Іпотечні облігації

Основними документами при оформленні іпотечного кредиту є заставні, цінні папери, які можуть (також як й іпотечні облігації) йти на

вторинний ринок цінних паперів.

325

який надає кредитору законне право власності на заставу за позикою. Заставна під нерухомість є основним забезпеченням іпотечного кредиту. При погашенні боргу у встановлений термін передача права власності втрачає силу. Заставна під нерухомість містить зобов’язання позичальника за кредитним договором.

Для захисту інтересів кредитора заставна має бути відповідним чином оформлена в державній установі.

Заставодержатель (банк) має право перевіряти за документами і фактично наявність, розмір, стан та умови зберігання закладеного майна.

Проблемами розвитку іпотечного кредитування в українських банках є: недостатня ресурсна база банків, заснована на низькому платоспроможному попиті на нерухомість, відсутність у банків досвіду розміщення коштів на терміни більше, ніж рік та висока інфляція. За оцінками спеціалістів банків, які займаються іпотечним кредитуванням, найбільш переважним кредитним періодом для клієнтів є термін до трьох років. Для банків великою проблемою ліквідності вважається розрив між термінами залучення короткотермінових ресурсів і довгими термінами розміщення ресурсів при іпотечному кредитуванні.

В Україні розробляється нормативно-правова база, яка створює умови для здійснення операцій з нерухомістю та землею. Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України законів «Про заставу», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про іпотечні облігації» та інших нормативно- правових актів, а також міжнародних договорів України.

Згідно з чинним законодавством України, іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у визначеному законодавством порядку.