ПИТАННЯ 22. Основні етапи розвитку вчення про криміналістичну версію
Учення про криміналістичну версію почало розроблятись у криміналістиці в 20-ті рр. XX ст. Відомі вчені В. І. Громов, С. О. Голунський у своїх працях обґрунтували тезу про те, що розслідування кримінальних справ проводиться не лише за допомогою технічних прийомів.
Важливою стороною розслідування є логічне мислення, використання індуктивного і дедуктивного методів.Уперше у вітчизняній криміналістиці визначення версії запропоновано у 1940 р. відомим вченим Б. М. Шавером. Під версією він розумів припущення слідчого, яке ґрунтується на матеріалах справи, про характер злочину, мотиви, внаслідок яких його скоєно, про осіб, які могли вчинити злочин.
У подальшому в криміналістичній літературі було запропоновано велику кількість інших визначень версії, які відрізняються одне від одного залежно від того, що той чи той автор вважає головним у версії: її логічну природу, евристичні, змістовні чи функціональні аспекти.
Більшість вчених розглядали проблему версії у тісному взаємозв\'язку з питаннями планування розслідування злочинів, об\'єднуючи їх у загальний розділ. Однак думка про доцільність створення самостійного розділу у криміналістиці - вчення про версії - була висловлена ще в 50-ті рр. минулого століття.
Позицію криміналістів про необхідність об\'єднання версій і планування в загальний розділ її прихильники пояснювали тим, що теорія версій не має самостійного значення, тому що практична діяльність з побудови версій не є самометою, а лише передумовою встановлення істини і це свідчить про її несамостійний характер. Проте в сучасних наукових роботах проблеми теорії версій домінують. Під час розробки ж питань планування здебільшого увага приділяється не теорії, а організаційним і технічним аспектам.
34
Про незавершеність дискусії щодо визначення сутності цього вчення свідчить той факт, що в 90-х рр. минулого століття Р. С. Бєлкіним було висловлено думку, котру підтримали окремі криміналісти, що теоретичні положення, які стосуються змісту версій, їх класифікації, стадії їхнього розвитку, правила висунення, аналізу і перевірки, а також умов вірогідності утворюють окреме вчення про криміналістичну версію й планування судового дослідження.