Доміциляція векселя
Ті векселі, оплата яких має здійснитися за місцезнаходженням платника, вважаються недоміцильованими, а особа, призначена для оплати таких векселів, є особливим платником.
Натомість особа, призначена для оплати векселів поза місцезнаходженням платників, виступає в ролі доміциліата.Уповноваження на оплату векселя дає векселедавець простого чи переказного векселя (або акцептант переказного векселя). Коли в тексті векселя доміциліата не визначено, його може призначити трасат при акцептуванні або векселедавець при поданні векселя до платежу. Якщо ж останні не вказують доміциліата, то вважається, що оплату векселя вони здійснять самі.
Зовнішньою ознакою доміцильованого векселя є напис, учинений на лицьовому боці векселя (під ім\'ям платника) векселедавцем простого чи переказного векселя або ж акцептантом переказного векселя щодо особливого місяця сплати.
Поширеним є призначення доміциліатом чи особливим платником установи комерційного банку. При цьому основне завдання банку полягає у здійсненні платежів за векселями у встановлений строк. На відміну від інкасової послуги, банк у ролі доміциліанта виступає не отримувачем платежу, а платником за векселем.
Для виконання послуги доміциляції між банком і векселедержателем укладається спеціальна угода, згідно з якою банк зобов\'язується здійснити оплату за наданими йому клієнтом (довірителем) векселями за відповідну винагороду - комісію. Клієнт дає зобов\'язання до настання терміну платежу за векселями, але не пізніше від визначеного угодою терміну (звичайно 3-5 днів) зарезервувати у банку грошові кошти в сумі доміцильованих векселів. Договір може укладатися на певний термін або на оплату визначеної суми чи визначених векселів.
Після підписання угоди довіритель сплачує комісійну винагороду (якщо послуги доміциляції не є для нього безкоштовними за умовою договору на розрахунково-касове обслуговування) і передає у банк векселі, попередньо вчинивши на них напис про доміцилювання.
Працівники банку безумовно приймають до сплати подані доміцильовані векселі довірителя згідно з реєстром і реєструють їх у Книзі обліку доміцильованих векселів.
Довіритель зобов\'язаний перерахувати у банк на відповідний рахунок кошти в обсязі, достатньому для оплати векселя. За рахунок цих коштів або за рахунок наданого довірителю кредиту, сума якого попередньо зарахована на відповідний рахунок для оплати векселів, банк як особливий платник, або доміциліат, здійснює платіж за векселем законному векселедержателю.Після оплати векселів банк повідомляє про це клієнтові і повертає йому векселі під розписку або вони відсилаються з повідомленням про оплату.
Банк відмовляється від оплати векселів у разі, якщо клієнтом не внесено коштів, достатніх для оплати векселя. У такому разі подавець векселя має здійснити протест, але цей протест спрямований не проти банку-доміциліата (хоч він і здійснюється у приміщенні банку), а проти платника (доміциліата). Отже, операція доміциляції є цілком безпечною для банку, що, однак, не означає відсутності відповідальності при її здійсненні. Так, якщо, не оплативши вексель, банк порушив умови договору з клієнтом, останній має право звернутися із судовим позовом на доміциліата з вимогою компенсувати збитки.
Ще однією формою комісійних операцій банків з векселями є зберігання банками векселів клієнтів. Комерційні банки за дорученням своїх клієнтів можуть здійснювати операції зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників векселів). Операції зберігання векселів клієнтів можуть полягати у:
а) схові;
б) передаванні оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;
в) передаванні примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя;
г) передаванні оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі на умовах, вказаних довірителем.
Зберігання векселів в установах банків здійснюється у вигляді «закритого» та «відкритого» зберігання.
Закрите зберігання передбачає зберігання векселів шляхом надання довірителю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь- яких інструкцій щодо дій банку з векселями і здійснюється на підставі договору схову.
При відкритому зберіганні векселів у банк подається супровідне до векселя доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями.
Доручення на зберігання має містити реєстр векселів, що передаються, якого достатньо для здійснення схову.Банк бере на себе зобов\'язання зберігати передані йому векселі, відповідати за всі наслідки, пов\'язані з їхнім знищенням та псуванням, за винятком випадків форс-мажорних обставин, гарантуючи повернення або передавання векселів за призначенням як щодо якості й кількості, так і щодо зовнішнього вигляду. Тому банк не відповідає за зменшення вартості векселів, що приймаються на зберігання, за їхнє неналежне оформлення і добросовісність придбання векселів довірителем, а також за затримку вимоги векселя особою, якій вони мають бути передані згідно з інструкціями доручення на зберігання, за втрату або знищення векселів під час їхнього пересилання.
При здійсненні схову з подальшим передаванням векселів довірителю або особам, вказаним довірителем, банк не бере на себе ніякої відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підроблення, юридичне значення векселів, так само як і за загальні та/або окремі умови, що є у векселях, а також жодним чином не відповідає за відповідність даних, що містяться в дорученні на зберігання, умовам договору між довірителем і особою, якій передаються векселі. Також банк не відповідає за неплатоспроможність, недбалість, помилку та ін. особи, якій згідно з інструкціями доручення на зберігання має бути переданий вексель.
Банк не повинен приймати векселі на зберігання та доручення на зберігання до виконання, якщо:
а) реквізити хоча б одного з векселів не відповідають зазначеним у дорученні на зберігання (реєстрі векселів, переданих на зберігання) даним;
б) якщо банк упевнений, що виконання цього доручення негативно позначиться на його діловій репутації.
При передаванні векселя для зберігання здійснення індосаменту непотрібне. При поверненні векселів зі зберігання вони можуть бути одержані тільки представником довірителя з належним чином оформленими повноваженнями після юридичної експертизи копії векселя.
При врученні векселя представник довірителя має дати розписку про його одержання, після чого банк направляє довірителю повідомлення про вручення у термін і способом, встановленим договором про зберігання. За передавання векселя неналежному держателю банк несе відповідальність згідно з договором про зберігання та чинним законодавством. Банк здійснює зберігання векселів тільки самостійно, незалежно від мети зберігання і не має права передоручати зберігання іншій установі цього самого банку. Він також не має права користуватися і розпоряджатися векселями без письмового дозволу довірителя.
За здійснення операцій зі зберігання банк може утримувати на свою користь винагороду. Розмір винагороди може встановлюватись як у відсотках до вартості або суми векселів, так і становити фіксовану суму за один вексель.