Особи, які беруть участь у справах про визнання спадщини відумерлою

Заявником по цій категорії справ окремого провадження можуть бути тільки відповідні органи місцевого самоврядування.

Виходячи з цього, у разі звернення до суду особи, яка не має такогоправа, суд має відмовити у відкритті провадження у справі.

Заінтересованими у розгляді справи є особи, на права і обов’язки яких може вплинути рішення у справі. Ними можуть бути, зокрема, співвласники спадкового майна, відказоодержувачі (ст. 1237 ЦК України), сервітуарії (ст. 1246 ЦК України) тощо.

Заява про визнання спадщини відумерлою може бути подана до суду за місцем відкриття спадщини після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Цей законодавчий припис є додатковою гарантією захисту прав спадкоємців, які в передбачених законом випадках можуть набути право на спадщину після спливу встановленого законом строку для рийняттяспадщини (статті 1270, 1272 ЦК України).

Заяви про визнання спадщини відумерлою до закінчення одного року з часу відкриття спадщини є підставою для відмови у її прийнятті судом (ст. 276 ЦПК України). Науковці звертають увагу на те, що граничний строк, протягом якого орган місцевого самоврядування може звернутися до суду з відповідною заявою, законом не встановлений. Проте слід враховувати, що фактичні володільці майна після спливу встановленого законом строку за наявності певних умов можуть набути це майно у власність за набувальною давністю, що, у свою чергу, може стати перешкодою для визнання спадщини відумерлою та передання її у власність територіальній громаді^[81].

За формою та змістом заява до суду про визнання спадщини відумерлою має відповідати загальним та спеціальним вимогам, що

передбачені чинним цивільним процесуальним законодавством. Тому крім загальних реквізитів,зазначених у ст.

1) час і місце відкриття спадщини;

2) майно, що складає спадщину;

3) докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю;

4) відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або усунення їх від права на спадкування, або неприйняття ними спадщини, або відмова від її прийняття.

У порядку підготовки справи до судового розгляду суддя може вжити заходів щодо охорони спадкового майна через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, через відповідні органи місцевого самоврядування з метою збереження спадкового майна та управління спадковим майном, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, що оформлюється мотивованою ухвалою (статті 1283, 1285 ЦК України). Закон не визначає заінтересованих осіб по цих справах, а лише зазначає, що справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом при обов’язковому повідомленні усіх заінтересованих осіб. Отже, суд має виявити заінтересованих у вирішенні справи осіб та повідомити їх про час і місце розгляду справи.