2. Концепції та підходи до проведення аудиту
В теорії аудиту необхідність його розвитку розглядалась з різних точок зору. У Великій Британії і США найбільш визнаними є три підходи: теорія потенційного або існуючого інвестора, теорія агентів, теорія мотивації.
Сутність першої теорії полягає у тому, що будь-який інвестор навіть при наявності необхідного рівня знань у сфері фінансового обліку та аналізу не може бути упевненим у достовірності показників фінансовій звітності, бо він не знайомий з системою бухгалтерського обліку, на підставі даних якої складається фінансова звітність. Підтверджуючи публічну фінансову звітність, аудитор виступає гарантом взаємовідносин між компанією та інвесторами.
Теорія агентів (або управляючих) пояснює необхідність аудиту, спираючись на історичні факти незалежної перевірки звітів управляючих по замовленню землевласників. Розглядаючи управляючих, як агентів власника, ця теорія вказує на потенційний конфлікт їх інтересів, в якому роль третейського судді виконує аудитор. Отримуючи аудиторський висновок, який підтверджує результати діяльності представлені в фінансовій звітності, управляючий підсилює довіру до неї власників та поліпшує своє власне становище.
Теорія мотивації не суперечить вищеназваним підходам й враховує в більшій ступені психологічні моменти. Існую точка зору, що менеджери більш відповідно віднесуться до складання звітності, якщо будуть знати про обов’язковість її перевірки незалежними аудиторами. Це знижує ризик виникнення помилок і сприяє забезпеченню інтересів користувачів цієї звітності.
Загальною рисою перелічених підходів є ті положення, що для нормального функціонування ринкових відносин необхідна об’єктивна інформація. Однак тільки об’єктивності недостатньо для прийняття обґрунтованих рішень, тоді як кожний користувач інформації (кредитор, менеджер, покупець, акціонер і т.п.) переслідує свої інтереси, у зв’язку з цим бухгалтерська інформація повинна бути релевантною. Роль аудитора полягає у тому, що він оцінює інформацію, яку призначено для користувачів з позиції об’єктивності і релевантності.