<<
>>

§ 2. Оборот капіталу

Оборот капіталу являє собою періодично повторюваний процес відновлення руху капіталу з моменту його авансування до повного повернення підприємцю.

Оборот капіталу починається з авансування визначених засобів на організацію будь-якого виробництва, а завершується тоді, коли вся капітальна вартість повертається підприємцю в своїй первісній грошовій формі.

Функціонуючий капітал, вкладений в матеріальне виробництво, як у вітчизняній, так і в західній літературі, ділиться на основний і оборотний. Такий поділ був закладений ще фізіократами. Французький економіст Ф. Кене вважав, що одна частина капіталу (первісні аванси) здійснює свій оборот за ряд виробничих циклів і переносить свою вартість на виготовлений продукт частинами. Друга частина капіталу (щорічні аванси) здійснюють повний оборот протягом одного виробничого циклу.

А. Сміт в основу поділу капіталу на основний і оборотний заклав ознаку фізичної нерухомості або рухомості різних частин капіталу. До фізично нерухомих він відносив будівлі, машини, споруди, які знаходяться в нерухомому стані не вступають в оборот в процесі виробництва. Такий капітал є основним. До фізично рухомих відносить: сировину, гроші, готові товари. Вони фізично переміщаються і тому обертаються. Такий капітал він назвав оборотним.

Д. Рікардо вважав, що до основного капіталу відноситься та частина функціонуючого капіталу, яка більш довговічна і поволі зношується (будівлі, машини), друга частина капіталу, яка часто відтворюється (заробітна плата, матеріали) відноситься до оборотного капіталу.

К. Маркс до основного відносив той капітал, який частинами переносить свою вартість на готовий продукт (машини, будівлі, споруди), до оборотного — капітал, який за один виробничий цикл переносить свою вартість на готовий продукт (матеріали, сировина, заробітна плата).

В сучасній західній економічній літературі капітал також ділиться на основний і оборотний.

Американські економісти Р. Піндайк і Д. Рубінфельд, вважають, що основний капітал фірми вимірюється як майно, а виробничі фактори — робоча сила і сировина — оборотний капітал. До оборотного капіталу вони також відносять готову продукцію і прибуток.

В українській економічній літературі сукупність матеріальних і фінансових ресурсів на підприємстві носить назву фондів. По характеру обороту і обслуговування виробництва фонди діляться на:

  1. основні фонди;
  2. оборотні фонди.

Отже, фонди (капітал), як економічна категорія ринкової економіки, відображає відносини, які складаються на рівні підприємства (фірми) щодо використання ним у процесі виробництва товарів (послуг), відповідних ресурсів (матеріальних, грошових) з метою отримання прибутку (доходу).

Основні фонди (основні засоби) підприємства — це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі тривалий час (понад один рік), не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) потреби працівників підприємства: житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади громадського харчування, спортивні установи та ін.

За своїм речовим складом, термінами служби, функціональною роллю в процесі виробництва основні фонди є неоднорідні.

Залежно від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на такі групи:

  1. Будівлі — корпуси цехів, адміністративно-господарські побудови, склади, кла- дові тощо.
  2. Споруди — інженерно-технічні об’єкти: нафтові і газові свердловини, насосні станції, тунелі, очисні споруди, мости, стволи шахт, водонапірні башти та ін.
  3. Передавальні пристрої — засоби, за допомогою яких передаються всі види енергії (електричної, механічної, теплової) від машин-двигунів до робочих машин: електромережі, паро-, водо-, газо-, нафтопроводи.
  4. Машини і обладнання поділяються на:
  • силові машини і обладнання (котли, дизелі);
  • робочі машини і обладнання (верстати, преси, агрегати);
  • вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання;
  • обчислювальна техніка.

Найважливіша складова — робочі машини і обладнання; вони безпосередньо впливають на предмети праці, змінюючи їх.

  1. Транспортні засоби — враховуються засоби внутріцехового, міжцехового, міжзаводського транспорту: тепловози, вагони, автомобілі, тягачі, електрокари, автонавантажувачі тощо.
  2. Інструмент — механізовані та ручні інструменти всіх видів, вимірювальні, ріжучі, а також різного роду пристосування — лещата, патрони, кондуктори та ін.
  3. Виробничий інвентар — інвентарна тара, контейнери, загорожі машин, стелажі, робочі столи.
  4. Господарський інвентар — предмети канцелярського і господарського призначення — канцтовари, меблі, предмети протипожежного призначення, засоби забезпечення санітарного стану тощо.

Зношування — це втрата основними фондами своєї вартості. Розрізняють два види зношування — фізичне і моральне.

Фізичне зношування — це втрата основними фондами своїх споживчих властивостей, внаслідок чого вони перестають задовольняти вимогам, які до них ставляться.

Фізичне зношування може мати місце внаслідок експлуатації основних фондів у результаті спрацювання деталей, вузлів, блоків, а також у процесі їх бездіяльності і тривалого зберігання в результаті дії зовнішнього середовища (атмосферні впливи, корозія).

Моральне зношування — це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) обезцінення основних фондів, викликане або здешевленням відтворення основних фондів (моральне зношування першого роду), або використанням більш продуктивних засобів праці (моральне зношування другого роду).

Процес відшкодовування зношування основних фондів здійснюється шляхом амортизації.

Амортизація — це перенесення вартості основних фондів на вартість но- воствореної продукції з метою їх повного відновлення. Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних фондів. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва і з них формується амортизаційний фонд підприємства, який І використовується для відновлення основних фондів.

Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних відрахувань.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 2. Оборот капіталу:

  1. Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції
  2. 5. Кругооборот капіталу. Форми капіталу (промисловий, торговий, банківський). Основний та оборотний капітал.
  3. § 2. Оборот капіталу
  4. Капітал і підприємництво в умовах ринку.
  5. Економічна сутність оборотних коштів
  6. 7.1. Склад позикового капіталу та оцінка вартості його залучення
  7. 9.2. Вибір політики комплексного оперативного управління оборотними активами і коротко-строковими зобов\'язаннями
  8. Аналіз стану і структури оборотних активів підприємства
  9. Політика підприємства у сфері оборотного капіталу
  10. Вибір політики оперативного управління оборотними активами і короткостроковими зобов’язаннями
  11. Економічна сутність і класифікація капіталу підприємства
  12. Функції і механізм управління капіталом підприємства
  13. Формування і управління власним капіталом підприємства
  14. ТЕМА 11. Капітал підприємства і принципи його формування
  15. ТЕМА 13. Управління позиковим капіталом
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -