ЗМІСТ.

Сторінки:

Акад. Н. П. Василенко. Передмова................................................................................................... V-X

Л. О. О к и н ш е в и ч. Десять років роботи Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права.....................................................................................................

Leon Okinchevitch. Dix ans de travail de la Commission pour l*etude

de Thistoire du droit occidental russe et OukraYnien........................................................................................ XXXI—XLII

Розвідка (1—425).

Проф. M. О. Максименко. Інтерполяції в текстові поширеної Руської

Правди...............................................,.................................................. 1—34

С. І. Борисе н о к. Списки Литовського Статута 1529 р............... 35—109

ГҐІроф. М. М. Товстоліс. Суть застави за Литовським Статутом.... 111—158 Проф. М. €. Слабне и ко. Паланкова організація Запорозьких Вольностів 159—241/^ Додатки до статті проф. М. Є. Слабченка. 242—252

Л. О. О к и и ш е в и ч. Генеральна Рада на Україні-Гетьманіцині XVII—

XVIII ст.ст............................................................................................................................ 253-4 U /

Додатки до статті Л. O- Окиншевича......................................... 412—425

Наукові звідомлеввя (427—472).

I. Звідомлення L Ю. Черкаського про відрядження до Харкова р. 1927

Устрій та поступок правний козацьких судів на Гетьманіцині (Тези). 427—457

II. Звідомленнл Л. О. Окиншевича про командирування до Москви

(травскь-червень 1928 р,) та до Харкова (вересень 1928).............................................................................................................

Додаток до звідомлення Л. О. Окиншевича.............................. 471—472

Зауваженая, критика і бібліографія. (473—527).

Методологічні питання в науці історії литовсько-руського права: Jan Ada- m u $. Z Zagadnieh prawa Litewskiego. Lwow 1926, сюр., 56 (Pamiqtnik historyczno∙prawny pod rcdakciq Przemyslawa Dqbkowskiego, tom II) — С. І. Борисенок.............................................................................................

473-486

486 492

∖

493-500

500- 502

502 - 505

Нове в історії міст під Магдебурзьким правом у великому князівстві Ли­

товському — C. M. І в а н и ц ь к и й...................................................................................................................

Правно-історичний розвиток людських імен та назов і значіння метрикальннх книг для історії праві. Уваги з приводу книжки: Jozef Wida- j е w і с z. Nazwiska і przezwiska Iudowe. Studjum z dziejδw Wsipolskiej XVII і XVIII w. (Pamiqtnik historyezno prawny pod redakciq Przemy- slawa Dqbkowskiego_l tom I, zeszyt 3. Lwow 1925) — ∏. K. Coce н ко В. И. Веретенников. К вопросу о. построении истории учреждений.

•(Из Опыта изучения учреждений России XV-XIX веков). Наукові записки науково-дослідної катедри історії української культури. J. Харків № 6. с.с. 15—25 — Л. Окиншевич..................................................................................................

an Adamus- Uwagi о pierwotnem malzeπstwie polskiem і slowiahskiem. (Pa- miςtnik historyczno-praw∏y pod redakejq Przemyslawa Dqbkowskiego. t IV. zeszyt 1). Lwow 1927. cτop. 1—27. — Ip. Черкаський..

^τ**K аг о 1 Koranyi. Wptyw prawa Handryjskiego па polskie w XVI wieku.

(Pamiςtnik historyczno-prawny pod redakciq Przemyslawa Dqbkowskiego.

L IV_t z. 4). Lwow 1927. str. 54). — C. I а а н и ц ь к и й....... 505-507

!Акад. О. О. Ma ли н овсь км й. Кари майнові та кари особисті.

з історії давньо руського, західиьо-руського та українського права)

Ювілейний збірник на пошану акад. Д. І. Баталія. Київ. 1927_t crop. 197—208. Ip. Черкаський............................................................. 508—509

ЧІроф. Ростислав Лащенко. Копні суди на Україні, їх походження.

компетенція і устрій (кінець). Збірник правничої комісії при істо­рично-філософічній секції Наукового Товариства імени Шевченка, ч. 2. Львів, 1927, стор. 1—87. Ip. Черкаський................................. 509—514

D. М. Odincc. PHpojeni Ukrajiny k Moskevskemu statu. (Historicko-pravni naδrtck). Sbornik v⅜d pravnich a statnich. RoCnik XXVI. Sefiit 4.

V Praze. 1926. сс. 382-426. Л. Окиншевич............................... 514-519

А. Яковлів. Договір гетьмана Богдана Хмельницького з Москвою р. 1654.

Юбілейний збірник У.А.Н. на пошану акад. Д. І. Баталія, сс. 580— 615. Л. Окиншевич....................................................................... 519—521

Іван Крипякевич. Студії над державою Богдана Хмельницького

V. Гетьманські універсали. VI. Суд. Записки Наук. Товариства ім. Шевченка у Львові, т. CXLVII, сс. 55 85. Л. О к и н ш е в и ч.. 521—524

Н. Мірза- Авак’янц. Нариси з історії суду в Лівобережній Україні другої половини XVIl століття. II. Норми права та типи злочинів у судовій практиці. Наукові записки "науково-дослідчої катсдри історії української культури Харків № 6. Присвячується керівникові ка- тедри акад. Д. І. Багалівві з нагоди 50-річчя кого наукової діяль­носте І р. Ч е р к а с ь к и й............................................................................................................. 524................................................................................................. —527

TABLE DES MAT1ERES.

Pages Preface par Nikolas Wassilcnko. membrc de !’Academic, President de

Ia Commission........................................................................................

Dix ans (1919—1929) de travail de Ia Commission pour Tetudc de Thistoric du droit occidental, russe et ukraι*nien (en ukra>nien) par Leon Okinschewitch, Sckretairc de Ia Commission........................................................................................... XI-XXX

Le meme article en franςais................................................................................................ XXXl-XLll

Recbercbes (1—425).

Interpolation dans Ie texte de „ Rousskaya Prowda" par Prof. Nikolas

MaximeVko................................................................................................... 1—34

Les manuscrits du statut Lithuanien 1529 a. par Etienne Borissenok. 35—109

L’essencc du droit d'hypotheque scion Ic statut Lithuanicn par Prof Nicolas

Tovstoliss....................................................................................... 111-158

Organisation des *Palanquc?" au pays des cosaqnes zaporoguc? par Prof. M i-

ChelSlabtschenko......................................................................... 158—241

Supplement a Tarticle de Prof. M. Slabtschenko.................... 242—252

Lcs Conseiis Generaux (_wGueneralna Rada*) en UkraTne-Hetmansczina XVIl—

XVIH s. par. LeonOkinschcvitch.............................................................................. ∙....... 253—411

Supplement a Particlc de Leon Okinscheviteh.............................................................................................. 412—425

Informations Scientifiques (427—472).

I. Information de Irinarchc Tschcrkassky sur son envoi a Kharkov

en 1927: Organisation et proces Judiciaire dcs tribunaux cosaques en Hetmansczina (theses)........................................................................................................ 427—457

II. Information de Leon Okinschevitch sur son envoi a Moscou (mai-

juin 1928) et a Kharkov (scptembrc 1928).............................................................................................................

Supplement a Tarticle de Le'on Okinschevitch.............................................................................................. 471 — 472

Remarques, critique et bibliographic (473—527).

Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Випуски І—V. Київ 1925—1928.

ЗМІСТ вип. 1-го.

Акад. Н. П. Василенко. Передмова (III—ЇХ). Лев Окиншевич. Комісія для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права при Соціяльно-Еконо - мічному Відділі Української Академії Наук (1—5). Степан Борисенок. Карний зміст „потока'* Руської Правди (6—31). Григор Попов. Луцький Трибунал 1578 р. (32—58). Сергій Іваницький-Василенко. Закони про опіку над недолітками в джерелах Магдебурзького права Західньої Руси й Гетьманщини (59—81). Олександер Добров. Право необхідного спадкування за Литовським Статутом (82—89). І р и н а р х Черкаський. Поволання над трупом.забитого (90—107). Лев Окиншевич. При­каз „Малые Росіи" Московської Держави XVIΓcτ. (108—121). Сергій Іваницький- Василенко. Державське землеволодіння польської шляхти в Гетьманщині (122—180).

ЗМІСТ ВИП. 2-ГО.

Акад. Николай Василенко, Голова Комісії.—Передмова (III-Vll). Лев Окиншевич, Секретар Комісії.—Комісія для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права при Соціяльно-Економічному Відділі Української Академії Наук її роках 1925 та 1926 (Короткий огляд праці Комісії з 1 червня 1925 по 1 червня 1926 рр.) (Vlll—XIV). Акад. Оникій Малиновський. Огляд архівних матеріялів з історії західньо-руського та українського права, що переховуються у Древлехранилищі Московського Центрального Архіву (по 1 лютого року 1926) (1—49). Проф. Микола Максимейко, Член-кореспондент Академії.—Система Руської Правди в її пошире­ній редакції (50—73). Проф. Микола T о в с т о л і с.—Про знахідку по Литовському праву (74—83). Лев Окиншевич.—Генеральна Старшина на Лівобережній Україні XVIl—XVIII вв. (84—171). Инструкция генеральными асаулам-ь Ивану Жоравкі, Ивану Скоропадскому, Хоружому ДанилЪ Апостолу, бунчужному Якову Тарновскому (додаток до розвідки Л.

Критика і бібліографія (274—303). 1) Ростислав Лащенко, проф. Україн. Університету в Празі. Лекції по історії українського права. Частина перша. Княжа доба. І. Література. II. Пам'ятники права. III. Історія державного права. Прага. Накла­дом Укр. Унівсрс. в Празі 1923 р. стор. 146. Ст. Борисенок (274—276). 2) Р. Ла­щенко, Лекції по історії українського права. Ч. 11. Литовсько-польська доба. В. І. Пам’­ятники права. Прага 1924, стор. 78. Л. Окиншевич (276—277). 3) Марк Косвен. Преступление и наказание в догосударственном обществе. Москва. 1925. Ст. Бори­сенок (277—279). 4) Записки Наукового Товариства Імени Шевченка Т. CXXXV1II—CXI.

Праці Історично-філологічної Секції. Під редакцією Івана Крипякевича. У Львові 1925. Стор. 335. Л. Ок ин ш евн ч (280—281). 5) О. Лотоцький. „Свиток Ярославль**—Нау­ковий Ювилейний Збірник українського університету в Празі, присвячений панові Пре­зидентові Чесько-Словенської Республіки проф. д-ру Т. Г. Масарикові для вшанування 75-тих роковин його народження. Частина І. Прага 1925. Стор. 118—138. Акад. Ник. Вдсиленко (282—283). 6) Litwa_l Rus і Zmudz₁ jako czςsci skladowe VZiaIkiegо ksiςslwa Iitewskiego-Napisal Oskar Galecki-Rozprawy Akademii Umiςjetnosci. Wydzial Historyczno- filosoficzny. Serya II Tom XXXIV. W Krakowie 1916. Стор. 214—254. Акад. Ник. Ва­силенко (283—284). 7) В. Дружчыц. Палажэньне Літо^ска-Беларускай Дзяржавы пасля Люблінскан вуніі.—Працы Беларускаго Дзяржаунага Університету у Мснску. 1925 г. № 6—7. Стор. 216—251. Акад. Ник. Василенко (284—286). 8) Проф. Р. Лащенко. Литовський Статут, яко пам'ятник українського права.—Науковий Збірник Українського Університету в Празі. Том 1. Прага 1923. Стор. 66—95. Ст. Борисенок (288—289). 9). Проф. Ростислав Лащенко. Копкі суди на Україні, їх походження, компетенція і устрій. Чарть І. Відбитка із І т. „Збірника Правничої Комісії Наукового Товариства ім. Шевченка. У Львові 1926 р. Стор. 1—67. Ip. Черкаський (290—294). 10) В. Заї- кин. Головні моменти історії української державности. Трибуна України. Кн. III (ч. 5—7) 1923. Стор. 20—33. Л. Окинш евич (295—296). 11) Проф. Р. Лащенко. Переяславський договір 1654 р. між Україною і царем московським. Ювилейний Збірник в честь проф. Дністрянського. Прага. 1923 р. Стор. 51—76. Л. Окиншевич (296—298). 12) До пи­тання про право власности на землю в історії Україні. (З приводу статті проф. Р. Ла- щснка „Ідея права власности на землю на Україні** в „Науковому Ювилейному Збір­никові Українського Університету в Празі, присвяченому проф. Т. Г. Масарикові'*. Ч. 1. Прага 1925. Стор. 374—405. О л. Добров (298—303). Поправка.

ЗМІСТ вип. 3-го:

Академ. Н. П. Василенк о.—Передмова (ПІ—VI). Л. О. Ок ин ш е ви ч.—Комі­сія для виучування історії західньо-руського та українського права при Соціяльно-Еко- номічному Відділі Української Академії Наук з 1 червня 1926 р. до 1 липня р. 19^7 (VII—XIV). Академ. Н. П. Василенко.—Пам'яті Івана Мартиновича Балінського (XV-XXVlI).

Розвідки (1—340): В. I. H о в и ц ь к и й.—Снеми Руської Землі X—XII вв. (1—58). Проф. М. О. Ma кс и м ей ко, член-кореспондент Української Академії Наук.—Про смердів Руської Правди (59—82). С. Іг. Борисено к.—Утворення професійної адво­катури в Литовсько-руській державі (83—149). М. Ф. Тищенко.—Гуральне право та право шинкувати горілкою в Лівобережній Україні до кінця XVlII в. (150—202). Проф. М. Є. Слабчснк о.—Соціяльно-правова організація Січи Запорозької (202—340).

Наукові звідомлення (341—381): 1. Звідомлення Л. О. Окикшевича про від­рядження до Москви (травень—липень року 1926) (341—360). Додатки до нього (361—370). II. Звідомлення І. Ю. Черкаського про командирування до Чернігова в серпні року 1926 (371-381).

Полеміка й зауваження (382—420): І. Академ. О. О. Малиновськи й.—Курс історії права українського народу (382—394). II. Проф. Ростислав Лащенко.— Кілька слів з приводу рецензій у 1! випуску „Праць Комісії" на мої праці з історії українського права (395—401). III. І. Ю. Черкаський.—Відповідь проф. Р. Лащен- кові на його „Кілька слів" (402—404). IV. О. С. Добро в.—Відповідь проф. Р. Лащен- кові (405—407). V. Проф. Р. Лащен ко.—Відповідь на зауваження рецензентів на нарис про Литовський Статут (408—420).

Критика і бібліографія (421—465): Акад. Ф. T а р а н о в с ь к и й.—Периодизация в истории права (Отдельный оттиск из „Трудов русских ученых за границей**. Берлин 1923)—Акад. О. Малиновський (421—422). Увод у историіу словенских прав Д-р Ф. Тарановск и, ред. професор Уннверзитета. Београд. 1923—Акад. О. Мали-

новський (422—424). М. Слабченк о.—До методології історії робітничого класу. „Червоний Шлях". 1927, № 5, сс. 78—85. Лев Окиншевич (424—426). Проф. Г. В. Вернадскі й.—Объ одномъ возможномъ источникЪ Русской Правды (Ученый Записки, основанкыя русской учебной коллегией въ ∏ρar⅝, т. I. Вып. II. Прага 1924). P. Л а- щенко (426—427). StanisIaw Kutrzeb а,—Historja zrodel dawnego prawa po∣skiego, t. II, Lwow-Warszawa-Krakow, р. 463. Лев Окиншевич (427—429). Проф. У. П І- ч е т а.—Распрацоука ricτopNi літоуска-беларускага права XV—XVI сталецьця у гісто- рыяграфИ. „Полымя" 1926 № 8, с.с. 169—178; 1927 г. № 2, с.с. 125—155. Л. О к ни­ше в и ч (429—432). Микола Чубати й.—Державно-правне становище українських земель Литовської Держави під кінець XIV в. Записки Наукового Товариства ім. Шев­ченка т. cxxxιv-cxxxv, _cc. 19-65. _t. cxliv-cxlv, c. i-ios. л. Окинше­вич (432—438). В. Д р у ж ч ы ц.—Места Менск у канцы XV і пачатку XVI ст. (Працы Беларускага Дзяржаунага Унівзрсьітету у Менску. 1926 р. № 12, crop. 1—22). Сергій Іваницький (438—439). И. И. Л а п п о.—Западная Россія и ея соединеніс съ Поль­шею въ ихъ историчсскомъ прошломъ. Прага 1924, 225 стор.—Р. Лащенко (439—443). Stcfan Ehrenkreutz.—Uwagi nad rozdialem VlI∙ym statutu Iitewskiego-Відбитка з правничого часопису,,Rocznik Prawniczy WiIenski" 19 crop. Акад. Ник. Васи­ленко (443—444). Stefan Ehrenkreutz -Ustawa „о waznosci zapisδw" a practyka 3⅞dowa Iitewska. Відбитка з Ksiςgi Pamiqtkowej ku czci Oswalda Balzera, 12 crop.—Акад. Ник. Василенко (444—445). Adam Vetuian і—Pozew sqdowy w Srcdniowiecznym procesie polskiιn. Krakow 1925, cτop. 115. Степан Борисенок (446—450). Bohdan Barwinsk і.—Wypraszanie od kary smierci w dawncm prawie polskiem w XVI-XlX wieky Pamiςtnik historyezno-prawny, t. II, zeszyt I) Lwdw 1925, cτop. 66. Акад. M а л и нов­ський (450—455). Проф. Р. Лащенко.—Український копний процес (по карній справі) на одному прикладі. Відбитка з Записок У. Е. А. в ЧСР. Ip. Черкаський (455—456). Н. Ю. M і р з а-А в а к’я н ц.—Нариси з історії суду в Лівобережній Україні у другій половині XVII століття. І. Роля громади в судовій практиці. Ip. Черкаський (456—457). Д-р Микола Чубати й.—Про правне становище церкви в козацькій » державі. Відбитка з „Богословія", стор. 19—53, 181—203 Акад. Ник. Василенко (461—463). Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. T. CXLIV—CXLV. Праці історично-фільософічної секції, під редакцією Івана Крипякевича. Львів 1926, стор. 271. Л. Окиншевич (463—465).

