БІЛ ПРАВ ТА ІНШІ ДОПОВНЕННЯ (ПОПРАВКИ) ДО КОНСТИТУЦІЇ

Найвищий Суддя Вільям Даґлес правильно від­значив у недавно виданому збірнику своїх промов (1948 року), що найважливіша різниця між демокра­тичними країнами і країнами тоталітарного режиму полягає в тому, що в демократичних країнах існують, громадянські права, а в тоталітарних країнах вони від­сутні.

Ініціятором скасування привілеїв аристократії й перворідности, а також установлення Білу Прав в Аме­риці, був Джефферсон. Більшість членів Конвенції по­діляли його погляди в цій справі. Але згідно з тради­цією американських освічених людей і згідно з прак­тичним розумінням так званого „пересічного амери­канця”, члени Конвенції хотіли спочатку дійти компро- місової згоди щодо тексту Білу. Тому вони не встигли включити Біл у первісний текст Конституції (1789 ро­ку). Конгрес виробив остаточну редакцію білу, і він був ратифікований трьома четвертими штатів у груд­ні 1791 року в формі перших десятьох поправок до Конституції.

Біл установив у молодій американській державі

свободу релігії, принцип відокремлення церкви від держави, свободу слова, преси, зборів і петицій про відплату незаконно заподіяної шкоди. Біл гарантує всій людності недоторканість особи, помешкання, па­перів, листів, від „необгрунтованих” обшуків, трусів та конфіскації. Передбачені законом судові ордери на трус передаються поліції для виконання лише в тих випадках, коли вина запідозреної особи видається ймовірною та стверджується заявами свідків.. Ком­петенція Суду Присяжних точно означена і встановле­на обов’язковість пред’являти обвинуваченому акт об­винувачення. Взагалі, в Білі передбачені всі можливі заходи, щоб забезпечити обвинуваченим і підсудним їхнє право на „належний законний процес” (due process of law).

Серед цих заходів слід відзначити право заарешто­ваного, запідозреного в злочині, вимагати у судді в тій окрузі, де міститься поліційна станція або в’язниця, щоб цей суддя послав тому, хто його заарештував, судовий наказ привести заарештованого в суд для ви­слухання його пояснень. Такі накази називаються “writs of habeas corpus’’; вони були вперше запровадже­ні в Англії вже в ХІП-му столітті. Коли суддя, вислу­хавши заарештованого, не вважатиме за можливе звільнити його або випустити його на поруки, зааре­штований може домагатися якнайшвидшого судово­го розгляду його справи.

Цей надзвичайно важливий привілей для охорони населення від довільних або необгрунтованих арештів був включений в американську Конституцію.

Якщо органи судової влади чи поліція порушать установлені Білем гарантії, обвинувачені й підсудні можуть легко добитися повернення їм цих прав.

Наприклад, документи, листи і інші речі, забрані поліцією в запідозрених осіб без пред’явлення їм судо­вого ордеру на трус і відібрання в них речей, не мають доказової сили. В недавній голосній справі про дер­жавну зраду присуд був уневажнений і був призначе­ний новий розгляд справи саме через вищезгадане порушення законної постанови про трус і через відіб­рання від обвинуваченої особи документів без судо­вого ордеру на трус.

Під час поновного розгляду справи всі ці докумен­ти були вилучені з доказів вини підсудного, і його судили тільки на підставі інших доказів, законно одер­жаних у попередньому слідстві.

Американський Біл Прав залишається в силі й те­пер. Цей Біл і французька Деклярація Прав Людини й Громадянина правили за зразок для всіх держав, що теж ввели в свої конституції гарантії основних прав людини.

Майже всі дальші поправки до американської Кон­ституції були зроблені вже після американської гро­мадянської війни шістдесятих років минулого століття. У зв’язку з скасуванням рабства негрів ці останні були зрівняні в політичних правах з білим населенням. В 15-ій поправці до Конституції, ратифікованій 1870 р.

Таким чином мрії Бенджеміна Франкліна, Джеф­ферсона та інших авторів Декларації Незалежности й Конституції здійснилися. Франклін був навіть засновни­ком спеціяльного товариства, що обстоювало скасу­вання рабства в Америці. Але тоді ще було неможли- во переконати в потребі такої реформи більшість бі­лої людности Америки, особливо великих і малих зем­левласників, що користувалися працею негрів на плян- таціях при найменших видатках на їх утримання в найпримітивніших умовах існування. І тільки в полови­ні ХІХ-го століття, коли в північних штатах поруч із хліборобством розвинулася промисловість і разом з цим постала численна кляса буржуазії, кількість при­хильників скасування рабства в цих північних шта­тах помітно зросла. Цим і пояснюється факт, що пи­тання про долю негрів стало однією з причин грома­дянської війни південних штатів з північними. Прези­дент Лінколн проголосив скасування рабства 1863 року, ще до закінчення цієї війни.

Після 15-ої поправки до Конституції Сполучених Штатів, найважливіша 19-та поправка ухвалена 1920 року, яка встановила право жінок брати участь у всіх виборах до урядових установ нарівні з чоловіками.