Стаття 584. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї

1. Окремим категоріям посадових осіб митної служби України, перелік яких вста­новлюється Кабінетом Міністрів України, надається право під час виконання службо­вих обов'язків зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю.

2. Посадові особи митної служби України під час виконання службових обов'язків мають право застосовувати вогнепальну зброю для:

1) відбиття групового чи збройного нападу безпосередньо на них або інших осіб, якщо їх життю та здоров'ю загрожує небезпека і запобігти їй іншими засобами немає можливості;

2) відбиття групового чи збройного нападу на будівлі, склади, інші примі­щення митних органів та організацій, навчальних закладів митної служби України;

3) відбиття групового чи збройного нападу на будинки, будівлі, споруди, транспортні засоби, що належать митним органам, організаціям, на­вчальним закладам митної служби України або використовуються ними, на підприємства, установи, організації, в приміщеннях та/або на терито­рії яких здійснюється митний контроль, на товари, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення;

4) зупинення транспортного засобу шляхом пошкодження, якщо його водій у зоні митного контролю своїми діями створює загрозу життю та здоров'ю людей;

5) подання сигналу тривоги, виклику допомоги, знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю людини.

3. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, вчинення групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню товарів, що перебувають під митним контролем.

4. Забороняється також застосовувати вогнепальну зброю проти громадян з мало­літніми дітьми та у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постражда­ти сторонні особи.

5. За наявності обставин, що не дають можливості уникнути застосування вогне­пальної зброї, вжиті заходи не повинні перевищувати меж, необхідних для забезпе­чення виконання завдань, покладених на митну службу України, і повинні зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників.

6. Забороняється зберігання, носіння та застосування посадовими особами митної служби України вогнепальної зброї та набоїв до неї не під час виконання службових обов'язків.

Право під час виконання службових обов'язків зберігати, носити й за­стосовувати вогнепальну зброю надається окремим категоріям посадових осіб митної служби України, перелік яких визначається постановою Кабі­нету Міністрів України “Деякі питання застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї посадовими особами митної служби” від 25.12.2002 № 1953 у редакції від 21.05.2012 № 430.

Про суб'єктів, яким надається право зберігати, носити й застосовувати вогнепальну зброю, див. п. 1 коментарю до ст. 581 Кодексу.

Згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 430 затверджено Перелік спеціальних засобів, вогнепальної зброї та набоїв до неї, що надаються для використання посадовим особам митної служби.

Вогнепальна зброя - це пістолети, револьвери, автомати, а також на­бої до них (посадовим особам митної служби надаються для використання лише звичайні набої, що мають кулі зі свинцевим або сталевим сердечни­ком).

До вогнепальної зброї належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переро­бленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згорянні вибухової речовини (пороху або інших спе­ціальних горючих сумішей).

Посадові особи митної служби України мають право застосовувати вог­непальну зброю лише під час виконання своїх службових обов'язків та за таких умов:

1) вчинено груповий чи збройний напад на посадову особу митної служби України або на інших осіб, на будівлі, склади, інші приміщен­ня митних органів та організацій, навчальних закладів митної служ­би України, а так само на будинки, будівлі, споруди, транспортні за­соби, що належать митним органам, організаціям, навчальним закла­дам митної служби України або використовуються ними, на підпри­ємства, установи, організації, у приміщеннях та/або на території яких здійснюється митний контроль, на товари, що перебувають під таким контролем.

2) вчинено захоплення будинків, будівель, споруд, транспортних засо­бів, що належать митним органам, організаціям, спеціалізованим на­вчальним закладам митної служби України або використовуються ними, а так само підприємства, установи та організації, в приміщен­нях та/або на території яких здійснюється митний контроль, на това­ри, що перебувають під таким контролем. Вогнепальну зброю вико­ристовують для звільнення цих об'єктів;

3) у зоні митного контролю водій транспортного засобу своїми діями створює загрозу життю та здоров'ю людей. Вогнепальну зброю за­стосовують з метою зупинення транспортного засобу шляхом по­шкодження;

4) для подання сигналу тривоги, виклику допомоги;

5) відбувається напад тварини, що загрожує життю та здоров'ю люди­ни. Вогнепальну зброю застосовують для знешкодження цієї тва­рини.

У випадках, передбачених п. 4 і 5 ч. 2 ст. 584 Кодексу, транспортний за­сіб або напад тварини має створювати загрозу водночас двом об'єктам - життю та здоров'ю людей. Таке твердження випливає з буквального тлу­мачення тексту ч. 2 ст. 584 Кодексу. Коли існує загроза лише одному з цих об'єктів, правових підстав для застосування вогнепальної зброї немає. За­значена правова колізія потребує виправлення на рівні внесення змін до тексту цієї норми.

Одержувати, зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю мо­жуть лише посадові особи митної служби, яких визнано придатними для цього за станом здоров'я та які пройшли спеціальну підготовку щодо по­водження з нею та застосування.

Використанню вогнепальної зброї повинне передувати попередження про такий намір (крім випадків необхідності відбиття раптового нападу на посадову особу). Попередження може бути зроблене як особисто, так і че­рез гучномовну установку, бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засо­би чи зброя застосовуватимуться, та українською мовою не менш як двічі з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до таких категорій осіб:

1) жінок з явними ознаками вагітності;

2) осіб з явними ознаками інвалідності;

3) малолітніх.

Виняток становлять випадки, коли такі особи вчиняють збройний опір, груповий напад, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню то­варів, що перебувають під митним контролем. Про поняття збройного опо­ру див. коментар до ст. 583 Кодексу.

Рішення про застосування вогнепальної зброї приймає посадова осо­ба митної служби залежно від обставин, що склалися. Ця особа приймає таке рішення самостійно й про випадок застосування вогнепальної зброї і його наслідки доповідає в письмовій формі безпосередньому керівникові (із зазначенням часу, місця, обставин та осіб, проти яких застосовувалися ці засоби й зброя).

Забороняється також застосовувати вогнепальну зброю проти грома­дян з малолітніми дітьми та у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи. Малолітніми вважаються особи, які не досягли 14-річного віку.

За наявності обставин, що не дають можливості уникнути застосуван­ня вогнепальної зброї, вжиті заходи не повинні перевищувати меж, необ­хідних для забезпечення виконання завдань, покладених на митну служ­бу України, і мають зводити до мінімуму можливість заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників.

Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування вогне­пальної зброї, посадова особа митної служби зобов'язана негайно письмо­во повідомити безпосередньому керівникові, який сповіщає про це про­курора. Про кожний випадок застосування вогнепальної зброї керівник митного органу, митної організації, спеціалізованого навчального закладу митної служби, науково-дослідної установи митної служби доповідає ке­рівникові вищого рівня, а в разі потреби - керівникам місцевих органів ви­конавчої влади.

У кожному випадку застосування вогнепальної зброї посадові особи митної служби зобов'язані надати потерпілим медичну (долікарську) допо­могу в разі екстреної потреби, а також забезпечити постраждалих необхід­ною медичною допомогою в найкоротший строк з інформуванням лікаря про зброю, яка застосовувалася.

Забороняється зберігання, носіння та застосування посадовими особа­ми митної служби України вогнепальної зброї та набоїв до неї не під час виконання службових обов'язків.

Носіння вогнепальної зброї - це її транспортування безпосередньо при собі: в одягові, сумках, спеціальних футлярах або просто в руках. Перебу­вання зазначеного знаряддя в машині й поруч з особою, але не безпосеред­ньо при ній (у багажнику, в салоні або у спеціально влаштованому тайнику) не є носінням.

Зберігання - це володіння вогнепальною зброєю, що не перебуває без­посередньо при особі. Не можна зберігати вогнепальну зброю в оселі, га­ражі, автомобілі, на виробництві, де працює особа, на її дачі, у схованці в будь-якому місці.