Протоколи Комісії для виучування західньо-руського та українського права з 1-го червня року 1926 по 1 липня року 1927 (466—500).

ЗМІСТ 4-го й 5-го вип^_

І р и н а р х Черкаський. Громадський (копний) суд на Україиі-Русі XVI— XVIlI в.в. з передмовою акад. Н. П. Василенка і resume французькою мовою (V-IX, 1-694, 695-714).

*) З'ясуванню недавнечко присвятив був цікаву працю С. Бориссиок „Карний зміст потока Руської Правди" (див. „Праці*, вип. 1-й, стор. 6 — 31).

^s) Пор. мою статтю.Мнимые архаизмы уголовнаго права Русской Правды", •стор. 39-41.

^,) Праці Комісії* для виучування історії зах.-руського та вкраїнського права, вип. 2-й, стор. 62—65.

'∙^,) ∏. M р о ч е к ь - Д р о з д о в с к і й, Изслідованія о Р. Правді, вып. 1-й, сто­рінки 182—189.

’) Лит. Метр. з. 24 звор.—25 звор.

*) У польському перекладі написано.tatarki" замість „грсчихы* *. Zb., crop. 371.

*) За,У ставою воєнною" 1536 р. ціни'тоді були такі: копа пшениці —12 гро­

*) Лит. Метр. а. 18.

’) Лит. Метр. У;?—, а. 89 авор.—91 эвор.

*) Артик- 3, розд. VII, 3-го Статуту.

*) Ibidem, артик. 6 і 7.

’) Ibidem, артик. 2 3.

•) Арт. З, розд. VII, 2-го Статуту: „пакли бы по ономь записі въ держанье того и.мівья не пришол-ь, а давность земскую десять літі, промолчала, тогды таковая про­дажа и застала лотомъ моцы міти не будетъ* *.

*) Арт. 24, розд. VII, 2-го Статуту — арт. 24, розд. VII, 3-го Статуту.

•) Як запевняв проф. Владимирський • Буданов, безстрокові записи встановлювали так зване „служебне володіння” або прикривали цілковите відчуження — угоду in Iraudcm Iegis (висловленого в артик. 4, розд. VII, 2-го Статуту). „Заставное яладініе*. Архивъ Юго-Западной Россіи, ч. 8, т. VI. crop. 9S—100.

¹) Арт. 42, розд. IV, 3-го Статуту: „На первей хто кого позовсть о заставу ку бранью пенязей хотя сторона позваная не станеть на роки перьшие, тогдм перед* * се суд* не маеть отклэдати на дальшие другие роки. Але на пер*шом* року яко на зави­том*, первей вислухавши доводу стороны поводовое яко о том* нижей описано, тож* маеть всказанье учинити и вьвезанье стороне поводовой дати, взявши от* него певязи до вряду и при книгах* судовых* мають быти положены до того часу аж* сторона по­званая их* озметь”... Пор. арт. 15, розд. Vll й арт. 22, роад. IV, 2-го Статуту. Прикін­цеве речення.в*»езанье стороне поводовой дзти* міститься й у другому статуті.

’) Арт. 19, розд. VII, 3-го Статуту:....от* того часу не маеть больш* именей ка- зити и жадных* доходов* и пожитков* брати*. Пор. п р о ф. В. И. Пи чета, наз. та., стор 101.

*) Дим. проф. Кистяковскій, „Права, по которым* судится малороссійскій народ**.

‘) Про значіння „Свода прав*" для українського звичаєвого права див. нашу статтю — „Про знахідку за звичаєвим правом України". Праці Комісії для виучування звичаєвого права України, вип. 2, Збірн. Соц. Ехон. від. В.У.А.Н. № 8, стор. 28-29.

^,) Пор. ст. 1, артикулу 20, глави XVI: „Кто би кому имініе либо какую аещъ свою за взятіе въ засмъ собою денги на срокъ въ записи означений заложивъ похотЪлъ оное на томъ же срок! из заклада викупить, но віритель би денегъ своихъ принять и имініе оное изъ заклада возвратить не похотЬлъ. и за то позвайний въ судъ на < рокъ крайне означеними не сталъ би, то челобитчикъ. докажстъ ли того, что тое имініе зако- ликое именно число денегъ и до какого сроку заложено бить нміеть ті денги въ суді положить, а судъ, отобравъ оное имініе отъ упорного вірителя вручитъ челобитчику, денги же отложенния оному вірителю не задерживая въ цілости возвратить долженъ: а если оный віритель за позяомъ на срокъ станстъ и потому-жъ отъ челобитчика дока­зано будетъ, что означенное имініе въ эаклздъ ему, а нс въ продажу пущено, то имініе безъ всякого спору тамъ же въ суді денги свои принявъ, закладного жъ имінія оному челобитчику уступить".

За джерело правлять арт. 14, розд. VJI й арт. 99, розд. IV Литовського Статуту.

’) Пор. А. І. Ярошсвич:,Капіталістична оренда на Україні за польської доби*. Записки Соціяльно-Економічиого Відділу Укр. Академії Наук, т. V—VI, стор. 182. Ilop- Kacco, «Понятіе о залогі". стор. 31 і 251.

^,) Cr. З, артик. 27, гол. VII; мк джерело зазначено арт. 84, розд. 4 Литовського Статуту.

*) Таке тлумачення ґрунтується.на тому, що за джерело ст. З, арт. 20, гол. XVI, де зроблено покликування на ст. 2, арт. 12 того самого розділу, править § 2, артнк. 14, відділу VJl Литовського Статуту, що передбачав саме наслідки, в ст. 2, артик. 11, роз­ділу XVI збірника зазначені; ці наслідки ми й показувмо, визнаючи, отже, що покли­кання в ст. 2, арт. 20, на ст. 2. арт. 12, в помилкове, і справді, ст. 2, артикулу 12, вста- новлюв, на випадок прострочки, продаж заставленого мавтку, до того лишок, що зоста­ється, після того, як позику виплачено, повинен бути повернений заставникові; як-же вторгована сума буде недостатня, щоб нею виплатити борг, заставоемцеві надається право доправляти з заставника решту суми.

ⁱ) Самий порядок передавання заставленого майна в остаточне заставовмцеве во­лодіння передбачено в ст. 1-6, артикулу 32, гол. VilI.

’) Ст. 2, артикулу 23. гол. XVk „А когда би тот*, которнн заложил* нмініе, сам* умер* прежде положенного собою в* записі к* викупу срока подъ потеряніем*. тогда, хотя би срок* оный пройшел*. свободно будет* каслідник.тм* его отложив-» должное число денег*, закладное имініе к* себ! принять*.

Як джерело статті показано артик. 20, розд. 7 Статуту.

’) Ст. 1—2, артик. 20, гол. XVI. З* джерела показані артикули 14 і 19, розділу VII, Литовського Статуту.

⁴) Ст. 1—3, арт. 21, гол. XVI. Як джерело для статтів показано артик. 13. розд. VII Литовського Сгатуту.

ев —

^l) Ми користуємося текстом проекту кодекса місцевих законів для західніх губс- реиь, вид. 1837 р. (в оригіналі). Нам пощастило використати зразок проекту кодексу, ще не досліджений у праоній літературі; він переховується в книгозбірні соц.-економічного відділу Української Академії Наук. Цього проекта відновлено в праці проф. М. Я. Пер­гамента і А. Є. Нольде, „Свод* местных* законов* западных* губерній*. Проект вид. 1910 р. Це видання приватного характеру. Пор. А. Є. Нольде — „Очерки по исторіи кодифккаціи мйстных* гражданских* законов**, вип. 1, вид. 1906 року. (Він знав тільки один зразок).

^э) Див. § 978, прим. 2:.Псредше окрім того існували так звані застави на упад, тоб-то з умовою втратити маєток, коли його не буде викуплено в строк. Застави ці, як обтяжливі для довжників, сами собою вийшли з ужитку*.

») Жерела, VIIJ, 119. ^β) Ib- 145, 147, 173, 166.

⁵) Пор. Праці комісії зах.-рус. та україн. права, III. „Соціяльно-екон. організація

⁴) Ibid., Xe 85, арк. 65—66; № 171, арк. 46. ^{4 *}) Ibid, № 19, арк. 27—28.

^β) Ibid.. № 26, арк. 86 й 22; пор. № 20—6, арк. 12.

¹) Зап. Apx. №13 арк. 4, 6 й 60. ^,) Ibid.. № 122, арх. 146.

’) Зап. Од. Об-ва Ист. и Др., XIV", 374.

*) Зап. Арх. № 4 арк. 83 —84.

‘) Ibid. № 23, арк. 10. ’) ^,bid∙ ^{№ 116}> ∙P* *∙ ⁵∙

’) Україна, 1924, 1, 24. *) Акты Южн. и Зап. P., XV, 88.

’) Зварницкій, Ист. зап. коз. Ill, 15, 31 й ин.

*) Миллеръ, Истор. соч., 41—42.

^δ) Шмидтъ, Мат. для топограф, и стат. Херсон, губ., II, 17.

^,) Проф. Надхинъ, Память о Запорожья, 5.

’•’) Багалій, Заселення південної України, 17. Вийнято* * становить проф. Явор- ницькнй. що не відкидав рільництва в Вольностях, а кволе його зростання по­яснював тим, що не було ринку для збуту хліба (Ист. запор, коз., І, 465). Думку, що в Запоріжжі хліборобства не було, підтримував російський уряд, а його в цій справі інформував Київський ген.-губ Леонтьев. Див. Андрісвскій, Мат. по ист. За­порожья, 20-

^,) Took, Hist, de Russie, II, 128, 137; Huppcl, Von den Kosaken, 209, 211; Зап. Наук. Тов-ва ім. Шевченка у Львові, CXXVllf_t 49. Пор. в звязку з цим твердження Болтіна (Примічанія, І, 382), що 10⁰∕_β території Вольностів було під хлібними ланами.

*) Скальковскій, Ист. Ноя. Січи, І, 179.

^А) Зварницкій. Вольности, 141 — 142.

^β) H а д х и н ъ, Пам. о Запор., 6.

⁷) Запор. Архів, № 69- 12, арк. 4—5.

**) Запорож. рукоп. о кладах*, 14.

’) Ibid., 81.

^,) Звариицкій, Сборн. матер., 5, 7.

*) Зап. Арх. № 111, apκ. 19 й 29. ^a) Ibid., № 31, apκ. 54.

*) Э ва р н и ц κi й, Запорожье, I, 16.

^ь) Описакіе sc⅞x* * обитающих* в* рос. государств-Ь народов*, IV, 358 — 359; Fletcher, Hist. de Pologne, |, 77: Levesque, IV, 189 й д.

78

⁶) Кісвская Старина, 1886, III, 614, 615.

*) Скальковскій, op. ¢., 1, 134.

Зварницкій, Источники, II, 1147.

⁴J Пор. Запорозьк. Архів, № 139, арк. 46—52.

^ь) Знзрницкій, Источники, II, 1570, 1576.

^e) Рожков, Рус. история, VI, 35.

^,) Літопись Самовидца, с. 65. Кіевь 1878.

-) Рукоп. Судієнка. № 97, с. 789 — 790.

*) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. Білгородськ. Стола Λfi 499» а.а. 209—210.

⁴) Що рада ця справді відбувалася, кажуть нам такі дані. Про неї говорять поло­нені українці — „Опошенскіе черкасы* *, що сами могли її бачити. Вони називають низку конкретних подій на раді і низку її ухвал. За цю-ж раду говорять і такі факти. 2С травня 1668 р. полонений козак з війська гетьмана Бруховецького казав, що.рада иміла быть съ Дорошенком на Солонице, а що то нс відает будет ли самъ Брюховецкой на раде или н1тъ*. Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. Білгор. Стола № 613, а. 17. Це свідчення говорить, що рада з Дорошенком проектувалася. За це-ж каже й инше свідчення иншого.черкашенина^-, що полонило його російське військо 9 червня того-ж року: „в скорыхъ де днях Дорошенко и Брюховецкой съ полки сойдутся и у Козаков де будет рада, и после рады* підуть вони на російське військо. Ibid., а. 51. Росіянин—служник Мирго­родського воєводи М. Приклонського (йому після повстання Бруховецького довелося бути за сурмача Миргородського полку) оповідав згодом, як забито Бруховецького: коли зблизилися війська Дорошенка й Бруховецького „и Петрушка Дорошенка кь Ивашку Брюховецкому присылал чтобъ онъ съ нимъ для рады сьіхался*. IJLJo правда, за цим оповіданням,,.И вагах о де Брюховецкой к нему Петрушке не поїхал, і отшедъ оть Дорошенка 20 верст стал обозом. И Дорошенка де прншол поблиску ево IfiainKosa обоза и присылал к нему Івашку в обоз ясаула, чтоб из Ыяашкова полку Брюховецкого черкасы шли к нему в полк. І Івашкова полку черкасы из обоза по той присылке к нему Дорошенку поїхали. А Івашка де Брюховецкого Дорошенкові полку черкасы взяли к Дорошенку и по приказу Дорошснкова Івашка Брюховецкого убили*. Ар. 93*94. Тут виходить, що Брюховецький на раду не поїхав, рада не відбу­лася. Думаймо» що більше значіння доводиться надавати оповіданню Опішнянських укра­їнців, яке стверднув і свідчення козаків з війські Бруховецькоїо, що рада з Доро­шенком проектувалася й мала відбутися. Росіянин полонений міг не все зрозуміти н швидких подіях того дня, коли відбулася рада, йому в війську козацькому могли не цілком довіряти й на раду не взяти й про неї йому не переказувати. Що рада таки від­булася, свідчить і лист Переяславського полковника Дмитрашка-Райча до кн. Г. Pomo- дановського від 9 лютого 1669 р., де вік згадує, що „смерть небощнка Брюховецкого з гетманства извергла, а Дорошенка с обоих сторон Гетманом учинено было*. Книга № 3 Малор. Приказа а. 234. „Учинить^- гетьманом могла очевидно тільки козацька рада.

’) Древлехранилище РСФСР. Малор. справи з фонду Міністерства За корд. Справ, 1674 р., № 15, а.а. 11-18.

’) Антонович ъ, HocAtAHifl времена козачества, стор. 37.

⁰) Ibid., стор. З?.

«) Україна, 1921. № 4, стор. 23.

*) Колекція Судівнка в рукоп. відд. б. К. Ун-та, № 101. Копії указів Гей. Військ. Каицел., т. І, а. 6.

^f) А. Лазареоскій, Павел* Полуботокь. Р. Архив*. 1880, № 1, crop. 194.

’) Дневникъ Як. Марковича. Вид. К. Стар., ч. II, стор. 170. К. 1895.

’) Очерки изт> истор. и юрид. быте Ст. Малороссіи. Суды земск.,* гродск. и подк. в. XVlII в., с. 42. V. 1895 г.

’) К. Старина, 1883 р., червень, стор. 325.

.«) К. Старина, 1883, № VI, стор. 325.

’) К. Старина, 1883, № VI, стор. 327-28.

18. Зб. праць Ком. аьх.-р. та укр- npu∙, в. 6. 21

*) Ibid., дод. до т. VII. стор. 188.

») Ibid., т. XV, стор. 83 -84.

J√

*) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Стовп. № 6672 Снбірськ. Приказу, a.β. 269—273.

∙) Ibid.. стор. 304. ^{4 *}) Ibid.. стор. 407.

^ej A. Grabowski_r Staroiytnosci historyezne Polskic, стор. 280..На той час ста» Хмель на Руса»/... Хлопи не добре до нього приєднувалися, бо полки тільки по 100 чи 200 людей приходили*.

*) А. Ю. н 3. P., т. VIH₁ с. 250.

') Древлехранилище РСФСР. Кн. № 9, Малор. Приказа, а. 3.

’) А. Ю. и 3. P., т. VII, с. 154.

⁴j Древлехранилище РСФСР. Мосховськ. Стола Разряда. Столб. 949, стовпик 2 а. 948.

⁶) А. Ю. и 3. P., т. IX, с. 855.

*) Крат. опис. Малороссіи, с. 312. Дод. до Літ. Самовидця. Також додаток № 12.

∙) A Grabowski, Starozytnosci historyczne Polskic₁ ч. 1, с. 323..Корогву, що мав Хмельницький од короля його милости, бунчук гетьманський і бубни щоб віддав; її король його милість віддасть тому гетьманові, що його від себе призначить, бо-ж його королівська милість залишав собі право давати їм гетьманів".

') П С. 3., 1-е, т. І, с.с. 319-321.

’) Д. Бантьішь-Каменскій,.Источники Малор. исторіи", ч. І, с. 222.

∙) Ibid., т. І, с.с. 311-312, 1858.

^,) Літ. Самовидця, с. 111.

») А. Ю. и 3. P., т. VIII, с. 100.

’) А. Ю. и 3. P., т. IX, с. 950.

*) Д. Б.-К а м е н с к і й, Источники, ч. II, с. 179.

•) В. Эйнгорн*, Op cit. Чтснія в* М. О-вІ 1893, II₁ с. 218, пр. 527.

Ак. Вил. Ком. XVII, № 565.

*) Лит. Метр. ⅛~∙ ^a∙ 128.

^r 10

^[20]) Лит. Метр, -j-^∙ ^a∙ 196.

^[******]) Лит. Метр. Кн. суди, діль, ч. 4, а. 241—242.

^,) Р. И. Б. XXX, стор. 20. ^l) Р. И. Б XXX, стор. 47.

^{[‡‡‡‡‡‡]}) Zb. praw Iitewskich₁ crop. 211.

