2) Модель Міллера - Oppa

Логіка моделі наступна: залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку міняється хаотично до тих пір, поки не досягає деякої межі верху. Як тільки це відбувається, підприємство починає купувати коштовні папери для того, щоб повернути запас грошових коштів до деякого нормального стану, званого точкою повернення.

Якщо запас грошових коштів досягає нижньої межі, то в цьому випадку підприємство продає свої цінні папери і отримує грошові кошти, довівши їх запас до нормальної межі.

Реалізація цієї моделі на практиці включає наступні етапи:

1. встановлюють мінімальну величину грошових коштів (Он), яку доцільно

мати на розрахунковому рахунку, виходячи з середньої потреби грошей

43

для оплати банківських рахунків і інших вимог;

2. за статистичними даними визначають варіацію надходження грошових коштів на розрахункові рахунки;

3. визначають витрати по зберіганню засобів на розрахунковому рахунку (ця величина може бути прийнята на рівні ставки щоденного доходу по короткострокових цінних паперах, що обертаються на ринку);

4. розраховують витрати за взаємною трансформацією грошових коштів і цінних паперів;

5. розраховують розмах варіації на розрахунковому рахунку за наступною формулою:

де S - розмах варіації;

Px - витрати зі зберігання;

V - щоденна варіація;

Pt - витрати з трансформації;

1. розраховують верхню границю грошових коштів (Ов), виходячи з того, що досягши цієї межі або її перевищення, частину грошових коштів необхідно буде конвертувати в цінні папери:

2. знаходження точки повернення (Te), тобто величини залишку грошових засобів на розрахунковому рахунку до, якої необхідно повернутися на випадок, якщо фактичний остаток виходить на межі або за верхню та нижню межі:

Ці моделі дозволяють формувати оптимальний залишок грошових засобів на розрахунковому рахунку (це ключовий показник для розрахунку грошового потоку).

8.2.