6.2. Оцінка окремих елементів власного капіталу
Поелементна оцінка вартості власного капіталу сприяє зміцненню фінансової стійкості корпорації на основі вибору найбільш недорогих джерел його залучення.
Механізм поелементної оцінки власного капіталу корпорації-емітента має такі складові:
по-перше, розрахунок вартості власного капіталу, використовуваного у звітному періоді.
Його визначають за формулою:
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
де ВКвз - вартість використовуваного власного капіталу у звітному періоді, %;
ЧПз - сума чистого прибутку, виплаченого акціонерам у процесі його використання;
ВК - середня величина власного капіталу у звітному періоді.
Процес управління вартістю даного елемента власного капіталу здійснюється перш за все у поточній (звичайній) діяльності. Відповідно вартість використовуваного капіталу у майбутньому (прогнозованому) періоді може бути встановлена за формулою:
де ВКвп - вартість використовуваного власного капіталу в майбутньому періоді, %;
І - прогнозований індекс зростання виплат з чистого прибутку по корпорації в цілому, долі одиниці.
 |
Як вже зазначалося, вартість нерозподіленого прибутку прирівнюють до ціни використовуваного власного капіталу у майбутньому періоді:
|
Внп=ВКвп
 |
|
|
|
де Внп - вартість нерозподіленого прибутку, %.
Якщо вартість використовуваного власного капіталу в майбутньому періоді і вартість нерозподіленого прибутку в тому ж періоді ідентичні, то при оцінці середньозваженої вартості капіталу (WACC) у плановому періоді дані елементи капіталу можна розглядати як єдиний елемент, тобто включати до оцінки із загальною сумованою питомою вагою.
По-друге, вартість додатково залученого акціонерного капіталу розраховується в процесі оцінки окремо - за звичайними і привілейованими акціями, оскільки норма дивіденду, що передбачається за ними, неоднакова.
Вартість залучення додаткового капіталу за рахунок емісії звичайних акцій потребує наявності таких показників:
1) суми довгострокової емісії звичайних акцій;
2) дивіденду, виплаченого у звітному періоді на одну звичайну акцію;
3) планового індексу зростання виплат чистого прибутку акціонерам у формі дивідендів;
4) прогнозованих витрат за емісією звичайних акцій.
У процесі залучення даного виду власного капіталу слід ураховувати, що за вартістю він є більш дорогим, оскільки витрати на його обслуговування не знижують оподатковуваний прибуток, а фінансовий ризик найбільш високий, оскільки ця частина акціонерного капіталу при банкрутстві акціонерного товариства захищена найменше.
Розрахунок вартості додаткового капіталу, який залучають за рахунок емісії звичайних акцій (ВКза), рекомендують здійснювати за формулою:
де ВКза - вартість власного капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій, шт.;
 |
|
Кза - кількість додатково випущених звичайних акцій, шт.;
Дза - сума дивіденду, що припадає на одну звичайну акцію у звітному періоді, грн.;
І - плановий індекс зростання дивідендів з чистого прибутку акціонерам;
ВКЗА - сума власного (акціонерного) капіталу, що залучають за рахунок випуску звичайних акцій;
Be - витрати з емісії звичайних акцій щодо загальної суми емісії акції, долі одиниці.
Приклад. Кза = 1.2 млн. шт.; Дза = 18 грн.; І = 1,05; £ВКЗД =72 млн. грн.; ВЕ = 0,03 (3%).
Розв\'язання
 |
Вартість залучення додаткового капіталу за допомогою емісії привілейованих акцій визначають з урахуванням фіксованого розміру дивідендів, що встановлюються загальними зборами акціонерів або Радою директорів акціонерного товариства.
Саме в цьому і полягає схожість даної частини акціонерного капіталу із залученням позикових коштів. Різниця між ними полягає в тому, що витрати на обслуговування боргу у процентах відносять на витрати товариства, які обліковуються у податковому обліку окремо від витрат на виробництво і збут продукції. Дивідендні виплати за привілейованими акціями здійснюють за рахунок чистого прибутку. Поряд з виплатою дивідендів до витрат товариства відносять емісійні витрати з випуску акцій.Виходячи з цих особливостей, вартість додатково залученого капіталу за рахунок емісії привілейованих акцій визначають за формулою:
де ВКпа - вартість власного капіталу, що залучають за допомогою привілейованих акцій, %;
Дпа - сума дивідендів, передбачених до виплати відповідно до контрактних зобов\'язань акціонерного товариства;
£ВКпа - вартість власного капіталу, що залучають за допомогою привілейованих акцій;
Be - емісійні витрати, виражені в частках одиниці щодо до загальної суми емісії.
Приклад. Дпа = 2,88 млн. грн. (360 тис. акцій х 8 грн.); ]ГВКПД=18 млн. грн. (360 тис. акцій х 50 грн.); Be = = 0,02 (2%).
Процес управління вартістю залучення власного капіталу за рахунок емісії акцій пов\'язаний з великими труднощами і високим ризиком для емітента. Це потребує високої кваліфі кації фінансового директора (головного фінансового менеджера), який відповідає за цей процес.
Управління ціною (вартістю) власного капіталу потребує від корпорації розробки й реалізації зваженої емісійної і дивідендної політики.