[§§§§§§] Лит. Метр. ^π₇^a. а. 113-115.

') Лит. Метр. УД а. 116 звор.—118 звор.

1 Z

») Лит. Метр. УД а. 71-73; порівн. Р. И. Б. XX, Л. M., стор. 435, 808, 961. о

*) Лит. Метр. ⅛^, a. 48-5S.

^{[‡‡‡‡‡‡‡]}) Лит. Метр, ₁ в. 8.

³) Zbior praw lit., стор. 340. ⁴) А. В. К. т. XVIl_r с. 329.

“) В Остробр. сп..,на лицо было вынято*' — нема.

^[28]) Лит. Метр. IL а. 40 звор. ^ч) Лит. Метр. !LΛ_t о. 104

') Такі — -Книги записей* №№ 14, 15. 16, 17, 18, 19, 20, 21, та книги «Судових справ* №№ 4, 6, 7, 8, 9.

Il А

’) Р. И. Б. т. XXX, стор. 33. 35. *) Лит. Метр. ∖θ -. а. 99 зоор. - 100.

^[29]J Лит. Метр. -∙^. а 52 звор. 54. ²) Лит. Метр. ^a∙ 128 звор.—129.

^[30]) Пор. арт. 5, роэд. X, 1-го Статуту (................... а заклад свой в него к себе взяти.,

врад маєт ему дати увязанье у имене, и каждый заклад свой з ураду держати мест*) — арт. 15, роад. VII, 2-го Статуту = арт. 14, розд. VII, 3-го Статуту; арт. 6, роэд. X, 1-го Статуту (.А отъ каждого часу позвем будегь позван тот ъ, который застану дер­жить*) s∙? арт. 16, розд. Vll, 2-го Статуту— арт. 19. роэд. VII, 3-го Статуту. Пор. арт. 4, розд. VII, 3-го Статуту.

*) Ibidem.

’) Проф. В. І. Пічета так само вважає, що звичайно заставлене майно переходило у володіння й порядкування кредиторове.Зямельна справа у статутах 1529 и 1566 гадоу* (Працы Беларускага Дзяржаунага Уьівзрсмтету, № 11, 1926 p., crop. 101).

^[33]) Арт. 6, розд. X, 1-го Статуту * арт. 16, розд. VII. 2-го Статуту („не масть большей зъ иміней казити жадныхъ доходов* и пожитков* брати*) ? арт. 19, розд. V∏, 3-го Статуту.

ⁱ) Пор. Проф. В. И. Пи чета:.Прыбытак ад зкеплсатацьй зья^ляуся свайго роду праузнтамі за пазычанья грошм". Ibidem.

пеыязи онъ або предокъ его будут на тую реч взяли; маетъ ку праву позвати его. а перед правом позвавши и положивши суму пекязей на записе мснсную. свою реч мает взяти, з тот который належачую рсч*ь болшую суму дасть, на истцы нехай того CMOTpMTb_t што будет наэвышъ первое сумы даль". Див. арт. 13, розд. Vil_t 2-го Статуту- арт. 20, роад. VII, 3-го Статуту (в перекладі: „коли-6 хто заставлену річ заставив зі більшу суму,...заставодавець, заплативши гроші, мав право взяти річ; а той, у кого річ заставлено за більшу суму, повинен правити свої гроші з того, хто перше дав суму (себ-то хто йому заставив). Пор. арт. 12, розд. VII, 2-го Стат. *--• арт. И, розд- VII, 3-го Стат.

^,) Владимірскій-Буданов*ь, Заставное владі ніс, стор. 75 й далі.

^[35]) А власне позичковий запис з заставою чужого мавтку.

*) Арт 20. розд. VII, 3-го Статуту. Пор. арт. 13, розд. VII. 2-го Статуту.

^[37]) Арт. 15, розд. VII, 3-го Статуту, арт. 6, розд. V, 1-го Статуту («долги отца своего повинна платити молодостью лет своих нс вымовляючися") =^r арт. 8, розд. VI, 2-го Статуту — арт. 8, розд. VI, 3-го Статуту (пор. і арт. 11).

^[38]).А ведь же естли бы тая особа змерълая о неучинсньс до сыть запису своего хотя бы быль до которого вряду Познань и нестоявши у права перед роком за поз вы пряпалыми змерь, тогды тыс на кого бы по немъ маетность его лежачая або рухомая правомъ прирожонымъ стала, пояинъни будуть естли о суму пснезей позычоную позо- вуть истизну и з совитостью заплатити, естли о очищенье позвали будут» тогды такъ же потомъки его водле запису продка своего з маетности его на нихь спало* очищати мають, а шкодь накладовъ, зарукъ винъ, и инъшихъ обовяэковь в томъ листе описаныхъ ничого за тое платити вжо не будуть повиньни..." Пор. Літопись занятій Археограф. Комиссіи за 1915 г., вип. 28, вид. 1916 р. (Литовскій Статутъ въ Москов. переводі-редакціи, арт. VII, гл. 18), crop. 254—255.

*) Що помер перед тим, як настав строк.

[§§§§§§§§§§] Ст. 4, артикулу 20, гол. XVI: „Буди-же би таковь закладчикь имінія... ие ви- купнвь умріть, другіе иаслідкики..., таковаго срока в письмі закладномь описанного смотріть не иміють, но могугь н прежде срока оное викупить..."

За джерело показано арт. 14, розд. Vll Статуту. Пор. виценавед. ст. 2, арт. 23 — при заставі.на срок подь потеряиіемь”.

^j) Ст. 1—2, артик. 27, гол. XIV. ⁴) Ibidem, ст. 3. ⁴) Ibidem, ст. 4.

^,) Ibidcm_f ст. 5.

*) Ст. 1, артик. 22, гол. XVI:.Никакой піригель закладных иміний или вещей в большом* числі» денег* над* тое, за что самъ принял*, другому пугцать не имісгь. а если'бы кому пустилъ и тотъ би кому пущенио от* закладчика бнлъ в судъ позван* для приему денег* и уступки заклада, то по доказательству... закладчика ті толко денги, за которые первому заимодавцу оное нмініе или вещь эаложенно, принять, а закладное безспорно ему закладчику отдать должен*..." Як джерело статті показано aρτ. 20. гол. Vll Литовського Статуту.

^[43]) Ст. I. артик. 19» гол. XVI; порівн. ст. 1, арт. З, гол. XIV.

^[44]) Ст. 3» артик. 22, гол. XVI; порівн. ст. 2, арт. 4, гол. XV.

*) Пор. ст. 1, арт. 25, гол. XVI. ®) Ibidem.

⁷) Ibidem....должник* по прієм! оного остатка болш* упоминатся о свои вещи

уже не может*; буди же чего къ сумм! долговой или кь награждению за убитки креди* 28

торові недостанегь за проданую, закладную вещь, тое должникь им!еть дополнить по доказательству".

Як джерело статті показано арт. 28, розд- VII, Литон. Статуту.

^[49]J Ст. 2, арт. 25, гол. XVI:,...а если би такая веіць била в заклвдъ дана беаь срока, тогда по челобитью того, кому заложено имЪетъ судъ положить срок до чотнрохт» недель, и буди до того срока не викупить, то вь суд! поступать съ нимъ по вишспи- санному первому сего артикула пункту*.

За джерело статті показано арт. 28, розд. VII Литовського Статуту.

’) Ст. 5, артик. 36, гол. XVI.

^,) Ст. 5, арт 36, гол. XVI. Як джерело статті показано арт. 26, розд. VII, Лито®. Статуту.

⁴) Ст. 6, ibidem:.А буді зъ причини повреждения, и недосмотру держачого в за* клад! такая лошадь или скотина здохиегъ, то, чтобы вишше должиих ему декегъ по со- МЗЯОАСНІЮ и оцінки людской стояча, тое имісгь оному закладчику доплатить, а ссли-жъ би меншия била неже долгъ цени, то что доведется в доплатну того долі у на томъ-же закладчику доправить силснъ будеть^-.

^[51]J Ст. 1, арт. 36, гол. XVI. За джерело статті показано артик. 30, розд. VII Литов.

Статуту. Пор. і арт. 27, гол. XVI.

^,) Ст. І, артик. 10, гол. XVI.

’) Ibidem ст. 2. Пор. і ст. З, арт. 11, гол. XVl₁ що передбачав випадок, коли за- ставовмсць— не зважаючи на суму боргу, що її вносить заставник. — відмовляється по­вернути йому заставлену річ на тій підставі, що вій має до заставника ще «крему пре- тенсію з иншого зобов'язання; він повинен гроші від заставника взяти, річ йому повер­нути, а вже аж тоді доправлятися з нього боргу з иншого зобов’язання.

’) Ст. 1, артик. 26, гол. XVI; ст. 2 ibidem. Як джерело для статтів показано арт. 22, розділ VII Литовського Статуту.

[54] Ст. 1, артик. 9, юл. XVI. За джерело статті показано арт. 11, розд. VH Литов ського Статуту.

’) § 967—999.

[56] Протягом XVlI і XVlII сторіччів; його знали суди й практики-правники.

’) 2-а Вссзбірка законів, т. VI, № 4319.

⁴) Його давано королівськими надавчими листами різним містам.

’) Пор. Starozytnosci Poiskie. Poznan, τ. II, 320 і далі.

^,) Його залишено по містах: Київу, Чернігову, Ніженю, Переяславу та ин., а так само і в Полтаві.

*) Ми користуємося таким збірником, вид. 1616 року.

*) Перед нас видання Артикулів Магдебурзького права, що в них питанню про заставу присвячені сторінки 37—39.

^[59]) Цей трактат вид. теж 1616 року.

♦) Стор. 39.

*) Ibidem, стор. 38. ’) Стор. 38.

’) Або ще одна постанова; „Gdy kto pozyczy albo zastawic rzecz ktorq swoiς, a zgi- nie albo ід ukradn⅞; u zadnego innego siς iey nic moze upominac, iedno u tego komu wierzyl* (crop. 39). Як бува заставлена річ пропаде або П буде вкрадено, довжник може правити її судом тільки з того, кому він її звірив.

*) Див. вгорі.

^[62]) Йому присвячено стор. 82 — 103.

^f,) Див. питання п'яте (стор. 91—92) і питання 1—4 (стор. 82—84).

[63] Стор. 96.

’) Стор. 83-84.

10. 36. праць Кой. aax.∙p. та укр. права, в. 6. J5

’) Таку форму застави повторює й пам’ятка.Сводъ правъ, по которыми судится малороссійскій народъ" (див. попереду).

^[65]) „Icsliby ieden drugicrnu uczynil zapis, у zastawil dobra swoic, isz¾c dlug, у obie-

cu⅛c go zaplacic па pewny czas, a zaplacic у Wyzwolic dobr nie moze... Pytanie jest: iesly one dobra, Ictoremu s⅛ Zastawione₁ у ktore przcdal moze zastςpowac czyli nie: Opowiedz: Acz Icolwiek kto zastawil imienie pod tym sposobem, iz ten komu jest zastawione, moze ic przedac, iesliby go na czas naznaczony nie Wykupiono: chocby mu tez przez s⅛downy wyrok s^,тій підставі, що спірна нерухомість належить мі­стечку Кейданн на праві власности, а Рапопортові на праві заставного володіння, що виникло ще 1816 року і було переуступлене відповідачеві договором з 1 вересня 1850 р. А що вирок Палати Прав. Сенат залишив у силі, то Рапопорт вступив у маєток як заставний володілець (Ріш. Цив. Кас. Деп-ту Сената 1900 року, № 3).

^[82]) Маркевичі», Исторія Малороссіи, III, 138.

[‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡] Акты Южной и Западной Россін, XIlI, 188.

^,) Маркевич ъ, op, c., IV, 298,

^,) Э в а р н и ц к і й, Исторія зап. козаковь, I, 318.

⁴) Истории, обзоръ правосл. хряст, церкви въ Екатеринославской єпархій, 44.

ⁱ) Костомарові, Собр. соч., VI, 677.

’) Зуев-ь, Путешественный записки, 244.

■) Э в а р н и ц к і й, Вольности, 147.

”) Мат ері алы для историко-статист, описанія Екатсринослав. єпархій, 1,72, 29.

”) M с т о р и ч. о 6 з о р ъ правосл. христ. церкви въ Екатер. e∏., 70.

^,j) M а т. для ист.-стат. опис. Екатер. cπ., I, 308.

II. 36. праць Ком. зах.-р. та укр. права, а. 6. 3

^,) Маркевичі». op c., IV, 325.

^[85]) flop. Мат. для ист.-стат. описанія Екатер. cπ., І, 217.

^[86]) Самарскій Екатерин, єпархій Пустынно-Никол. монастырь, 119.

*) Пор. Сенатскій Архияъ, ЇХ. 168, 179—180.

^β) Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, губ., 1, 243.

^β) H о в и Ij к і й, Матеріали для исторіи запором, козаковъ, 45; Літопись Екатерин, ученой архивной Комиссіи, V. 45.

’) Λ⅛τoπ. Екатериносл. Ученой Архивн. Комиссіи, IV, 47.

*) Труды ХІП археолог. с-ьізда. II, 190—191.

’) Кіев. Старина, 1897, І, 134.

«) Запор. Архів, № 152, арх. 43.

^β) Зварницкій, Ист. запорож. коз., І, 234.

[90] Літ. Ехатер. Уч. Архив. Ком., V, 65; Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, єпар­хій, I. 191.

^,) Зап. Архів, № 104, арк. 34 і 43.

*) Подробиці а „Очеркахъ по нсторіи рус. культуры" Мілюкова, І, 60. 63—64.

*) Про боротьбу запорозців за свої землі перед російським урядом див. Запоро­зький Архів, № 8, арк. 5—10 й 37—38 від 4/V 1755, № 58. арк. 89 від 12/VII 1755, № 52, арк- 40 й 43-44 від 3/1V 1759, № 48. арк. 8-15 й 150-152 та 245 від 4’ІХ 1765 -1766, № 69. арк. 45—47 від 1/1V 1775. Про непорозуміння з сусідніми провін­ціями— там-же, № 8, арк. ЗО, № 106, арк. 53, № 119, арк. 23 й 29, № 159, арк. З, 9, 20, 50—51 й инші. Див. також Кіев. Стар. 1882, XII, 610. Вичерплива чудова розвідка про боротьбу запорозців за свої землі належить проф. Полонській-Василснковій, Зап.

[92] Від. Укр. Акад. Наук, IX, 278—331.

ⁱ) Э в а р и И ц к і й, Вольности запорож- козаковт,, 336.

^[94]) Полное Собр. 3?κ∙∙ XII, № 9282.

♦) Пор. Зварницкій, Источники для ист. запорож. коз., II, 1882—1980, 2005— 2071 Скальковскій, Хронология. обозрініе, І, 118 й ин.

') Э в а P >< и ц к і й, Источники, I, 872.

[96] Запор. Архів, № 108, лрк. 13.

∙) Ibid. № 32 арк. 2-3. *) Ibid. № 48, арк. 278.

⁴) M и л л е р ъ, Историч сочикекія, 53—54.

') Зварницкій, Вольности, 317, 318, 323.

’) Сенат. Архнвъ, VI, 85. ’) Ibid., VIII, 96.

*) Зварницкій, Вольности, 313.

^,) Ib., 324—325. *) Манштейн ъ. Записки, 2 0.

’) Gliszczynski. Znaczenie і wewn. zycie, 13.

^[98]) Czarnowski, Historia kozakδw, І, 22.

^c,) Г а в р і и л ъ. Арх. Т. и K., Очерк-ь повістиованія о Новорос. краї, 6.

•) Пор. K а щ е н к о, Оповідання про Військо Запорожське, 10.

^:) Пор. Took, Histoire de !’empire de Russie, II, 115.

^,) Истор. обзоръ православ. христіан. церкви иъ Екатерииослав. еп., 29. •) Жерсла до історії України-Руси, VIII₁ 98—99.

‘J А. Ю. и 3. P., XV, 69.

^а) Костомарови, Собр. соч., VI, 85—85 прим.

^[103]) Зварницкій, Ист. зап. коэаковъ, II, 598.

*) Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, eπ., І, 281—282.

^s) Зварницкій, Вольности, 186.

^[106]) Чтенія въ о-в! Нестора Λtτoπ., VIII. 84.

^[107]) Ригсльманъ, Літопис, повіствованіе, ч. Ill, 7С

’) Мат. для ист.-стат. оп. Екатерин, en., І, 206.

•) Зварницкій, Запорожье, І, 15.

^,0) Мат. для ист. стат. on. Екатер. eπapx., І, 342.

^[111]J Зварницкій, Источники, II, 1326.

‘) Труды XIH археол. сьізда, II, S3. ²) Э в а р н и ц к і й, Вольности, 188.

*) Dubiecki, Kudak, 71.

[113] Зварницкій, Вольности, 197, 198. ⁵) Ibid., 192, 142, 143..

^β) Мат. для ист.-стат. on. Екатер. e∏., II, 124; І, 259, 263.

^;) Ibid, II, 38; Зваркицкій, Вольности, 196, 197.

^s) Мат. для ист.-стат. on. Екатер. en., 1, 539; II, 69, 114.

’) Э в а р н и у к і й, ор. с, 196. ^lv) Ibid., 199.

^1,) Ibid., 200, Мат. для ист.-стат. оп. Екатер. cn., І, 327.

”) Э в a P H и ц K І й, op. с., 187. ”) Ibid., 195.

^,,) Мат. для ист.-стат. оп. Екатер. eπ._r>II, 136. ^,5) Ibid., І, 643—4.

^,β) Зварницкій, ор. с., 216. ”) Жсрела, VIIl, 26.

’) Зап. Одес. О-ва Исторіи и Древностей, XIV, 294; Lesur_l Histoire des Ko- saks, І, 29.

[115] в а р н и ц к і й, Вольности, 263; Сочин. и переводы за 1760 r., V, 436.

^s) Акты Южн. и Зап. Рос., XI, 13; Э в а р н и ц к і й. Ист. запор, козак., И, 441. А втім, на Tepci і поблизу Підпільної теж стояли запорозькі кузні — пор. Сборн. статей Ехатер. научн. Общества. 21 й Tp. XlII археолог, c., II. 55.

^,) M ы ш е ц к і й, Сказаніе, 56.

^ъ) З в а р н и ц к і й, Ист. зап. козак., II, 460.

⁰I Зварниукій, Источники, І, 637; Mack. Wallace, Russia, II, 213; Tp. XIII археолог, сьіздя, 11, 66.

^:) Кіевскоя Старина, 1894, VI, 454.

ЧЗварницкІЙ, Источники, П, 2101, 1570, 1582, 1956, 1571, 1966, 1483, 2098; І, 850, 890 й ин.

^[121]) Пор. А. А. Андріевскій, Истор. матеріали, ЇХ, 64; Величко, Летопись, ПІ, 452; Флоровскій, Депутаты Войска Запорожскаго, 14; Мы шецкі й, Исторія о каз. за­пором., 54; Mop ков инъ, Очеркъ исторіи запором, коз., 27. Але — П. С. 3., І, № 557.

’) Мьішецкій, op. c., 53, 48. ^{4 5}) Кісв. Стар., 1883, XI, 501.

Зап. Січи".

’) Стороженко, Україн. оповідання, І, 149.

^[125]) Болти нъ, Прим^чанія, І. 346.

^,) Э в а р н и ц к і й, Запорожье, 11, 40.

’) Пор. Сснатскій Архивъ, Xl 31.

‘) Э в а р н и п к і й, Исг. запор, козаковъ, 1, 189.

^[128]J C к а л ь к о в с к і й, И-.т. Hoaoii Січи, 1, 195.

^[129]) Czarnowski, Hist., koz., І, 51.

^α) Слопарь гео графически, ч. 2 т. І, 539.

’) Голицыну Рус. поенная исторія, II, 575

‘) Шмидтъ, Матеріали, 1, 29.

^s) Скальковскій, Ист. Нов. Січи, IIl₁ 26.

^tJ Бід новь, Матер, для ист. колоннзаціи 6. Запорож. коа., 18.

') Маг. для исг.-стат. опис. Ехатер. єпархій, І, 308.

’) Запорозьк. Архів. № 12, ари. 4, 17 й 20.

’) Ibid., № 104, арк 53.

^j) Ibid., № 107, арк. 2.

’) Ibid., № 23, арк. 53. ») Ibid., № 142, арк. 3.

*) Kraszewski, Wspomnienia₁ І, 116.

^,0) H о в и ц к і й, Матеріали, 45.

^,,) Запорозьк. Архів, № 116, арк. 1.

”) Ibid., № 171, арк. 57; № 73, арк. 4. ЗО, 47; №111, арк. 2 й 33; № 169, арк. 13.

^[137]j H о в и ц к і й, Мат. для исторіи Запорож. коз., 23—24.

’) Запор. Архів, № 104, арк. 201.

^[139]) Запор. Архів, № 32—41, арк. 11—12.

^ь) Пор ibid., № 45, арк. 52—53, 54—55; № 72, арк. 19 й 23.

^[141]) Зварницкій, Вольности, 314; пор. 324, 327.

∙) Ibid., № 7)-25, а к. 51—52; № 115, арк. 153. ^f) lbid._l № 41-21, арк. 10.

’) Ibid., № 47-96, арк. Г. № 24. арк. 90; № 48. арк. 29-35 й ин.

^v₁l Ibid., № 66, арк. 7 й 10.

^[145]) Истор. зап. о самарскомь монастыре, 31.

¹J Запор. Лрх. № 47—96, арк. 6; № 18—36, арк. 97; № 4, арк. 47.

^[147]I Стороженко, Україн. оповідання, II, 135.

*) 3aπ. Apx., № 32—40, арк. 10; № 32—41, арк. 2; № 57, арк. 3.

•) Зап. Apx. № 41—21. арк. 32.

∙) Ibid. № 17-26, арк. 116.

’) Ibid. № 26-17, арк. 256.

’) ibid. № 83, арк- 12 й № 26, арк. 152.

∙) Ibid. № 69-12, арк. 34.

^β) Kι⅛e H X о, Опов. про В. Запор., 45.

^[154]) Словарь географии., ч. 2, т. І, 550. Пор. Kraszewski, Wspomnienia, В, 21; Зуевь, Путсшеств. записки, 271—272.

^,) Зварницкій, Вольное ги, 272.

^}) 3 в а р _m и у к і й. Ист. Запором. козак.. /, ЗСО.

*) Пор. Сбор. стат, свід^ній по Екатерин, губ., II, 99.

ⁱ⁾ Драгоман ов т>, Малорус, народный преданіи. 250.

^l) Э в а р H H IJ к і й, Ист. запор, коз., І, 324. Звлрницкій, op. ¢., І. 326.

*) Скальковскій, op. c., II, 167.

*) Истор. зап. о самар. мон., 29.

^[160]) H а д х и н *, op. с, 68; пор. Скальковскій, op. c., II, 31—32- ^t) Зварницкій, Ист. зап. Козаков*, I, 326; Запорожье, II, 172.

') Скальковскій, op. с., II, 302—303.

’) Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, eπ., I, 340.

’) Э в а р н и ц к і й. Источники, II, 1660—1661.

13. Зб. праць Ком. аах.-р. та укр. права, в. 6.

*) Зварницкій, op. с., П, 1673—1674, 1876; Терновскій. Къ ист. запор, края, 18—19.

’) P и г е л ь м а в ъ, Літопис, повіствованіе, ч. Ill, 33. Пор. Зап. Од. О. И. и Др., XV, 558; Літ. Екатер. уч. арх. ком. IV. 71.

^[165]) Засел, півден. України, 24. Тоді-ж дано початок слоб. Троїцькій і Покровській — Зварницкій, Ист. зап. коз. I, 351; Мат. для ист.-ст. on. Ек. еп. II, 215.

‘) Соч. и переводы за 1760 r., IV, 307, Пор. Мат. для истор.-стат. опис. Екатер. єпархій, I, 90; Зап. Од. И. и Др.. XXVI, 7—11.

^[166]) Мат. для ист.-ст. оп. Екатер. eπ., II, 143, 153.

^e) C к а л ь к о в с к і й, op. c., I, 192—193.

^т) Зварницкій, Источ., II, 1714; в і н - ж е: Вольности, 199. 1%; Запорожье, I, 99; Мат. для ист.-стат оп. Екатер. cπ., I₁ 239, 194, 464, 78, 83, 336, 339, 331, 332; Зап. Од- О. И. и Др.. VII, 175 й ин.

’) 3 минулого Катеринославіцини, 37.

') Э В а р H и ц K і й, Источники, 1, 26.

^v) Бу ц и нс к і й, O Богдані Хмельницкомъ, 24.

') Зварницкій, Ист. запор, коз., II, 847.

*) Звари ицкій, Источники, І, 125, 126. ⁴) Ibid., II, 337.

“) Акты Юж. и Зап. Рос., Ill, 196; Андріевскій, Мат. по ист. Запорож.. 76, 79; Зап. Од. О- И. и Др. XIV, 627 -628; Сенат. Архивъ, VII, 112; XII, 30; Э в а р н и ц- кій, Ист. запор, коз., II, 547; C к а л ь к о в с к і й, op. c., II, 90; J₁ 215—217, 221; P и- гельманъ, Λ⅜τon. повісте., ч. Ill, 34. Загальна сума торговлі при караиані в 1000 вер­блюдів й 14 суднах, треба думати, не перевищувала 200—250 т. карб.

^:) Зап. Архів, № 29, арк. 5; № 37—19, арк., 5—6, 15—16; № 75, арк. 9; Звер­ни ц к і й, Источники, І, 12, 199; в і н - ж с: Ист. зап. коз., II, 82, 446; Андріевскій, Кониссія 1749 r., 22; Львов?». Запор., 46; 49—50; Сб. Pyc- Ист. О-ва, VIII, 166; Поли. Co6ρ. 3aκ. Vll № 4700; Сенат. Apx., Xlll 16; C к а л ь к о в с к і й, op. с., І, 218—219. Торговля з Кримом виражалася в невеличкій сумі 60 т. карб., це навряд чи відпо­відав дійсності.

’) Запорозьк. Apx. № 169 арк. 5. 12 й 21; № 3 арк. 35; № 85 арк. 3—6; Э вар­ниц к і й, Ист. Зап. коз., II, 455 й ин. Розміри цієї торговлі, на жаль, невідомі; можна думати, що вона не перевищувала 20— ЗО тис. карб.

[171] Запор. Apx. № 8 арк. 22, 152; № 52, арк. 117-118; № 46-71, арк. 12, 22, 92. 20; № 17—26, арк. 64 й ин.; Э в а р н и ц к і й, Сбор, мат., 32; Сб. Xap. Ист.-Фил. О-ва. IX, 149 — 150. Тотальна цифра довозу з Росії перевищувала 350 тис. крб.

^,β) Эварн ицкій, Сб. мат., 179; Сенат. Архивъ, XI, 275; Мат. воєн. уч. арх. Глав. Штаба, І, 652; Діар. Генерал. Канцелярій, 83 й ин. Розміри торговлі з Гетьманщи­ною не перевищували 50 т. крб.

*') Він досягав 100 тис. карб. — пор. Зап. X. ИФ. О-ва, IX, 148. Ефименко. Южная Русь. II, 44.

^,2) Вони виражались для 1745 р. — 264 крб. 55 к., 1749 р. — 596 крб. 59 коп. 1751 р. — 798 крб. 63 к. індукти-евекти. Що остання пересічно вираховувалась з 2^1,∕m. то транзитна торговля сягала min. 13.000 крб. max. 40 т. крб. Ib., ст. 150.

’) Р. 1784 напр. один купець вивіа а Січи 4700 крб. сріблом (3aπ. Apx. № 72, арк. 26).

^[173]) C к а л ь к о в с к і й, op. с., 167.

’) Э в а р н и ц к і й, Сборн. Мат., 8; Сенат. Архивъ, VII, 514.

*) Запорозьк. Архів, № 171, арк. 90, 95, 70; Чт. вь O∙b⅛ Нестора Λlτoπ., XVIII, в. З, 22.

») Сенат. Архивъ, XIII, 16, 17; Запор. Apx, N⅛ 28—11, арк. 29; № 59—14, арк. 1.

^:) Дн». напр. Літопись Екатерин, уч. Арх. ком., II, 35. ^,) Запорозьк. Архів, № 72, aρκ. 6.

Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, cπ., I, 42.

^[176]) Зварницкій, Вольности, 355.

•) Запорозьк. Архів, № 147, арк. 16.

^c) Э в а р н и и к і й, Истор. Запорож. коз.. I, 331.

’) Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, c∏., I, 41.

^э) Ibid., 1. 27. ⁰) Ibid., I. 301—305.

√√

’) Записки о Южн. Руси, І. 91.

’) Gliszczynski. 12; Povijaj -Kozicy zaporozcy, 24.

^s) Зап. Од. О. И. и Др.. III. 290.

*) Жерела до історії Укр.-Руси, VIII, 163. -"^,) Ibid.. 133-

[183] Гильденштсдтт», 28, 86.

') Э в а р H и ц к і й, За порожье, II, 16.

’) Запорож. рукопись о кладохи, 4.

’) Зварницкій, Вольности, 323.

^[186]) Рожков, Рус. ист., VI, 35-

*) Секрет, переписка Коша запор., 15 прим.

^β) Znacz. і wewn. zycic Zapor, 12, прим.

^[187]JDubiecki₁Kudak_tIU.

³) Самар. Екатерин, єпархій пустыкно-никол. монастырь. 5, прим. 1.

•) Память о Запор., 45.

∙^tt) Зап. Од. О. И. и Др.. XIV, 296, 299.

¹¹J Э в а р и и ij к і й, Ист. зап. коз., I, 202—203.

^,) Кащенко, Оповід. про Військо Запором., 65. •) Нов и цк ій, Мат. для ист. запорож. коз.. 5.

^[193]) Скальковскій, Ист. Новой Січи, І, 39.

¹I Ibid.. !, 41.

*) Op. c., І, 23.

^[194]) Ист. обзоръ правосл. христиан, церкви пъ Екатер. e∏., 58.

^[195]J Зварницкій. Истор. запор, коз., 1, 203; в і н ■ ж е: Источники, II. 1854. 1809-

^[196]) Зварницкій. Вольности. 21.

^[197]) Славное Низ. Запорож. Войско, II.

ⁱ) Зварницкій, Источники, 1. 108.

^β) Величко. Літопись, Ш. 218.

'^,) Flop. E ш е в с к і й. Соч., II, 546.

») Ист. Н. Січи, II, 67 -68.

^,) Соч. н переводы, ко увеселенію служащіе. 1760. V, 431.

’) Э и а р к и ц к і й. Источники. II. 1131.

’) Самар. Екатср. єпархій Пуст.-Николаев. мои.. ЗО; Мат. для ист.-стат. оп. Ека- тер. e∏., І, 26.

[201] Скал ь к о всх і й, op. с., 35, 34. ^ft) Ibid., І, 36; II, 262-

^с) Зап. О. О. И. и Д.. XIV, 303. 304; Сенат. Архив*. X. 358. 411.

’) Скальковскій. op. c., І, 33. ^s) Ibid., III, 153. '*) Э в а р н и ц к і й, Источники, 1, 516—518; II, 1517, 1526- ”) Ibid., 1, 290. “) Ibid., П. 1547.

’) Запорозьх. Архів, № 28-11, арк. 124, 112-113, 94. ’) Зварницкій, Ист. зап. козак., І, 16-

^s) C к а л ь к о в с к і й, І, 47. ⁴) Ibid., І, 36-

ЗО

’) Ист. Новой січи, І. 41.

¹) Маркевич ъ, Ист. Малорос., IV, 168.

*) Э в а р к и ц к і й, Оч. по ист- запором, коз, 191.

*) Стороженко, Укр. оповід. II, 185.

®) Изустное повісте.. 13.

•) Зап. О. О. И. н Др., XIV, 619.

^[209]J Э в а р II и ц к і й, Сбор, мат., 74.

’) Зап. О. О. И. и Др., XIV, 379, 380.

’) Зап. О. О. И. и Др, XIV₁ 367. 366.

*) C к а л ь к о в с к і й, ор. с., Ill, 151.

^[213]) Э в а р н и ц к і й, Ист., II, 2089.

^,) Запороз. Apx. № 116, арк. З і 10.

'■) Ibid., Xe 26—17, арк. 185—186. Порів. C к а л ь к о в с к і й, і, 42. ’) Андріевскій, Матер, для ист. Запор., 112.

*) Кіев. Стар., 1882, XII, 536-537.

^&) Пор. Скальковскій, Ист. Новой Січи, І, 163.

[215] Звариицкій, Ист. аапорож. коз., І, 370.

') Зап. Од. Об. Ист. и Др., XIV, 381.

•) Ист. лап. о пуст.-иикол. самар. монаст., 24.

^[217]) Скальклвскій, Ист. Ноя. Січи, III, 162.

’) H а д ж и н ъ,.Пам. о Запор., 53— 54.

^[219]I Кіспская Старина. 1886, III, 613.

^[220]) Ibid., 1882, V, 347. *) Ibid., 1885, X, 285.

^l) Эва рн и цк і й. Источники, II, 1621.

•) Кіев. Стар.. 1886, III, 610. =) Ibid, 615.

А и дрі евскі й, Мат. по ист. з.тпорож. козакові», 97.

^[224]) 3a∏. Apx. № 136, арк. 36.

’) P о ж к о в т>, Рус. ист., VI, 15.

^[226]) Сбор, статист, свід. по Екатер. губ., ПІ, 4.

*) Мат. для оцінки земель Херсон, губ., II, 139.

⁶⁾ Э в а р н и ц к і й, Сбор, матер., ^t2.

^[227]I Зварницкій, Запорожье, І, 264.

’) Чт. въ O-at Нестора Літописця. VIII, 95.

^,*) Акты Южн. и Зап. Рос, XII, 82’.

^[230]) Андріевскій, Мат. по ист. Запор., 133.

•') Зап. О. О. И. и Др., XIV, 573.

•) Зварницкій, Вольности, 186.

^[233]) Мат. для ист.-стат. опис. Екатер. eπ., II, 114, 76; I, 492 й ин.

’) Ib., I, 533: Зварницкій, Ист. запором, коз., I. 298; Мат. для оцінки земель Херсон, губ., VI, 132.

^^,) Волкь-Караченскій, Борьба Польши, 20.

^,) Λ⅛τoπ. Екатер. уч. арх. ком., І, 95.

^,) Сбор. стат. свЪд. по Екатер. губ., II, 21.

¹) Зап. О. О. И. и Др., XXVH₁ 24. *) Ibid., XXXII, 29 - 30.

ⁱI Зварницкій. Ист. зап. коз., I, 194. ^β) Λ⅛τ. зап. Екатер. уч. арх. ком., V, 5.

ⁱ) Пор. Зварницкій, Ист. запор, коз., I, 65; в і к - ж е: Запорожье. I, 72—73»' П. 49; в і н • ж е: Источники, I, 476; Скальк о в с к і й, op. с., I, 140; Levesqu е, Hisl. de Russie₁ IV, 190 й ин.

’I Самар, екатер. Пустынно-Никол. мои., 7.

’) Зварницкій, Источники. I, 843

’) Самар. Екат. e∏. мои.. 101.

’) Маг. для ист.-стат. оп. Екатер. eπ.₁' І, 362.

’) Истор. зап. о Самар, мои., 40.

^[246]) Самар. Екатер. еп. Пуст.-Никол. моя., 27, 100.

^[247]) Истор. зап. о Пустынно-Никол. езмар. мон., 9.

^βJ Ibid., 14-15. Ibid., 11.

’) Ibid., 6, 16-17, 13. ^t) Ibid., 21, 42.

’) Самарскій Екат. сп. Пуст.-Никол. мои., 31.

^,) Сборн. стат. Екатер. научн. о-ва,' 215.

») Запор. Apx., № 26-17, арк. 137-138.

^[250]) Зварннцкій, Вольности, 198.

¹) Мат. для ист.-стат. опис. Екатер. eπ., І, 414—415; Сборк- стат. св%д. по Ека­тер. губ., ПІ. 4.

⁸⁾ Зварннцкій, Ист. зап. коз., ПІ, 56.

^[253]) Сенат. Apx. Vlll₁ 99.

ⁱ) Маркевич г>, Ист. Малор., IV, 450. Болтині», Заміч. на Леклерка, II. 131; П. С. Зак., XX № 14354.

^β) Зварннцкій, Вольности. 194.

^,) Мат. для ист.-стат. опис. Екатер. eπ., І, 369.

ⁱ) Ibid., І, 514-515. ∙) Ibid., 1, 65.. «») ibid.. І, 268.

”) Зварннцкій, Ист. зап. коз.. І. 371.

”) Мат. для ист.-стат. опис. Екатер. еп., І, 27, 278, 91. 225; II, 210; Зварннцкій. Запорожье, І, ЗО, 32, 240; Стороженко. Укр. оповід., Il₁ ИЗ й ии.

¹) Запор. Apx.. № 46—71, арк. 45.

’) Ibid.. № 26. арк. 100. ^a) Jbid.. № 83. арк. 20-21.

^[257]) Ibid., № 80-2, арк. 77.

⁴) К у лишь, Ист. возсоед., 1 138.

^[259]) Э в а р и и ц к і й, Запорожье, І, 44, 45.

') А. А., Истор. матер., VI, 177.

•') Кіев. Стар., X. 163.

«) Зап. Арх. № 20-6. арк. 5.

^,) Ibid., № 169. арк. 54. Відомі січові односуми аапорозці Кумпан і Шамрай проти полтавського Котляревського й польського Зджарського, або запорожець Ус проти миргородського купця Персбийкоса, то-що. Див. Ibid. № 3, арк. 34 й 36; № 33—7. арк. 16—17.

^a) Λfcτ. Екатер. уч. арх. ком.. V, 62, 84.

^[265]) Полунин ъ, Географ, лексиконь, 378.

^[266]) 3aπ. Apx., № 22. арк. 125; Xs 75, арк. 4.

•) Э в а р н и ц к і й. Источники, І. 897. 12; C у д і е н к о Maτcp., II₁ 77; Щербин а, Оч. южно-рус. артелей. 139 й ин.

^t) Звари ицкій, Источ., П, 1074; Зап. О. О. И. и Др., XIV, 410; Арх. Госуд. CθBfcτa, І, в. 1, 41.

^τ) Андріевскій, Мат. по ист. Запорожья. 128, 138. 146; Зап. Архів № 8. арк. 221; № 59, арк. 20.

’) 3a∏. Apχ., № 1&—36. арк. 119; X» 22. арк. 103 й 119.

’) Ibid.. № 8. арк. 199. 298-299, 226, 203 й т. д.

^,p) Ibid., № 23. арк. 55-56; № 20-32, арк. 5, 69; № 4. арк. 25.

ⁿJ Скальковскій, Ист. Нов. Січи, II, 123-

«) П. с. 3., XIV. X? 10400, ^,i) 3a∏. Apx., № 46—71. арк. 300.

^u) Ibid.. Xe 81—3, арк. 56—57; Xe 52. арк. 69—71; № 58, арк, 1—3. 10. Подробиці про торговельну російську що-до Січової торговлі політику див.: П. С. 3., XV, № 11024. 11025, 11388; Андріевскій, Мат. по ист. Зап., 142; Зварницкій. Сбор, мат., 163; Сенат. Архивъ, XIII, 8, 9, 399. Пор. також Зварницкій. Ист. зап. коз., 11. 452; 3a∏∙ О. О. И. и Др., XIV, 305; Флоровскій, Дсп. Войска 3a∏., 33—34; Сбор. Рус. Ист. О-ва, Vlll, 208.

^,) 3aπ. Apx. № 26-17. арх. 222; № 171, арх. 130; № 79, арх. 209; № 31, арк. 88.

^,) Ibid., № 169, арх. 31, 88; № 131. арх. 19 й 28.

=) Ibid., № 20, арх. 111. *) Кіев. Стар. 1886, Ш, 610.

^ь) Зал. Арх. № 22, арк. 95.

^[271]) Ibid., арк. 82; № 26-17, арк. 248; № 75-15, арк. 27.

^:) Сенат. Арх. X, 4^9. ’) Словарь географ., ч. 2, т. 1, 571.

'•') Кулишъ, Зап. о Юж. Руси, I, 156.

^,0) Чт. въ O-Bl Нестора Літ., XVIII, в. 3, 33.

") Зап. Apx., № 115, арк. 101.

”) T е р н о в с к і й, 61.

1$. Зб. працв Ком. зат.-р. та укр. права, в. 6.

^,) M ы ш е ц к і й, Ист. о запор, коз.. S3—$9.

’) Ригел ьманъ, ч. Ill, 79. ’) Запор. Архів, № 24, арк. 122.

*) Зварницкій, Зап., 1, 18; в і н - ж е: Ист. зап. коз., HI₁ 124, 131; Марке­вича, Ист. Малорос., II, 324.

≈∙) Щскатов-ь, II. 538; Зварницкій, Источники, II, 1506. 1361, 1406.

^β) Зварницкій, Источи, II, 1090.

') Зап. Apx. № 83, арк. 9, 17—18, 46. Скальковськяй прибуток дорівнював 24 крб. 51 коп. «

^[281]) Пор. Зап. Apx., 57, арк. 7.

*) Зварницкій, Источники, 11,2090 - 2091.

”) Зап. О. О. И. и Др- X, 48/. Пор. Терновскі й, Ku ист. зап. края, 60, 87.

^,,) Зап. Арх. № 106, арх. СО.

^,) 3aπ. Apx. № 7, арк. 28; № 26, арк. 29 і 36.

*) Богдан* Хмельницкій, І. 78.

^[286]J Pyc. воєн, исторія, II, 401.

^[287]I Чт. в* O-b⅛ Пест. Λ⅛τoπ., VJII, 87.

⁶) Соловьев ъ, Исторія Розсій, III, 1684.

^c) Пор., напр., саме заселення Січи за Самовидцем.— Λ%τoπ., 330, 331.

^:) Мат. для ист. стат. on. Екатер. eπapx., I, 397.

’) Ibid.. I. 221-222, 82, 229-230, 100, 154, 139 й инш. Для XVII в. див. ibid., I. 411. 427; Зварницкій, Вольности, 194; Новицкій, Народи, память, 6, 11, 20; Сб. сгат. саід. по Екат. губ., III, 4; Сб. статей Екат. научи. О-яа, 218; Kiee. Стар., 1886, Il!, 605, 607 й ин.

^j) Мат. для ист.-стат. опис. Екатерин, eπ., I, 418—419.

^,tf) Пор. Зварницкій, Запорожье, I, 23, 27; в і и * ж е: Источники, II, 1709; PLr. обзор* правосл. христ. церкви вь Екатер. губ., 68 й ин.

^l,) Malinowski, Zrodla do dziejδw Polski, II, 166 — 167; Величко, I, 35 й иг.

’) Соч. и переводы за 1760 r., V, 432.

®) Ефименко, Южн. Русь, II, 43.

^,) Покровский, Рус. ист., II, 160.

♦) Сенат. Архив*. VI. 129.

[296] Стороженко, Україн. оповід., II, 191.

^β) Пор., напр., Зварницкій. Источники, I, 1005.

^,) H о в и ц к і й, Малорус, пісни, 79.

^,) H о ви цк і й, Малорус, и запорож. старина, 10, 21. ’) Hammer, Histoire des Musulmans, VI, 268.

■*) Кіев. Старина, 1882. Xll₁ 530.

[298] Запор. Архів, № 25, арк. 74, 122.

ⁱ) Ibid., арк. 35; № 48, арк. 142.

^[299]I Запорозьк. Архів, № 139, арк. З й 23.

-) Зап. О. О. И. и Др., VII, 260.

∙^,) Вл н ты шъ - K з м с н ск і й₍ Ист. Малор., 245. Bcschrcib- alIer Nat., 529, 527; Соч. и пер- за 1760 r., V, 432; Зварницкій, Ист. зап. козаковъ, И, 476.

ⁱ) Мат. для ист.-стат, оп Екатерин, eπ., I, 526, 527, 522—524, 86—87; Истор. обяоръ прзнослав. христ. церкви въ Екатер. губ, 51, 58; C к а л ь к о в с к і й, op. c., III₁ 61; Kieo. Crao., 1834, I. 16Э; Нов и їдкій, Матеріали, 46; Fletcher, Hist, de Pologne. L 90; Hupei. Von den Kosakcn, 222.

^[302]) Кіевская Старика. 1886, Xlh 749-750.

') Сбори. статей Екатер. научи. О-ва, 240.

^:) Э и а р н и ц к і й, Ист. зап. козак., I, 299.

’) Баталій, Заселення південної України, 42.

’) Мемуары, U, ЗОЇ.

^[306]J Скальконсхій, Секрет, переписка Коша Зап., 12; U о а и ц к і й. Матеріали. 64∙

^[307]) Сенат. Архинъ, XI, 54, 347.

^s) Эва р >< и цк їй, Сборн. мат., 44.

^c) Запор. Архів, № 74-4. арх. 18, 27. 67, 101.

’) Ibid.. № 4Q. арк.23.

Зуеаъ, Путсшсств. записки, 236.

”) Соч. и перев. за 1760 ρ, V, 451.

’) Зварницкій, Источи., II, 1324-1325.

^а) Пор. Сб. Рус. Ист. О-ва, CiV, 353.

³) C к а л ь к о в с к і й. И, 157.

*) Зварницкій, Ист., 1114.

^[317]) Сб. статей Екатерин. Научи, о-ва, 2^5.

•) Зварницкій. Источи., I, 876; Б р у к т>, Крымъ въ половині* XVIIl в., 3.

’) Сб. статист, свід. по Екатер. губ. I, 5; А и л р і с в с к і й, Мат. по ист. Зап., 59, 83- 84.

’) Мартинович, Українські записи, 229.

-) Шмкдтъ, Мат. для географ, и стат. Poc∙, I, 25.

^[320]) Бага'лій, Засел, півден. Укр., 89.

‘) Устное повісти., 2.

^β) Стороженко, Україн. оповід., II, 119.

“1 Сбор. стат. Екатер. науч, о-ва, 177. ^!) Ibid., 65.

ⁱ) Э в а р н и ц к і й. Запорожье, I, 54. ^υ) Мартинович, Укр. записи, 79. '⁰) Літ. Екат. уч. архив, ком., II, 78. ”) Шмидт-ь, Мат., I∣, 17.

^,) C к а л ь к о в с к і й, op. c., I, 199.'

^[326]) А к д p і e в с к і й. Мат. по ист. Запор., 75.

’) Багалій, Засел, півден. України, 25.

*) 3aπ. Apx. № 9. арк. 15.

^s) Ibid., № 169, арк. 35—36.

*■) Флоровскій, Деп. Запор. Войска, 36.

’) Зябловскій, Зсмлеописаніс, ч. V, 310.

¹) Пор. Писаревскій, Изт> нет. иностр, колония., 70.

^,) Пор. Зварннцкій, Источники, II, 1880, 1896, 1918, 2025, 2026,2067, 2C69.

⁴) T е р н о в с к і й, 45. ⁶) Зап. Од. О-ва Ист. и Др-, ХП. 463.

^τ) Миллер*, Истории, сочиненія, 54.

^s) Пор. Гильденштейнъ, Путешеств, 21.

•) Кулиши, Зап. о Южн. Руси, I, 92.

^,) Мат. ТЇЛЯ оцінки земель Херсон, губ.. Vf, 133.

“) Словарь географическій, ч. 2, т. 1, 549.

’) Macejowski, Hist, wloscian, 188.

*) Зварницкій, Ист. запор, козаковь, 11, 271; він-же: Источники, І, 404 й ин.

“) Зварницкій, Сбор, матеріалом*, 45.

[339] Зварницкій, Источники, II, 1779.

’) Сенат. Архив*, VIII₁ 104.

^s) Зварницкій, Источники, 1, 973.

’) C к а л ь к о в с к і й, op. c∙, II, 138.

^,0) Літ. Ехатер. учен, архив. Ком., II, 53.

^,,) А. А. А н д р і е в с к і й, История, материалы, IX, 52 - 53.

^!) Мат. для ист.-стат. on. Екатер. «П., І, 26.

^,) Сенат. Apx.. VII, 197.

^[342]) Apx. Херсон. Духовн. Консисторін за 1 792 г.

*) Зап. Од. Об-ва Ист. и Др., XlV₁ 399.

■) Мат. для ист.-стат. оп. Екатер. cπ., II, 41, 48. 65.

') Ист. запором, коз.. І, 216.

') Скальковскій, Ист. Новой Січи, 1, 62.

^,) Запорозьк. Архів, № 129, арк. 26.

^,) Чтснія вь O-Bt Нестора Λtτoπ., X, 21.

*) Грушевскій, Оч. нет. украин. нар., 218—219; Чт. в O-Bt Нест. Λtτ., кн. 9. Погляди Malte Brun^,a в Dictionnaire Universelle zu Balbi в Geographie, Лубенського в,,Swiat we Wszystkich swoich czςsciach^α або автора Beschreibung des ganzen Welt Kreises — значіння в піднесеній справі, розуміється, не мають.

16. Зб. праць Кок. >aκ.∙p. та ухр. права, в. 6. 83

^,) ∏. C. 3.. т. І, с. 318.

*) А. Ю. и 3. Р. Дод. до т. VII, с. 197. Книги Разрядный, т. II, с. 985.

’) Політичні пісні українського народу XV11I—XIX в.в., ч. і P. II с. і. Женева 1885. *) Рукоп. збірка Судівнка № 96 ч. І, с. 583. А. Ю. и 3. P. т. V, с. 105—107. Дод. до т. VH, с. 349.

^в) Акты Зап. Россіи, т. V, с. 101; Λtτoπwcb Самовидца, с. 65. К. 1878.

‘) А. Ю. и 3. P., т. XV, с. 49—50.

') Літопксь Самовидца, є. 72—73; А. Ю. и 3. P., т. VII, с. 103, т. XII₁ с. 728, Крат­кое Описаніе Малороссіи с. 280; Літопись Гр. Грабякки, с. 220. К. 1854.

^s) Volumina Legum, t. III c∙ 404, A. Grabowski, Ojczyste spominki, т. II, C- 71—73, с.с. 305-307. А. К), и 3. P.. т. VII, с. 82.

[††††††††††††††††††††††††††††] А. Ю. и 3. Р, т. VIII, с. 50, т. VII, с. 622.

*°) С. Г. Гр. и Дог., т. IV, с. 56; А. Ю. и 3. P.. т. VIIL с. 50. т. IX, с. 661, т. XII, є. 513.

^l,) П. К. К. для разб. др. актова, т. І (вид. 1-ше). Відд. З, № 17, с. 90.

”) А. Ю. и 3. P., т. VIIL С. 99.

’) Збірка матеріялів акад. Н. П. Василенка. Укр. Apxeorp. Збірник, т. І, с. 161.

*) А. М. Лазаревскій, „Замічанія на историческія монографій Д. П. Мил­лера о малорусскомт» дворянстві и о статутовыхъ судахъ*, crop. 10—11.

[352]

[353] ibid., crop. 172--173. ’) ibid., стор. 174.

∙) Ibid., стор. 179. *) Ibid., стор. 180.

’) А. Ефименко, Очерки исторіи правоб. Украины... К. Стар. 1894, IX., с. 304, ^,τ∙ XLVl. -

^г) Акад. Н. П. Василенко, Очерки по исторіи Запад. Руси и Украины, с 291.

⁹) Ibid, с. 304.

♦) Акад. М. Гру шевський, Історія України-Руси, ^,τ. VlII, ч. I, crop. 37—38.

^ft) Н. Василенко, op. c>t., стор. 335.

^c) М. Грушевський, op. cit., т. VIII₁ ч. 1, стор. 124.

¹) Ibid., стор. 125.

^,) А. Ю. и 3. Р. т. 111. с. 377.

•) А. Ю. и 3. Р. Дод. до т. VIIl. с. 338.

. ⁰) A. Grabowski, Ojcz. spominki, т. II, с. 72..Козак добрий реєстровий, що його

привели, так розповів: що Хмельницький, вдаривши в бубни на чорну раду, розповів, що король його милость схиляється до миру, наскільки від звільненого татарина та від пере­кладача нашого, до Султан-Гази Перекопського навмисно делегованих, почерпнути міг,, чи би й -вони на.нього не погодилися? Чернь, обміркувавши це поміж собою, крикнула: «Пане гетьмане! Бог і військо так хоче, щоб ми жадною мірою а королем не мирилися, бо на те ми зважилися й тс тут вирішили, що коли-б і Орда від нас відступила,— ми при гідності твоїй всі голови класти будемо і або всі загинемо, або всіх ляхів знищено".

⁴) Щоденник Осввцима у викладі Антоновича. Кіевск. Старина. 1882, № 5, с. 269. Запис 4 червня 1651 р.

^,) А. Ю. и 3. P., т. Пі, с. 479.

*) Ibid.. т. ПІ. ст. 467. ^a) Ibid., т. III. с-с. 466-467.

*) Очерки исторіи правобережной Украины no 1. Ролле. А. Ефименко. Кіев. Стар. 1894. VIII, с. 81.

[356] Амбр. Грабовський. ₁,0jcz. spominki", т. II. № 16, с. 31.1845.Бо стягнути есе військо до ради й табору в певний шум і не дав надії на спокій". Окремо по пол­ках записати козаків у реестр, не записуючи туди поспільства. Або-ж.склади, ваша милість, раду за волостю в степах, коло Чигирина або Крилова, чи Черкас, і тільки по­відом козаків на Україні, універсалів своїх не надсилаючи за волость, і там, ваша милість, упорядкуй військо Запорозьке... Тоді й таким способом очиститься чернь — просте поспільство від війська Запорозького".

') Липииськчй. Україна на переломі с.с. 272 — 273. прим. 116-а. „Хміль хоче згоди. Чсрнь-же проти цього. То не мало, іцо з черню ради ке мав, чого перед тим

не було, бо завсіди чернь домагалася того, іцо з ними раду мали, в тепер мав він ради

[359] самою тільки своею старшиною^-4.

*) Jbid., с. 119. ³ι Ibid., с. 120.

^[360]) Т. Korzon. Dzicje woje∩. т. II, с. 335..Хміль... дав ніби звільненій Україні устрій військовий як найбільш од волі і свобід суспільних далекий, зовсім не мав иа увазі теж визнати за чорною радою давнього права чи звичаю, кцо його давніше практи­ковано, обирати гетьманів (кошових). Бажав для себе князівської влади, й навіть засну­вання династії, бо мав три дочки й двох синів*'.

’) А. Ю. и 3. P., т. IV, № 3, с. 3.

’) А. Ю. и 3. Р. Дод. до XI т. стор. 682.

^[363]) Ibid.. с. 767.

•) А. Ю. и З Р. т. IV, с. 11.

’) Ibid., т. XI. с. 802.

^[366]) Липин сь кий, Op. cit. с. 230 та А. Ю. и 3. P. т. IV, с. 57.

*) Древлехранилище P.C∙Φ.C.P. Столб. Малор. Приказа № 5849, а. 10.

*) А. Ю. и 3. Р. т. V. с. 50.

[367] Книги Роэрядныя, т. II. стор. 9И—993.

*) Эйнгорн-ь, O сношеніяхь малороссійскаго духовенства, стор. 845, 846.

^[369]) Д. Б а н т ы ш ъ - K а м е н с к і и, Источники малор. исторіи, ч. II, стор. 182. 1858.

^[370]) Ibid., ч. Il₁ с.с. 242-254. 1858.

^[371]).Стани названого князівства по смерті його (Б. Хмельницького. Л. О.) обирали далі своїх князів (в орнг. prince, що мав значіння й господарів взагалі, словом господар і ліпше було-б передати його) і ніяка держава не присвоювала собі прапа противитися цьому* (переклад повсюди І. Борщака).

*) „Стани вільно обирали гетьманіп по своїй уподобі".

’) „Урочистий союзний договір, заключений між царем Олексієм Михайловичем

[373] одного боку та гетьманом Хмельницьким і Станами України з другого".

*).по смерті гетьмана Хмельницького цар дав в 165Н р. грамоту Станам Укра­їни" (Переясл. рада? Л. О.)

^χ,).Але річ відома, що це зречення не касув ні в чому прав України, бо гетьман не міг дарувати того, що належало Станам".

^β) „безперечне право Станів України на право й вольності*.

^[377]) Князь (господар. А. О.) Мазепа і Стани України ужили своєї влади в 1708 р., щоби знову заволодіти тим, що їм належало".

*).коли помочи цівї проситимуть князь (господар) і Стани".

•) „Князь (господар) і Стани України, згідно з правом, яким досі користувалися, будуть заховані і вдержаиі на всім просторі князівства (господарства) і частин прилу­чених до нього".

’).Стани України заховають всі вольності згідно з своїми правами та стародав­німи законами*.

’) „переконаються в безперечнім праві Станів України обрати п. Пилипа Орлика ва свого гетьмана".

³) „вільно обрали (на гетьманство. А. 0.) й проголосили Стани України*. Стара Україна. 1925, кн. I—II, стор. 5-9.

^,) Voluminn Lcgum, t. Ill, с. 404 „хтоб з тих реєстрових козаків виявнв*би себе як бунтівник і чи гетьманам нашим чи їх заступникам, чи теж своїй старшині неслух­няним, або ініціатором чорної ради, той не тільки мав бути викреслений з службових реєстрів, але й на горло скараний*.

') Корсунська 1650 р., Ніженськл 1663 р.

'^j) Акад. М. Грушевський, Історія України-Руси, т. VlII, с. 230. *) Амбр. Ґрабонський,.Ojczyste spominki^', т. II, № 16, с. 31, 1845.

⁴) Хмельниччина в розцвіті, с. 17.

^[384]) А. Ю. и 3. Р. дод. до т. VIII, с. 338.

^,) Op. ciU с. 383. *) Ibid., с. 407.

^[386]) M. Грушсвський, Історія Укр.-Руси. VlII, I. С. 310. На роді перед Покровою 1632 р. в Корсуні буди,изо всіх* украинских* городов* выборных* черкас* по пят ∣ человек**. M- Грушсвський, Історія Укр.-Руси, VIII, I, с. 153.

♦) А. Ю. и 3. P., T∙ IV_t С. 23. *) Ibid., т. IV; с. 3.

• ^β).Летопись Самовидца'¹ с.с. 48—51. Kiear* 1878.

^:) Ibid.

У своїй статті „До історії Руїни* (Записки Ніж. І.Н.О., кн. VIII) М. Петровський переглядав оповідання Самовидця про події на цій раді і доводить помилковість пси­них сторін цього оповідання. Тимчасом ми все-ж-таки їм у нашій роботі користуємося. Адже український діяч XVII ст. не міг писати речей неймовірних, навіть коли-б свідомо ?иезв неправду. З другого боку нам здається, що М. Петрове ький занадто тут довіряв свідченням московських агентів. Не слід забувати, що вони в цей час ще не так добре розбиралися в українських справах. І окрім того рада-відбувалася підчас значних полі­тичних розходжень України з Росією. Російських агентів могли свідомо неправильно інформувати.

^[391]) А. Ю. и 3. Р. Дод. до т. VII с. 181.

^,) А. Ю. и 3. Р. Дод. до т. VII, с. 349.

*) А. Ю. и 3. Р. Дод. до т. VH₁ с. 345.

³J Столб. N? 5861/50 Мслор. Приказа а. 91 Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р.

^[393]) Древлехранилище Р. С. Ф. С. Р. Столб. № 475 Білгородсьх. Стола Разряда, з.а. 465-4.,9.

^ь) Додаток № 6.

’) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 499 Білгородськ. Стола Розряда а. 18.

') А. Ю. и 3. P., т. VIII, стор. 89.

^[395]) Ibid., т. Vlll, стор. 83.

⁹) Ibid., т. V₁ стор. 65. *) Ibid., т. V, стор. 300.

») Ibid., т. VHI₁ стор. 262.

^,J А. К?, и 3. P., т. Vlll, crop. 145. За свідченням козака, що був на цій раді, у Малоросійському приказі, було на ній.человік с вос.мь сот**. Додаток № 10.

^,) Літопнсь Самовидца, с. 122. К. 1878.

’) А. Ю. и 3. P., т. IX, стор. 935.

^[401]I Собр. гос. грамот* и дог., ч. IV, стор. 266—267.

*) Соловьев*, Истор. Россін, т. VH₁ стор. 124.

^[402]) А- Ю. и 3. P.. т. IX. стор. 935.

¹) Ibid., т. IX, стор. 849.

’) Д. Б. - К а м е н с к і й, Источи., ч. 1, стор. 323.

^[405]) Источники, ч. Il, crop. 177.

¹J Моск. Древлехранилище. Фонд Малор. Екпсд. Сенату, кн. № 79/1806, а.з. 7—19.

[407] Ibid-

^ς') Исторнч. иав^стіс Гр. Полетики. Збірка матеріялів акад. Василенка. Укр. Apxeorp. 36ipιι.. т. і. сюр. 161.

_, - - • •

^,) ∩poφ. X*. Слабченко,

•) А. К), н 3. P., т. IV, cτoρ. 57. ^,

*) Ibid., дод. до т. VII₁ стор. 185.

^,) Акты 3. Россіи, т. V. стор. 401.

*) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 399 Білгородськ.' Стола Роэряда, а. 25.

[*************] Т. I₁ стор. 306-312. К. 1848.

') Древлехранилище Р.С.Ф С.Р. Столб. Малор. Приказа. X? 5849, а. 10.

⁷J Древлехранилище Р.С.Ф.СР. Столб. № 475 Білгородськ. Стола Разряда, а. 311.

’) Ibid., а. 320. «) Ibid.. а. 392.

[‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡‡] Ibid., а, 393. ^β) Ibid, а. 360.

') Древлехранилище Р.С Ф.С.Р. Столб. № 5861/50 Малоросійськ. Приказа, а. 26.

') Літопись Гр. Грабянки К. 1854 с. 220.

^tJ А. Ю. и 3. P., Т. XII, с. 566.

’) А. Ю. и 3. P., т. Xll₁ с. 622, теж с. 627.

⁴) А. Ю. и 3. P., т. XII, с. 289.

^[416]) Соловьев ъ, Ист. Роесіи, т. XII, М. 1862, с. 192.

•) А. Ю. и 3. P., т. XII, с.с. 537-541.

’) Додаток № 11.

19. 36. праць Ком. aax.∙ρ. та укр. права, 8. 6.

^l) Д. Зварницкій, Источники для исторіи запорожскихт> козакопъ. т. I, c.c∙ 1011-1011

’) Політичні пісні украТнськ. народу XVJII-X1X, ст. з уваг. М. Драгоманова ч- І, P. II. Женева 1885, С. 10.

’) Мемуары относяшіеся къ исторіи Южной Руси, т. I, C- 168.

■*) Акад. Василенко, Op. cit., с. 3’4.

■') Історія України-Руси, т. VII, с. 286, прим. 3.

^eJ ЛЪтопись Самовидца, с. 17—18.

^ ⁷) Акты Ю. и 3 P., т. X, с. 217; П. С. 3. т. I. с. 318.

*) А. Ю. и 3. P.. т. III, с. 579?

’) Ibid., Т. IV₁ с. 6. ^,) Ibid., дод. до т. XI. с. 797.

‘) Λ⅛τo∏HCb Самовидца, с. 48—51.

⁶) А. К), и 3. P., дод. до т. VII, с. 185.

[423] С. г. грам, и дог. ч. IV, с. 51.

^,) Пам. изд. вр. ком. для рэзб. др. актовъ, т. IV. Відд. Ill, с. 31—32. 1859..При­чини, що з них рада затягнулася, перша що полковники за переслідуванням орди не змогли всі з'явитися в призначений день, а я козаків звичайно якщо заввежав відсут­ність одного з полковників, або котрий хорий — Мав послати кого замість себе^-.

*).Що рада відбулася в хаті супроти старого звичаю, що підозрівали зради себе й всього Війська*...

∙) Ibid., т. IV, відд. III, с.с. 37-38.

[424] А. Грабовський, Ojcz. Spominki₁ т. II, с. 238. Краків 1845..На Україні була на Pocaui козацька рада, що на ній не хтів бути Дорошенко, з тівї причини, що така при великій кількості (присутніх) не добра бував у людей козацьких; отже зібрав­шися пішли до нього під Чигирин, а втім і там до них не вийшов, а закликавши пол­ковників, осаулів та иніпих, що їх мав за прихильніших до себе, навів**... образи, що їм робили поляки. Вони,.так зворушені його мовою... поступилися його бажанням і знову присягли йому, що його не залишать”.

^,) А. К?, и 3. Р. т. IX. стор. 855. ⁹) Ibid., т. XI. стор. 907-911.

^[426]) _и24 го зібралися знатні (aс. 433.

^[462]) Очерки исторіи Прав. Украины по I. Ролле. А. Ефименко, К. Стар. 1894,

№ 8, с. 81.

*) Древлехранилище РСФСР. Столб. Jv? 468. Білгор. Стола Розряда, а. 59.

^[465]) Акад. М. Гру шевський. Історія Україки-Руси VIII, ч. І, с. 153.

∙) Ibid., є. 261.

’) А.Ю.нЗ. P., т. Ні. с. 377.

») Ibid.. т. VII. с. 229; т. JV, с. 36.

•) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 315, Моск. Стола Разряда а. 486.

^,е) А. Ю. и 3. P., т. VlII, с. 145. ”) Ibid., т. VIII, с. 130.

^,*) Ibid., т. VIII, с. 137; пор. Самовидець, с. 103. Дод. до цієї праці № 10.

^:) Про цю раду (вона відбулася в лютому 1662 р.) наводить такі дані В. Ейнгорн: „...Методій надіслав декому з полковників запрошення прибути до нього у Київ. 20 лю­того приїхали до Київа полковники: Ніженський Василь Золотарснко та Чернігівський Оникій Снлін з сотниками своїх полків та з козаками; ис приїхав полковник Переяслав­ський. він-же й наказний гетьман, а надіслав замість себе сотників Бзришпільського Григора Горкушу й Воронківського Данила Кирилова. Старшини й козаки, що з'їхалися до Методія, прожили у Київі чотири дні і була в них рада. На цій раді, що відбулася в присутності Київського воєводи Олексія Мещерінова. ухвалено надіслати до великого государя посольство прохати, щоб було незабаром делеговано боярина для присутности на раді, де мають обирати „совершенного" гетьмана". O сношекіяхь малор. духовенства. Чтекія Моск. О-ва, 1693, кн. U. с. с. 171—172.

’) Акад. Н. Василенко, op. cit., с. 335.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 499 БілгОродськ. Стола Розряда, а. 532.

») А. Ю. и 3. Р„ т. Xl₁ с. 271.

*) Н. Василенко, op. cit., с. 100; Гру шевський, Історія України-Руси, т. VlII, с. 112.

[473] Арх. Ю.-З. P.. ч. ПІ. т. І, с. 366.

∙) H. В а с и л C н к о, op. cit., с. 436; М. Грушеаський. т. VIII₁ с. 310.

А.Ю. иЗ. P., т. Ill, ¢. 59.

’) М. Гру шевськиг, op. cit., VIII, І, с. 124.

•) А. Ю. и 3. P., дод. до т. VII, с. 307; Пам. К. К. т. III. Відд. 111. с.с. 377-381

*) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 414. Білгор. Стола Разряда, а.а; 449—450.

^[477]) Ibid., Столб. № 588, а. 677.

∙) Ibid., Столб. № 499, а. 126.

^:) Ibid., Столб. № 6672. Сибірськ. Приказу, а. 539.

’) А. Ю. и 3. P., т. IX, с. 65.

^в) А. Ефименко, Очерки исторіи Прав. Украины по І. Ролле. К. Стар. 1849. № 7, с. 3.

^,0) А. Ю. и 3. P.. т. III, с. 479, с. 467.

^,,) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 475 Білгородсьх. Розряда, а. 195.

^,2) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 82 «Разных Столов" Розряда, а.а. 2—3.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. N⅛ 475 Білгор. Стола Разряда, а. 41.

») Ibid., а.а. 395-397, 507-508.

*) Древлехранилище РСФРР. Столб. № 499 Білгор. Стола Разряда, а. 46.

^[483]) Ibidem, а.а. 209-210.

^b) А. Ю. и 3. Р. т. VIII, стор. 50. А потім українська влада навивала ще Ноэго- рол-Сівсрський. Ки. № 3 Малор. Приказа, а. 233.

^[485]) А. Ю. и 3. Р. т. XII, стор. 512-514.

^,) А. Ю. и 3. P., т. XII. crop. 594.

⁸) М. Групісаський. Іст. Укр.-Руси, т. VlII₁ я. I₁ crop. 37—38.

’) Ibid., crop. 202. ⁴) Ibid., стор. 263. ^a) Ibid., стор. 281.

[487] Древлехранилище Столб. № 5861/50 Малор. Приказа, а.а. 5—7.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 475 Білгородськ. Стола Разряда, а. 272.

^β) Ibid.. Столб. № 399, а. 79. ’) Ibid., Столб. № 613, а. 17.

[488] А. Ю. и 3. Р. т. VII, стор. 103.

^,) Ibid., т. IX. с. 849. ¹) Jbid.. т. VIlI, с. 75.

’) Літопис Самовидця, с.с. 48—51. Київ 1878. ⁴) Ibid.

») А. Ю. и 3. P., т. XV, с.с. 83-84.

’) А. Ю. и 3. P., т. V∏, с. 98. *

[491] П. К. К., т. IV, Від. ill, с.с. 37-38. Вид. 1859.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. Малор. Приказа № 5859, а. 5.

^[492]) А. Ю. и 3. Р„ т. Vll₁ с. 82.

*) Соловьев-ь, т. XII, с. 123.

•) А. Ю. к 3. P., т. IX, с. 898. ♦) Ibid., т. IV, с. 262.

•) „За Московскими вороты^-, Додаток N? 6.

•) А. Ю. и 3. Р. т. V, с. 56.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 5859 Малорос. Приказа, а. 76.

*) Додаток № 3.

’) А. Ю. и 3. Р. т. Vllf₁ с. 50.

^,) Ibid., т. IX, с- 934. ») Ibid., т. VlII, с. 50.

•) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 5861/50 Малор. Приказа, а. 95.

⁴) Додаток № 3.

[494] К. Стар. 1883 p., № VI, С. 327-328.

’) Зварницкій, Исторія запорожскихъ козакові, т. І, М. 1900, С. 207—208. ^,).A. Ю. и 3. Р. т. ПІ. с. 377.

*) Ibid., дод. до т. XI, с. 797.

*) Ibid., дод. до т. VII, с. 307. Столб. № 398 Прик. Стола Разряда, а. 470.

^[496]) Ibid., т. IV, с. 262.

^β) П. К. К. т. IV. Від. III, с. 37. Вид. 1859 р.

•) А. Ю. и 3. Р. т. V, с. 56.

*) Літ. Самовидця, с. 65. К. 1878.

*) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 499 Білгородсьх. Стола Разряда, а. 126. ^,0) А. Ю. и 3. Р. т. V, с. 173.

“) У м а н е ц т>, Гетмзн-ь Мазепа, с. 32.

”) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 588 Білгород. Стола Разряда, а. 677,

’*) А. Ю. и 3. P., т. VIII, с. 130; див. таксж додаток № 10.

^н) Літ. Самовидця, 122.

■) А. Ю. и 3. Р. т. VIII. crop. 120.

[498] Костомаров-ь, Исг. мокогр., т. IX—X. Додаток.

^s) Додаток № 1.

^,) Літопись С. Величка, т. IV. Дод. Дневникъ Симеона Оскольскаго 1638 r.. crop. 247-248. К. 1864.

^,) Ojczyste spominki, т. II, crop. 71 -73: „в бубни на чорну раду".

³) А. Ю. и 3. P.. т. X, crop. 219.

21. Зб. праць Ком. ?ax.*p. та ужр. права, в. 6.

^,) ∏. K. K., т. IV. Від. Ill, стор. 39—42..Дня 9 листопаду в неділю чорна рада. Є майдан великий коло Спаської церкви, там зібралося з деацять тисяч черни. Хмель­ницький (про що я не знав) з полковниками затримався у себе (побоюючися черни)’. Беяьовський послав по гетьмана і він.прийшов з полковниками за звичаєм з непокри­тою головою, кланяючися на той й инший бік, увійшов у коло. Там-же, поклавши на шіпку на землю булаву, що у них в за ознаку зречення, сказав кілька слів до черни* про надіслання королівського комісара, щоб скасував московські накази. Потім була про­мова Беньовського, що наприкінці її.скасувавши царські уряди, взявши з землі булаву, віддав її від імени Його Королівської милости Хмельницькому, а Другу — Носачеві на обозкицтво. З великою подякою і з оплесками прийняли Хмельницького. Поставив тоді вимогу, щоб чернь одразу-ж ствердила свою вірність присягою в церкві**. Цс було вико­нано, потім був обід у гетьмана, де „сами дивувалися й визнали, що не сподівалися на на таку згідливу чорну раду і що П боялися**.

*) Літопис Самовидця, crop. 72—76. К. 1878.

’) Дневник* Гордона. Чт. в О-в! ист. и древк. 1892. Ill, с. 36—38.

[500] Ми не наводимо тут ва браком місця опису цієї ради Великого-Гагіка, одск- лаючи читача до додатку № 6 до нашої роботи.

[501] А. Ю. и 3. P., τ. IX, c. 944-950.

’) Коли коло 800 чоловіка кінноти та 1200 піших з козаків з годину стояли в до* лині, закликано їх у коло. Як тільки вони сюди прийшли — знатніші з них виступили ближче й пішли з боярами до церкви, куди перед ними несли ознаки гетьманської гід- мости. Після того, як коло чверти години відправлюваио молитви, вийшли вони всі знов

[503] згадані інсигнії було знову покладено на стіл. Після цього став Генералісимус на лазу

і сказав козакам, що царі їм дозволили обрати за своїм стародавнім звичаєм гетьмана та що кожний з лих на обрання може вільно подати свій голос. Він. бажав, щоб вони їх заявили. Спочатку панувала коротка тиша, потім деякі з ближчих назвали Мазепу. Цс поширювалося все далі, аж всі на певний спосіб кричали, бажаючи Мазепу гетьманом. Деякі, що правда, назвали такого Борковського, але були швидко змушені замовчати, тому що перший викрик повторювався. Тоді Генералісимус запитав знатніших коза­ків, кого-б вони хтіли мати за свого гетьмана, і всі однодушно відповіли — Мазепу. Після цього думний дяк став на лаву й голосно прочитав присягу, за якою вони повинні присягати; також було принесено книгу з статтями, яку вони обіцяли підписати; так само, як і гетьмана, приведено щоб виконав присягу. Це останнє відбулося звичайним спосо­бом, бо за думним дяком гетьман повторив формулу присяги; було принесено книгу

[505] статтями, яку гетьман і всі знатніші особи, що при цьому були, підписали. Cawc цю книгу було надіслано до значніших міст і там підписали її духівництво, магістрати та знатні козахи, що не були при обранні. Після цього взяв боярин булаву (den Com­mando-Stab), бунчук і царські корогви, які були за ознаку гетьманської гідности й пере­дав їх новому гетьманові; той віддав їх кільком з тих, що стояли біля нього. Після поздоровлень посідали вони на коней і поїхали назад до табору, а гетьман проводка боярина аж до половини дороги". Tagebuch. II, стор. 190-191.

*) М. Грушевський, Іст. Укр.-Руси, т. VIII, стор. 228.

°) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 475 Білгородськ. Стола Розряде, а. 195.

’) Книга № 1 Малорос. Приказа, а. 524.

¹) Ibid., а.а. 305-306.

ⁱ) Максимович*, т. I, crop. 481.

[507] Додаток № 2.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 499, Білгор. Стола Розряде, а. 18; столб. № 169, а.а. 191-192.

’) Ibid., Столб. № 82..Разных Столов", Розряда а.а. 2—3.

^[510]) Ibid., Книга № 3, Малор. Приказа, а. 247.

*) Те що на раду 1662 р. у Київі скликав єп. Методій (В. E й к г о р н, op. fit Чтеиія... 1893 р. кн. II, с.с. 171 — 172), явище так само цілком екстраординарне.

‘)?.Ю. иЗ. P., т. X, C.C. 217-218.

∙) Ibid-, дод. до т. VII, с. 351.

’) Д. Бантьішь-Каменскій, Источники. Ч. II, с. 179.

^,) Б.-Кам., Исторія Мал. Рос. ч. Ill, с. 438, Вид. Іогансона.

^е) А. Ю. и 3. Р. Дод. до т. VII₁ стор. 35Г.

-*) Додаток № 1.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 475, Білгор. Стола Роаряда, а. 491.

’) Столб. № 5859 Малор. Прихала, а. 8.

[515] Додаток № 1. ^s) Додаток № 7.

’) А. Ю. И 3. P.. т. IX, стор. 935 -940. <

^[517]) П. К. К., т. IV. стор. 240. Виц. 1859.

„Не заперечую. що мене просили багато з полковників, щоб узявся керувати бу­лавою, але це не в основна причина, що виходить із звичаю й права Військ Запорозьких, які з прав вільностсй своїх і свободи за вищу дорогоцінність мають право вільного обрання гетьмана, що його за їх звичаєм обирається не голосуванням; я к щоб кого, хоч і не запропонованого. назве загальний голос, той невільно мав погодитися; і хоч-бн вперто пішов супроти їхньої волі, мав поступитися необхідності, згідно з відомим на­строем козацьких умов".

^[519]) Г о р д о н, Tagcbuch, II. стор. 190.

„Спочатку панувала коротка тиша, потім деякі з ближчих назвали Мазепу. Це по­ширювалося все далі, аж усі певним способом кричали, бажаючи за гетьмана Мазепу. Деякі, що правда, назвали такого Борковського, але незабаром мусіли замовчати, тому що перший викрик повторювався*.

^[520]) Д. Ба нтышъ-Ка ме н с к і й, Источники, ч. IL стор. 179.

*) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 5859 Малор. Приказа, а. 80.

’) П. K. K., т. IV. З, с. 39-45.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 499 Білгор. Стола Розряда, а. 126.

[522] А. Ю. н 3. P., т. Vlll, crop. 83- 96.

^,) Ibid., т. IX, стор. 935-940.

’) Ibid., т. VIII, стор. 137.

^[525]) Акад. Василенко, op. cit-, стор. 375.

*) Λtτo∏. Величка, т. IV, стор. 139.

') Ліг. Самовидця, стор. 17—18.

’) Памятники, изд. вр. комиссией для разбора др. актовії, т. I (В. 1-е). Відд. 3, № 17, с. 90—91..Зрештою була військові рада, що в ній було 70.000 козаків. Читано тоді мого листа; після довгих криків та хвилювань, сам Хмельницький почав пригадувати моє обнадіювання, допомогли йому в цім і и>) А. Ю. и 3. P., т. VIL стор. 272.

⁴) Пам. К. Ком., т. IV. Відд. З, стор. 45—46.,3 тої-ж ради написано було й до Переяслава, щоб вирізали москалів. На тій-жс раді була нарада, як-би випровадити Мо­скву з городів; знайшлися такі, що сами обіцяли вирізати їх у Переяславі; але ухвалили рушити до Переяслава одразу частини полків Чернігівського й Канівського, полки При­луцький, Полтавський і Миргородський. Також послали наказ до ніженців і персяславців, щоб вони всяко намагалися випровадити Москву. Прохали мене, щоб переконав пана Великого Коронного Маршзлка, щоб поруч з цим Орду розташував за Дніпром під Пе­реяслав і щоб надіслано польської кінноти хоругв з 20. Також упросили обозного Носача їхати до пана Маршалка, для розташування війська і дали йому інформацію, щоб просив про звільнення Корсунського шляху... Теж доручили йому (просити), щоб прискорив

[530] ордою, що пустошить поля й поводиться цілком вороже, через нього обіцяли й дали на письмі, що, як обіцяно, полки вирушують ПІД Переяслав... Так рада скінчилася щас­ливо й добре^-.

22. Зб. праць Кой. аах.-р. та ухр. права, а. 6. $5

’) Древлехранилище РСФСР- Столб. № 315 Москояськ. Стола Разряда, а. 486. •) Древлехранилище РСФСР- Столб. № 5859 Малорос. Приказа, а. 12.

*) Самов., стор. 103; А. Ю. и 3. P., т. VIII, crop. 130, 145.

⁴) Літоп. Самовидця, стор. 104.

^[534]) Додаток № 10.

^β) Рук. Судіенка № 97, ч. IV, crop. 544. ⁷) crop. 16.

^s) А. Ю. и 3. P., τ. VlI₁ стор. 39, 90.

’) Ще в грудні 1675 р. Дорошенків посланець до Москви Ів. Сенкевич говорив там,у турского де салтана въ подданств! и съ крымскимъ ханомъ въ дружб! былъ онъ, и санжаки турскіе прннялъ съ общіе рады всей старшины*. А. Ю. и 3. P., т. XII. C 375.

’) -А. Ю. и 3. P., т. III, с. 569.

’) Л. IO. к 3. P., д«»д. до т. XI. с. 802. ') Ibid.

“) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 6672 Сибірсьх. Приказа, а-а. 376-379.

⁴) Ibid. а.а, 536-537. ») Ibid., a. 474.

^β) Khhiи Разрядный, τ. II₁ с. 985.

^,) Crapa Україна, 1925, кн, I—II₁ с.с. 5—9∙

') А. Ю. и 3. P., т. VIII, с.с. 86-96. А. Ю. и 3. P., т. IX, с.с. 935-940.

^,) Ibid., с. 877. ^а) Додаток № 10.

•) Соловьеву т. XIV, стор. 1014. Вид..Общая Польза".

⁴) Tagebuch, ч. И, стор. 188-189..24-го зібралися знатні з козаків до генераліси­муса та слухали як читали пункти, на яких присягали попередні гетьмани. Більшість

[539] них були умовлені в Глухівськім трактаті, декілька додано, а инші поширені, щоб честь, силу та вагу царської зверхньої влади поширити; до того иа всіх них козаки дали свої згоди*.

^β) Ibid., стор. 190.

•) А. Ю. и 3. P., т. IX, стор. 935-940.

[541] А.Ю. и 3. P.. т. IX, стор. 677.

^,) Ibid., т. V, стор. 1—7.

' 91

’) Акад. Василенко, op. cit., стор. 264.

⁹) Ibid., стор. 269. ^,) Ibid., стор. 319. *) Ibid., стор. 355.

^[544]) ∏. С. 3., т. І, стор. 9 (в додатках).

*) С. Г. Грам, и Дог., т. Ill, стор. 512.

’) А. Ю. и 3. P., дод. до т. VII. стор. 252.

*) Зап. Н. Т-ва у КиТві, кн. VIII, стор. 22—23.

”) Літ. Велична, т. II, стор. 248. К. 1851.

¹) К. Старина. 1883, т. VI, с. 325.

[549] А. Ю. и 3. P., дод. до т. XL с. 682; т. IV, с. 3.

^,) M акснмовичт, Собр. Соч. т. І, с. 481—482.

*) Пан. Кіевс. Кой. для рааб. др. актові», т. IV, В. Ill, с.с. 37—38.

∙) Korzon. Op. cit., t. II, с. 397.

^[553]) В. Эйнгорн ъ. O снош. малор. духовенства, с. 8⅛5-846, та прим. 218. ^ftJ Р. Стар. 1903, № 9, с. 679.

’) Додаток № 9. ’) П. С. 3. 1-е, дод. до т. І, с. 9. „

’) С. Г. Гр. и Дог., т. IV, с 52. *j Ibid., с. 160.

[555] А. Ю. н 3. P., т. IV, с. 192.

^,) Древлехранилище РСФСР. Ки. № 79/1806. Малор. Експедиції, «.а. 269—278.

*) Д. Ба и ты ш ∙b∙ Kau е н ск і й, Источники, ч. II, с. 176.

•) А. Ю. к 3. P., т. XV, с.с. 16-17.

•) Пай. Кіев. Кок., т. IV, Відд. III₁ с. 240, Вид. 1859.

[556] Korzon. Op. cit, II, с. 397.

^β) А. ГО. и 3. P., т. XII, с. 289.

^,) Korzon. Op. cit., II, с. 372.

’) Дней. Гордона. Чт. М. О-ва 1892, НІ, с. 37—38; див. також додаток № 6.

’) Додаток № 12.

^,) Gordon, Tagebuch, II, с. 190.

’> Д. Банты шг-Каменскій, Источники, ч. II. с. 179.

^[560]) Літопис Самовидця, с. 75—76.

^[561]) А. ю. и 3. P., т. Vlll, С. 86-96.

^&) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 5814/33 Малорос. Приказа, а.а. 43—44.

•) Д. Б.-К а м е н с к і й, Источники, ч. Il₁ стор. 179.

^т) Додаток № 12.

^,) Собр. Гос. Грам, и Дог., т. IV, с. 160.

») А. Ю. к 3. P., т. VIII₁ с. 50.

А. Ю. и 3. P., т. XII, с. 289.

’) Ibid., т. IX, с. 898. ⁴) Ibid., т. XI, с. 271.

[566] Акад. М. Грушевський, Історія Українн-Руси, т. VIIl, с. 230. Про військові клейноди згадано навіть в таємному указі кн. Шаховському р. 1734:.Клсйноты, данные прежними гетмзном-ь і особливо Гетману Апостолу содержать тах какь нині оные по указу нашему содержатся*. Кн. №79/180?, Малор. Експед. Сената, а. 323.

^е) Собр. Г. Гр. и Дол., т. IV, с. KO.

•)Д. Бантьішь-Каменскій, Источ. ч. І, с. 90.

’) С. Г. Гр. и Дог., т. IV, с.с. 49-50.

») А.Ю.иЗ.Р, т. VIII. с. 72.

’) Ibid., т. IX, с. 860-61.

*) А. Ю. и 3. P., т. V. с. 56. 58.

^,) Древлехранилище РСФСР., Столб. № 475 Білгородськ. Стола Розряда, а.а. 465-469.

•) А. Ю. я 3. P., т. IX. с. 898.

^[570]) А. Ю. и 3. P., т. XV. с. 16.

•) П. К. Кои. т. IV. 3. с.с. 37-38.

•) А. Ю. и 3. P., т. IX, с. 944-950.

’) Gordon, Tagcbuch, II, с. 190.

’) А. Ю. и 3. P.. т. V, с. 126.

*) Древлехранилище РСФСР., Столб. № 468 Білгородськ. Стола Розряда, а.а. 500 -501.

') А. Ю. и 3. P.. т. IX, 892.

’) Моск. Древлехранилище кн. 79—1806 Малорос, експед. Сенату, а.а. 20—23.

[577] Літоп. С. Величка, т. II, с. 267. К. 1851.

^,) A. Востоков*,,Козслецкая рада 1662 г.*, К. Стар. 1887 р. № 2, с.с. 276-277. Про це писали в.нниормацын" до Москви — „присягли, есмя (після обрання Сомка) вашему царскому величеству на вірную службу пред святым* еуангелисм*; которой присяги епископ* сам* слуша и а другим* духовенством. C которой присяги и списки вашему царскому величеству с протопопом Киевским послали^-... Древлехранилище РСФСР. Столб. № 5844/33, Малор. Приказа, а. 43—44.

^[579]) Літопис Самовидця, с. 65.

’) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Малор. Справи М-ва Закорд. Справ 1688 р. № 2.

‘) П. С. 3., т. VIH, с. -76..

•) П. Гордон, Дневник*. Чт. м. О-ва 1892, III, с. 38.

^β) А. Ю. и 3. P.. т. XV, с. 17. ’) Ibid., т. IX, стор. 950.

^[583]) Літопис* Величка, т. II, с. 267. К. 1851.

^,) Д. Б. - К а м е н с к і й,.Источники Мал. исторіи", ч. I, с. 102. 1858.

’) Древлехранилище P.C∙Φ.C.P. Столб. № 429 Білгородськ. Стола Розряда, а. 167.

’) Древлехранилище P∙C∙Φ.C.P. Столб. № 407 Білгор. Стола Розряде, ∙.. 96.

⁴) А. Ю. и 3. P.,τ. V. с. 50.

^[588]J Ibid., Т. V, С. 58. ∙) Ibid., с. 62.

[589] Древлехранилище Р. С. Ф. С. Р. Столб. № 440 Білгородськ. Стола Разряда, •л. 216-217.

∙) Ibid., Столб. № 475, а. 491.

∙) A. Boctokobd_i Козелецкая рада 1662 г. К. Стар. 1887 р., № 2, с. 283; див. також літ. Самовидця, с. 65.

’) Д. Б.-Каменскій,.Источники", ч. І, с. 182.

•) А. Ю. и 3. P., т. IX, с. 898.

∙) Ibid., т. XII, с. 537-541.

*) Акад. М. Гру шевський, Історія України-Руси, т. Vlll. ч. І, с. 240— 241.

[590] А. Ю. и 3. P., дод. до т. Vll, с. 193.

^β) Ibid., дод. до VII, с. 206, 229; т. IV, с. 36.

’) П. K. K., т. III, 3, сс. 377-378-381.

’) Ibid., т. Ill, 3, с. 352..Коли було оголошено і в генеральній їх при обранні нового гетьмана раді, внаки тоб-то булаву і бунчук, віддав через прибувшу до мене старшину*.

’) Ibid-. т. IV, З, с. 39—42. „Поклавши на шапку на землю булаву, що в у них ознакою зречення, сказав кілька слів до черни".

^,0) Соловьев*, Ист. Po сій, т. XI, с. 247.

') Літопись Самовидца, с с. 48—51, К. 1878.

’) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 499 Bi л гор. Стола Розряди, а. 126. ») А. Ю. и 3. Р. г. IX. с. 44.

’*) Древлехранилище Р.СФ.С.Р. Малор. Справи фонду Міністерства Закорд. Спрае. 1874 P- № 15, a,a. 11-18.

^t) Ibid., Столб. № 949 Московськ. Стола Розряді. Croeneip 2, л. 763.

’) Белокуров ъ, Ю. Крижаничъ въ Россін. Чт. въ М. О-в1 1903, 111, с. 37. Далі Крижанич каже про користь цього для українських „служилихъ людей", багато з яких т. я- здобудуть гетьманський уряд.

’) Ibid., с. 38. ^,) Літ. С. Величка, т. II₁ с. 248.

•) А. Ю. и 3. P., т. VIII, с. 138.

^t) Ibid., т. IX, с. 45.

∙) Ibid., т. IX, с. 661. ^,) Ibid, т. XI, с. 193.

’) Соловьев ъ, Ист. Рос., т. XIV, с. IOlS. Вид. O6nj. Пользы.

^[596]) Акад. Н. Василенко, Очерки, с. 291. ⁴) Ibid., с. 371.

^е) Самовидець, с. 48—Sl.

^,) Собр. Г. Гр. и Дог., т. IV_t с. 59.

’) A. AaaapcuCKi й,.ЗамКтки о Maaent". К. Стар. 1898, т. LX, с.с. 479—480.

^,) Докладніше про це див. нашу розвідку про генеральну старшину, с. 19 (окрем. відб.).

^,) Люди ст. Малор. 1 Лизогубы- К. Стар. 1882. № 1, с. 117.

^[599]) Древлехранилище РСФСР. Кн. № 53/1780, Малор. Експед. Сената а. 154. *)"Co6p. Гос. Грам, и Дог., т. IV, с. 56.

^β) А. Ю. и 3. P., т. XV, с. 328.

2-І. 36. праць Ком. вах.-р. та укр. права, в. 6.

') А. Ю. и 3. P., т. IX, с. 882.

Акад. М. Г ру шевський, Історія України-Руси. т. VJII, ч. I, с. 125.

^[602]J Ibid., с. 202.

^,) А. Ю. и 3. P., т. XII, с. 7.

[604] Хоч постійне явище в лиш судова компетенція січових рад, суд ради козацької, на Городовій Україні це — суд екстраординарний.

’) Антоновичи,.Посл%днія времена количества...", с. 36.

⁴) Древлехранилище Р.С Ф.С.Р. Столб. № 5843/32, Малор. Приказа, а. Ц4.

^a) Ibid., Столб. № 475, Білгородськ. Стола Роэряда, а.а. 555—556.

^е) А. Ю. и 3. Р.» т. VlI₁ с. 98.

^,) Ibid, с. 82.

^а) В. Сергеевичи. Древности русского права, т. II. СПБ 1908, с. 126.

^s) !bid., с. 131. «) Ibid., е. 154.

^[607]I Г. Є л і H е х, O6⅛jee ученіе о государстве, Птб. 1908, с. 420.

‘) Ibid. с. 235.

^,) М. Владимірскій-Будаиовг. Обзорь... Вид. 1S00, с* 63.

'^t) C е р г 1 с в и ч ъ, Op. cit., т. II. с. 55.

³) в розвідці:.Древне-римская община въ сравксніи сь козачьей общиной*, К. 1915-

⁴J Історія України-Руси, т. VII. с. 287.

^,) Pamiςtniki Paska, 1898, с.с. 130 -143.

’) Т. 1. 1761 р., с.с. 118- 234. ’) с. 127. ‘) с. 128.

^ь) с- 130. •) с. 136. >) с. 140. ») с. 142.

[609] с. 143.

*) е. 172. ’) с. 201.

’) Старина Малороссійская, Запорожская и Донская, с. 26, Птб. 1846.

^[612]) Исторія о козакахъ Запорожских?», с. 39. О. 1852.

*) Д. Я в о р н и ц к і й,,Исторія Запорожскихъ козакові»", т. I, М. 1900, с.с. 216— 217; треба вказати, що шанопний вчений надто узагальнює тут конкретні епізоди прийому Лясоти.

*) Соціяльно-правоаа організація Січи Запорозької. Праці Комісії історії західкьо- pyxoro та українського права, в. III, с.с. 329—340.

[614] Митецький, Op сії., с. 37 — 39.

•) Ригельна к ъ, Исторія о донскихъ когжахъ. Чтснія аь O-Bt ист. и дрезн- россінск. 1846. № '3, с. 47.

^,) Ibid., с.с. 185--1S6.. ⁹) Ibid., с. 187 -188

’) Ibid., с. 171. *) Ibid., с. 191.

∙) Ibid., с. 199. ^a) Ibid.. с. 200. ⁹) Ibid., с. 205.

[†††††] Ibid., с. 209. ») ∣bid., c f. 231. 237. ^с) с.с. 19 -23. 31 -32.

25. 36. праць Кой. aax.ψ. та укр. праві, в. 6. /J7

') Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 5872/61. Малор. Приказу, а.а. 190-193.

') Рук. Судіенка № 97. Збірка Грамот, ч. I, стор. S83.

’) Древлехранилище РСФСР., Столб. № 399 Білгородськ. Стола Роэряда, а 25.

[622] А. Ю. и 3. P-, т. XV. с. 49 -50.

«) Древлехранилище P С Ф.С Р. Столб. № 407 Білгор. Стола Розряда, а. 76.

⁶) А. Ю. и 3. P.. т. XV, стор. 175.

’) Древлехранилище РСФСР. Столб. № 499 Білгородськ. Стола Разряда, а. 18.

^,) Ibid., Столб. № 475 Білгор. Сгола, а. 501.

^а) Ibid., Столб. № 468 Білгор. Стола, а. 700.

⁴) Додаток № 4.

^[624]) Древлехранилище Р.С.Ф.С.Р. Столб. № 6672 Сибірськ. Приказа, а.а. 269—273.

ⁿ) Ibid., а.а. 274-275.

^!) Додаток N? 5.

’) А. Ю. и 3. P.. т. VIII, с. 50. ’) Ibidem.

³) Ibid., т. IX, с. 849. «) Ibid., т IX, с. 855.

^[627]) Древлехранилище РСФСР. Малорос. Подан и. Акты, № 250. •) А. Ю. и 3. P., т. XII, с. 728.

^,) „Рада Старшинська на Гетьманщині’. Україна. 1924, кн. І, с. 22—23.

^[629]) Основа. 1862, кн. І, с. 88.

^[630]) θ. Уманець, Гетман* Мазепа, с.с. 70—72, Птб. 1897.

^,) Кісвская Старина, 1898, кн. З, с.с. 476—477.

^[631]) Уманець, op. cit∙, с. 5∏.

ⁱ) М. Грушевський, Історія Украіни-Руси, Т. Vll₁ с. 285—287.

^[633]) Столб. № 6672 Сибірськ. Приказа а. 231.

Цю записку подан Киїяськ. полковник В. Дворецький, який, виходить, був перед радою 1663 р. в Москві (лютого 3 числа). Поруч з иею її переклад з.белоруского писма*. На нім помічено: «Послать с околн_ичим с князем Данилом Степановичем Be- ликого-Гагиным с товарыщи*.

'^j) Столб. Сибірськ. Приказа № 6672. а. 472

[‡‡‡‡‡‡‡‡‡] Див. Є. Іванов, Українські фонди, перевезені з Москви, стор. 65, примітка 1.

’) Столб. № 429 Білгородськ. Стола Розряда, а. 264.

’) Столб. Приказн. Стола Розряда № 308, а. 514.

’) Кн. № 9 Малор. Приказа, а. 343.

«) Ibid., а.*. 873. 934.

^[638]) Столб. № 315 Московськ. Стола Розряда, а. 536.

•) Столб. № 540 Білгор. Стола Розряди, а а. 243, 253.

’) Малор. Справи М-ва Захорд. Справ 1663 р. № 12, а. 3.

’) Кн. № 9 Малор. Приказа, а. 256.

’) Книга № 1 Малор. Приказа, а. 423.

^,и) Малор. Подлинн. Акты № 196.

”) Книга № 1 Малор. Приказа, а.а. 444—446.

^,3) Книга Λ^l? 9 Малор. Приказа, а.а. 899—915.

*) Столб. № 5843/32 Малор. Приказа, а. 114.

’) Столб. № 466 Білгородськ. Стола Розряда, а. 289.

^[645]) Малор. Справи M-Ba Закорд. Справ 1688 р., а. 2.

«) Столб. № 1275 Білгородськ. Стола Розряда. а. 640.

•) Столб. № 539 Білгородськ. Стола Розряда, а. 15.

’) Столб. № 613 Білгородськ. Стола Розряда, а. 44.

’) Книга № 9 Малор. Приказа, а. 863.

Столб. № 399 Білгородськ. Стола Розряда, а. 71.

*) Кн. № 90/1817 Малор. Експсд. Сенату, а.а. 315—318.

^,∙, Ibid., а.а. 270-274.

^[653]) Кн. № 116/1843 Малор. Експсд. Сената, а. 297 й дд.

'*) Кн. № 143/1870 Малор. Експед. Сената, а.а. 616- 622.

^,β) Кн. № 79/1806 Малор. Експсд. Сената, а. 321.

’*) 1659 р. — Столб..N⅛ 5843/32 Малор. Приказа, а. 13; 1667 р. — Книга № 2 Ма­лор. Приказа, а. 53. ^,*) Ibid.. а. 54.

^,∙) Столб. № 1275 Білгородськ. Стола Розряда, а.а. 628, 636.

•’) Малор. Справи М-ва Закорд. Справ 1718 р., № 57.

**) Кн. № 101/1828 Малор. Експсд. Сената, а. 237.

,') Столб, № 949 Московськ. Стола Розряде. Стовпик 2, а. 531.

⁷) Малор. Справи М-ва Закорд. Справ. 1730 р.. № 4.

^[656]) Користуюся тут з нагоди щиро подякувати адміністрації й співробітникам цього архіву, що зробили все, щоб полегшити мов завдання й допомогти мені в роботі.

Адже в самому лиш Чернігівському Відділі Архіву Малор. Колотії в по-над 30.000 нумерів справ.

') Так, иапр., привилей м. Волковийську р. 1517, надаючи магдебурзьке право, віддалю».вси иные права. Польскіе и Литовскіе и Рускіе и вси обычаи иные, которые ж бы были на переказе праву тому Ht-мецкому Майгборском/”. Ак Зап. Рос., т. 11. с. 10.

^[658]) Так, у справі 1541 р. боярині господарської Гоголеаської Городенський земський суд висловивсь так: _na так я, порозумевши въ томъ, ижъ права Л и т о в с к и и то не вно­сят. абы на голую повесть мели кому казати присягати^- etc... Акты Вил. Ком., XVlL 30.

Р. 1581 на Луцькому гродському суді повірений панів Лащів-Стримслецьких, ви- д іраючись з присуду, сказав, що його довірителі „ани з особь своих, ани з именю своих не подлегли, ани жадное эяерхности тутошнего вряду кгродского Луцкого н права Литовского не подлегли*. Київськ. Apx. дави. акг. К:sprz¾zka*¹ та „купу“

^l) Сбор». ст. паев. пр. Вл.-Буданову, с. 384. 439.

^[663]) В CPCP змінювати ім’я та назвисько влепиено більше, ніж де инде й практику­ється дуже часто (гл. Собр. узаконений за 1924 р. № 61. ст. 601також Известия ЦИК СССР № 161 з 17/VII 1924 р. _НО праве граждан ивменять свои фамилии (родовые про­звища) и имена".

Неясно стоїть справа із зміною т. зв. імен по батькові („отчество”). 44° в особли­вістю тільки країв колишньої російської імперії; — тут держава може бути деколи більше зацікавлена» щоб імен „по батькові" не змінювати.

’) На радянській Україні в офіційних бланках і документах уживається замість тер­міну.назвисько** — терміну.прізвище**. З погляду юриспруденції цс неправильно. Всі ми дуже добре знаємо, що крім офіційного імсни та.прізвища" народ мало не кожному надав (особливо на селі) справжнє прізвище, що немає нічого спільного з офіційними акто­вими. а нащадкам таке справжнє прізвище не завсіди передається. Але часто буває й так. що воно витискає з документів і офіційне назвисько. - Наука права відрізните „ім’я**,.на­звисько** та „прізвище*, в'яжучи з кожним із тих слів инше поняття. До того погляду no∙ винна-б стосуватися практика урядових документів, бо коли закон не дозволяв змінювати самовільно назвисько (офіц. прізвище) й закріплює його в документах, -• то прізвище (справжнє прізвище) життя змінює частіше та й закон цієї справи не нормує за вийнит- ком випадків очевидної образи чести. Народ зате прозивав прізвищами, які тільки йому подобаються й спадають на думку.

*) Порів. назначуваний уже розділ про метрики в праці Масцюха.

[665] Метричних книг із давніших часів заховалося мало, — принайменше в архівній евіденції. Що-до східвьо-україиських земель, то в київському центральному архіві давніх актів в такі книги з метричними записами: Ч. 434 реестр метричних записів про хре­щення в Київ, воєводстві з другої пол. XVIlI в.; явки уніатських (греко-католицьких) ме­тричних книг Ч. 4088 Кам’янецького деканату за рр. 1764- 1783; Ч. 4091 Китангород- ського; Ч. 4092 Городецького за 1765—1783; Ч. 4093 Гусятинського (1764- 1783); Ч. 4094 Смотрицького (1764—1783); Ч. 4095 Сатанівського (1764—1783); Ч. 4096—4097 Солодко- вецького (1764-1784), Зіиьковецьхого Ч. 4090- 4099. 5528 (1764-1783) та Ч. 5535 11784—1790); явка перед лятнчівським (лстнчівським) гродським урядом метр, книг про хре­щення дітей дворянських уніят. обряду в Захаровецькій й Крачківській парохіях і в Dpo- CIOfpiBCbKOMy та Зіньковецькому деканатах за 1768--84 під ч. 5530—5532, а під Ч. 5536 і 5534 половецького уніятського приходу за рр. 1767—1775 і 1748 (чи 1784) до 1789. З латинських (рнмо-католицьких) приходів: Тинненського (р. 1765—82), Куманівського Ч. 4075, Гродецького Ч. 4077, Залісецького Ч. 4078, Черчецького Ч. 4079—4080 і 4109' (за р. 1767—1790), Чорнокозинецького Ч. 4081, 4102, 41l6, 4112 (за 1764—1790); Камо- CHUCbxoro Ч. 4082; Сокульценського Ч. 4083, Мукаровецького Ч. 4084, Сказинецького 4085, Орининського 4086—4100, Тарнорудського я087; Кам’янецького уніят. деканату Ч. 4075, 4089, 4090 (за рр. 1764—1783) — 8СІ-Ж повищі неозначені роком — за рр. 1764— 1791; Кам’янецького катедральиого костела зі р 1764- 1791 ч. 4076, 4087, 4099, 4103,. 4105, 4107, 4108, 4110; excerpt метрич. записів сатанівського костела за 1786—1790 під я. 4111; орининського за 1785—87 р. під Ч. 4104; Гусятинського за 1763—1778 під Ч. 4114; явка копії метрич. дворянської книги про хрещення, шлюби та похорони збржиського костела р. 1782—91, Ч. 4113, Лятичівського повіту р. 1782—91, Ч. 5527; Копайгородського прихода Ч. 5527 (р. 1770—83), Снитківського прих. Ч. 5529 (р- 1764— 83); Шаргородського латин, прихода Ч. 5533 (р. 1787—89); список померлих у 1770 р- в м. Проскурові та їх майна під Ч. 5749; ідо-до жидів: поголовний спис кагалів Ля- тичів. повіту за 1784, 1787 рр. під Ч. 5525 і 5650; такий-же спис із Київ. воев. за 1780-ті роки під Ч. 429; в Овруцькому та Житомирському повітах за 1778 р. Ч. 405.— Всі метр, книги парохій римо-католицького обряду писані латинською мовою, а греко- католицького обряду польською та українською. (Див. Список актових книг Київського, центр, архіву давніх актів).

') Жнттв і слово, т. IV за р. 1895, стор. 101.

^a) Ibid., стор. 103.

^[668]J 1. Г. O р ш a H с к і й, Изслідованія по русскому праву обычному и брачному. СПБ. 1879, стор. 286.

^,) Cit. ор., стор. 101.