10.4. Іпотечний кредит

Іпотечний кредит – це особливий вид економічних відносин щодо надання кредитів під заставу нерухомого майна (іпотеки).

Іпотека – це один зі способів забезпечення зобов’язання нерухомим майном, при якому заставодержатель має право у разі невиконання заставодавцем зобов’язання отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої нерухомості.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціалізовані іпотечні компанії, а також банківські установи.

Позичальниками виступають фізичні та юридичні особи, головним чином, фізичні, які мають у власності об’єкт іпотеки. Об’єктом застави може бути нерухоме майно: житлові будинки і квартири, виробничі будівлі, споруди, магазини, склади, земельні ділянки. Головними особливостями застави є: по-перше, наявність у позичальника власності; по-друге, щоб ця власність не була об’єктом застави за іншою угодою.

При заставі нерухомого майна боржник лише зберігає своє право власності. Однак заставлене майно залишається в руках боржника, який продовжує його експлуатувати.

Ресурсами кредитування іпотечних банків є власні накопичення,

іпотечні облігації та залучені кошти на рахунки клієнтів.

<< | >>

↑

Источник: За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. Банківські операції: Підручник За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка . –Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка»,2009. – 696 с.. 2009

Еще по теме 10.4. Іпотечний кредит:

- Банковские операции - Банковские системы - Банковское дело - Банковское право -