Облік слідів взуття.

На жаль, цьому облікові зазвичай приділяють недостатню увагу і практики, і те- оретики-криміналісти. І хоча ідентифікаційний період взуття є невеликим (як правило, термін носіння певної пари триває до двох років), у деяких випадках функціонування такого обліку дає позитивні результати.

З використанням цієї категорії обліків можна вирішити такі завдання:

1) установити факт залишення слідів одним і тим самим взуттям при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних територіях);

2) ідентифікувати взуття, що належить конкретній особі, за слідами, вилученими під час оглядів місця події.

Детальної схеми створення та функціонування такого обліку на сьогодні немає. Практика ж їх створення та функціонування дає можливість говорити, що до масивів таких обліків можуть вміщуватися зліпки, фотознімки та схематичні малюнки слідів взуття, вилучених з місця події. Особливість об’єктів, що складають масиви цього обліку, зумовлює його функціонування в колекційно-картотечній формі. Колекції часто являють собою систематизовану сукупність різних моделей, виготовлених з об’ємних слідів, що виявлені під час оглядів місць подій. Також до них можуть вмішуватися копії слідів підошов взуття, перекопійовані за допомогою дактилоскопічної плівки, скотча, вирізки з різних матеріалів (лінолеум, ДВП тощо), на яких відбилися сліди підошов взуття й ін. Інформаційні картотеки цього обліку містять картки з даними про сліди та їх зображення. Не підлягають вміщенню до картотеки фотознімки слідів взуття, залишені потерпілими й іншими особами, які не мають відношення до вчинення злочину.

До картотеки вміщуються тільки сліди, за якими є можливим проведення ідентифікаційного дослідження або встановлення групової належності.