<<
>>

Крива Лоренца

Крива показує ступінь нерівності доходів сімей. «Частка сімей» розташована на осі абсцис, а «частка доходу» — на осі ординат. Теоретично абсолютно рівний розподіл доходів, якого не існує в дійсності, представлено на графіку (рис.

69) бісектрисою OE. У будь-якій її точці даний процент сімей, наприклад 20, отримують відповідний процент доходу — 20. Фактичний розподіл доходу представлено кривою. В точці a 20 % усіх сімей мають найменший дохід, який складає 4,6 % усього доходу суспільства, в точці b 40 % усіх сімей отримали 15,4 % доходу і т. п. Чим більший розрив між лінією абсолютної рівності доходів і кривою Лоренца, тим більший ступінь нерівності доходів.

Можна побудувати криву Лоренца після відрахування податків, включаючи трансферти та без урахування податків і трансфертів. Особистий дохід після відрахування податків і з урахуванням виплат трансфертних платежів розподіляється більш рівномірно, ніж дохід без відрахування податків і трансфертів.

Крива Лаффера

Рис. 69

Крива Лаффера

Крива відображає взаємозв’язок між величиною ставки податків і надходженням за їх рахунок коштів у державний бюджет. При підвищенні ставки податку доходи держави за рахунок податків спочатку збільшуються. Якщо податкова ставка перевищує деяку межу — точку M, то доходи від податків починають зменшуватися. Великі податки знижують стимули виробництва та зменшують доходи держави за їх рахунок і навпаки. Зниження податків у такому випадку поліпшує стан державних фінансів.

Крива не дає відповіді на питання, при якій ставці податків надходження максимальні, тому що така ставка податків різна для різних країн і залежить від багатьох факторів: від податкової політики, розмірів і структури державного сектора економіки тощо.

У відповідності з кривою Лаффера податкові надходження при більш високій ставці в точці N і при більш низькій у точці L однакові.

Але якщо ставка податків у точці N не стимулює попит, то ставка податків у точці L створює стимули до праці, заощадження та інвестицій, стимулюючи розширення виробництва та збільшення національного доходу.

Модель ділового циклу (Самуельсона-Хікса)

Модель ділового циклу (Самуельсона-Хікса)

У довгостроковому періоді виразно виявляється тенденція постійного зростання економіки, хоча в короткі періоди її розвиток складається із хвиль піднесень і спадів кон’юнктури. Закономірності хвилеподібного характеру економічної динаміки формулюються економістами як проблема ділового циклу. В моделі запропонованій Самуельсон-Хіксом, механізм коливання кон’юнктури пояснюється за допомогою принципу акселерації і мультиплікатора.

Основу принципу акселерації складає положення про те, що масштаби інвестування залежать від приросту або темпів зміни попиту на кінцеву продукцію. В моделі рівняння інвестицій I (t) при факторі акселерації, рівному V, має вигляд:

I (t)— V [Y(t -1)-Y (t - 2)],              (1)

де Y — попит на кінцеву продукцію, тобто по-суті на національний дохід; (t -1) і (t - 2) — періоди часу.

За Хіксом, суть цієї формули полягає в тому, що нові інвестиції є результатом змін випуску, які мали місце у періоді (t -1), але через наявність тимчасового лага фактично здійснюються в період t .

Використаємо функцію споживання, ввівши в неї часовий лаг тривалістю в 1 період:

C(t)— aY(t -1)+ b,

де C (t) — споживчий попит — є лінійною функцією національного доходу, a і b — константи. Причому 1 gt; a gt; 0 — виражає пропорцію, в якій споживання зростає при зростанні доходу Y , тобто схильність до споживання; b gt; 0 — базове споживання.

модель ділового циклу З умов рівноваги попиту і пропозиції Y (t)—C (t)+І (t) отримаємо динамічне рівняння Y(t) — (a + V)Y(t-1)- VY(t -2)+ b

модель ділового циклу З умов рівноваги попиту і пропозиції Y (t)—C (t)+І (t) отримаємо динамічне рівняння Y(t) — (a + V)Y(t-1)- VY(t -2)+ b .

 модель ділового циклу з урахуванням державних витрат Якщо ввести змінну державного споживання

Рис. 72. Y(t) —1,55Y(t -1) - 20Y(t - 2) + 20 + G(t) модель ділового циклу з урахуванням державних витрат Якщо ввести змінну державного споживання:

G(t ) — (1 + R )G(t -1), де R — темпи росту державного споживання, то

Y(t) — (a + V)Y(t -1) - VY(t - 2) + b + G(t).

Розв’язавши рівняння (2), отримаємо рух у часі, який представлений графічно в моделі ділового циклу і в тій же моделі з урахуванням державних витрат.

Сучасна періодизація довгих хвиль

Рис. 73. Сучасна періодизація довгих хвиль

Формування економічної науки, її джерела

Формування економічної науки, її джерела

(стародавній світ — середні віка)

Економіка як наука

т

т

Т

Меркантилізм

  1. XVII ст.

Фізіокарти

  1. XVIII cm.

Класична політична економія XVIII—XIX ст.

Маржиналізм

  1. XX ст.

448

Марксизм Неокласична політекономія Кейнсіанство
XIX—XX ст. XX ст. XX ст.

Економісти глобалісти XX—XXI ст.

Неолібералізм XX cm.

Монетаризм XX cm.

Монетаризм XX cm.

Традиційний

інституціона

лізм

  1. XX ст.

Теорія неокласичного синтезу XX ст.

Неокейнсіанс

тво

  1. XXI ст.

Неоінституціоналізм

  1. XXI ст.

Схема 8.

Основні етапи розвитку економічної теорії

Засоби Предмети
праці праці

Вогонь

Людина

— Освіта

— Кваліфіка-

Використо

вувані

людьми сили природи

Засоби виробництва

Форми

Наука

Інформа
і методи

ція
організації
виробницт
ва

Вітер

— Здібності

— Здоров’я

Сонце

Машини

Еконо

мічна

Ядерна енергія

_ Устаткування

— Культура

Дані самою природою

449

Науково-

технічна

Психічний

стан

Вода

Земля

Піддані

попередній

обробці

(сировина)

Полі

тична

Національ

на

само

свідомість

Термоядерна енергія

Труби,

бочки, тара тощо

Система Приклад
Тейлора на
Система Фунда-
Мейо мен-
Автономні Природ-
бригади нича
Участь в Гумані
управлінні

тарна

Структура продуктивних сил

Способи

перетворення, збереження і передачі інформації

Схема 9. Структура продуктивних сил

обернена лінійна залежність; б) пряма лінійна залежність

Рис.

75. а) обернена лінійна залежність; б) пряма лінійна залежність

Взаємозв’язок економічних наук

Схема 10. Взаємозв’язок економічних наук

Лінійна залежність: обернена і пряма

Готівка

М„

М1

Трансакцій- ні депозити (чекові рахунки)

Безчекові

ощадні

рахунки

Великі

строкові

депозити,

строкові

угоди

про зворотній викуп

Ощадні облігації, скарбничі векселі,

банківські

акцепти

У

М.

У

1VJ.3

У

L

Схема 11. Грошова маса та її агрегати

Структура грошової маси

«Квазігроші»

Чекові

вклади

Паперові

гроші

Розмінна

монета

Схема 12. Структура грошової маси

Національна грошова одиниця -> Міра грошей, прийнята у країні за одиницю, у якій виражаються ціни товарів і послуг (гривня, долар, фунт, евро, рубель, ієна та інші)
Масштаб

цін

Вартість грошової одиниці, що визначається її купівельною спроможністю, та її частин
Форми грошей ¦gt;* Уречевлена у повному типі загального еквівалента мінова вар-тість, яка у змозі забезпечити стійкість обігу товарів і є законним платіж-ним засобом (металеві чи паперові гроші, готівка і безготівк.
гроші)
Система емісії грошей -gt;* Законодавчо встановлений порядок випуску в обіг повноцінних, символічних чи кредитних грошей; установи, що здійснюють емісію (випуск) грошей і цінних паперів
Валютний

паритет

gt;- Співвідношення з грошовими одиницями інших країн
Інститути

грошової

системи

-gt; Установи, що регулюють грошовий обіг

Схема 13. Система грошового обігу

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА РИНКУ

1

Товарний Ринок Ринок
ринок праці інвестицій

Спожив Ринок за Ринок Кредит- Ринок цін
чий ринок собів виро інновацій ний ринок них папе-
бництва рів

Галузеві ринки

Таблиця 1

Характерні

риси

Моделі ринку

досконала

конкуренція

монопо

лістична

конкуренція

олігополія чиста

монополія

Кількість

фірм

Безліч Багато (десятки) Обмежена кількість (кілька) Одна
Масштаби

фірм

Дрібні Середні Великі та надвеликі Гігантські
Тип продукту Стандарти

зований

Диференці

йований

Стандартизований або диференційований Унікальний, не має близьких замінників
Контроль над ціною Відсутній У вузьких межах Обмежений або значний при змові олі- гополісів Значний
Умови вступу в галузь Дуже легкі, без перешкод Порівняно легкі Суттєві перешкоди Блоковані
Нецінова

конкурен

ція

Відсутня Пануюча Типова Присутня
Доступність інформації Однаковий доступ до усіх видів інформації Певні складності у доступі до інформації Певні обмеження Певні обмеження

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ РИНКУ

<< | >>
Источник: Білецька Л. В., Білецький О. В., Савич В. І.. Економічна теорія (Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка). Б 61 Навч. пос. 2-ге вид. перероб. та доп. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 688 с.. 2009

Еще по теме Крива Лоренца:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -