<<
>>

Відстрочення й розстрочення виконання. Зміна чи встановлення способу та порядку виконання

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2019 р. у справі № 2-54/08 ).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо)[65].

Процесуальне питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового

рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» за наявності письмової заяви стягувача приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень) може також виконавець.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

22.4.

<< | >>
Источник: Цивільний процес : навч. посіб. /Кройтор В.А., Садикова Я.М., МВС України, Харків. Нац. Ун-т внутр. справ. - Суми,2020. - 387 с.. 2020

Еще по теме Відстрочення й розстрочення виконання. Зміна чи встановлення способу та порядку виконання:

  1. Підстави та порядок надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення господарського суду
  2. 3.7. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року за заявою старшого державного виконавця А.Н.Рагімова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення .
  3. § 5. Підстави та порядок надання відстрочки ЧИ РОЗСТРОЧКИ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ, ЗМІНА способу та порядку виконання рішення господарського суду
  4. Стаття 304. Розстрочення та відстрочення сплати митних платежів
  5. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати
  6. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
  7. Питання 2. Принципи та способи забезпечення виконання господарських зобов’язань.
  8. Способи виконання зобов\'язання.
  9. § 5.2. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
  10. § 5. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання договорів на виконання робіт
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -