Логіка формування законопроектута його норм права.

Логіка формування норм права законопроекту є важливим елементом правотворчості, нормо- і законопроектування. 3 одного боку, зміст цих категорій складає система правил та прийомів підготовки найбільш досконалих за формою, структурою та змістом нормативно-правових актів, які забезпечують максимально повну й точну відповідність форми нормативних приписів їх змісту, а також доступність та розуміння нормативного регулювання, вичерпне охоплення предмета регулювання.

Tеоретичні засади законодавчої техніки досить ґрунтовно викладені у книзі за загальною редакцією Ю. Тіхомірова. Досить часто науковці сперечаються щодо питання про співвідношення законодавчої техніки та законодавчого процесу. Але зрозуміло, що законодавча техніка та процедура розгляду, погодження проекту та його прийняття, а також спосіб ухвалення НПА, є взємопов’язаними інструментами (елементами), що впливають один на одного.

Якість проектів НПА залежить від кваліфікаційних характеристик їх розробників, а саме:

- вища юридична освіта, базова вища освіта, рівень правосвідомості, володіння основами правознавства та юридичною термінологією;

- розуміння національної політичної системи (органи та посадові особи, статус та повноваження);

- знання національної правової системи та ієрархії нормативно-

правових актів;

- розуміння процедури розгляду та узгодження проектів НПА;

- володіння предметом правового регулювання;

- знання та розуміння мови, основ філології.

При підготовці проекту закону слід виходити із базового принципу: вичерпність регулювання законом питань, що належать до предмету регулювання. Проект НПА слід формувати таким чином, щоб не виникало потреби вдаватися до винятків із загальних правил регулювання, визначених у законі.

1) НПАмає бути чіткий та ясний (норми закону мають бути чіткими; громадянин чи посадовець, які застосовують закон, повинні знати, якої лінії поведінки вимагає закон; ясність означає, що застосування норми закону не викликає двозначності й не потребує спеціального тлумачення);

2) HFLA має бути точний (точний текст закону - це текст послідовний і логічний, який вказує не тільки на орієнтири, а й встановлює чіткі правила та процедури для їхнього досягнення);

3) НПА має бути простий і придатний для застосування (закон повинен мати практичне значення; застосування закону має відбуватися в контексті всього законодавства держави; застосування норм цього закону не повинно суперечити нормам інших законів; надто суворі санкції чи надто складна процедура не є запорукою для точного застосування закону, якщо він апріорі надто складний для практичного застосування);

4) НПА має бути справедливий (не порушувати звичаєве право, що склалося в державі, не суперечити моральним нормам суспільства, не служити інтересам лише окремих груп, не шкодити суспільству);

5) НПА має бути конституційний (норми закону повинні відповідати букві та духу Конституції держави, інакше - норми закону просто є порожніми та не можуть бути виконані);

6) НПА має бути доступний (належним чином опублікований та легкодоступний д ля користування; зміст закону доступний для розуміння);

γ) НПА має бути придатний для читання (з ясним змістом, простими реченнями, точними граматичними конструкціями, простою мовою, з мінімальним застосуванням спеціальних чи іншомовних термінів тощо).

Закон має бути логічний, кожна норма НПА повинна трактуватися в контексті інших його норм. Текст НПА слід подавати так, щоб розуміння однієї норми чи статті було можливим на основі попередніх, а не наступних норм.

забезпечувати послідовне та логічне викладення нормативного матеріалу, його доступність для огляду, сприяти правильному його розумінню.

Важливим при викладенні нормативних положень є врахування не тільки всієї сфери відносин, яку він регулює, а й умов, за яких він втілюватиметься в життя. Положення нормативно-правового акта реалізуються шляхом їхнього свідомого та цілеспрямованого застосування в реальному житті.

Саме тому для повного і правильного застосування норм необхідне таке їх викладення, яке б забезпечило єдине тлумачення їх у системі з іншими діючими нормами.

Цікавим та цінним у практичній площині є положення ст. 4.5 «Принципів міжнародних комерційних договорів» Міжнародного інституту уніфікації приватного права (УНЩРУА), відповідно до якого умови договорів повинні тлумачитися таким чином, щоб усім їм було надано значення, а не позбавляти сили яких-небудь із них. Такий підхід може успішно використовуватися такождлятлумачення законів: всі неясні положення та норми закону повинні пояснюватися так, щоб тлумачення однієї норми не позбавляло змісту іншу норму закону, тобто всі положення закону мають бути рівноцінними. Таким чином, ще на етапі підготовки проекту НПА необхідно:

- не допускати (вилучати) будь-які взаємовиключні положення, використовувати лише потрібну та точну термінологію;

- віднайти оптимальну структуру НПА, яка сприятиме придатності його до застосування;

- застосувати точнутермінологію, яка надає законучіткості й точності;

- використовувати просту та зрозумілу мову, яка забезпечуватиме ясність та доступність викладених норм.

6.5.