Вступ

Проблема вимушеної внутрішньої міграції та забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) залишається актуальною в Україні. За даними Міністерства соціальної політики, станом на 9 січ­ня 2018 року взято на облік 1 492 100 переселенців (або 1 218 002 сім'ї) з Донбасу і Криму.

Внутрішньо переміщені особи зіткнулися з проблемою здійс­нення та захисту своїх прав, гарантованих Конституцією України та міжнародними актами, в тому числі сімейних прав, трудових та соці­альних прав, захисту права власності тощо. Незважаючи на внесення ряду змін протягом останніх двох років до Закону України «Про за­безпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», наявні ме­ханізми захисту прав ВПО залишаються недостатньо ефективними.

Метою даного монографічного дослідження є розробка пропо­зицій для удосконалення існуючих в Україні правових механізмів захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Об'єктом дослідження є внутрішні міграційні процеси у країнах Європи та в Україні, їх вплив на національну безпеку та розвиток громадянського суспільства і держави, а також на правове регулювання захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Предметом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі захисту прав внутрішньо переміщених осіб на національному та міжнародному рівні.

У першому розділі роботи розкрито сутнісний зміст права на захист ВПО, проаналізовано обов'язок держави захищати права вну­трішньо переміщених осіб, а також досліджено місце конституційної юстиції у механізмі захисту прав ВПО у світлі запровадження консти­туційної скарги.

У другому розділі монографії приділено увагу міжнародно-пра­вовому механізму захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Зокре­ма розкрито роль міжнародних організацій у наданні допомоги пе­реміщеним особам, значення миротворчих механізмів міжнародних міжурядових організацій, а також важливість Європейського суду з прав людини у механізмі захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Третій розділ монографічного дослідження присвячено націо­нальному процедурному та інституційному рівням захисту прав вну­трішньо переміщених осіб. Розкрито юрисдикційні та неюрисдик- ційні форми захисту прав внутрішньо переміщених осіб, процедури адміністративного оскарження як інструмент захисту прав ВПО, кон­трольні процедури в механізмі захисту прав ВПО, а також захист прав внутрішньо переміщених осіб органами місцевого самоврядування, адвокатурою та неурядовими організаціями.

У четвертому розділі розкрито правові механізми захисту окре­мих прав ВПО, в тому числі прав дітей-ВПО, майнових прав внутріш­ньо переміщених осіб, спадкових прав, права на житлове забезпечен­ня ВПО, права на отримання земельної ділянки, а також соціальних прав.