ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Контрольні запитання
- Що таке корисність?
- В чому сутність закону спадної граничної корисності?
- Які властивості кривої байдужості ви знаєте?
- Як визначити рівноважний стан споживача?
- Як графічно зобразити бюджетне обмеження споживача?
- Як побудувати криву «дохід-споживання»?
- Як побудувати криву «ціна-споживання»?
- Чим відрізняється крива Енгеля для якісних та неякісних товарів?
- Що ілюструє крива індивідуального попиту?
- В чому відмінність між ефектом доходом та ефектом заміщення?
- Що таке надлишок споживача?
Контрольні тести
- Сукупна корисність визначається як:
а) сума граничної корисності, що одержує людина від споживання товару;
б) приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару;
в) приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару та поділеної на приріст споживання цього товару;
г) приріст сукупної корисності, отриманий людиною від споживання товару та поділеної на ціну цього товару.
- Гранична корисність — це:
а) максимальний рівень корисності, що хоче одержати споживач;
б) максимальна корисність, яку можна одержати від споживання даної кількості благ;
в) корисність, що споживач одержує від споживання додаткової одиниці блага;
г) максимальний рівень корисності, що може досягти споживач за витрат наявного в нього бюджету.
- Ціна товару X становить 1,5 грошових од. Ціна товару В становить 1 грошова од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару В у 30 одиниць корисності й бажає максимізувати задоволення від покупки двох товарів, тоді чому повинна дорівнювати гранична корисність товару Х:
а) 15 одиниць корисності;
б) 20 одиниць корисності;
в) 30 одиниць корисності;
г) 45 одиниць корисності.
- Закон спадної граничної корисності означає, що:
а) відношення граничної корисності до цін на предмети розкоші менше, ніж на товари першої необхідності;
б) відношення граничної корисності до цін однаково для всіх товарів;
в) корисність, принесена кожною наступною одиницею товару, спадає в міру збільшення кількості товарів, що здобуваються;
г) корисність товарів, що здобуваються, спадає в міру збільшення доходу споживача.
- Щоб опинитись в стані рівноваги, тобто максимізувати корисність від споживання, споживач повинен:
а) розподілити дохід так, щоб остання гривня, витрачена на покупку будь- якого товару, приносила б такий самий приріст корисності, як і гривня, витрачена на покупку іншого товару;
б) бути впевненим, що ціни всіх товарів, що купуються ним, пропорційні сукупній корисності;
в) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;
г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності витрачених грошей.
- Споживач перебуває в споживчій рівновазі, якщо:
а) він одержує рівну корисність від кожного спожитого товару;
б) він одержує рівну сукупну корисність на гривню, витрачену на товар;
в) він одержує рівну граничну корисність від кожного спожитого товару;
г) він одержує рівну граничну корисність на гривню, витрачену на кожний придбаний товар.
- Припустимо, що споживач здобуває лимонад і тістечко в кількості, за якої досягається споживча рівновага. При збільшенні ціни тістечка, споживач найбільш ймовірно своє споживання лимонаду, при цьому гранична корисність лимонаду буде доти, доки сукупна корисність лимонаду не
стане :
а) збільшить, збільшиться, збільшуватися;
б) збільшить, зменшуватися, зменшуватися;
в) збільшить, зменшуватися, збільшуватися;
г) знизить, збільшуватися, збільшуватися.
- Щоб побудувати криву «дохід-споживання», ми повинні:
а) змінювати дохід і досліджувати зміну рівноваги споживача;
б) змінювати ціну товару X і досліджувати зміну рівноваги споживача;
в) змінювати дохід і ціни й досліджувати зміну рівноваги споживача;
г) змінювати ціни товару X і В і досліджувати зміну рівноваги споживача.
- Щоб побудувати криву «ціна-споживання», ми повинні:
а) змінювати дохід і досліджувати зміну рівноваги споживача;
б) змінювати ціну товару X і досліджувати зміну рівноваги споживача;
в) змінювати дохід і ціни й досліджувати зміну рівноваги споживача;
г) змінювати ціни товару X і Y і досліджувати зміну рівноваги споживача.
- Ефект доходу виникає у зв’язку з тим, що:
а) зниження ціни товару збільшує реальний дохід споживача;
б) підвищення ціни товару збільшує номінальний дохід споживача;
в) криві байдужності опуклі до початку координат;
г) бюджетна лінія має негативний нахил.
Задачі
Задача 1. Дані, наведені у таблиці, характеризують криві байдужості деякого споживача. Зобразіть цю криву байдужості графічно, відкладаючи кількість товару Х на горизонтальній осі, а кількість товару Y — на вертикальній.
| Набір | Кількість одиниць Х | Кількість одиниць Y |
| N | 2 | 10 |
| А2 | 3 | 8 |
| А3 | 5 | 6 |
| А4 | 7 | 5 |
| А5 | 10 | 4 |
Проведіть бюджетну лінію споживача, якщо відомо, що ціни на товари Х та Y становлять відповідно 10 і 7,5 грош. од., а дохід споживача — 90 грош. од. Укажіть оптимальний набір товарів Х та Y, купуючи який споживач максимізує корисність.
