<<
>>

2.4.1. КОНЦЕПЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯВ УКРАЇНІ

Концепція корпоративного управління може бути моністичною, дуалістичною та плюралістичною (рис. 2.1). Концепція визначає права тих чи інших органів або осіб на участь у корпоративному управлінні банком.

Отже, для того, щоб виявити концепцію, яка наразі існує в Україні, слід розглянути відповідні законодавчі акти на предмет процедури формування органів управління банком.

Діяльність українських банків регулюється такими законами: Цивільний кодекс України, Закон "Про банки і банківську діяльність", Закон "Про акціонерні товариства".

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Згідно зі статтею 38 цього закону вищим органом управління банку є загальні збори учасників, до компетенції яких належить призначення та звільнення голів і членів спостережної ради банку, ревізійної комісії. Спостережна рада, у свою чергу (ст. 39), призначає i звільняє голову та членів правління (ради директорів) банку, контролює діяльність правління (ради директорів) банку (рис. 2.2).

Дуалістична концепція корпоративного управління в Німеччині

Дуалістична концепція корпоративного управління в Німеччині

Моністична концепція корпоративного управління в Україні

Рис. 2.2. Плюралістична концепція корпоративного управлінняв Японії

Рис. 2.2. Плюралістична концепція корпоративного управління

в Японії

Цивільний кодекс зазначає, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган і встановлюють його компетенцію та склад (ст.

99). Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, зокрема й з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ст. 98).

Одним із пунктів компетенції загальних зборів акціонерів згідно з Законом України "Про акціонерні товариства" є обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно- правових договорів з членами наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради (ст. 33 закону).

У статті 34 зазначено, що в загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах на запрошення особи, яка скликає загальні збори, також мо-жуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який, відповідно до статуту, представляє права та інтереси трудового колективу.

Згідно зі статтею 53 закону обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається в його статуті.

Усі наведені вище законодавчі акти не суперечать один одному в питанні учасників процедури формування органів управління. Цими учасниками є акціонери. Трудовий колектив не має права участі в корпоративному управлінні. Отже, українським банкам притаманна моністична концепція корпоративного управління.

<< | >>
Источник: О. Костюк, М. Лін, Г. Омет. Євразійські перспективи розвитку банківських систем , монографія / за заг. ред. О. Костюка, М. Лін, Г. Омета. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ",2010. - 157 с.. 2010

Еще по теме 2.4.1. КОНЦЕПЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯВ УКРАЇНІ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -