2.3.2. ФУНКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

Національний банк не відповідає за зобов\'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов\'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов\'язання. НБУ не відповідає за зобов\'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов\'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов\'язання. Основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень - цінової стабільності.

Традиційно виділяють чотири базові функції центрального банку:

емісія готівки та організація грошового обігу;

банк банків;

банк уряду;

реалізація грошово-кредитної політики.

Крім зазначеного вище, до переліку функцій НБУ належать також наглядові, регулятивні й контрольні.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Національний банк України" функціями Національного банку є:

проведення грошово-кредитної політики;

монопольно здійснення емісії національної валюти України та орга - нізація її обігу;

організація системи рефінансування комерційних банків;

встановлення для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності;

організація створення та методологічного забезпечення системи грошово-кредитної, банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

визначення системи, порядку і форми платежів, у тому числі між банками;

визначення напрямів розвитку сучасних електронних банківсь- ких технологій;

здійснення банківського регулювання та нагляду;

ведення державного реєстру банків і здійснення ліцензування банківської діяльності;

ведення офіційного реєстру ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

здійснення сертифікації аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку;

складання платіжного балансу, здійснення його аналізу та прогно-зування;

представлення інтересів України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах;

здійснення валютного регулювання, організація та здійснення валютного контролю;

накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин;

організація інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

реалізація державної політики з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

визначення особливостей функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснення мобілізаційної підготовки системи Національного банку;

здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Важливим аспектом дослідження місця та ролі центрального банку у фінансовій системі держави є визначення його правового статусу. Правовий статус суб\'єктів адміністративно-правових відносин - це юридичне закріплення ролі та місця в системі відповідних органів державної влади і в системі органів управління.

Свою діяльність здійснює на засадах незалежності. Незалежність НБУ полягає в тому, що НБУ, відповідно до основ бюджетної та економічної політики, формує грошово-кредитну політику. Національний банк самостійно розробляє відповідну монетарну політику та фінансові інструменти. Проте цей головний орган банківської системи з ряду питань є залежним від Верховної Ради України, перед якою і звітує про свою діяльність.

До повноважень законодавчого органу держави Конституція України відносить призначення на посаду та звільнення з посади Голови НБУ, що здійснює Верховна Рада України за поданням Президента України. Крім того, саме Верховна Рада України призначає половину складу Ради Національного банку, а інша половина призначається Президентом. Такий підхід дає можливість двом гілкам влади пропорційно, рівною мірою брати участь у формуванні складу Ради НБУ і здійснювати регулятивний вплив держави на фінансово-кредитну політику, її реалізацію. Конституційні засади формування вищого органу управління НБУ, а також його керівництва є прикладом рівноваги двох гілок влади в Україні.

Суттєве значення для ефективного функціонування НБУ мають його відносини з Кабінетом Міністрів України. Ці державні органи проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розроблення та здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку.

НБУ провадить грошово-кредитну політику, тобто комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

З метою забезпечення виконання "Основних засад грошово-кредитної політики" Рада НБУ має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань:

диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

лімітів позабалансових зобов\'язань;

формування резервів, покриття фінансових ризиків;

порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

мінімального розміру золотовалютних резервів;

з інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку. Таким чином, кадрова політика не входить до повноважень наглядового органу Національного банку України.