<<
>>

Розробка методики комплексної оцінки фінансової безпеки суб’єкта підприємництва

Складовою частиною системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва є фінансова діагностика. Достовірна оцінка фінансового стану дуже важлива для формування правильних висновків та прийняття адекватних рішень.

Існує два підходи до оцінки та діагностики рівня фінансової безпеки - це якісні та кількісні методи. Головною проблемою є те, що здебільшого ці методики є розробками західних економістів. Вони створювались для західних компаній. Вітчизняні ж аналітики намагаються використовувати їх в оригінальному вигляді, аналізуючи підприємства України, тому досить часто отримують результати, що не повною мірою відповідають їх реальному становищу, тобто не враховується специфіка економічної системи України.

Якщо в якісних методиках слід уточнити ряд критеріїв і відкори- гувати оцінки, то в кількісних - труднощі набагато складніші.

Головними проблемами, на наш погляд, є неадаптованість західних методик до умов України і недосконалість методології в області коефіцієнтного аналізу фінансового стану суб’єктів підприємництва як відправної точки, свого роду основи для формування оцінних значень для моделей, інтегральних оцінок тощо.

Основні недоліки сконцентровані не в самому розрахунку коефіцієнтів, а в нормативно закріплених орієнтирах для них. Ці нормативи розраховувалися для країн з розвиненою ринковою економікою, а в умовах України їх використання може бути недостатньо аргументованим. Крім того, ніяк не враховуються галузеві особливості, що можуть просто кардинально змінювати оцінку того самого фінансового коефіцієнта залежно від того, в якій галузі народного господарства функціонує суб’єкт підприємництва.

Отже, першочерговим завданням є уточнення нормативів за ключовими коефіцієнтами фінансового аналізу, а також розробка нормативів за окремими видами економічної діяльності сфери матеріального виробництва.

Для виконання поставлених завдань нами були відібрані дані з 60 підприємств 6 різних видів економічної діяльності сфери матеріального виробництва України (металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, хімічне виробництво, виробництво машин та устаткування, нафтогазова промисловість, легка та харчова промисловість, виробництво та розподілення електроенергії).

Список підприємств, розподілений за видами економічної діяльності, поданий нижче:

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів - ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, ВАТ “Донецький металургійний завод”, ВАТ “Харцизький трубний завод”, ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, ВАТ “Стахановський завод феросплавів”, ВАТ “Північний гірничозбагачувальний комбінат”, ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, Спільне українсько-швейцарське підприємство ТОВ “Метален”, ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” імені С. Орджонікідзе”;

легка і харчова промисловість - ЗАТ “АВК”, ВАТ “Галактон”, ВАТ “Мономах”, Акціонерне товариство відкритого типу “Пиво- безалкогольний комбінат “Радомишль”, ВАТ “Решетилівський маслозавод”, ВАТ “Пивзавод “Рогань”, ЗАТ “Сармат”, ВАТ “Універмаг “Україна”; ВАТ “Севастопольський холодокомбінат”, ВАТ “Пиво- безалкогольний комбінат “Славутич”.

хімічне виробництво - ВАТ “Азот”, АТВТ “Галичфарм”, ВАТ “Фармацевтична фірма “Здоров’я”, ВАТ “Барвник”, ВАТ “Маркохім”, ВАТ “Рівнеазот”, ВАТ “Концерн Стирол”, Державна акціонерна компанія “Титан”, ВАТ “Фармак”, ВАТ “Черкаське хімволокно”;

виробництво машин та устаткування - ВАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе”, Чернігівський завод радіоприладів, ВАТ “Суднобудівний завод “Океан”, ВАТ “МоторСіч”, ВАТ “Львівський автобусний завод”, ВАТ “За- поріжтрансформатор”, ВАТ “Запорізький автомобільний завод”, ВАТ Бориславський машинобудівний завод, ВАТ “Азовмаш”, Холдингова компанія “Автокраз” у формі ВАТ;

нафтогазова промисловість - НАК “Нафтогаз України”, Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”, ВАТ “Укрнафта”, ВАТ з газопостачання та газифікаціі “Хмельницькгаз”, ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс”, ВАТ “Суминафтопродукт”, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, ВАТ “Львівський дослідний наф- томаслозавод”, “Лисичанськнафтопродукт”, ВАТ “Концерн Гална- фтогаз”, ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина”;

виробництво та розподілення електроенергії - ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго”, ВАТ енергопостачальна компанія “Хмельницькобленерго”, Акціонерна компанія “Харків- обленерго”, ВАТ “Львівобленерго”, ВАТ “Крименерго”, Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”, ВАТ “Західенерго”, ВАТ енергопостачальна компанія “Закарпаттяобленерго”, ВАТ “До- нецькобленерго”, ВАТ “Дніпроенерго”.

Для того, щоб дані й отримані результати аналізу були достатньо об’єктивними і статистично значущими, ми взяли форми фінансових звітностей (баланс, звіт про фінансові результати) підприємств за період у 3-4 роки, починаючи з 2000-2001 і закінчуючи 2005 роком [316].

Отже, інформаційною базою аналізу була фінансова звітність більше ніж 500 підприємств України, що дозволяє розраховувати на достатній ступінь достовірності результатів і їх відповідність загальній ситуації в країні.

Наступним важливим завданням є вибір системи показників, яка б найбільш повно і об’єктивно відображала всі аспекти фінансово- економічної діяльності підприємства, тобто ефективність, прибутковість, захищеність і кредитоспроможність, ділову активність та ін.

Залежно від мети, періодичності фінансового аналізу, його об’єкта і результатів науковцями були розроблені цілі комплекси аналітико - оцінних показників, зокрема показники оцінки майнового стану суб’єкта підприємництва, прибутковості, ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності, фінансової стійкості, стабільності, ділової активності, акціонерного капіталу.

На нашу думку, зважаючи на те, що деякі показники багато в чому дублюють один одного, варто скоротити кількість аналізованих коефіцієнтів до мінімуму - у межах 7-8 позицій.

Отже, слід відібрати деякий набір показників, який би комплексно оцінював фінансовий стан суб’єкта підприємництва як з погляду ризиків, так і ефективності діяльності. Особливу увагу варто звернути на показники фінансової стійкості підприємства, оскільки саме вони є визначальними при визначенні рівня фінансової безпеки.

Для цього розглянемо кожну з перерахованих вище груп показників окремо (табл. 1.8) [130; 146; 180; 293] і виберемо ті з них, що найбільш повно відповідають нашим аналітичним потребам.

Оскільки вибір коефіцієнтів проводиться для побудови методики аналізу саме українських підприємств (у такий спосіб обмежуємо спектр її дії, але підвищуємо якість роботи для України), то, на наш погляд, найбільш прийнятним з п’яти перерахованих показників оцінки майнового стану є коефіцієнт зносу основних засобів, оскільки він є одним з найбільш проблемних показників підприємств України і ди - наміка його значень багато в чому розкриває зміни в інших запропонованих показниках (коефіцієнт відновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів).

Обов’язковою і важливою складовою фінансового аналізу має бути оцінка показників рентабельності суб’єктів підприємництва. На наш погляд, найбільш задовольняючим наші потреби є показник рентабельності активів, оскільки він дає загальну картину за ступенем прибутковості діяльності, при цьому в масштабах усього підприємства, а не окремих складових його діяльності.

Для детальної оцінки ліквідності, платоспроможності і кредитоспроможності суб’єкта підприємництва рекомендують використовувати більш широке коло показників, ніж для оцінки майнового стану і прибутковості. Ключовими показниками, на наш погляд, є такі: коефіцієнт покриття загальний та коефіцієнт фінансування, оскільки вони, з одного боку, характеризують загальну захищеність підприємства, а з іншого - найменш залежать від особливостей діяльності того чи іншого суб’єкта підприємництва та локальних і незначних змін у структурі балансу.

Таблиця 1.8

Розподіл основних показників фінансового аналізу за групами

Група показників Назва показника
Показники оцінки майнового стану

сума господарських засобів, що є в розпорядженні підприємства;

питома вага активної частини основних засобів;

коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт оновлення основних засобів;

коефіцієнт вибуття основних засобів

Показники

рентабельності

рентабельність продажів;

рентабельність основної діяльності;

рентабельність основного капіталу;

рентабельність власного капіталу;

період окупності власного капіталу;

рентабельність усього капіталу підприємства;

рентабельність активів

Показники оцінки ліквідності, платоспроможності та кредитоспроможності

величина власних оборотних коштів;

маневреність власних оборотних коштів;

коефіцієнт покриття поточний;

коефіцієнт покриття загальний;

коефіцієнт швидкої ліквідності;

коефіцієнт абсолютної ліквідності;

коефіцієнт платоспроможності;

частка оборотних коштів в активах;

частка виробничих запасів у поточних активах;

частка власних оборотних коштів у покритті запасів;

коефіцієнт покриття запасів;

коефіцієнт критичної ліквідності;

період інкасації дебіторської заборгованості;

тривалість кредиторської заборгованості;

коефіцієнт поточної заборгованості;

коефіцієнт автономії (незалежності);

коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів

Показники ділової активності

загальна оборотність капіталу;

коефіцієнт оборотності активів;

оборотність мобільних засобів;

оборотність матеріальних оборотних коштів;

оборотність готової продукції;

оборотність дебіторської заборгованості

Продовж. табл. 1.8

Група показників Назва показника

середній термін обороту дебіторської заборгованості;

оборотність кредиторської заборгованості;

середній строк обороту кредиторської заборгованості;

фондовіддача основних необоротних активів;

оборотність власного капіталу

Показники, що аналізують акціонерний капітал та ефективність його використання

прибутковість акцій;

дохід на звичайну акцію;

цінність акції;

рентабельність акції;

дивідендний дохід;

коефіцієнт котирування акцій

Найбільш цікавим з погляду фінансової безпеки суб’єкта підприємництва й оцінки ступеня захищеності від зовнішніх фінансових ризиків є коефіцієнт втрати платоспроможності, оскільки саме він дає уявлення про ступінь теоретичної спроможності виконувати суб’єктом підприємництва свої зобов’язання у випадку настання певних негативних подій, тобто дає загальну характеристику його захисним фінансовим резервам.

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану суб’єктів підприємництва є показники ділової активності. Оскільки значення більшості наведених показників ділової активності багато в чому визначаються специфікою діяльності того чи іншого суб’єкта підприємництва, його відносинами з контрагентами, на наш погляд, для аналізу доцільно взяти коефіцієнт оборотності активів, оскільки він дає загальну картину ефективності використання активів. Для того, щоб дещо конкретизувати цей показник, нами було вирішено застосувати також коефіцієнт фондовіддачі основних засобів, оскільки ключовою статтею активів балансу суб’єкта підприємництва сфери матеріального виробництва є його основні засоби. Тому ефективність саме їх використання необхідно оцінити та проаналізувати при аналізі ефективності діяльності суб’єкта підприємництва.

Західні аналітики рекомендують застосовувати показники, що аналізують акціонерний капітал та ефективність його використання. Ми вважаємо, що на сьогоднішній день занадто мало українських суб’єктів підприємництва приділяють належну увагу своїм акціонерам, а в умовах нерозвиненого вторинного фондового ринку про таке поняття, як “ринкова ціна акції” можна говорити дуже умовно. Тому використання даних показників у фінансовому аналізі українських підприємств недоцільне.

Таким чином, на основі проведеного аналізу показників фінансового стану суб’єкта підприємництва наш вибір можна подати у вигляді таблиці 1.9, в якій наведено формули розрахунків показників, їх економічний зміст та поточні нормативні значення, що рекомендовані як орієнтири в більшості підручників та методик з фінансово-економічного аналізу, зокрема роботах А.М. Поддєрьогіна,

В.В. Ковальова, А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, а також в Методиці проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, розробленій Агентством з питань банкрутства підприємств та організацій.

Таблиця 1.9

Ключові показники аналізу діяльності суб’єкта підприємництва

Назва

коефіцієнта

Формула розрахунку

Економічний зміст

Нормативне значення за основними методиками

чисельник знаменник
Коефіцієнт

зносу

основних

засобів

Сума зносу

основних

засобів

Балансова

вартість

основних

засобів

Характеризує ступінь зношеності основних засобів підприємства Менше 0,5
Фондовіддача

основних

засобів

Чистий дохід від реалізованої продукції Середньорічна

вартість

основних

засобів

Характеризує ефективність використання основних засобів Більше 1
Рентабельність

активів

Чистий

прибуток

Середня вартість активів за період Показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. Дозволяє визначити ефективність використання активів підприємства Більше 0,05
Коефіцієнт

оборотності

активів

Чистий

дохід

Середня вартість активів за період Визначає потенціал компанії з одержання доходу при існуючих інвестиціях і структурі капіталу Немає

Продовж. табл. 1.9

Назва

коефіцієнта

Формула розрахунку

Економічний зміст

Нормативне значення за основними методиками

чисельник знаменник
Коефіцієнт

покриття

загальний

Поточні

активи

Короткострокові

зобов’язання

Характеризує достатність оборотних коштів для погашення своїх боргів Критичне значення = 2. Значення = 2-2,5 свідчать, що фірма вчасно ліквідує свої борги
Коефіцієнт

фінансування

Середня вартість заборгованості за період Середня вартість власного капіталу за період Визначає співвідношення загальної заборгованості та власного капіталу Менше 1
Коефіцієнт

втрати

платоспро

можності

Виторг від реалізації Витрати Показує, наскільки внаслідок негативних факторів можуть бути скорочені надходження коштів, щоб при цьому була можливість здійснювати необхідні платежі Значення даного коефіцієнта не повинне бути менше 1

В основу запропонованої методики покладений розрахунок коефіцієнтів за даними фінансової звітності підприємств з подальшою обробкою результатів засобами описової статистики, при цьому при здійсненні описової статистики робиться вибірка репрезентативних значень. Ця вибірка здійснювалась шляхом відсіювання нетипових значень. Як правило, це 2-3 значення, що найбільше відрізняються як у бік збільшення, так і в бік зменшення.

Отримані вибірки виявились досить якісними, за деякими коефіцієнтами окремих галузей (енергетичної, машинобудування) доводилося застосовувати мінімальну фільтрацію, оскільки розкид значень був дуже незначний.

Взагалі, слід відзначити, що в середньому близько 2/3 значень припадало на досить вузьку (в плані розміру діапазону змін) групу значень. Таким чином, отримані середні значення відповідають реальним середнім значенням суб’єктів підприємництва України сфери матеріального виробництва різних видів економічної діяльності.

Результати розрахунків у розрізі окремих видів економічної діяльності наведені в додатках Б-Ж.

Середні значення основних фінансово-економічних коефіцієнтів у розрізі видів економічної діяльності наведені в таблиці 1.10.

Таблиця 1.10

Середні значення ключових фінансових коефіцієнтів суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва України за видами економічної діяльності

Вид

економічної

діяльності

Коефіцієнт зносу основних засобів Фондовіддача основних засобів Рентабельність

активів

Коефіцієнт

оборотності

активів

Коефіцієнт

покриття

загальний

Коефіцієнт

фінансування

Коефіцієнт втрати платоспроможності
Хімічне виробництво 0,52 1,56 0,04 0,72 1,56 0,39 1,09
Виробництво машин та устаткування 0,49 0,94 -0,02 0,37 1,67 1,03 0,94
Нафтогазова

промисловість

0,46 2,81 0,02 1,01 1,45 1,32 1,07
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 0,58 3,04 0,07 1,18 1,56 0,97 1,10
Виробництво та розподілення електроенергії 0,55 1,74 -0,03 0,69 0,84 1,79 0,95
Легка та харчова промисловість 0,28 2,77 0,01 1,16 1,08 1,41 1,02
Нормативні значення Менше 0,50 Більше 1,00 Більше 0,05 Немає 2,00-2,50 Менше 1,00 Більше 1,00

Щодо параметрів описової статистики й отриманих результатів. У середньому стандартна помилка обчислення не перевищує 10 %, що пов’язано з деякою обмеженістю вибірки (30-40 значень за окремим коефіцієнтом за кожним з аналізованих видів економічної діяльності галузі), а також “викидами” значень за окремими суб’єктами підприємництва. На наш погляд, така погрішність не робить результати аналізу нерепрезентативними. Стандартне відхилення дозволяє формувати діапазон зміни показника.

Мінімум і максимум, відповідно, найменше і найбільше значення коефіцієнта у виборці, а інтервал - різниця між ними. Кількість аргументів - кількість показників у вибірці, що залишились після фільтрації.

Розкид середніх значень коефіцієнтів за галузями досить значний, що підтверджує наше припущення про необхідність розрахунку сере- дньогалузевих значень, а не тільки середніх показників по всій промисловості України в цілому.

Частина коефіцієнтів укладається в нормативні значення, але більшість з них, як ми і передбачали, відрізняється від них. Проаналізуємо кожний з коефіцієнтів окремо.

Розглянемо коефіцієнт зносу основних засобів. Більшість підприємств України (за винятком підприємств легкої промисловості) перевищують чи знаходяться в критичній зоні значень щодо нормативу даного показника. Підприємства хімічної, енергетичної та важкої промисловості використали свої основні фонди більш ніж на половину (по окремих підприємствах цей показник перевищує 70-80 %), що є, без сумніву, негативним явищем. Негативна ситуація складається і на підприємствах нафтової промисловості, машинобудування (їхні значення дуже близькі до 50 %). Єдиною із семи аналізованих галузей, в якій ситуація зі зносом основних засобів далека від критичної, є легка промисловість.

Значення коефіцієнта фондовіддачі основних засобів розподілені вкрай нерівномірно по галузях, що пов’язане зі специфікою виробничої діяльності підприємств різних галузей. Лідирує за цим показником важка промисловість (3,04), специфіка виробничої діяльності якої припускає значну частку в балансі основних засобів і, відповідно, низьку їхню фондовіддачу. Однак, завдяки максимальному значенню середньої рентабельності, в цій галузі коефіцієнт фондовіддачі досить великий.

Також значну фондовіддачу мають підприємства нафтової і легкої промисловості (2,8 і 2,77 відповідно). Відносно низьку фондовіддачу мають підприємства машинобудування (0,94).

Проаналізуємо коефіцієнт, що характеризує рентабельність активів. Небажання підприємств України платити податок на прибуток, а якщо і платити, то по мінімуму, призвело до того, що у фінансовій звітності підприємства бажають у графі “чистий прибуток” мати нульові чи від’ємні значення. Це, а також те, що ще не цілком закінчився перехід підприємств на ринкове ведення справ (з усіма особливостями господарської діяльності, що випливають, і відповідного її відображенням у фінансовій звітності) пояснює гранично низький рівень рентабельності активів у всіх галузях. У деяких з них (машинобудування й енергетика) цей коефіцієнт навіть приймає негативні значення (-0,02 і -0,03 відповідно). В інших галузях рівень рентабельності не перевищує 5 %, за винятком важкої промисловості, де середній показник дорівнює 7 %.

Щодо останнього з розглянутих нами коефіцієнтів ефективності діяльності підприємства, зокрема коефіцієнта оборотності активів, варто сказати, що його значення розподілені в діапазоні 0,7-1,1 більш- менш рівномірно, за винятком тільки підприємств машинобудування (0,37). Лідерами ж є важка і легка промисловість (1,18 і 1,16).

Проаналізуємо показники захищеності. Почнемо з загального коефіцієнта покриття. Основна маса значень розподілена рівномірно і коливається в зоні 1,5, як правило, перевищуючи її, що з погляду ступеня захищеності все-таки більш позитивно, ніж, скажімо, значення коефіцієнта нижче одиниці. Винятком є показники в енергетиці - 0,84.

Значення коефіцієнта фінансування розподілені дуже нерівномірно між галузями з досить великою амплітудою розкиду: від мінімуму в 0,39 по підприємствах хімічної промисловості до 1,79 в енергетиці. І якщо перебування значень даного показника в зоні мінімумів чи принаймні менше одиниці (0,39 - хімічна і 0,97 - важка промисловість) можна розцінювати як позитивну характеристику ступеня їхньої захищеності, то наближення показників до зони максимумів та й навіть просте перевищення одиниці уже є негативною характеристикою. На жаль, саме це спостерігається в більшості галузей (енергетиці, що вже згадувалось нами, а також легкій і нафтовій промисловості, машинобудуванні).

