Андру проти Туреччини (Andreou v. Turkey), № 45653/99, [Fourth Section], 27 жовтня 2009 р., остаточне 27 січня 2010 р.[128]

Факти. Ця справа стосувалася громадянина Британії, якого було поранено в результаті конфлікту турецьких збройних сил в буферній зоні Організації Об'єднаних Націй на Кіпрі. Суд встановив порушення статті 2 (право на життя) Конвенції^[129].

Витяг з рішення

«54. Що стосується питання, чи обстріл виправдовується метою придушення “бунтів або повстання”, Суд вважає, що розстріл в натов­пі становив непропорційне застосування сили в обставинах, що су­проводжували події 14 серпня 1996 року. Хоч те, що демонстранти, які мали палички та залізні смуги, кидали каміння в турецькі збройні сили, несло ризик потенційно більш жорстоких подій, такий обстріл міг спричинити серйозні травми демонстрантам, стороннім особам або членам сил ООН. Справді, від куль постраждали заявники, одна цивільна особа та двоє миротворців. У зв'язку з цим Суд приділяє пев­ну увагу тому факту, що за свідченнями очевидців відкриття вогню було абсолютно необгрунтованим і не було супроводжене поперед­женням.

55....З цього випливає, що представники держави-відповідача використовували надмірну силу проти заявника, яка не була обґрун­тована з боку держави підвищеною напруженістю, в умовах демон­страції 14 серпня 1996 року...

56. Нарешті, Суд зауважує, що уряд-відповідач не вказав, чи були надані членам служб безпеки чіткі інструкції та належне навчання, щоб уникнути і свавільної поведінки та/або зловживання потенційно смертельною зброєю.

57. Зважаючи на вищесказане, Суд вважає, що застосування по­тенційно смертельної зброї проти заявника не є “абсолютно необхід­ним” для досягнення однієї або більше цілей, викладених у пункті 2 статті 2, і тому не виправдано жодним із винятків, викладених у цьому положенні.

58. З цього випливає, що було порушення статті 2 Конвенції».