УРЯДИ ОКРЕМИХ ШТАТІВ
Деякі історики й державознавці Америки правильно окреслюють суть державного устрою Сполучених Штатів Америки, називаючи їх Республікою Республік. Справді, кожний штат — це своєрідна автономна держава.
Компетенція штату обмежена тільки в тих нечисленних, але дуже важливих функціях, які належать до обсягу діяльности федерального, себто всеамери- канського уряду і які перелічені в Конституції. Головні з цих функцій — це закордонна політика й взаємини з чужоземними державами, регулювання торгівлі між поодинокими штатами і торгівлі Сполучених Штатів з іншими державами, організація збройних сил для оборони всієї країни на випадок війни та піклування про загальний добробут усієї людности Сполучених Штатів. Щоб здійснювати ці завдання, американський Конгрес має право накладати податки на все населення Сполучених Штатів, провадити набір до війська, встановлювати однорідну для всієї країни грошову систему і продукувати металеві та паперові гроші. Пошта теж організовується і керується федеральним урядом.Всі інші численні справи політичного, громадського, господарського, освітнього й культурного життя кожного поодинокого штату згідно з 10-ою поправкою до Конституції належать до компетенції урядів штатів. Кожний штат має свою конституцію, що визначає кордони штату і функції законодавчих, виконавчих і судових органів штату; конституції штатів мають у собі біли прав, а далі правила про штатні школи й університети, про штатні податки, про шляхи сполучення, про штатну міліцію, про штатні шпиталі, про корпорації тощо. Членів обох штатних законодавчих палат вибирає людність штату. Виконавчу владу очолює губернатор штату, обираний народом на 2 або 4 роки. Законодавча влада у всіх штатах двопалатна, за вийнятком Небраски, де є тільки одна палата.
Звичаєве право й штатні закони, що в своїй основі склалися під впливом англійського звичаєвого права (common law), часто різняться одне від одного в різних штатах.
Закони про устрій штатних судів і про судовий процес своїм змістом і формою теж відмінні в кожному штаті. Це — цілком природне явище, бо майже кожний штат ще до свого вступу в склад Сполучених Штатів Америки мав свою конституцію й свої закони, складені відповідно до бажань і ухвал своєї людности.Рішення так званих Високих Апеляційних Судів, окремих штатів у процесах між громадянами того самого штату — остаточні. Тільки в тих випадках, коли одна з сторін у процесі висуває питання про суперечність того чи того штатного закону або конституції штату із змістом Конституції Сполучених Штатів, — справу передають на розгляд і рішення федеральних судів.
Деяку схожість з автономними американськими штатами мають швайцарські кантони з їх дуже широкою системою самоврядування. Сполучені Штати Америки й Швайцарська Федерація були в минулому і є тепер ті країни, де досвід федерації дав найпозитив- ніші наслідки. Взагалі, досвід показав, що для успіху федерації треба щоб вона складалася з країн, що мали давніше самостійне управління та чия людність добровільно вирішила договором об’єднати ці країни в союз держав або навіть відразу в союзну державу. Таке добровільне об’єднання країн зветься союзом або федерацією „знизу”. У протилежність цьому федерування централістичних держав „згори” звичайно не має успіху, як це показали такі експерименти в Південній Америці. Створення федеративної держави може бути успішним тільки тоді, коли воно починається з побудови солідних підвалин, а не з даху. Цілком фіктивним виявилося перетворення на так званий федеративний союз такої величезної централістичної держави, якою була Російська імперія.
Справжня, а не паперова автономія окремих штатів у вільних федеративних країнах і самоврядування так званих графств (counties), міст, сіл та інших адміністративних одиниць відкривають безмежні можливості для здібних і енергійних мешканців штату, що мають природний хист до громадської діяльности й можуть присвятити себе праці на піднесення добробуту штату і його людности.
А з добробуту окремих штатів твориться добробут усієї федеративної держави. І тому права поодиноких штатів на широку автономію цінні не тільки для їхнього власного розквіту, але й для зростання політичної і економічної сили та для культурного розвитку всієї держави, що в неї входять ці штати.З другого боку, праця в штатних установах — це дуже добра школа для громадських діячів. З-поміж них часто вибиваються кандидати на відповідні становища у Федеральному Уряді.
Нема нічого дивного в тому, що в Сполучених Штатах Америки є багато гарячих прихильників збереження прав поодиноких штатів в їх цілості. Незалежність штату від накиненої згори рутини створює можливість проявляти вільну ініціятиву в шуканні нових шляхів, щоб поліпшити методи й засоби промислової продукції, щоб поліпшити матеріальні й культурні умови людського життя, розвивати транспорт тощо, — і це наочно доказує величезну цінність прав окремих штатів, що їх вони мають в Америці.
Найвищий Суддя Люї Брандейс часто вказував на факт, що завдяки автономії окремих штатів в американській федерації вони являють собою 48 ляборато- рій, де існує можливість робити спроби нових реформ у сфері людського співжиття. Кожний успішний експеримент, зроблений в одному штаті, може спонукати інші штати і навіть усю країну використати такий здобуток для поступу й добра всієї держави, а іноді й всього світу.