§ 2. Треті особи, яКі заявляють самостійні вимоги

Третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, називаються суб\'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу з метою

\' Див.: Цивільне процесуальне право України: Підручник / За ред.

57захисту своїх особистих прав, свобод чи інтересів, пред\'явивши позов до однієї чи обох сторін.

Характерною ознакою таких осіб с саме пред\'явлення само­стійної вимоги щодо предмета матеріального спору між сторона­ми, а не наявність самостійних прав на нього, оскільки такі права можуть бути визначені тільки рішенням суду після розгляду спра­ви по суті. Наприклад, третьою особою буде юридична особа, яка вступила у справу по спору між спадкоємцями про поділ спадко­вого майна, пред\'явивши до них вимогу щодо останнього, поси­лаючись на те, що дане майно спадкодавець за заповітом залишив їй.

Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати в цивільну справу, а зачекати на її закінчення і порушити само­стійну справу, пред\'явивши позов до тієї із сторін, на користь якої було вирішено спір, тому що ухваленням рішення порушено чи поставлено під загрозу права та інтереси цих третіх осіб.

Коли треті особи із самостійними вимогами щодо предмета спору вступають у розпочатий цивільний процес, вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки мають побоювання, що визнання права за стороною може утруднити чи зробити не­можливим отримання спірного об\'єкта, хоч у майбутньому суд і визнає за ними право на цей об\'єкт.

Розгляд цивільної справи за участю третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, дає можливість зекономити час і процесуальні засоби, зменшити судові витрати і запобігти ухваленню судом протилежних за змістом рішень1.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у цивільний процес до закінчення судово­го розгляду (ч.

Пред\'явлення позову третьою особою спрямоване на підтвер­дження зв\'язку між її вимогами та спірними правовідносинами сторін і на доведення нею своїх прав щодо предмета їх мате­ріального спору. Оскільки вимоги третьої особи мають спільні елементи з первісним позовом, то вони можуть виключати пов-

Див.: Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник.- Вид. друге, пере-роб. та доп.-К.: Ін Юре, 2001.- С. 99-100.

58

ністю чи частково вимогу позивача або зустрічний позов відпо­відача.

Після вступу в цивільний процес третя особа, яка заявила само­стійні вимоги щодо предмета спору, може клопотати перед судом про розгляд справи спочатку (ч. 2 ст. 34 ЦПК України).

.Як видно із вищезазначеного, третя особа, яка пред\'являє само­стійні вимоги щодо предмета спору, має багато спільного із пози­вачем. У зв\'язку з цим, законодавець наділяє таку третю особу стосовно її вимог всіма правами та обов\'язками позивача (ч. 1 ст. 34 ЦПК України), зокрема, вона може змінити підставу або предмет свого позову, відмовитися від нього, збільшити або змен­шити розмір своїх позовних вимог тощо.