Крива Лоренца
Крива показує ступінь нерівності доходів сімей. «Частка сімей» розташована на осі абсцис, а «частка доходу» — на осі ординат. Теоретично абсолютно рівний розподіл доходів, якого не існує в дійсності, представлено на графіку (рис.
69) бісектрисою OE. У будь-якій її точці даний процент сімей, наприклад 20, отримують відповідний процент доходу — 20. Фактичний розподіл доходу представлено кривою. В точці a 20 % усіх сімей мають найменший дохід, який складає 4,6 % усього доходу суспільства, в точці b 40 % усіх сімей отримали 15,4 % доходу і т. п. Чим більший розрив між лінією абсолютної рівності доходів і кривою Лоренца, тим більший ступінь нерівності доходів.Можна побудувати криву Лоренца після відрахування податків, включаючи трансферти та без урахування податків і трансфертів. Особистий дохід після відрахування податків і з урахуванням виплат трансфертних платежів розподіляється більш рівномірно, ніж дохід без відрахування податків і трансфертів.
Рис. 69
Крива Лаффера
Крива відображає взаємозв’язок між величиною ставки податків і надходженням за їх рахунок коштів у державний бюджет. При підвищенні ставки податку доходи держави за рахунок податків спочатку збільшуються. Якщо податкова ставка перевищує деяку межу — точку M, то доходи від податків починають зменшуватися. Великі податки знижують стимули виробництва та зменшують доходи держави за їх рахунок і навпаки. Зниження податків у такому випадку поліпшує стан державних фінансів.
Крива не дає відповіді на питання, при якій ставці податків надходження максимальні, тому що така ставка податків різна для різних країн і залежить від багатьох факторів: від податкової політики, розмірів і структури державного сектора економіки тощо.
У відповідності з кривою Лаффера податкові надходження при більш високій ставці в точці N і при більш низькій у точці L однакові.
Але якщо ставка податків у точці N не стимулює попит, то ставка податків у точці L створює стимули до праці, заощадження та інвестицій, стимулюючи розширення виробництва та збільшення національного доходу. 
Модель ділового циклу (Самуельсона-Хікса)
У довгостроковому періоді виразно виявляється тенденція постійного зростання економіки, хоча в короткі періоди її розвиток складається із хвиль піднесень і спадів кон’юнктури. Закономірності хвилеподібного характеру економічної динаміки формулюються економістами як проблема ділового циклу. В моделі запропонованій Самуельсон-Хіксом, механізм коливання кон’юнктури пояснюється за допомогою принципу акселерації і мультиплікатора.
Основу принципу акселерації складає положення про те, що масштаби інвестування залежать від приросту або темпів зміни попиту на кінцеву продукцію. В моделі рівняння інвестицій I (t) при факторі акселерації, рівному V, має вигляд:
I (t)— V [Y(t -1)-Y (t - 2)], (1)
де Y — попит на кінцеву продукцію, тобто по-суті на національний дохід; (t -1) і (t - 2) — періоди часу.
За Хіксом, суть цієї формули полягає в тому, що нові інвестиції є результатом змін випуску, які мали місце у періоді (t -1), але через наявність тимчасового лага фактично здійснюються в період t .
Використаємо функцію споживання, ввівши в неї часовий лаг тривалістю в 1 період:
C(t)— aY(t -1)+ b,
де C (t) — споживчий попит — є лінійною функцією національного доходу, a і b — константи. Причому 1 gt; a gt; 0 — виражає пропорцію, в якій споживання зростає при зростанні доходу Y , тобто схильність до споживання; b gt; 0 — базове споживання.
модель ділового циклу З умов рівноваги попиту і пропозиції Y (t)—C (t)+І (t) отримаємо динамічне рівняння Y(t) — (a + V)Y(t-1)- VY(t -2)+ b .
Рис. 72. Y(t) —1,55Y(t -1) - 20Y(t - 2) + 20 + G(t) модель ділового циклу з урахуванням державних витрат Якщо ввести змінну державного споживання:
G(t ) — (1 + R )G(t -1), де R — темпи росту державного споживання, то
Y(t) — (a + V)Y(t -1) - VY(t - 2) + b + G(t).
Розв’язавши рівняння (2), отримаємо рух у часі, який представлений графічно в моделі ділового циклу і в тій же моделі з урахуванням державних витрат.
Рис. 73. Сучасна періодизація довгих хвиль
Формування економічної науки, її джерела
(стародавній світ — середні віка)
Економіка як наука
т
т
Т
Меркантилізм
- XVII ст.
Фізіокарти
- XVIII cm.
Класична політична економія XVIII—XIX ст.
Маржиналізм
- XX ст.
448
| Марксизм | Неокласична політекономія | Кейнсіанство | ||
| XIX—XX ст. | XX ст. | XX ст. |
Економісти глобалісти XX—XXI ст.
Неолібералізм XX cm.
Монетаризм XX cm.
Традиційний
інституціона
лізм
- XX ст.
Теорія неокласичного синтезу XX ст.
Неокейнсіанс
тво
- XXI ст.
Неоінституціоналізм
- XXI ст.
Схема 8.
Основні етапи розвитку економічної теорії
| Засоби | Предмети | |
| праці | праці |
Вогонь
Людина
— Освіта
— Кваліфіка-
Використо
вувані
людьми сили природи
Засоби виробництва
| Форми |
| Наука |
| Інформа | ||
| і методи |
|
| ція | |||
| організації | — | — | ||||
| виробницт | ||||||
| ва | ||||||
Вітер
— Здібності
— Здоров’я
Сонце
Машини
Еконо
мічна
Ядерна енергія
_ Устаткування
— Культура
Дані самою природою
449
Науково-
технічна
Психічний
стан
Вода
Земля
Піддані
попередній
обробці
(сировина)
Полі
тична
Національ
на
само
свідомість
Термоядерна енергія
Труби,
бочки, тара тощо
| Система | Приклад | ||
| Тейлора | на | ||
| Система | Фунда- | ||
| Мейо | мен- | ||
| Автономні | Природ- | ||
| бригади | нича | ||
| Участь в | Гумані | ||
| управлінні |
| тарна | |
Способи
перетворення, збереження і передачі інформації
Схема 9. Структура продуктивних сил
Рис.
75. а) обернена лінійна залежність; б) пряма лінійна залежність 
Схема 10. Взаємозв’язок економічних наук
Лінійна залежність: обернена і пряма
Готівка
М„
М1
Трансакцій- ні депозити (чекові рахунки)
Безчекові
ощадні
рахунки
Великі
строкові
депозити,
строкові
угоди
про зворотній викуп
Ощадні облігації, скарбничі векселі,
банківські
акцепти
У
| М. | ||
У
| 1VJ.3 |
У
| L | ||
Схема 11. Грошова маса та її агрегати
«Квазігроші»
Чекові
вклади
Паперові
гроші
Розмінна
монета
Схема 12. Структура грошової маси
| Національна грошова одиниця | -> | Міра грошей, прийнята у країні за одиницю, у якій виражаються ціни товарів і послуг (гривня, долар, фунт, евро, рубель, ієна та інші) |
| Масштаб цін | Вартість грошової одиниці, що визначається її купівельною спроможністю, та її частин | |
| Форми грошей | ¦gt;* | Уречевлена у повному типі загального еквівалента мінова вар-тість, яка у змозі забезпечити стійкість обігу товарів і є законним платіж-ним засобом (металеві чи паперові гроші, готівка і безготівк. гроші) |
| Система емісії грошей | -gt;* | Законодавчо встановлений порядок випуску в обіг повноцінних, символічних чи кредитних грошей; установи, що здійснюють емісію (випуск) грошей і цінних паперів |
| Валютний паритет | gt;- | Співвідношення з грошовими одиницями інших країн |
| Інститути грошової системи | -gt; | Установи, що регулюють грошовий обіг |
Схема 13. Система грошового обігу
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА РИНКУ
1
| Товарний | Ринок | Ринок | ||
| ринок | праці | інвестицій |
| Спожив | Ринок за | Ринок | Кредит- | Ринок цін |
| чий ринок | собів виро | інновацій | ний ринок | них папе- |
| бництва | рів |
Галузеві ринки
Таблиця 1
| Характерні риси | Моделі ринку | |||
| досконала конкуренція | монопо лістична конкуренція | олігополія | чиста монополія | |
| Кількість фірм | Безліч | Багато (десятки) | Обмежена кількість (кілька) | Одна |
| Масштаби фірм | Дрібні | Середні | Великі та надвеликі | Гігантські |
| Тип продукту | Стандарти зований | Диференці йований | Стандартизований або диференційований | Унікальний, не має близьких замінників |
| Контроль над ціною | Відсутній | У вузьких межах | Обмежений або значний при змові олі- гополісів | Значний |
| Умови вступу в галузь | Дуже легкі, без перешкод | Порівняно легкі | Суттєві перешкоди | Блоковані |
| Нецінова конкурен ція | Відсутня | Пануюча | Типова | Присутня |
| Доступність інформації | Однаковий доступ до усіх видів інформації | Певні складності у доступі до інформації | Певні обмеження | Певні обмеження |
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ РИНКУ