ПРОЦЕДУРА ЗАКОНОДАВСТВА В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ

Законопроект в Америці й в усіх англосаксонських країнах взагалі зветься „біл”. Згідно з американською Конституцією тільки члени Конгресу мають право вно­сити біли у відповідну Палату Конгресу, себто в Па­лату Представників або в Сенат.

Члени Конгресу виявляють звичайно велику увагу до бажань людности тих штатів, що вони репрезен­тують, — особливо в тих випадках, коли до них звер­тається впливова організація, від якої великою мірою залежить переобрання депутатів Конгресу, себто чле­нів Палати Представників і сенаторів, на наступні ка­денції. Є навіть спеціяльні „представники” таких груп і організацій, відомі під назвою „лобістів”. „Лобі” по англійському означає приймальні кімнати в будин­ках громадських інституцій, у готелях і т. ін. В „лобі” Палати Представників і в „лобі” Сенату члени Кон­гресу приймають своїх співгромадян і вислухують їх петиції про внесення пропонованих ними білів. Де­які групи підтримують такі біли, що вони вважають корисними для інтересів усієї країни. Але буває, що деякі групи домагаються внесення білів, що принесли б користь тільки їм самим. Серед таких груп та їх „представників” є певна кількість людей, що намага­ються вплинути на „свого” сенатора, або „свого” де­легата в Палаті Представників, щоб він вніс біл навіть шкідливий для добробуту чи здоров’я більшосте на­селення в даному штаті або навіть у всій країні.

Американські журналісти пильно слідкують за ді­яльністю „лобістів” і викривають тих, які заходяться коло справ, що мають на оці особисті або групові ін­тереси з шкодою для інтересів загалу.

Щоб оформляти й редагувати біли, в обох Пала­тах Конгресу є спеціальні урядовці, так звані „драфтс- мени”. Зредаговані ними біли друкуються, і після по­переднього заслухання в Палаті Представників або в Сенаті кожний біл передається у відповідну комісію Конгресу залежно від його змісту. Останнім часом у Палаті Представників було близько двадцяти таких комісій, наприклад, комісія в земельних справах, фі­нансова комісія тощо. В Сенаті недавно нараховува­лося коло п’ятнадцятьох комісій, як комісія закордон­них справ, комісія справ праці і т. д.

Копії білу розсилаються членам відповідної комі­сії й представникам зацікавлених сторін. Після цього призначається засідання комісії, щоб заслухати біл у присутності його фактичних ініціяторів, представників заінтересованих у цьому білі груп і повноважних пред­ставників урядових установ. Припускається допит свід­ків і експертів.

Після такого всебічного розгляду білу, комісія виносить своє рішення про нього і посилає його на разгляд пленуму. Біли, схвалені пленумом Палати Пред­ставників, посилають на розгляд і рішення у Сенат. Біли, що спершу були внесені в Сенат та були схвале­ні пленумом Сенату, посилають на розгляд і рішення в Палату Представників.

Конституція вимагає, щоб усі біли про податки та інші урядові оплати вносилися спершу в Палату Представників або в Сенат залежно від того, хто саме офіційно пропонує цей біл: член Палати Представни­ків чи сенатор.

Біл, ухвалений обома законодавчими Палатами, посилається на затвердження Президентові Сполуче­них Штатів. Дальша процедура вже була описана, в зв’язку з питанням про Президентове право вето.

У країні, де існує право всіх груп населення вільно висловлювати свої думки в усіх політичних, економіч­них і соціальних справах, це право дуже дбайливо охороняється. І хоч остаточне рішення в демократич­них країнах належить більшості населення або біль­шості його представників у законодавчих установах, але меншість, що не поділяє погляду більшосте, дуже цінить своє право необмежено висловлювати думки й докази на оборону своїх поглядів під час дискусій у законодавчих Палатах перед голосуванням і ухвалою рішень. Одним із засобів для здійснення цього права докладно з’ясувати свої думки є так званий „філібу- стер”, себто намагання меншосте в Сенаті, ставленням усіляких пропозицій або поправок до поданих біль­шістю резолюцій перешкодити закінчити дискусію й- відтягти рішення, до якого більшість хіоче прийти якомога швидше.

„Філібустер” — навмисне зволікання з дебатами — не дозволяється в Палаті Представників, бо там надто багато членів, але іноді припускається в Сенаті.