Задача 2.
Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б — 2 грош. од., якщо споживач оцінює граничну корисність товару Б у 30 ютилей і бажає максимізувати задоволення від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність А?Задача 3. Споживач витрачає 13 грн в тиждень на купівлю помідорів та огірків. Гранична корисність помідорів для нього визначається рівнянням 30 — 2QX, де QX — кількість помідорів, кг. Гранична корисність огірків становить 19 — 3QY, де QY — кількість огірків, кг. Ціни товарів відповідно 2 грн та 1 грн. Яку кількість помідорів та огірків придбає раціональний споживач?
Задача 4. Сім’я щодня купує хліб і молоко по ціні 1 грн та 2 грн за одиницю. На даний час сім’я купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність їх останніх одиниць становить 40 і 50 ютилей. Чи можна сказати, що вона купує найкращий, тобто максимізуючий корисність набір хліба та молока? Якщо ні, то яким чином їй потрібно перерозподілити витрати між двома товарами?
Задача 5. На основі даних про загальну корисність даного товару для споживача визначити граничну корисність (в умовних одиницях). Проілюструйте графічно дані таблиці.
| Кількість одиниць товару, що можуть бути спожиті за даний період | Загальна корисність (умовних одиниць) | Гранична корисність |
| 1 | 14 | |
| 2 | 35 | |
| 3 | 52 | |
| 4 | 67 | |
| 5 | 81 | |
| 6 | 93 | |
| 7 | 100 | |
| 8 | 104 | |
| 9 | 104 |
Задача 6. Споживач має дохід 200 грошових одиниць і витрачає його на придбання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х, і 4 одиниці Y.
Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош. од., відповідно (20Х; 5Y).а) зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.
б) побудуйте лінію «ціна — споживання».
в) використовуючи лінію «ціна — споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.
Задача 7. Полуниця є нормальним товаром для Ірини і малоцінним для Оксани. Покажіть за допомогою кривих байдужості, як зміниться споживання полуниці Іриною та Оксаною, якщо її ціна знизиться вдвічі.
Задача 8. Функція корисності споживача має вигляд U = f(QA, QB), де QA, QB — кількість двох різних благ. Відомі ціни благ: РА = 25 грош. од., Рв = 40 грош. од., бюджет споживача — І = 600 грош. од.
Як споживач має витратити овій бюджет, щоб отримати максимальну корисність? На скільки виросте добробут споживача, якщо ціна блага В знизиться до 30 грош. од.? Розподіліть реакцію споживача на ефекти заміщення та доходу. Яку суму податків необхідно утримати зі споживача, щоб після зниження ціни блага В його добробут залишився на початковому рівні? На скільки має збільшитися бюджет споживача, щоб за початкових цін його добробут підвищився на стільки ж, на скільки він підвищився внаслідок зниження ціни з 40 до 30 грош. од.?
Задача 9. Бюджет споживача становить 60 грн, ціна блага Х дорівнює 15 грн. Функція корисності TU = 4Q х Qy Знайти оптимальний вибір споживача. Зобразити криву «ціна споживання» блага Х, якщо ціна на нього послідовно набуває значень 10, 6 і 4 грн. Побудуйте криву індивідуального попиту споживача на благо Х.
Задача 10. Споживач здійснює вибір між купівлею цукерок і печива. В таблиці наведено корисність, яку він отримує від споживання рівної кількості цукерок і печива. Ціна цукерок 3 грош. од., печива 2 грош., од. за 1 кг.
Припустімо, що споживач зазвичай купує 4 кг. цукерок і 2 кг. печива на місяць і витрачає весь бюджет, виділений для цих цілей.
| Кількість товару, кг | Сукупна корисність цукерок, ютилей | Сукупна корисність печива, ютилей |
| 1 | 21 | 20 |
| 2 | 39 | 38 |
| 3 | 54 | 54 |
| 4 | 66 | 68 |
| 5 | 75 | 80 |
| 6 | 81 | 90 |
| 7 | 84 | 98 |
| 8 | 85 | 104 |
Поясніть:
а) яку корисність він отримує від споживання такого набору товарів;
б) чи максимізує він корисність? Якщо ні, то в якій комбінації йому варто купувати цукерки та печиво для максимізації корисності?
в) яку корисність він одержить, якщо весь свій бюджет витрачатиме на купівлю печива?
г) визначте реальний дохід споживача, виражений у кількості придбаних цукерок і у кількості придбаного печива.