§ 4. Збір за спеціальне використання води

Відповідно до ст. 30 ВК України водним та податковим законодавством передбачені збори за спеціальне водокористування. Вони справляються з метою стимулювання раціонального викорис­тання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, які встановлюються ПК України.

Предметом розгляду є збір за спеціальне використання води, який передбачений розд. XVI ПК України, що віднесений до загальнодержавних податків та зборів.

Під використанням води водне законодавство розуміє процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Збір справляється тільки за спеціальне використання води, бо загальне водокористування здійснюється громадянами для задово­лення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спор­тивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкош­товно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. Тому цей збір (за спеціальне викорис­тання води) справляється за спеціальне:

а) використання води водних об’єктів;

б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;

в) використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

г) використання води для потреб рибництва.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу та є платним. Визначення спеціального водокористування дається у ст. 48 ВК України і вказує, що це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, викорис­тання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, с/г, промислових, транспортних, енергетичних, рибо­господарських та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування:

• пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

• подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

• усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, забо­лочення);

• використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

• вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

• виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

• видобування корисних копалин і водних рослин;

• прокладання трубопроводів і кабелів;

• проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

• інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Податкове законодавство передбачає збір за використання води водних об’єктів. Водний об’єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Таким чином податкове законодавство, виходячи із своєї мети, на відміну від екологічного та водного не диференціює поняття води та вода.

Платники збору за використання води. Платниками збору є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенер­гетики, водного транспорту і рибництва.

Згідно зі ст. 42 ВК України первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Дозвіл на спеціальне водокористування оформлює лише первинний водокористувач. Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт на використання води та відве­дення стічних вод абонентами і договір між ними. Окремим документом дозвіл на спеціальне водокористування для вторинних водокористувачів не оформлюється.

Збір за спеціальне використання води вторинним водокорис­тувачем обчислюється, виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених у дозволі первинного водокористувача, лімітів, ставок збору та коефіцієнтів^[233].

Спеціальне водокористування здійснюється спеціальними водокористувачами на підставі спеціальних дозволів, зареєстро­ваних у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

До таких водокористувачів - платників збору належать тільки суб’єкти господарювання. Ними, відповідно до ст. 55 ГК України^[234], визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відпо­відно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ПК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установ­леному законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей розд. XVI ПК України під терміном «санітарно- гігієнічні потреби» потрібно розуміти використання води в туалет­них, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Таким чином, ПК України надано право не справляти збір з водокористувача лише у випадку дотриманням ним умови викорис­тання обсягів води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. При цьому не передбачено механізму виключення водокористувача з кола платників збору у випадку, коли такий платник у звітному періоді, крім обсягів води для задово­лення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, використав обсяги води для задоволення будь-яких інших потреб.

З огляду на викладене у разі використання водокористувачами обсягів води для задоволення виключно власних питних і санітарно- гігієнічних потреб і будь-яких інших потреб, такі водокористувачі сплачують збір на загальних підставах за весь обсяг фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання^[235].

Об'єкт оподаткування збором. Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокорис­тувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопоста­чання. При цьому тип джерела водопостачання, категорія якості води та глибина водного об’єкта, з якого забирається вода, не впли­вають на обов’язок сплати збору за спеціальне використання води суб’єктами господарювання, що здійснюють використання води^[236]. Наприклад: якщо суб’єктом господарювання використовується вода з криниць, то за обсяги використаної води (крім випадків, перед­бачених п. 324.4 ст. 324 ПК України) такий суб’єкт господарювання повинен сплачувати збір за спеціальне використання води.

Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверх­невих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування). Необхідно мати на увазі, що рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

Збір не справляється:

• за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які зна­ходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку. За надання таких послуг споживачі вносять плату за встановленими нормами і тарифами, порядок справляння яких відповідно до ст. 32 ЗУ «Про питну воду і питне водопостачання»^{[237] [238] встановлюється законодавством;}

• за воду, що використовується для протипожежних потреб;

• за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

• за воду, що використовується для пилозаглушення у

243 • •>

шахтах і кар єрах;

• за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік^[239] яких затверджується КМ України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису.

• за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;

• за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

• за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти;

• за морську воду, крім води з лиманів;

• за воду, що використовується садівничими та городниць­кими товариствами (кооперативами);

• за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для інвалідів та дітей- інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїн­ськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до ЗУ «Про реабілітацію інвалідів в Україні»^[241] та ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроене­ргетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями. Оскільки до об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належать суб’єкти господарювання державного сектору економіки, а саме підприємства паливно- енергетичного комплексу, які забезпечують цілісність об’єднаної енергетичної системи України, зокрема гідроакумулюючі електро­станції та гідроелектростанції (крім малих гідроелектростанцій)^[242].

Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:

• з морського водного транспорту, який використовує річко­вий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

• під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафто­перекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і служ­бово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

Водний транспорт України поділяється на морський та річковий. Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про транспорт»^[243] до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв’язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, уста­нови та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту. До складу річкового транспорту, керуючись ст. 27 ЗУ «Про транспорт», входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно- судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства дорожнього господарства, а також підприємства зв’язку, промис­лові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

Ставки збору. Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод визначаються залежно від басейну річок, включаючи притоки всіх порядків, та інших водних об’єктів і ставки збору, гривень за 100 куб. метрів. Басейновий принцип управління водами закріплено ВК України. Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів в Україні здійснюється за басейновим принципом на основі держав­них цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Басейн поверхневого водного об’єкта (басейн водного об’єкта) - територія, що включає водозбірні площі гідравлічно зв’язаних водотоків та водойм, з яких весь поверхневий стік через послідовність струмків, річок, озер та інших водних об’єктів тече в головний із них водний об’єкт, що 249 впадає в море чи в озеро.

Ставки збору за спеціальне використання підземних вод визна­чаються залежно від регіону і ставки збору, гривень за 100 куб. метрів.

Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 6,38 грн за 10 тис. куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

• для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,1094 грн за 1 тоннаж-добу експлуатації;

• для пасажирського флоту, що експлуатується, - 0,0122 грн за 1 місце-добу експлуатації.

• Ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

• 33,51 грн за 10 тис. куб. метрів поверхневої води;

• 40,29 грн за 10 тис. куб. метрів підземної води.

• Ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

• 31,17 грн за 1 куб. метр поверхневої води;

• 36,35 грн за 1 куб. метр підземної води.

²⁴⁹ Процевський В.О. Водне право України : навч. посіб. / В. О. Процевський, О. М. Шуміло. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - С. 128.

Ставка збору за спеціальне використання шахтної, кар’єрної та дренажної води становить 7,22 грн за 100 куб. метрів води.

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопоста­чання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005.

До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосо­вують коефіцієнт 0,3.

За умови використання води з лиманів платниками збору застосовується ставка збору, встановлена за спеціальне викорис­тання поверхневих вод відповідно до показника «Інші водні об’єкти», зазначеного у п. 325.1 ст. 325 ПК України.

За умови використання води з каналів платниками збору застосовуються ставки збору, встановлені за спеціальне викорис­тання води водного об’єкта, з якого забирається вода в канал.

За умови використання води із змішаних джерел водопоста­чання застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.

Порядок обчислення та особливості обчислення збору при встановленні лімітів використання води. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійс­нено таке використання.

Збір обчислюється, виходячи з фактичних обсягів викорис­таної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокорис­тувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокорис­тувачем - постачальником. Тому відповідно до Листа Мінприроди України «Про надання роз’яснення [щодо збору за спеціальне використання води]» для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне водокористування є встановлений у дозволі первинного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод абонентам і договір між ними.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з ураху­ванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють збір, виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встанов­лених лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенер­гетики обчислюється, виходячи з фактичних обсягів води, пропу­щеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки збору.

За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохід­ними і несамохідними суднами збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється, виходячи з фак­тичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки збору.

Справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.

Збір за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється, виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок збору.

Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють збір, виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води збір обчислюють на загальних підставах.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокорис­тувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично вико­ристаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна здатність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зро­шувальному землеробстві визначають органи водного господарства.

Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам ДПС та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водоко­ристування та які здійснюють постачання води іншим водокорис­тувачам, щороку до 20 січня подають органам ДПС та органам водного господарства перелік водокористувачів - абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення дого­ворів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформ­лені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це органи ДПС та органи водного господарства.

У разі, якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

У разі, якщо бюджетна установа використовує обсяги води виключно для власних потреб, без отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то така установа не є платником збору за спеціальне використання води.

Якщо бюджетна установа має договір на поставку води та використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то збір обчислюється на загальних підставах, виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

Разом з тим, якщо бюджетна установа не має договору на поставку води, але використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, мате­ріальній або нематеріальній формах, то збір за спеціальне викорис­тання води сплачує безпосередньо постачальник води для бюд­жетної установи на загальних підставах, виходячи з усього обсягу фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

При наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншій бюджетній установі (орендарю), за умови якщо орендодавець не використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріаль­ній або нематеріальній формах, збір за спеціальне використання води за обсяги фактично використаної води такими установами не справляється.

У разі використання орендарем (бюджетною установою) обся­гів води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах та укладання орендарем окремого договору на поставку води, орендар як вторинний водокористувач самостійно сплачує збір за обсяги фактично використаної ним води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання, а бюджетна установа (орендодавець) (за умови невикористання обсягів води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріаль­ній або нематеріальній формах) у такому випадку збір не сплачує.

Однак, якщо орендар (бюджетна установа, юридична особа, що не є бюджетною установою; фізична особа - підприємець) використовує обсяги води для здійснення господарської діяльності без укладання окремого договору на поставку води, а договір на поставку води має орендодавець (бюджетна установа), то платником збору буде бюджетна установа, що надала в оренду приміщення та здійснила постачання води, за обсяги фактично використаної орендарем води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (за умови якщо бюджетна установа (орендодавець) не використовувала обсяги води для здійснення господарської діяль­ності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах)^[244].

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт її використання, ставок збору та коефіцієнтів.

За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.

З метою приведення норм справляння збору до рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації та єдиного підходу до платників збору п. 327.3 ст. 327 ПК України передбачена норма, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п’ятикратному розмірі^[245].

Порядок сплати збору. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору обчислюють його суму наростаючим підсум­ком з початку року та складають податкові декларації за такими затвердженими формами:

1) збору: за спеціальне використання поверхневих та підзем­них вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелект­ростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеці­альне використання поверхневих і підземних вод житлово- комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води;

2) збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

3) збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових та службово- допоміжних суден)^[246].

Податкові декларації збору подаються платниками збору органам ДПС у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Відповідно до листа ДПС України «Про особливості адміністрування збору за спеціальне використання води у 2013 році»^[247] граничним терміном подання Податкових декларацій збору за IV квартал 2012 року є 11 лютого 2013 року, а останнім днем сплати збору - 19 лютого 2013 року; за I квартал п. р., відповідно, - 10 травня 2013 року та 20 травня 2013 року; за II квартал п. р. - 9 серпня 2013 року та

19 серпня 2013 року; за III квартал п. р. - 11 листопада 2013 року та 19 листопада 2013 року; за IV квартал 2013 року - 10 лютого 2014 року та 19 лютого 2014 року.

На виконання п. 326.12 ст. 326 ПК України органи, що ви­дають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам ДПС та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи. Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до

20 січня подають органам ДПС та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів. У разі зміни умов водокористу­вання, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водоко­ристування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористу­вання, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це органи ДПС та органи водного господарства.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи ДПС подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом, а саме - скасування дозволу (п. 328.6 ст. 328 ПК України).

Податкова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.

Філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористу­вача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації.

Якщо до складу водокористувача входять структурні підроз­діли, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгал­терського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то декларації збору подаються і збір вноситься водокористувачем, до складу якого входять такі структурні підрозділи, за місцем знаходження водних об’єктів та за ставками збору, встановленими для цих водних об’єктів.

Платники збору подають одночасно з податковими деклара­ціями органам ДПС копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про викорис­тання води.

У межах встановленого в дозволі на спеціальне водокорис­тування ліміту використання води збір включається до складу витрат згідно з розд. III ПК України, а за понадлімітне використання справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водоко­ристувача після оподаткування.

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенер­гетики і водного транспорту повністю включається до складу витрат згідно з розд. III ПК України.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи ДПС подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом.