ПИТАННЯ 9. Поняття слідів у трасології та їх класифікація
Розробка технічних засобів, прийомів і методів роботи зі слідами, а також наукове обґрунтування їх ефективного застосування неможливі без пізнання закономірностей виникнення слідів як одного з важливих завдань наукових досліджень у галузі трасології.
Закономірності виникнення слідів-відбитків пов\'язуються з загальною для всіх матеріальних об\'єктів властивістю в процесі взаємодії з іншими матеріальними об\'єктами відтворювати (відбивати) в своїх особливостях особливості тих об\'єктів, які з ними взаємодіяли. Наприклад, у сліді коліс відбиваються особливості малюнка протектора, в сліді розрубу -мікрорельєф поверхні леза сокири. Причиною взаємодії може бути будь-яка енергія - механічна, термічна, хімічна, біологічна. Процеси відображення знаходять свій прояв не лише у відтворенні зовнішніх ознак, а й у відтворенні інших властивостей предметів. Зокрема, в слідах відтворюється напрямок механічної дії, її сила, взаємне розташування об\'єктів, а це дає змогу встановити: за об\'ємними слідами взуття - вагу людини; за слідом гальмування - швидкість автомобіля тощо. Таке відтворення зумовлене властивістю відображення й має стійкий, повторюваний, закономірний характер.Особливості слідоутворюючого об\'єкта, характер змін слідо-сприймаючого об\'єкта та особливості їх взаємодії між собою визначають підстави для класифікації слідів у криміналістиці.
За характером слідоутворюючих об\'єктів сліди в трасології поділяють на сліди рук, ніг (взуття), сліди зброї, знарядь та інструментів, механізмів, транспортних засобів, тварин.
За характером впливу слідоутворюючого об\'єкта на слідосприймаючий виділяють сліди механічної, термічної, хімічної дії. Найчастіше в практиці розслідування злочинів трапляються сліди механічної дії.
61
За характером механічної взаємодії об\'єктів - статичні, коли в момент контакту об\'єкти перебували в стані відносного спокою (наприклад, сліди-відбитки рук, взуття на ґрунті чи підлозі) та динамічні сліди, коли контактна взаємодія супроводжувалася взаємним переміщенням об\'єктів (наприклад, сліди розрізу, розрубу, гальмування).
Інколи на одному об\'єкті можна виявити сліди взаємодії з невизначеною кількістю об\'єктів, встановлення кожного з них входить до трасологічних завдань криміналіста.За механізмом утворення розрізняють сліди нашарування, відшарування, локальні, периферичні, а в залежності від характеру змін слідосприймаючого об\'єкта - об\'ємні (як наслідок деформації чи руйнування слідосприймаючого об\'єкта) та поверхневі. Останні поділяються також на безбарвні та забарвлені.
Безбарвні сліди можуть бути: видимими, тобто помітними під час звичного спостереження; маловидимими, тобто помітними за певних умов, наприклад, на просвіт, з освітленням під кутом тощо; або ж невидимими, тобто такими, які не можна побачити візуально навіть з використанням оптичних засобів та додаткового освітлення.
Дрібні сліди також класифікують за їх розмірами. Ті сліди, для вивчення яких застосовують двох- або семикратне збільшення (звичайні лупи), називають макрослідами, а ті, що потребують значного збільшення (використання мікроскопів), а також спеціальних методів для збільшення зображення і роботи з ними, називають мікрослідами.