро­мадянинові України, який є членом екіпажу повітряного судна, зареє­строваного в Україні відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (1944 р.), для використання його під час виконання міжнарод­них польотів.

Відповідно до Положення про посвідчення члена екіпажу[89] посвід­чення надає право члену екіпажу на виїзд з України та в’їзд в Україну на повітряному судні під час виконання ним польотного завдання. Член екіпажу може також за посвідченням здійснити виїзд з України в індиві­дуальному порядку в разі прямування до місця перебування повітряно­го судна і безперешкодний в’їзд в Україну за наявності документів про закордонне відрядження.

Посвідчення виготовляється відповідно до вимог Міжнародної ор­ганізації цивільної авіації та є документом суворої звітності.

Посвідчення, не здане в установленому порядку, вважається втра­ченим та є недійсним, у цьому випадку член екіпажу зобов’язаний негайно повідомити про це командира повітряного судна, керівника авіакомпанії чи авіапідприємства, де він працює, та органи внутрішніх справ, а за кордоном — також дипломатичне представництво або кон­сульську установу України, які видають у порядку, встановленому зако­нодавством, посвідчення особи на повернення в Україну.

Керівник авіакомпанії чи авіапідприємства не пізніше 3 днів з дати повідомлення про втрату членом екіпажу посвідчення інфор­мує про це у письмовій формі орган державного регулювання у сфе­рі цивільної авіації для подальшого інформування Адміністрації Держприкордонслужби.

Для осіб без громадянства існує посвідчення особи без громадян­ства для виїзду за кордон, що є документом, який посвідчує таку осо­бу під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном.

Відповідно до Положення про посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон[90] посвідчення оформляється особам без грома­дянства, які досягли 16-річного віку і постійно проживають в Україні, за їх особистим зверненням (зверненням їх законних представників) про одержання посвідчення до територіального органу або підрозділу MBC за місцем проживання. У виняткових випадках — за наявності ви­мог держави, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної органі­зації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, — посвідчення може бути оформлено до досягнення особою без громадянства 16-річного віку. Посвідчення оформляється протягом 3 місяців від дня звернення про одержання посвідчення, а у випадках, коли поїздка пов’язана з тер­міновим лікуванням від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи викликана смертю родича, який проживав за кордо­ном, — протягом 3 робочих днів.

За видачу посвідчення справляється державне мито.

Про втрату посвідчення особа без громадянства зобов’язана не­гайно повідомити орган, який видав посвідчення.

Проїзний документ біженця є документом, що посвідчує особу його власника та надає їй право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Документ видається також іноземцям та особам без громадян­ства, яких було визнано біженцями іншими державами — учасниками Конвенції про статус біженців (1951 р.) та (або) Протоколу щодо стату­су біженців (1967 р.) і які перебувають в Україні на законних підставах та не мають дійсних проїзних документів для виїзду за кордон.

Якщо документ пошкоджено, втрачено або строк його дії закінчив­ся, біженець може отримати новий документ у територіальному органі за місцем проживання[91] [92].

У передбачених міжнародними договорами України випадках для виїзду за кордон можуть використовуватися й інші документи

2.

<< | >>
Источник: Міграційне право України : підручник / [С.М. Гусаров, А.Т. Комзюк, M 57 О.Ю. Салманова та ін.] ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, чл.-кор. НАПрН України С.М. Гусарова. — Харків,2016. — 296 с.. 2016

Еще по теме Документи, що посвідчують особу та дають їй право на перетин державного кордону України:

  1. Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку
  2. Стаття 195. Пункти пропуску через державний кордон України, в яких товари переміщуються через митний кордон
  3. Стаття 198. Подання документів та відомостей митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України
  4. Стаття 199. Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України
  5. Стаття 319. Взаємодія митних органів з державними органами, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України
  6. Стаття 331. Розміщення споруд та об'єктів у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску через державний кордон України
  7. Стаття 396. Порядок переміщення через митний кордон України товарів закордонних дипломатичних установ України та товарів, призначених для особистого користування працівників дипломатичної служби України, які направляються у довготермінові відрядження або для проходження дипломатичної служби за кордон
  8. Особливості пропуску та оподаткування товарів, які переміщуються через митний кордон України представництвами іноземних держав, міжнародними організаціями та офіційними особами, а також дипломатичними представництвами України, що знаходяться за кордоном
  9. Стаття 206. Тимчасове зберігання товарів на складах, розташованих поза межами пунктів пропуску через державний кордон України на територіях аеропортів, морських та/або річкових портів
  10. Стаття 123. Умови поміщення у митний режим митного складу товарів, розміщених на митних складах, розташованих на територіях морських і річкових портів, аеропортів, залізничних станцій, в межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, та їх реекспорту
  11. Пашук Т.І.. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод. Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-до­слідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України / Редкол.:П.М. Рабінович (голов. ред.) та ін. Серія І. Дослідження та реферати. Випуск 15. - Львів: Край,2007. - 220 с., 2007
  12. Передача Державної пенітенціарної служби України (колишній Державний Департамент України з питань виконання покарань) у відомство Міністерства юстиції України
  13. Стаття 10. Митний кордон України
  14. Сімейне право України: навчальний посібник / Т. А. Кобзєва, В. С. Шапіро. - Суми : Сумський державний університет,2015. - 90 с., 2015
  15. Поняття та класифікація пунктів пропуску через державний кордон.
  16. 3. Класифікація видів державних службовців за кордоном.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -