Правові основи залучення особи до співробітництва з оперативним підрозділом.

Конституція України проголосила, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.

Конфіденційне співробітництво особи з оперативним підрозділом повинно мати виключно добровільний, усвідомлений характер за умови обопільної згоди. Співробітництво на інших засадах таких як залякування, погроза, обман і тому подібне буде неправовим. Мотивація співробітництва з оперативним підрозділом може мати різноманітну основу (почуття патріотизму, виконання громадського обов'язку, пошук справедливості, матеріальна зацікавленість). Залучення до співробітництва з оперативним підрозділом відбувається індивідуально і може бути довгостроковим або разовим для виконання окремого завдання оперативно-розшукової діяльності. Державні органи зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності. Таке сприяння проявляється у тому, що співробітництво особи з оперативним підрозділом, здійснюючим оперативно-розшукову діяльність, носить узаконений характер, особам гарантується конфіденційність співробітництва, держава надає соціальний і правовий захист особі, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

Оперативний працівник, залучаючи особу до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, залежно від їх характеру, вивчає доцільність та можливість залучення такої особи до співробітництва, визначає форми такого співробітництва. За бажанням особи її співробітництво з оперативним підрозділом може бути оформлено письмовою угодою з гарантуванням таємності співробітництва.

- проведення оперативно-розшукових заходів;

- перевірок заяв і повідомлень про злочини, отримання пояснень, збору характеристик і довідок, витребуванню матеріалів і копій документів, участі в перевірках та ревізії;

- вивчення документів, їх аналізу, підготовці проекту висновків;

- профілактичних заходів як загальних так і індивідуальних стосовно конкретних осіб;

- участі в огляді місця події, виконання доручень по встановленню свідків, потерпілих, охороні місця пригоди, фото-, кінозйомки і інших дій по технічному оформленню результатів огляду;

- систематизації, брошуруванню, складання опису матеріалів кримінальної справи, виконанню іншої допоміжної роботи;

- збирання матеріалів, характеризуючих особу і спосіб життя перевіряємого, отримання характеристик, довідок із місця роботи, копій офіціальних документів;

- виявлення осіб, знайомих з образом життя перевіряємого, профілактуємого, обвинуваченого, здібних вплинути на його поведінку;

- робити обчислення по відшкодуванню матеріальної шкоди, участі у обшуку, виїмках, накладання арешту на майно, виявлення осіб, у яких знаходиться майно, що підлягає арешту, підготовки проектів запитів і постанов з цього приводу;

- розшуку осіб, які ухиляються від слідства, суду, безвісно зниклих осіб;

- виявлення, вивчення і узагальнення причин і умов злочинності, розробки заходів по їх усуненню, здійснення контролю за їх реалізацією;

- підготовка матеріалів для засобів масової інформації (преса, радіо, телебачення);

- проведення бесід, лекцій і доповідей серед населення на правову тематику з використанням матеріалів розслідуваних кримінальних справ, відкритої оперативно-розшукової інформації;

- проведення окремих процесуальних дій, в ході яких виявляються особи, здатні бути свідками, запрошення понятих, підбір осіб і об'єктів для пред'явлення на впізнання, для ідентифікації, підготовка і використання технічних засобів;

- виконання інших доручень, які можуть допомогти здійсненню оперативно-розшукових і процесуальних дій, дізнання, провадженню попереднього слідства, адміністративному провадженню, збиранню і закріпленню доказів у кримінальній справі та матеріалів в оперативно- розшукових справах.

Разом з тим оперативним працівникам забороняється доручати громадському помічнику самостійне виконання оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій, а також давати доручення, пов'язані з ризиком для його здоров'я і життя.

Порядок, умови, організація і методика роботи громадських помічників регламентується відомчими нормативними актами, які затверджуються відповідно Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової адміністрації, керівниками інших правоохоронних відомств.

11.2.