ВСТУП
Регулювання земельних відносин ґрунтується на правах та обов’язках суб’єктів земельних відносин. Вони визначені в законодавчих актах про землю, які мають двоякий характер. З однієї сторони вони визначають конкретні права та обов’язки, а з другої - визначають порядок досягнення цих прав та обов’язків або визначають процесуальний порядок здійснення матеріальних прав.
Встановлений законом порядок діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших органів, власників землі та землекористувачів щодо реалізації матеріальних норм земельного права іменуються земельно-правовим процесом. Матеріальні норми права дають відповіді на питання: “Що потрібно робити?”. Земельно-правовий процес вирішує питання: “Як це робити”.
Існує ще адміністративний і цивільний процес, які не поширюються на земельні правовідносини. Адміністративний процес стосується сфери державного управління, а цивільний стосується цивільних, сімейних, трудових і господарських відносин.
З точки зору юридичної термінології є поняття земельного процесу, який розглядає питання земельних відносин з сторони адміністративно правового процесу, зокрема вирішуються питання земельних спорів, порядку захисту прав власності чи користування землею тощо.
Поняття земельно-правового процесу дещо інше і стосується сутності управління земельними ресурсами, особливо щодо землевпорядкування, земельного кадастру тощо. Як відомо земля є особлива цінність, яка потребує особливих підходів до регулювання земельних відносин, що проявляється в понятті земельно-правового процесу.
Земельно-правовий процес – це самостійний вид процесуальної діяльності державних правових органів, який спрямований на забезпечення найбільш продуктивного використання землі у всіх сферах народного господарства.
Суб’єктами земельно-правого процесу є як відповідні органи, так і юридичні та фізичні особи, заінтересовані у вирішенні земельних питань.
В залежності від характеру матеріального права процесуальні земельно-правові відносини бувають: правонаділяючі, правозабезпечуючі, правозупиняючі, правоохоронні.
Правонаділяючі земельно-правові відносини регулюють порядок реалізації одержання земельної ділянки у власність чи користування, визначають права суб’єктів на земельні ділянки, правоздатність суб’єкта отримати землю і визначають порядок виконання дій.
Правозупиняючі або вилучення, повинні строго відповідати діючим гарантіям прав на землю, які дає держава. Правозупиняючі і правонаділяючі земельно-правові відносини між собою чітко пов’язані. Правозабезпечуючі норми дають основу для реалізації своїх можливостей суб’єкта права на використання земельної ділянки.
Правоохоронні норми мають завданням збереження землі, як національної цінності, як засобу виробництва, просторового базису, природного ресурсу і дуже важливого фактору виробництва. Ці дії здійснюються шляхом державного контролю, моніторингу земель, відновлення порушених прав тощо.
Реалізація норм земельного права, що відбувається встановленим законом порядку іменуються земельним процесом. В залежності від завдань він поділяється на види.
Найбільш поширеними видами земельно-правового процесу можна назвати:
· передача земель у власність, надання земель у користування,
· проведення землевпорядкування,
· здійснення державного контролю за використанням і охороною земель,
· вирішення земельних спорів,
· моніторинг земель,
· укладання земельних угод,
· створення і функціонування інфраструктури ринку тощо.
В кожному з цих видів земельно-правового процесу можна вбачити певні стадії. Зауважимо, що окремі стадії земельно-правового процесу можуть випадати в залежності від видів земельно-правові відносини. Стадіями, або змістом земельно-правового процесу можна назвати:
· порушення клопотання або подання заяви;
· розгляд клопотання;
· винесення рішення по суті;
· реалізація рішення;
· оформлення і видача необхідних документів.
Земельно правовий процес являє собою законодавчо встановлений порядок здійснення окремих землевпорядних дій. У Земельному кодексі України немає чіткого визначення його стадій. На підставі положень статей 118, 123, 151 і 184 цього Кодексу можна виділити такі стадії:
ініціювання проведення землевпорядних дій;
підготовчі роботи;
розроблення прогнозів, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, схем, проектів землеустрою;
державна землевпорядна експертиза;
розгляд і затвердження проектної документації;
перенесення проектів у натуру (на місцевість);
оформлення і видача землевпорядних матеріалів та документів;
авторський нагляд за здійсненням проектів землеустрою.
Ініціювання проведення землевпорядних дій здійснюється шляхом подання зацікавленими особами письмового клопотання або заяви.
Заявниками можуть бути власники землі, землекористувачі або орендарі, а також органи державної влади чи місцевого самоврядування. Клопотання або заява подається до державної адміністрації того району, де розташована земельна ділянка власника, землекористувача чи орендаря. Адміністрація приймає рішення про початок проведення землевпорядних робіт або про відмову в задоволенні клопотання чи заяви. Відмова може бути оскаржена до вищого органу виконавчої влади або в судовому порядку.
Підготовні роботи являють собою вивчення умов і підготовку відповідної інформації та матеріалів для складання проекту. При цьому провадяться такі дії: вивчення стану землевпорядного об\'єкта; збирання, оцінка, оброблення та підготовка інформації про об\'єкт; підготовка графічних та інших матеріалів; проведення польових обстежень і розвідувань, необхідних для забезпечення проектування; розроблення та погодження проектного завдання. Завершальним документом цієї стадії є акт проведення розвідувальних, підготовчих та інших робіт.
Розроблення прогнозів, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою — це основна стадія земельно правового процесу.
Головним юридичним документом на цій стадії є проект землеустрою. Він складається з графічної (проектний план) і текстової частин. У проекті економічно обґрунтовуються основні напрями найбільш раціонального та ефективного використання земель з урахуванням особливостей землевпорядного об\'єкта.Державна землевпорядна експертиза На цій стадії провадиться державна землевпорядна експертиза. При цьому перевіряються: правове забезпечення проектних рішень; відповідність передбачених заходів проектному завданню, а також вимогам раціонального використання та охорони земель і нормативно-технічних документів; запропоновані проектною документацією способи зняття, збереження і використання родючого шару грунту при проведенні робіт, пов\'язаних з порушенням і рекультивацією земель; еколого-економічна ефективність заходів запобігання негативному впливу на земельні угіддя за межами ділянок охорони агроландшафтів. Результати державної землевпорядної експертизи викладаються у вигляді висновків, які є підставою для прийняття або неприйняття державними органами рішення про затвердження проектів. Рішення про затвердження проектів є правовою підставою переходу до наступних стадій земельно правового процесу.
Розгляд і затвердження проектної документації. Це система дій з розгляду замовниками або відповідними органами та прийняття або неприйняття державними органами рішення про затвердження проектів. Рішення про затвердження проектів є правовою підставою переходу до наступних стадій земельно правового процесу.
Перенесення проектів у натуру (на місцевість) здійснюється за участю представників зацікавлених сторін. При цьому межі ділянок закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Додержання передбаченої порядком землеустрою організації територій є обов\'язковим для власників, землекористувачів та орендарів земельних ділянок.
Оформлення і видача землевпорядних матеріалів та документів. На підставі затверджених і перенесених у натуру проектів землеустрою власникам земельних ділянок і постійним землекористувачам видаються державні акти на право власності, право користування або право володіння землею чи вносяться зміни до раніше виданих актів.
Питання для самоконтролю
1. Чим відрізняються матеріальні і процесуальні норми права?
2. Що таке земельно-правовий процес?
3. Які інститути характеризують процесуальні форми норми права?
4. Які бувають земельно-правові відносини в залежності від характеру матеріального права?
5. Що регулюють правонаділяючі земельно-правові відносини?
6. Що регулюють правозабезпечуючі земельно-правові відносини?
7. Що регулюють правозупиняючі земельно-правові відносини?
8. Що регулюють правоохоронні земельно-правові відносини?
9 Які є види земельно правового процесу?
10. Які стадії характерні для передачі земель у власність і користування?
11. Що таке порушення клопотання при передачі землі у власність та користування?
12. Що таке розгляд клопотання при передачі землі у власність та користування?
13. Що таке вирішення питання по суті при передачі землі у власність та користування?
14. Коли складається проект землевпорядкування при передачі землі у власність та користування?
15. Коли здійснюється перенесення проекту в натуру при передачі землі у власність та користування?
16. Що є правовою базою складання проекту землевпорядкування та перенесення проекту в натуру?