§ 4. Ліквідаційна процедура, порядок призначення ЛІКВІДАТОРА ТА СТВОРЕННЯ ЛІКВІДАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

Коло судових процедур відносно боржника, визнаного банкрутом, припиняє ліквідаційна процедура. Господарський суд починає ліквідаційну процедуру постановою про визнан­ня боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, яка проводиться строком на дванадцять місяців.

Під ліквідацією слід розуміти припинення суб'єкта під­приємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів у порядку закону шляхом продажу його майна.

Правовими наслідками прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно зі ст. 38 Закону про банкрут­ство є такі:

1) господарська діяльність банкрута завершується за­кінченням технологічного циклу з виготовлення продукції в разі можливості її продажу, за винятком укладення та вико­нання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження в належному стані, дого­ворів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

2) строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

3) у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'я­зань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури;

4) припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

5) відомості про фінансове становище банкрута пере­стають бути конфіденційними чи становити комерційну та­ємницю;

6) продаж майна банкрута допускається в порядку, пе­редбаченому Законом про банкрутство;

7) скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпоря­дження майном такого боржника;

8) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банк­рутом, що виникли під час проведення процедур банкрутст­ва, можна пред'являти тільки в межах ліквідаційної проце­дури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкрит­тя ліквідаційної процедури.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження влас­ника майна банкрута. У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господар­ський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітра­жних керуючих, якщо інше не передбачено Законом про банкрутство. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, пе­чатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута лік­відатору.

Рішення про відкриття ліквідаційної процедури борж­ника потребує офіційного оприлюднення. У зв'язку з цим повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкрит­тя ліквідаційної процедури здійснюється на офіційному веб- сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтер- нет. До того ж повідомлення про визнання боржника банк­рутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинно міс­тити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду; дату при­йняття господарським судом постанови про визнання бор­жника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ві­домості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідацій­ної комісії. До складу ліквідаційної комісії банкрута вклю­чають представників кредиторів, уповноважену особу за­сновників боржника, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності - також представників спеціально уповно­важеного центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, АМК України, органу, упо­вноваженого управляти державним майном, та представ­ника органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення госпо­дарського суду організовує здійснення ліквідаційної про­цедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує за­доволення вимог кредиторів у порядку, встановленому Законом про банкрутство.

З дня призначення ліквідатор здійснює визначені пов­новаження: а) приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; б) виконує функції з управлін­ня та розпорядження майном банкрута; в) проводить інвен­таризацію та оцінку майна банкрута; г) аналізує фінансове становище банкрута; ґ) виконує повноваження керівника банкрута; д) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквіда­ційну масу; е) пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повер­нення банкруту сум дебіторської заборгованості; є) має пра­во отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкру­та, який відшкодовується згідно із Законом про банкрутство позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; ж) з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до за­конодавства України про працю; з) заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; и) подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; і) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що зна­ходиться у третіх осіб; ї) передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які згідно з нормативно- правовими документами підлягають обов'язковому збері­ганню; й) продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів; к) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господар­ським судом та надає державному органу з питань банкрут­ства відповідну інформацію для ведення ЄДРПОУ, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; л) веде реєстр вимог кредиторів; м) здійснює інші повнова­ження, передбачені законом.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок борж­ника в банківській установі, з якого далі здійснюються ви­плати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, а інші рахунки підлягають закриттю.

Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комі­тету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Також ліквіда­тор на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства зобов'язаний надавати необхідні відо­мості щодо проведення ліквідаційної процедури.

До речі, дії (як і бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство. У разі невиконання або неналежного вико­нання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора.

Усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату від­криття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідацій­ної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожит­ків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної ін­фраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Оцінка майна державних підпри­ємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється обов'язково із залученням суб'єктів оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Після проведення інвентаризації та оцінки майна лікві­датор здійснює продаж майна банкрута. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забез­печення його відчуження за найвищою ціною.

а) проведення аукціону;

б) продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (неру­хомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, бу­дівельні матеріали тощо); відокремлений структурний під­розділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на під­ставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка згідно з установчими документами має право проводити торги. Ліквідатор також здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу або продає його частинами. В той же час умови договорів, укладених на ре­алізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстроч­ку або відстрочку платежів за придбане майно.

Після завершення всіх розрахунків з кредиторами лікві­датор відповідно до ст. 46 Закону про банкрутство подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого слід додати: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реа­лізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредито­рів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; до­кументи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідку архівної установи про прийняття документів, які згідно із законом підлягають довгостроковому зберіганню; для АТ - копію розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчену НКЦПФР; для емітентів цінних паперів - копію звіту про наслідки погашення цінних папе­рів, засвідчену НКЦПФР.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредито­рів, власником майна боржника. Про час і місце судового засідання, в якому будуть розглядати звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після за­доволення вимог кредиторів не залишилося майна, госпо­дарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копію цієї ухвали надсилають органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - бан­крута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також власнику май­на та органам державної податкової служби за місцезнахо­дженням банкрута. Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення запису про припинення юридичної особи - бан­крута до відповідного реєстру.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяль­ність. У такому разі ліквідатор протягом п'яти днів з дня при­йняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яко­го належить призначення керівника боржника, у разі необ­хідності забезпечує проведення зборів чи засідання таких органів і продовжує виконувати повноваження керівника до їх призначення у встановленому порядку.

Господарський суд може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів менший, ніж вимагаєть­ся для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

Ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.