<<
>>

§ 3. Об’єкт та база оподаткування

Поняття об’єкта оподаткування передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об’єкт оподаткування являє собою родове визначення об’єкта (прибутки або їх частина; майно; вартість і т.

ін.), з яким пов’язане виникнення обов’язку платника податку сплатити податок. У більш вузькому розумінні (яке переважно закріплюється в законодавчих актах) об’єкти оподаткування можна визначити як видові форми родового поняття об’єкта оподаткування (прибутки фізичних осіб; майно юридичних осіб і т. ін.), які і закріплюються спеціальними податковими законодавчими актами.

Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку видів об’єктів оподаткування, а виділяє найбільш поширені з них, залишаючи перелік відкритим.

Об’єктом оподаткування відповідно до ст. 22 ПК України можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.

При цьому один і той же об’єкт не може бути оподаткованим декількома податками одного виду. Це, однак, не забороняє використовувати об’єкт при оподаткуванні податками різного виду. Тому один об’єкт (наприклад, прибуток) може використовуватись як об’єкт оподаткування в декількох випадках. Так, використання прибутку як об’єкта при загальнодержавних податках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об’єктів на місцевому рівні.

Відкритим залишається питання законодавчого регулювання поняття «об’єкт оподаткування». Відомий російський вчений Іван Христофорович Озеров під об’єктом оподаткування розумів «факти чи предмети, при наявності яких сплачується податок, наприклад, земля, промисел, особа...»[22] [23].

Він виділяв такі види об’єктів оподаткування:

• особа;

• предмети вжитку;

• окремі джерела прибутку;

• загальний дохід;

• майно платника;

• моменти переходу майна.

Серед об’єктів оподаткування громадян можна виділити:

• дохід (сукупний дохід з податку на прибуток громадян);

• майно (у тому числі земля, нерухомість, предмети розкоші);

• споживання (наприклад, акцизи на окремі види товарів);

• ввіз та вивіз товарів за кордон (митні збори)...

Вчені вважають, що один і той самий об’єкт не може висту­пати об’єктом оподаткування для декількох податків. Закріплення цього положення законодавством особливо важливо, тому що саме таким чином визначається один із найважливіших принципів оподаткування - усунення внутрішнього подвійного оподаткування.

Існують різні засоби визначення об’єкта оподаткування та його виміру, які залежать від економічних, соціальних, політичних, географічних та інших умов розвитку країни. Наприклад, при визначенні об’єкта оподаткування в результаті торговельної діяльності використовують два основних методи.

Формування виручки по мірі оплати. У цьому випадку виручка формується по мірі надходження грошей до каси підприємства (при готівкових розрахунках) і при надходженні грошей на рахунки підприємств (при безготівкових розрахунках). Головна перевага цього методу в тому, що підприємство оперує засобами, які реально знаходяться в його розпорядженні.

Формування виручки по мірі відвантаження товарів (вико­нання робіт, послуг) при пред 'явленні замовнику розрахункових доку­ментів. В основі цього методу лежить перехід права власності в момент відвантаження товару. Головним недоліком цього методу є великий розрив у часі обліку виручки, відображення її в бухгал­терських документах (і відповідно в розрахунках з бюджетом) і реального надходження грошових коштів (не можна виключити ситуацію, коли ці кошти не надійдуть зовсім, наприклад, у випадку банкрутства замовника).

Об’єкт оподаткування конкретизується у таких поняттях як база оподаткування та одиниця виміру бази оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. База оподаткування і порядок її визна­чення встановлюються для кожного податку окремо. У встановле­них законом випадках один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків. У випадках, передбачених ПК України, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку та обліку податку. Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру.

Дослідження наукових підходів дало можливість уточнити визначення поняття об’єкта оподаткування як юридичного факту (дії, події), що має майнову (набуття права власності, права оренди) або економічну характеристику (отримання доходу, прибутку; поставка, ввезення, вивезення, пересилання товарів та послуг; вчинення юридично значущих дій) і приводить до виникнення в юридичної особи, її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичної особи, яка має статус суб’єкта підприємницької діяльності чи не має такого статусу, обов’язку зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

<< | >>
Источник: Податкове право України : навч. посіб. ; за ред. О.П. Гетманець, О.М. Шуміла / О.П. Гетманець, О.М. Шуміло, О.В. Покотаєва та ін. - К.: «Хай-Тек Прес»,2013. - 432 с.. 2013

Еще по теме § 3. Об’єкт та база оподаткування:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -