Контокорентний рахунок
Сальдо на контокорентному рахунку може бути дебетовим і кредитовим. Дебетове сальдо свідчить про те, що у позичальника тимчасово відсутні власні грошові кошти для здійснення платежів і йому виданий кредит. Кредитове сальдо, навпаки, показує, що надходження власних грошових коштів перевищує потребу в поточних платежах, клієнт не має потреби у кредиті і, власне, надав кредит банку. Кредитове сальдо дає підстави для сплати процентів на користь клієнта. Плата за це сальдо практично відповідає розміру процентів за рахунками до запитання.
Контокорентний рахунок банк відкриває таким клієнтам, з якими він має тривалі та стійкі відносини і які відчувають постійну потребу в банківському кредиті.
З метою забезпечення банківської ліквідності контокорентний кредит надається переважно для фінансування поточного виробництва й обігу і не пов\'язаний з фінансуванням інвестицій.
Кредитування за контокорентним рахунком є достатньо ризиковою формою кредитування. А тому плата за користування кредитом за контокорентом через вищий борговий ризик трохи вища, ніж за іншими короткотерміновими кредитами. Позичковий процент встановлюється індивідуально для кожного позичальника і є договірним. Крім процентів за операціями, банки нараховують також комісійні за послуги.
Контокорентний кредит може надаватися як із забезпеченням, так і без нього (бланковий кредит надається тільки першокласним позичальникам).
Кредитування здійснюється в межах кредитної лінії (ліміту).
Її розмір встановлюється на рік на основі балансових даних позичальника про розміщення оборотних коштів і наявних у його розпорядженні джерел формування.У кожному конкретному випадку режим перевищення кредитної лінії може бути різним. Кожний банк самостійно регулює свої взаємовідносини з клієнтом, диференціює кредитні відносини залежно від кредитоспроможності позичальника, попереднього досвіду роботи з ним, степеня довіри, обсягу перевищення кредитної лінії.
На практиці можлива ситуація, коли обумовленого у кредитному договорі ліміту кредитування не вистачає для покриття сильно збільшеного негативного сальдо між вимогами і зобов\'язаннями позичальника. У таких випадках банк може без укладення спеціальної угоди дозволити своїм найбільш надійним клієнтам незначне короткотермінове розширення короткотермінового кредиту в межах встановленого терміну користування цим кредитом. Якщо ж наявність дебетового залишку перетворилася на систему, то банк з\'ясовує причини цього явища і, залежно від їхнього характеру, може за необхідності укласти нову угоду, але вже на умовах стягнення вищих комісійних платежів.
Погашення кредиту за контокорентним рахунком здійснюється шляхом зарахування коштів, які надходять у кредит цього рахунка.
Використання позичальником контокорентного кредиту не виключає оформлення ним у банку інших кредитів, якщо очікується тимчасове збільшення потреби в залучених коштах, яка перевищує встановлений ліміт за контокорентним рахунком.
Оскільки контокорентний рахунок використовується для раціоналізації платіжного обороту, то контокорентний кредит за своєю природою - це бланковий кредит, призначений для покриття від\'ємного сальдо рахунка, тобто при перевищенні зобов\'язань клієнта над його вимогами. І, відповідно, контокорентний рахунок у першу чергу має відкриватися підприємствам з винятково високою кредитною репутацією, а потім вже клієнтам, що надали як забезпечення лімітованої величини дебетового сальдо рахунка гарантії третіх осіб, договору застави цінних паперів або певної частини майна й ін.
Правильний перебіг контокорентних відносин характеризується особливим договором між банком і клієнтом.
Суттєвим пунктом у договорі є не обумовлене ніяким терміном право банку на закриття цього рахунка.Розрахунки за контокорентний кредит проводяться, як правило, щомісячно. При цьому підсумовуються дебетові сальдо за той період, що минув, і визначається фактична сума використаного кредиту. Ця величина застосовується в розрахунках відсотків за кредит.
При укладенні банком договору з клієнтом слід передбачити розмір відсотків як компенсацію витрат з мобілізації грошових коштів для кредитування, а також комісійні платежі як плату за ризик і згоду на надання кредиту.
У кредитному договорі може передбачатися й плата клієнту за кредитові сальдо за контокорентним рахунком. Відсотки обчислюються на основі суми фактично використаного кредиту. Комісійні платежі звичайно розглядаються як додаткова плата за користування позикою і встановлюються у вигляді визначеного відсотка від загальної суми кредиту, визначеної договором (приблизно 1 - 7%).
Відсотки за контокорентним кредитом обчислюються за такою формулою:
Pn = (До х З х П) : (360 х 100),
де Pn - сума відсотків за кредит;
До - сума дебетових сальдо за розрахунковий період;
З - процентна ставка;
П - кількість днів, коли в розрахунковому періоді було дебетове сальдо за рахунком.
Окремим різновидом контокорентного кредиту є овердрафт.