Застосування засобів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» дозволяє працівникам підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність застосовувати засоби фізичного впливу, зокрема, прийоми рукопашного бою, які застосовуються для припинення правопорушень, якщо іншими способами не можливо цього досягти.

В залежності від обставин, що склалися та з урахуванням характеру діяння і особи правопорушника оперативні працівники можуть застосовувати у відповідності з ст. 14 Закону України «Про міліцію» спеціальні засоби, зокрема, наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, відволікаючі вибухові пристрої, водомети, бронемашини та інші. Перелік і вид спеціальних засобів встановлюється нормативним актом Кабінету Міністрів України.

Як крайній захід, оперативні працівники мають право для припинення правопорушень, затримання злочинців, захисту життя, здоров'я, майна, інших життєво важливих прав і інтересів людини і громадянина, суспільства і держави застосовувати вогнепальну зброю. Умови, підстави і порядок застосування вогнепальної зброї визначається ст. 15, 15 Закону України «Про міліцію», які передбачають право використання вогнепальної зброї працівником при відсічі нападу на нього, або коли його життю чи здоров'ю загрожує небезпека, а також для припинення намагання заволодіти його зброєю.

Кримінальний Кодекс передбачає ряд обставин, що виключають злочинність діяння. Такі обставини поширюються і на працівника оперативного підрозділу, коли він на законних підставах, застосовуючи фізичну силу, спеціальні засоби чи вогнепальну зброю, причинив правопорушнику шкоду - фізичну, матеріальну чи моральну. Такими обставинами є уявна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, діяння, пов'язані з ризиком, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності і організованої групи чи злочинної організації. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності.