Статті Богдана Хмельницького, стверджені царем і боярською думою, які визначали умови військового договору між Московією і Військом Запорозьким (21 березня 1654 р.)

Бьють чолом великому государеві цареві і великому князеві Олексію Михайловичу, всеї Великої і Малої Росії самодержавцеві і многих держав государеві й обладателеві піддані його царського величества Богдан Хмельницький гетьман Запорозького війська і весь мир хрис­тиянський російський, аби його царське величество пожалував їх тим [дав їм те], про що битимуть чолом [проситимуть] посланики їх, а вони його царському величеству служитимуть вовіки в усім що їм государ повелить.

1. Щоб по містах урядники були обирані з людей того гідних, бу­дуть вони повинні підданими царського величества правити, і всякі доходи по правді віддавати до казни. А то тому, що воєвода царсько­го величества, приїхавши, почав би права їх ламати і якісь устави заводити, і то було б [Українцям] прикро; а як будуть старшими місцеві, свої люди, то вони будуть поводитися згідно з місцевими правами.

Що до сеї статті царське величество пожалував — велів бути по їх прошенню. Мають по містах бути урядниками війти, бурмистри, райці, лавники, і доходи всякі грошеві і хлібні збирати на царське ве­личество і віддавати до государевого скарбу тим людям, которих при­шле царське величество. І ті прислані люде, котрих царське величе­ство пришле до того збору грошей, мають доглядати зборщиків, щоб робили по правді.

2. Писареві військовому по милости царського величества щоб давано 1000 золотих польських на підлисків [канцеляристів], на судей військових по 300 золотих польських, на писаря судейського по 100 зол., на хорунжого сотенного по ЗО зол., на бунчужного гетьмансь­кого 50 зол.

Царське величество пожалував, велів бути по їх проханню; а давати ті гроші з тамошніх доходів.

3. На писаря і на судей військових, на 2 чоловіка, і на всякого полков­ника, осаулів військових і полкових щоб було по млину, для прогодовання, тому що несуть великі видатки. Царське величество пожалував, велів буть по їх проханню.

4. На роботи військової армати, на пушкарів і всіх робочих людей що бувають при арматі, аби царське величество зволив вчинити мило­стиву ласку на зимове прогодованнє і пристановище; також на арматного обозного 200 зол., а на хорунжого 50 зол. Царське величество пожа­лував, велів дати з тамошніх доходів.

5. Послів, котрі здавна приходять з чужих країв до війська Запорозь­кого аби було вільно приймати, а коли б було щось противне царсько­му величеству [в сих посольствах], мусять вони [козаки] сповіщати царсь­ке величество.

До сеї статі царське величество велів: послів з добрими ділами прий­мати і відправляти, і писати царському величеству вірно і скоро, за чим вони приходили і з чим їх одправлено. А котрі посли будуть присила­тися з справами противними царському величеству, тих послів і по­сланників затримувати в війську та писати про них зараз же до царсь­кого величества, а без дозволу царського назад їх не відправляти. А з турецьким султаном і з польським королем без волі царського величе­ства не мати зносин.

6. Про митрополита київського дано послам устний наказ. А в роз­мовах посли били челом, щоб царське величество велів дати свою государську жаловану грамоту на його маетности.

Царське величество пожалував: митрополитові і всім людям духов­ного чину велів дати свою государську жалувану грамоту на маетности, которими вони тепер володіють.

7. Аби царське величество зволив післати своє військо під Смо­ленськ не гаючися ні трохи, аби неприятель не міг собі ради дати і сполучитися з иншими [військами], бо тепер війська [польські] потом­лені – нехай не вірять ніякому лукавству [поляків], коли б почали що вимишляти.

Царське величество постановив на неприятеля свого польського ко-роля йти самому і бояр та воєводів післати з великим військом, як про- .І сохне і почне бути паша.

// Хрестоматія з правознавства: Зб. актів законодавства \\ уклад.: І.П. Козінцев. - К., 1996. - С. 24-28 .

Завдання до документу:

1. Які зміни у правовому становищі України передбачено за статтями Богдана Хмельницького?