Особи, які беруть участь у справах пророзкриття інформації, що становить банківську таємницю
Коло суб’єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається законом (стаття 62 Закону № 2121-ІІІ) і може змінюватися тільки на підставі закону.
При цьому вказані суб’єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб’єктів. Таким чином, при відмові банку у наданні таким суб’єктам обмеженої інформації, яку вони мають право отримати за безпосереднім зверненням до банку, а також у разі необхідності отримання інформації, що виходить за межі функцій суб’єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, вони мають право на звернення до суду у порядку, передбаченому ЦПК України.Відповідно до статті 287 ЦПК України заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подаються до суду у випадках, встановлених законом. У зв’язку із цим провадження у такій справі може бути відкрито лише за заявою суб’єктів, перелічених у Законі № 2121-ІІІ, та інших фізичних, юридичних осіб, а також державних органів, їх посадових і службових осіб, якщо вони мають право на отримання такої інформації згідно зі спеціальними законами, що визначають статус та регламентують діяльність відповідних суб’єктів
Заявник будь-які особи, які мають право на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, але за законом не наділені правом безпосереднього звернення до банку з вимогою про її розкриття; особи, наділені правом безпосереднього звернення до банку із заявою про розкриття банківської таємниці, у випадку відмови банку в задоволенні такої вимоги.
Заінтересовані особи: банк, фізична, юридична особа відносно яких вимагається розкриття відповідної інформації.
Зміст заяви про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
Вимоги до змісту заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи визначені у ст.
288 ЦПК України. Загальні правила про форму і зміст позовної заяви (статті 119, 120 ЦПК України) та про залишення заяви без руху або її повернення (ст. 121 ЦПК України) застосовуються також до заяв у справах окремого провадження. Недотримання загальних правил щодо форми і змісту заяв (статті 119, 120, 288 ЦПК України)є наслідком застосування судами вимог про залишення заяви без руху, а у разі неусунення зазначених недоліків - повернення її заявнику (ч. 2 ст. 121 ЦПК України) Заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленими статтею 119 ЦПК України, а також вимогам, які містяться в статті 288 ЦПК України.
Зокрема, у заяві обов’язково зазначається ім’я (найменування) особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю; виклад обставин, якими обґрунтовується необхідність розкриття такої інформації із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження; мета і межі її розкриття, які залежать від суб’єкта звернення, його статусу, мети та завдань його діяльності, виконуваних функцій і компетенції.
Вирішуючи питання про відповідність змісту заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, поданої органами державної податкової служби, суддя має враховувати положення статті 20 Податкового кодексу України, яка визначає права цих органів, підстави та порядок проведення податкових перевірок, оскільки питання наявності підстав для розкриття банківської таємниці згідно з п. 4 ч. 1 ст. 288 ЦПК України обов’язково має бути зазначено в поданій до суду заяві.
До заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору, за винятком випадків, коли заявник звільнений від їх оплати згідно із законом або це питання вирішено судом у порядку ст. 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Недотримання правил щодо форми і змісту заяв є наслідком застосування судами вимог про залишення заяви без руху, а у разі їх неусунення - повернення заявнику. Якщо порушення цих правил виявлено при розгляді справи, їх слід усунути в ході судового розгляду, в іншому випадку настають наслідки, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
До заяви додаються докази на підтвердження обставин викладених в заяві. відомості про суб’єкта, щодо рахунку якого розкривається банківська таємниця (ім’я (найменування) особи, місце проживання або місцезнаходження цієї особи); обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи Обставини, якими обгрунтовується необхідність розкриття банківської таємниці, мета і межі її розкриття залежать від суб’єкта звернення, його статусу, мети та завдань його діяльності, виконуваних функцій і компетенції, що закріплено у Законі України «Про банки і банківську діяльність». Саме предмет доказування у справах про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю і складатимуть вищезгадані обставини.
1) мета використання інформації, яка містить банківську таємницю;
1) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю.
Відкриття провадження у справі здійснюється на підставі належним чином оформленої заяви, поданої уповноваженим суб’єктом. Про відкриття провадження у справі постановляється ухвала, в якій одночасно зазначається про призначення справи до розгляду з визначенням дати. Попереднє судове засідання у справах цієї категорії не проводиться. Проте суд має здійснити необхідні дії, направлені на підготовку справи до судового розгляду, зокрема, невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі, копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із заявою та доданими до неї документами; вирішити питання про повідомлення таких осіб про дату розгляду справи у порядку, передбаченому ЦПК, з урахуванням скороченого строку розгляду справи.
Якщо в заяві ставиться питання про розгляд справи з повідомленням тільки заявника з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, то відповідні мотивовані висновки має бути наведено в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Зокрема, розкриття терміну «охорона інтересів держави» надано Конституційним Судом України в Рішенні від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). У такому разі наведені в абзаці 2 цього пункту процесуальні документи іншим особам, які беруть участь у справі, не надсилаються.З метою недопущення порушення принципів цивільного процесу - гласності та відкритості (ст. 6 ЦПК України), положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розгляд справи з повідомленням тільки заявника можливий у виняткових випадках.
У тому разі, коли буде встановлено, що заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи ґрунтується на спорі, зокрема про виконання цивільно-правового договору, який виник з інших зобов’язальних правовідносин тощо, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде встановлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.