Кредит

Кредит здійснюється у конкретних формах, які є способами існування процесу кредитування, що постійно розвиваються.

Відповідно до міжнародних стандартів банківські кредити класифікуються за рядом ознак:

1. За роллю банку в наданні кредиту виділяють:

• первинні кредити — це кредити, які банки надають клієнту у вигляді безпосереднього виділення коштів у тимчасове користування чи відкриття кредитної лінії (прямі кредити) або якщо банк початково надає у кредит не гроші чи товари, а власну кредитоспроможність (непрямі кредити) — надання гарантії;

похідні кредити (посередництво у кредиті) — це кредити, які банк надає як посередник між іншими банками чи фінансово- кредитними інститутами, тобто виникає ситуація, коли банк, щоб відповідати вимогам універсальності, для надання кредитів своїм клієнтам із самого початку планує долучити до кредитування третю особу, а отже, перекласти фінансування на іншого кредитора.

За формою банківського кредиту виділяють:

прямі кредити — це кредити, які надаються шляхом:

надання коштів чи товарів відповідно до принципів кредитування:

дисконтний кредит;

ломбардний кредит;

іпотечний кредит;

відкриття кредитної лінії:

овердрафтний кредит;

контокорентний кредит;

кредитні сурогати:

факторинг;

лізинг;

непрямі кредити - це використання кредитоспроможності банку як гарантії виконання зобов\'язань клієнтом банку:

акцептний кредит;

авальний кредит.

За економічними суб\'єктами-позичальниками розрізняють:

кредити органам державного управління;

кредити суб\'єктам господарювання;

кредити фізичним особам.

За валютою кредиту виділяють:

кредити в національній валюті;

кредити в іноземній валюті;

мультивалютні кредити.

За строками користування розрізняють:

короткострокові — до 1 року;

онкольні — кредити, погашення яких відбувається не у чітко зазначений термін, а за вимогою банку;

середньострокові — до 3 років;

довгострокові — понад 3 роки.

За формою забезпечення кредити поділяються на:

забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

гарантовані (банками, іншими фінансовими посередниками);

з іншим забезпеченням (порука);

незабезпечені (бланкові);

інші (неустойка, притримання).

За методами надання виділяють:

разові кредити - це кредити, рішення про надання яких банк приймає окремо щодо кожного виду кредиту на підставі відповідних документів;

кредитну лінію - надання банком кредитів у межах попередньо визначеного ліміту кредитування.

револьверні кредити - кредити, які надаються банком у межах встановленого ліміту, використовуються повністю або частинами і відновлюються відповідно до погашення раніше виданих кредитів;

сезонні кредити;

контокорентні кредити - кредити, надання яких відбувається через спеціальний контокорентний рахунок, при цьому банк здійснює всі операції позичальника за поточними вимогами та зобов\'язаннями:

овердрафтний кредит - кредит, надання якого здійснюється через основний поточний рахунок і в будь-який момент можна отримати кредит у межах певного ліміту;

гарантійні кредити - це кредити, які є лише зобов\'язаннями сплатити в разі потреби протягом певного періоду з обов\'язковим стягненням комісії.

За порядком погашення:

погашення кредитів водночас передбачає сплату суми кредиту та відсотків за ним у кінці терміну;

погашення кредитів у розстрочку означає, що позичальник повертатиме кредит певними частинами протягом терміну кредитування.

За ступенем ризику кредиту розрізняють:

• стандартні кредити — це кредити, за якими кредитний ризик є незначним і становить 1% чистого кредитного ризику;

кредити під контролем — це кредити, за якими кредитний ризик є незначним, але він може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить 5% чистого кре-дитного ризику;

субстандартні кредити — це кредити, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20% чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та у строки, передбачені кредитним договором;

сумнівні кредити — це кредити, за якими виконання зобов\'язань з боку позичальника банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника і рівня забезпечення) під загрозою, а також є низькою ймовірність повного погашення кредитної заборгованості, яка становить 50% чистого кредитного ризику;

безнадійні кредити — це кредити, ймовірність виконання зобов\'язань за якими з боку позичальника банку (з урахуванням фінансового стану позичальника й рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими кредитами становить 100%.

Визначення відповідного виду кредиту здійснюється з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. При цьому чистий кредитний ризик слід розуміти як ризик невиконання позичальником зобов\'язань, скоригований на вартість наданого позичальником забезпечення.

За характером процентної ставки виділяють:

кредити з фіксованою процентною ставкою — кредити, за якими процентна ставка встановлюється один раз на весь період кредитування;

кредити з плаваючою процентною ставкою — це кредити, умовами договору яких передбачено перегляд процентної ставки протягом терміну кредитування з метою зменшення ризику недоодержання прибутку або усунення збитків, особливо в умовах нестабільної економіки.

За кількістю кредиторів розрізняють:

кредити, які надаються одним банком;

консорціумні кредити — кредити, що надаються об\'єднанням банків, в якому один з банків є головним, тобто він відповідає за погодження умов кредиту з клієнтом, а після укладення договору здійснює безпосереднє надання кредиту за рахунок коштів, які виділили інші банки — члени консорціуму;

двосторонні кредити — кредити, які передбачають участь у наданні кредиту не менше, ніж двох банків.

Здійснення кредитних операцій комерційних банків передбачає наявність певних умов, без яких неможливою є взаємодія кредитора і позичальника у процесі організації відповідних відносин.

До основних умов банківського кредитування належать такі:

Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті.

Банки враховують з необхідність забезпечення поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та загальнодержавних інтересів.

Для забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. При видачі кредитів у іноземній валюті в обов\'язковому порядку повідомляється про це в НБУ.

Рішення про умови та порядок надання кредиту приймається колективно і визначається Правилами банку.

Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичальникам, які мають власні оборотні кошти та самостійний баланс.

Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови.

Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі.

Забороняється надання кредитів на такі цілі:

покриття збитків від господарської діяльності позичальників;

формування статутних фондів;

погашення раніше отриманих позик;

придбання цінних паперів інших підприємств і організацій;

без відповідного забезпечення, крім випадків надання бланкових кредитів.