Призначення і основне обладнання об’єктів установ виконання покарань, що знаходяться під безпосереднім наглядом відділів охорони

Інженерно-технічні засоби охорони призначені для посилення на­дійності охорони об’єктів, ізоляції засуджених та нагляду за ними, а також для інженерно-технічного забезпечення інших завдань, які виконують відділи нагляду та охорони установ виконання покарань.

Основними функціями ІТЗО ДПтСУ: виявлення засудженого (по­рушника) при різноманітних способах подолання ним лінії охорони або при несанкціонованому виході із спеціальних будівель та тран­спортних засобів; затримання засудженого в межах забороненої зони об’єкта на час, необхідний для дій варти та чергового наряду, а також попередження або припинення втечі; підвищення ефективності служ­би чергового наряду з підтримання установленого режиму тримання засуджених; оповіщення варти і чергового наряду про надзвичайні події на об’єкті, який охороняється.

У спеціальній літературі ІТЗО поділяються на інженерні і технічні. До інженерних засобів охорони відносяться: а) огорожі об’єктів, які охороняються, споруди і конструкції на постах; б) інженерні загорожі; в) споруди і конструкції на контрольно-пропускних пунктах; д) спо­руди і конструкції на внутрішній території об’єкта; є) освітлювальні установки; ж) засоби механізації та автоматизації; з) споруди і кон­струкції в транспортних засобах. До технічних засобів охорони від­носяться: а) засоби виявлення; б) засоби службового зв’язку; в) сигна­лізаційні засоби оповіщення; г) засоби контролю (контролери); д) за­соби електроживлення технічних засобів охорони.

Огорожі використовуються для вигороджування території об’єктів охорони, заборонених зон і вивідних коридорів. До огорож відносяться паркани суцільного заповнення дерев’яної, цегельної, залізобетонної або змішаної конструкції, а також паркани із колючого дроту, металевої сітки та ґрат. Основна огорожа будується по перимет- 110

ру об’єкта. Вона призначена для заборони проходу осіб і проїзду тран­спорту за межами КПП, а також для визначення лінії охорони та усклад­нення спостереження за територією об’єкта із зовнішньої сторони.

До споруд та конструкцій на постах відносяться: а) спостережні майданчики, вежі, постові будки; б) стежки нарядів та фахівців ІТЗО; в) контрольно-слідові смуги; г) розмежувальні та контрольні знаки; д) оборонні споруди.

Інженерні загорожі — це споруди і конструкції, які встановлюють­ся на місцевості в межах заборонених зон, у спеціальних будівлях, інженерних комунікаціях та усередині об’єктів, які охороняються, з метою ускладнити засудженому здійснити втечу. Інженерні загорожі поділяються на противтечові та протитаранні. За конструктивним ви­конанням вони можуть бути постійними і переносними.

До постійних противтечових загорож відносяться паркани суціль­ного заповнення та з колючого дроту, паркани із металевої сітки і рі­жучої стрічки, металеві ґрати, щити, чарункуваті пробки та бетонні перемички. До переносних противтечових загорож відносяться рогат­ки і дротові спіралі.

До постійних протитаранних загорож відносяться цоколі основних огорож із додатковими стійками, бар’єри, шлагбауми, упори, металеві їжаки, рови та інші пристрої, які виключають можливість їх подолан­ня транспортними засобами. Стійки інженерних споруд в забороненій зоні об’єкта повинні встановлюватись у шаховому порядку відносно одна одної.

До переносних протитаранних огорож відносяться гальмові баш­маки та затискачі — укосини.

До споруд та конструкцій на внутрішній території об’єкта відно­сяться: коридори, які проглядаються, та ізольовані ділянки; приміщен­ня в будівлі ПКТ і ДІЗО; приміщення в будівлі чергового помічника, начальника установи, майданчики для шикування засуджених.

Освітлювальні установки призначені для охоронного освітлення забороненої зони й робочого освітлення місць несення служби. До них відносяться освітлювальні прилади, електричні освітлювальні мережі й резервні джерела живлення (дизель-генератори). Як джерела світла освітлювальних приладів застосовуються лампи накалювання й люмі­несцентні лампи.

Освітлювальні установки повинні забезпечувати: а) створення необхідної освітленості забороненої зони і місць несення служби;

б) роздільне або одночасне включення ділянок охоронного освітлення;

в) включення ділянок освітлення вручну або автоматично при спра­цьовуванні засобів виявлення; г) управління охоронним освітленням з операторської, а при її відсутності — з вартового приміщення: д) автоматичне та ручне перемикання джерел живлення; є) надійність, безпечність та зручність обслуговування.

Засоби механізації й автоматизації призначені для покращання умов несення служби і підвищення пропускної можливості КПП. До них відносяться приводи різноманітного призначення і конструкції, замко­ві й запірні пристрої; дорожні й кінцеві вимикачі, кнопкові пости управління.

Засоби механізації й автоматизації повинні забезпечувати: а) дис­танційне відкривання та закривання воріт і шлагбаумів; б) управління протитаранними упорами, замковими і запірними пристроями дверей; в) можливість переходу на ручне управління; г) надійність, безпеку і зручність обслуговування. Крім цього, засоби автоматизації повинні забезпечувати автоматичну фіксацію й світову індикацію крайніх по­ложень воріт, шлагбаумів і протитаранних упорів.

Засоби виявлення призначені для подачі сигналу про виявлення ними засудженого (порушника) чи заборонених речей. Засоби вияв­лення встановлюються в забороненій зоні об’єкта, на КПП і на внут­рішній території об’єкта. До засобів виявлення відносяться технічні системи, прилади та датчики.

За конструктивним виконанням вони можуть бути стаціонарними і пересувними. Засоби виявлення за бойовим застосуванням поділя­ються на: а) засоби виявлення порушників; б) засоби виявлення за­боронених предметів.

Засоби виявлення повинні забезпечувати: виявлення засудженого (порушника) при його спробі подолати лінію охорони по периметру об’єкта; виявлення засудженого при його несанкціонованому виході зі спеціальної будівлі або транспортного засобу; виявлення засудженого, який сховався у транспортному засобі з метою учинення втечі; вияв­лення забороненого металевого предмета при спробі пронести його через пункт контролю (обшуку засуджених); достовірність виявлення із завданою вірогідністю при допустимому рівні перешкод; подачу сигналу про виявлення у формі, зручній для перетворення з наступним оповіщенням варти чергового наряду із зазначенням місця й часу по­рушення; подачу сигналу при спробі їх блокування або виводу з ладу; надійність, безпеку та зручність обслуговування.

Система виявлення — це сукупність датчиків і пристроїв обробки, передачі та подання інформації про порушника (заборонені речі). При­строї, які входять до складу системи виявлення, за місцем розташуван­ня поділяються на станційні і зовнішні. До станційних пристроїв від­носяться пульти, апарати, мнемосхеми (табло) та розподільчі пристрої. До зовнішніх пристроїв відносяться датчики (чутливі елементи) і з’єднувальні лінії (проводи, кабелі, зовнішні розподільчі пристрої).

Системи виявлення поділяються на сигнально-загороджувальні, які мають як чутливі елементи паркани спеціальної конструкції, і сиг­нальні, у яких чутливі елементи не є перешкодою на шляху руху по­рушника. Прилад виявлення — це автоматичний пристрій, який забез­печує виділення, обробку та представлення інформації про порушника (заборонені речі) безпосередньо на місці встановлення пристрою. Датчик виявлення — це пристрій, який складається з чутливого еле­мента, що використовує той чи інший фізичний принцип виявлення, схеми виділення і перетворення корисного сигналу до виду, зручного для подальшої обробки.

За принципом дії датчики поділяються на генераторні (вібраційні, теплові, хімічні) і параметричні (електромеханічні, радіопроменеві, ємнісні, магнітномодуляційні й фотопроменеві). Зоною виявлення датчика називається обмежена по висоті (глибині), ширині та довжині частина простору, у якому при доступному рівні перешкод із завданою вірогідністю виділяється інформація про порушника або заборонені речі. Сукупність зон виявлення одного чи декількох типів датчиків, встановлених певним порядком на об’єкті охорони, утворює рубіж виявлення. Рубіж виявлення для більш точного визначення місця його порушення поділяється на ділянки. Довжина ділянок залежить від тактико-технічних даних датчиків, рельєфу місцевості, конфігурації забороненої зони об’єкта охорони і не повинна перевищувати 200 м.

До засобів службового зв’язку відносяться лінії зв’язку, абонентські пристрої, комутатори і станції оперативного зв’язку, установки гучно- мовного зв’язку, пристрої телефонного зв’язку в системах технічних засобів охорони і переносні радіостанції.

Сигналізаційні засоби оповіщення призначені для подачі світлово­го та звукового сигналів про напад, надзвичайні обставини на об’єктах охорони для виклику посадових осіб, а також для збору особового складу по тривозі. Засоби оповіщення складаються з викличних при­строїв (оповіщучів, кнопок, тумблерів, прийомних апаратів, дзвінків, ревунів, сирен, гучномовців) і з’єднувальних ліній. Прийомні апарати можуть встановлюватись окремо або входити до складу пульту управ­ління технічними засобами охорони. Для візуального відображення інформації і контролю за сигналами, що надходять, застосовуються мнемосхеми (світлове табло). Напруга в ланцюгу викличних пристро­їв засобів оповіщення не повинна перевищувати 42 В.

До засобів електроживлення відносяться джерела змінного та по­стійного струму, випрямлячі, стабілізатори, розподільні і зарядно-роз­рядні пристрої, комутаційні й установчі апарати, лінії живлення. Засо­би електроживлення повинні забезпечувати: установлену потужність усіх споживачів технічних засобів охорони; аварійне живлення засобів виявлення протягом 16 годин; стабільність напруги в межах норм, встановлених для технічних засобів охорони; роздільне живлення за­собів виявлення від інших споживачів; контроль та параметри напруги й струму; захист джерел струму від коротких замикань і переванта­жень; автономне й ручне перемикання джерел живлення; надійність, безпеку й зручність обслуговування.

До об’єктів установ виконання покарань відносяться житлові зони і виробничі об’єкти. Об’єкти колоній за належністю поділяються на власні та контрагентські, а за дислокацією — на міські та позаміські. До міських відносяться об’єкти установ виконання покарань, розта­шовані в межах міста, робітничого містечка, селища міського типу.

Виробничий об’єкт, відокремлений від житлової зони коридором, який проглядається, називається суміжним виробничим об’єктом (зо­ною). Виробничі об’єкти залежно від тривалості часу роботи на них засуджених поділяються на постійні, тимчасові та короткочасні.

Територія установи виконання покарань поділяється на локальні зони і на ізольовані ділянки. Житлові, комунально-побутові, виробни­чі будівлі та інші споруди колонії розташовуються не ближче 15м від основної огорожі. Вікна будівель, які виходять в заборонену зону об’єкта, за необхідності обладнуються металевими решітками або не­прозорим матеріалом. До постійних об’єктів колонії відносяться жит­лові зони та постійні виробничі об’єкти. Вони обладнуються інженер­но-технічними засобами, до складу яких входять ІТЗО в забороненій зоні, на КПП і на внутрішній території.

Основна огорожа становить загорожу суцільного заповнення висо­тою не менше 3 м. Огорожа внутрішньої забороненої зони становить огорожу з колючого дроту, металевої сітки (ґрат) висотою не менше 2 м. Зовнішня заборонена зона огороджується маскувальною загоро­жею суцільного заповнення висотою не менше 3 м (на позаміських об’єктах може виконуватись з колючого дроту). Всі хвіртки для про­ходу в зовнішню заборонену зону обладнуються датчиками виявлення і замковими пристроями. Сигнали від датчиків виявлення надходять у кімнату начальника варти, а від хвірток рубежу виявлення та хвірток загорожі проти втеч — в операторську. Попереджувальні знаки крі­пляться до стійок огорожі внутрішньої та зовнішньої заборонених зон через кожні 50 м і на кутах огорожі. Розмежувальні знаки встановлю­ються на стиках меж постів і ділянок засобів виявлення. Знаки меж постів встановлюються на основній огорожі. В темний період доби вони повинні підсвічуватися. Знаки ділянок ТЗО встановлюються на огорожі зовнішньої забороненої зони на висоті 1,5 м.

Спостережні вежі (майданчики) обладнуються засобами зв’язку, кнопкою тривожної сигналізації, сигнальним блокуванням дверей, замковим пристроєм, керованим прожектором і блискавковідводом. Вежа (майданчики) не повинна впливати на засоби виявлення. При обладнанні спостережної вежі над основною огорожею для проходу на стежку наряду (варти) встановлюється перехідний трап через проти- втечову загорожу. При обладнанні майданчика для спостережень на лінії противтечової загорожі її крила повинні виходити за межі кута основної огорожі.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення охорони в УВП.

2. Назвіть основні функції відділу охорони установи виконан­ня покарань.

3. Які завдання виконує відділ охорони виправної колонії?

4. Опишіть побудову огорожі у виправній колонії.