Коефіцієнт втрати платоспроможності змінювався у дуже вузькому діапазоні 0,94-1,1, і в цілому більшість галузей відповідають нормативним значенням, тобто мають достатній рівень платоспроможності. Умовними аутсайдерами є машинобудування й енергетика, значення даного показника в них менше одиниці, що свідчить про можливі проблеми з платоспроможністю. В інших галузях коефіцієнт втрати платоспроможності більше одиниці.

Отже, аналіз основних фінансових коефіцієнтів за видами економічної діяльності показав, що українські аналітики у своєму розпорядженні мають перекручений і неточний інструментарій аналізу. Це стосується не логіки розрахунку коефіцієнтів або ж економічного змісту нормативних значень того чи іншого показника, а саме реальних середніх значень коефіцієнтів, тобто реальної ситуації суб’єктів підприємництва України.

За більшістю розглянутих нами показників реальні середні значення за галузями відрізняються від рекомендованих нормативних значень, тобто на загальному тлі суб’єкт підприємництва може мати відносно стійке фінансове становище і проводити досить (з погляду галузі) ефективну діяльність. У той час як існуючі нормативи будуть характеризувати його фінансовий стан як негативний, що може позначитися на відносинах із кредиторами, контрагентами, інвесторами тощо. Отже, при здійсненні фінансового чи порівняльного аналізу діяльності суб’єкта підприємництва необхідно враховувати галузевий фактор або принаймні мати його на увазі.

Запропоноване нами сполучення “класичних” нормативних значень із середніми показниками в розрізі галузей дозволить зробити фінансовий аналіз більш об’єктивним і точним.

Середні значення основних фінансових показників та типові діапазони за суб’єктами підприємництва сфери матеріального виробництва України

Підсумкові результати по всій промисловості України в цілому подані в таблиці 1.11. Вони розраховувалися шляхом усереднення середніх галузевих значень. Типовий діапазон, тобто діапазон, в якому коливається переважна більшість значень за даним показником, визначався шляхом корегування середнього значення по промисловості на усереднене стандартне відхилення як у бік збільшення, так і в бік зменшення.

Таблиця 1.11

Назва коефіцієнта Нормативне

значення

У середньому за сферою матеріального виробництва Типовий

діапазон

Коефіцієнт зносу основних засобів Менше 0,5 0,48 0,40-0,60
Фондовіддача основних засобів Більше 1 2,00 1,00-3,00
Рентабельність активів Більше 0,05 0,01 -0,02-0,04
Коефіцієнт оборотності активів Немає 0,84 0,40-1,20
Коефіцієнт покриття загальний 2-2,5 1,50 0,80-2,10
Коефіцієнт фінансування Менше 1 1,02 0,40-1,60
Коефіцієнт втрати платоспроможності Більше 1 1,04 0,90-1,20

Середні значення основних фінансових показників по промисловості України в цілому знаходяться не дуже далеко від рекомендованих нормативних значень, хоча більшість їх перебуває в критичних зонах чи перевищує їх. Найбільш “слабкими місцями” є коефіцієнти зносу основних засобів, рентабельності активів та коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів.

Значний розкид значень коефіцієнтів за суб’єктами підприємництва різних видів економічної діяльності обумовлює досить широкий типовий діапазон, що робить дещо нечітким уявлення про ліміти коливання показника, в котрих та чи інша зміна не буде трактуватись як погіршення фінансового стану чи невідповідність його нормативним значенням.

Тому ми вважаємо за необхідне використання типових діапазонів з поправкою на рекомендовані нормативні значення по промисловості в цілому та в розрізі окремих галузей - це надасть можливість аналітику максимально точно і об’єктивно оцінити фінансовий стан суб’єкта підприємництва.

Розглянуті вище фінансові показники, навіть з урахуванням наших рекомендацій, дають усе-таки лише розрізнену і часткову оцінку рівня фінансової безпеки суб’єкта підприємництва. З одного боку, при використанні досить великої кількості коефіцієнтів з’являється можливість максимально різнобічно проаналізувати діяльність суб’єкта підприємництва і його поточне, а можливо, і майбутнє фінансове становище. З іншого боку, велика кількість фінансових показників значно ускладнює роботу аналітиків, а також може створити неясність у результаті суперечливих сигналів від різних показників. Кінцевою метою використання окремих показників є одержання узагальнених даних і відповідних висновків.

У зв’язку з цим необхідно розробити методику, яка б, об’єднавши в певній пропорції окремі значення коефіцієнтів, з достатнім ступенем ймовірності і точності дала загальну оцінку фінансового стану суб’єкта підприємництва.

Існує кілька підходів створення подібних методик. Це методики комплексного аналізу, методики з використанням інтегральних коефіцієнтів, скорингові системи.

Кожен суб’єкт підприємництва в процесі своєї діяльності намагається знайти межу між прибутковістю і ризиком, що знаходяться в прямій залежності, тобто йдучи на великі ризики, підприємець розраховує одержати більший прибуток. Дану ситуацію можна уявити як терези, на одній шальці яких ризики, а на іншій - прибуток. Ідеальним буде стан рівноваги. Перекоси ж ведуть до дестабілізації діяльності суб’єкта підприємництва: занадто високі ризики, нехай і при значному прибутку, роблять діяльність суб’єкта підприємництва, дуже залежною від тих чи інших факторів, що в кінцевому підсумку може призвести до його неплатоспроможності і, як наслідок, банкрутства. У той же час малі ризики, що супроводжуються незначними обсягами прибутку, ставлять під сумнів доцільність діяльності суб’єкта підприємництва.

Тому ми вважаємо, що при оцінці фінансової безпеки суб’єктів підприємництва ключовими є дві сторони їх діяльності: ефективність і захищеність. В основу рекомендованої методики ми пропонуємо ввести коефіцієнти, розглянуті вище.

Як базу для побудови кількісної методики оцінки фінансової безпеки суб’єктів підприємництва ми пропонуємо використовувати комплексну методику з інтегральним значенням у 100 балів. Визначення рівня фінансової безпеки залежно від кількості набраних балів, а також кількість балів, яка відповідає тому чи іншому коефіцієнту, визначались нами на основі експертних оцінок економістів та керівників підприємств. Крім              того, нами були враховані              думки              та              побажання

вчених-економістів та спеціалістів-теоретиків з фінансового та економічного аналізу.

Таким чином, оцінку фінансової безпеки суб’єктів підприємництва пропонується проводити за такою формулою.

i = ?max. • p.

І=1

Pi = 1 Ki gt; ^ ,              (1.6)

P = 0,5, Kt є tt

P = 0, Kt lt; tiі

де i              -              інтегральна оцінка рівня фінансової              безпеки;

MAX.              -              максимальна кількість балів за і-м коефіцієнтом;

P              -              поправочний коефіцієнт;

Кі              -              фактичне значення і-го коефіцієнта.

Оскільки, виходячи з загальної спрямованості роботи, ключовими, на наш погляд, є показники фінансової безпеки, ми пропонуємо такий розподіл внеску кожного з коефіцієнтів у загальний результат (табл. 1.12).

Наступним кроком є визначення інтервалів значень показників за допомогою поправочних коефіцієнтів - кількості балів, що присвоюються аналітиком. Значення поправочних коефіцієнтів пропонуємо поділити на три групи: 0; 0,5 і 1. Це зроблено з урахуванням наявності трьох типів оцінки рівня фінансової безпеки: критичного, недостатнього, достатнього.

Таблиця 1.12

Максимальні бальні оцінки в розрізі окремих коефіцієнтів фінансового аналізу для оцінки рівня фінансової безпеки суб’єктів підприємництва

Назва коефіцієнта Максимальна кількість балів
Коефіцієнт зносу основних засобів 10
Фондовіддача основних засобів 10
Рентабельність активів 10
Коефіцієнт оборотності активів 10
Коефіцієнт покриття загальний 20
Коефіцієнт фінансування 20
Коефіцієнт втрати платоспроможності 20
Максимально можлива кількість балів 100

Конкретні значення коефіцієнтів і вибір для них поправочного коефіцієнта визначалися нами на основі як реальних середніх значень за видами економічної діяльності сфери матеріального виробництва України, так і рекомендованих нормативних значень.

У результаті отримаємо такий розподіл (табл. 1.13).

Таблиця 1.13

Визначення поправочного коефіцієнта за ключовими показниками фінансового аналізу для суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва України

Назва коефіцієнта

Поправочний коефіцієнт

0,00 0,50 1,00
Коефіцієнт зносу основних засобів gt;0,60 0,40-0,60 lt;0,40
Фондовіддача основних засобів lt;1,00 1,00-2,00 gt;2,00
Рентабельність активів lt;0,00 0,00-0,05 gt;0,05
Коефіцієнт оборотності активів lt;0,50 0,50-0,90 gt;0,90
Коефіцієнт покриття загальний lt;0,80 0,80-1,00; gt;1,50 1,00-1,50
Коефіцієнт фінансування gt;1,10 0,90-1,10 lt;0,90
Коефіцієнт втрати платоспроможності lt;0,85 0,85-1,00 gt;1,00

Таким чином, при визначенні поправочного коефіцієнта ми керувалися в основному реальними даними економіки України, не втрачаючи при цьому логічного зв’язку з економічним змістом кожного з наведених фінансових показників. За результатами аналізу суб’єкт підприємництва може отримати один з трьох типів оцінки рівня фінансової безпеки: критичний (менше 60 балів), недостатній (60-80 балів), достатній (80-100 балів). Критична оцінка означає значну фінансову небезпеку в діяльності суб’єкта підприємництва. Недостатня оцінка свідчить про наявність ряду проблем у діяльності суб’єкта підприємництва, що в майбутньому можуть спричинити кризові явища. Достатня оцінка відповідає фінансово безпечному стану суб’єкта підприємництва.

Проілюструємо запропоновану нами методику оцінки фінансового стану на прикладі ТОВ “Рогань” за станом на 2005 рік (табл. 1.14). Згідно з нашою класифікацією рівень фінансової безпеки ТОВ “Ро- гань” у 2005 році можна охарактеризувати як достатній, а отже, підприємство є фінансово безпечним.

Таблиця 1.14

Визначення рівня фінансової безпеки ТОВ “Рогань” за станом на 2005 рік

Назва коефіцієнта Значення

коефіцієнта

Поправочний

коефіцієнт

Максимальна

кількість

балів

Реальна

кількість

балів

Коефіцієнт зносу основних засобів 0,25 1 10 10
Фондовіддача основних засобів 3,21 1 10 10
Рентабельність активів -0,01 0 10 0
Коефіцієнт оборотності активів 1,43 1 10 10
Коефіцієнт покриття загальний 1,01 1 20 20
Коефіцієнт фінансування 0,56 1 20 20
Коефіцієнт втрати платоспроможності 1,00 1 20 20
Усього балів - - 100 90

Таким чином, використання запропонованої нами кількісної мето дики оцінки рівня фінансової безпеки суб’єкта підприємництва на базі уточнених нормативних значень коефіцієнтів значно полегшить роботу фінансових аналітиків, а результати їх діяльності будуть більш об’єктивними та такими, що відповідають реальній ситуації в економіці країни.

<< | >>
Источник: А. О. Єпіфанов, О. Л. Пластун, В. С. Домбровський та ін]. Фінансова безпека підприємств і банківських установ [Текст] : Ф59 монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук, проф. А. О. Єпіфанова, [А. О. Єпіфанов, О. Л. Пластун, В. С. Домбровський та ін]. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2009. - 295 с.. 2009

Еще по теме Розробка методики комплексної оцінки фінансової безпеки суб’єкта підприємництва:

  1. ЗМІСТ
  2. Обґрунтування необхідності формування системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва як основи їх ефективної та стабільної діяльності
  3. Розробка методики комплексної оцінки фінансової безпеки суб’єкта підприємництва
  4. Посилення ролі соціально-організаційних факторів при забезпеченні фінансової безпеки суб’єктів підприємництва сфери матеріального виробництва
  5. Основні складові системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва
  6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  7. 1.1. Стан адміністративно-правового регулювання відносин у сфері погашення податкового боргу
  8. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  9. Особливості адміністративно-правового механізму забезпечення місцевої (територіальної) політики у сфері економіки
  10. Законодавчий інструментарій забезпечення основних проявів конфіденційності у фінансово-правових відносинах
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -