<<
>>

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність у галузі екології регулюється Кримінальним кодексом України і застосовується у випадку вчинення екологічних злочинів.

Суб\'єктами притягнення до кримінальної відповідальності є тільки фізичні особи (в більшості - спеціальні суб\'єкти): здебільшого, посадові особи, а також працівники підприємств, установ і організацій, на яких покладені певні обов’язки (проведення екологічної експертизи, виконання (врахування в роботі) висновків екологічної експертизи, визначення екологічних нормативів чи видача дозволів на використання природних ресурсів та на забруднення довкілля, контроль за дотриманням встановлених екологічних нормативів, у тому числі визначених у дозволах на використання природних ресурсів та забруднення довкілля).

Фізична особа може бути суб’єктом злочину, визначеного статтею 236 Кримінального кодексу України, за порушення правил екологічної безпеки, якщо вона займається підприємницькою діяльністю без реєстрації юридичної особи або у випадках екологічних аварій і катастроф, які сталися з вини фізичних осіб.

Кримінальна відповідальність застосовується лише судом.

Слід зазначити, що згідно із ст. 51 ККУ є такі види покарань: 1) штраф 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев- ною діяльністю 4) громадські роботи 5) виправні роботи 6) службові обмеження для військовослужбовців 7) конфіскація майна 8) арешт 9) обмеження волі 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців 11) позбавлення волі на певний строк 12) довічне позбавлення волі. Крім того, відповідно до ст. 98 Кримінального кодексу України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф 2) громадські роботи 3) виправні роботи 4) арешт 5) позбавлення волі на певний строк.

Вид та міра покарання залежить від ступеня суспільної небезпеки скоєного екологічного злочину і встановлюється відповідною статтею ККУ.

Більшість складів злочинів проти довкілля передбачає тяжкі наслідки, як, наприклад, загибель людей (одного або кількох чоловік) або створення небезпеки для їхнього життя і здоров’я та захворювання, тривалий простій підприємств, масове знищення об’єктів тваринного світу і рослинного світу (наприклад, загибель значної кількості тварин, усієї або більшої частини риби у водоймищі або на значній його площі, великої кількості цінних порід риби, інших об’єктів тваринного світу, знищення або пошкодження посівів, рослин на значних площах угідь), виснаження природних ресурсів, екологічне забруднення значних територій, а також тоді, коли розмір завданої шкоди, розрахований на основі відповідних нормативних актів, затверджених в установленому порядку, перевищує 1000 мінімальних розмірів заробітної плати.

У чинному Кримінальному кодексі України від 05.04.2001 № 2341-III такі злочини відокремлені в самостійний розділ VIII «Злочини проти довкілля», який охоплює 19 складів злочинів. У цьому розділі поміщені злочини, які позначаються умисною суспільною небезпекою і тяжкими наслідками.

Екологічні правопорушення, наслідком яких є пошкодження або знищення природних ресурсів, якщо ці діяння не охоплюються складами злочинів, визначених у згаданому розділі VIII ККУ, тягнуть відповідальність за статтями 194, 196, 347, 352, 378.

Порушення правил екологічної безпеки, які встановлені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», у зв’язку з недостатньою узгодженістю між цим Законом та Кримінальним кодексом України можна кваліфікувати наступним чином:

- порушення екологічних вимог щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію і експлуатації підприємств, споруд

та інших об’єктів (ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища України») та порушення правил екологічної безпеки транспортних засобів (ст.

56) - за ст. 236 «Порушення правил екологічної безпеки» ККУ;

- порушення правил охорони навколишнього природного середовища при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 52 Закону) - за ст. 239 «Забруднення або псування земель», ст. 245 «Знищення або пошкодження об\'єктів рослинного світу», ст. 247 «Порушення законодавства про захист рослин» ККУ;

- порушення вимог охорони навколишнього природного середовища від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу (ст. 53 Закону) - в залежності від об’єктивної сторони злочину та наслідків - за ст. 237 «Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення», ст. 326 «Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами», ст. 439 «Застосування зброї масового знищення», ст. 441 «Екоцид»;

- порушення правил охорони навколишнього природного середовища від акустичного, електромагнітичного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів і радіоактивного забруднення (ст. 54 Закону) - за ст.. 265 ККУ «Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами» або ст. 326 «Порушення правил поводження з мікробіологічними та іншими біологічними агентами чи токсинами» або ст. 439 «Застосування зброї масового знищення» або статтею 441 «Екоцид»;

- порушення правил охорони навколишнього природного середовища від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами (ст. 55 Закону) - за статтями 194, 196, 236, 237, 239, 241, 242, 243, 244, 245 ККУ в залежності від об’єктивної сторони злочину та його наслідків;

- порушення екологічної безпеки транспортних засобів (ст. 56 Закону) - відповідно за ст. 236 «Порушення правил екологічної безпеки», ст. 276 «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту», ст. 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів», ст. 291 «Порушення чинних на транспорті правил», ст. 292 «Пошкодження об’єктів магістральних нафто- , газо- та нафтопродуктопроводів»;

- порушення вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадження відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем (ст.

56 Закону), екологічних вимог при розміщенні і розвитку населених пунктів (ст. 59 Закону) - в основному за ст. 236 «Порушення правил екологічної безпеки» ККУ;

- порушення вимог екологічної безпеки щодо військових оборонних об’єктів та військової діяльності (ст. 58 Закону) - за статтями 236 «Порушення правил екологічної безпеки», 411-416, 439-442 ККУ. При цьому, нерідко може мати місце сукупність злочинів, передбачена ст. 33 ККУ.

Притягнення до кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування заподіяної шкоди. Поряд із запровадженням плати за за- 166

бруднення довкілля в межах, встановлених дозволами, екологічними нормативами, відшкодування шкоди також є своєрідним засобом реалізації міжнародно-правового принципу - «забруднювач платить», який закріплений у ст. 66 Конституції України.

15.2

<< | >>
Источник: М.В. Сарапіна. Забезпечення екологічної безпеки: курс лекцій / Укладач: М.В. Сарапіна. - Х: НУЦЗУ,2015. - 195 с.. 2015

Еще по теме Кримінальна відповідальність:

  1. 3. Відповідальність суб\'єктів аудиторської діяльності
  2. Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю
  3. Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства
  4. § 3. Відповідальність у виконавчому провадженні
  5. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері екологічної безпеки
  6. 5. Правові гаранти та відповідальність державних виконавців
  7. Загальна характеристика злочинів, вчинених на релігійному ґрунті або пов’язаних з релігією, у теорії кримінального права та законодавстві про кримінальну відповідальність
  8. Кримінологічний та кримінально-правовий аспекти визначення поняття особи злочинця, яка вчинила злочин на релігійному ґрунті
  9. Юридична відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону земель, зайнятих зеленими насадженнями в населених пунктах
  10. 1.3 Відповідальність за злочини проти правосуддя, що вчиняються свідками, експертами, перекладачами або щодо них за зарубіжним кримінальним законодавством
  11. Особливості врахування фактичної помилки в окремих кримінально- правових ситуаціях
  12. 3.2. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності
  13. Відповідальність адвоката: поняття та види
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -