Правове регулювання страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду

Відносини щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду регулюються, зокрема, Законами України «Про цивільну відпові­дальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» від 13.12.01, «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпе­ку» від 08.02.95.

size=2 color=black face="Times New Roman">Відповідно до ст.

За завдання ядерної шкоди несе відповідальність оператор. Відповідальність оператора за ядерну шкоду є абсолютною — тобто настає незалежно від встановлення його вини, крім випад­ків передбачених Законом.

Оператор — це призначена державою юридична особа, яка здійснює діяльність, пов’язану з вибором майданчика, проекту­ванням, будівництвом, уведенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчи­ка, проектуванням, будівництвом, експлуатацією, закриттям схо­вища для захоронення радіоактивних відходів, забезпечує ядерну та радіаційну безпеку і несе відповідальність за ядерну шкоду.

Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо цю шкоду заподіяно ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установ­ку оператора після взяття ним від оператора іншої ядерної уста­новки відповідальності за цей матеріал або під час його переве­зення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не було взято іншим оператором згідно з письмовою угодою.

Якщо ядерна шкода пов’язана з відповідальністю більш як од­ного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обґрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність. Якщо ядерна шкода була заподіяна під час транзиту ядерного матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор, що є вантажовідправником чи є його одержувачем. Мо­мент переходу відповідальності визначається угодою між вантажо­відправником і вантажоодержувачем. Якщо немає чіткого визна­чення настання цього моменту, вантажовідправник несе відпові­дальність до моменту передачі вантажу вповноваженій особі на кор­доні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не передба­чено міжнародними договорами, учасником яких є Україна. Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяно шкоди, або вна­слідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти шкоду, оператор за рішенням суду може звільнятися повністю або частко­во від обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної такій особі.

Межа цивільної відповідальності за ядерну шкоду

Відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується су­мою, еквівалентною 150 мільйонам Спеціальних прав запозичен­ня у національній валюті за кожний ядерний інцидент.

Відповідальність оператора за заподіяння смерті обмежується сумою, що дорівнює 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), за кож­ного померлого.

Відповідальність оператора перед кожним потерпілим за шко­ду, заподіяну здоров’ю, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на момент винесення судового рішення (укладення договору про відшкодування ядерної шкоди), але не більше від розміру факти­чно заподіяної шкоди.

Відповідальність оператора перед особою за шкоду, заподіяну її майну, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян, установлених на момент ви­несення судового рішення (укладення договору про відшкоду­вання ядерної шкоди), але не більше від розміру фактично запо­діяної шкоди.

Ядерна шкода відшкодовується виключно у формі грошової компенсації на підставі договору про відшкодування ядерної шкоди або рішення суду.

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. З метою відшкодування ядерної шкоди провадить­ся обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду (далі — обов’язкове страхування). Порядок і правила обов’язкового страхування затверджено постановою Кабінету Мі­ністрів України «Про обов’язкове страхування цивільної відпові­дальності за ядерну шкоду» від 23.06.03 № 953 (далі — Порядок і правила). Відповідно до п. 2 Порядку і правил умови обов’яз­кового страхування визначаються договором обов’язкового стра­хування, укладення якого може засвідчуватися страховим полісом (страховим сертифікатом, страховим свідоцтвом). Договір обов’яз­кового страхування укладається відповідно до Типового договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Предметом договору є страхування цивільної відповідаль­ності страхувальника за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту на ядерних установках

Суб’єкти та об’єкт обов’язкового страхування

Страховик — юридична особа-резидент України, яка одер­жала в установленому порядку ліцензію на проведення обов’яз- кового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду та є членом Ядерного страхового пулу.

Об’єкт обов’язкового страхування — майнові інтереси, що не суперечать законодавству та пов’язані з відшкодуванням стра­хувальником ядерної шкоди.

Страхові ризики і страхові випадки, винятки та обмеження

Страховий ризик — подія, в разі настання якої провадиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості на­стання цивільної відповідальності страхувальника за ядерну шкоду.

Страховий випадок — набрання законної сили судовим рі­шенням щодо відшкодування ядерної шкоди або укладення дого­вору про відшкодування ядерної шкоди, стороною якого є стра­ховик.

Не підлягають обов’язковому страхуванню випадки заподіян­ня ядерної шкоди внаслідок ядерного інциденту, спричиненого:

S воєнними діями, збройними конфліктами, громадянською війною, повстаннями, політичними або громадянськими завору­шеннями, страйками, терористичними актами;

S діями непереборної сили, у тому числі природними явищами, які мають винятковий, неминучий, непередбачуваний характер.

За договорами обов’язкового страхування не відшкодовують­ся збитки:

1)   пов’язані з відшкодуванням моральної шкоди, упущеною вигодою, негативними наслідками від генетичних змін;

2)   пов’язані зі шкодою, заподіяною майну страхувальника, яке належить йому на праві власності чи яким він володіє на праві господарського відання, оперативного управління, за договором зберігання, доручення тощо.

Розміри страхових сум і здійснення страхових виплат

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик від­повідно до умов договору обов’язкового страхування повинен здійснити виплату страхового відшкодування страхувальникові або за його дорученням потерпілій особі у разі настання страхо­вого випадку в період дії договору.

Загальна страхова сума за договором обов’язкового страху­вання еквівалентна 150 млн, а для дослідних реакторів — 5 млн.

Мінпаливенерго за погодженням з Мінфіном і Ядерним стра­ховим пулом щороку до 1 квітня подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розміру страхового тарифу з обов’яз­кового страхування кожному оператору ядерних установок окре­мо на черговий страховий період.

Відповідальність страховика за заподіяння смерті обмежуєть­ся сумою, що дорівнює 2000 неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян, установлених на момент винесення судового рі­шення або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, за кожного померлого.

Відповідальність страховика за шкоду, заподіяну здоров’ю особи, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, установлених на момент вине­сення судового рішення або укладення договору про відшкоду­вання ядерної шкоди, але не більше ніж розмір фактично заподіяної шкоди на кожного потерпілого.

Відповідальність страховика за шкоду, заподіяну майну особи, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян, установлених на момент винесення судо­вого рішення або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, але не більше ніж розмір фактично заподіяної шкоди.

За заподіяння шкоди життю або здоров’ю особи виплати стра­хового відшкодування здійснюються в такому розмірі:

1)   у разі смерті — 100 % суми, зазначеної у п. 13 Порядку і правил, за кожного померлого;

2)   у разі встановлення інвалідності: I групи — 100 %, II групи — 75 %, III групи — 60 % страхової суми, зазначеної у п.

Якщо розмір ядерної шкоди перевищує загальну страхову су­му за договором обов’язкового страхування, виплати здійсню­ються в такому порядку:

1)   у разі смерті;

2)   у разі встановлення інвалідності;

3)   у разі тимчасової непрацездатності;

4)   у разі заподіяння шкоди майну фізичних осіб;

5)   у разі заподіяння шкоди майну юридичних осіб.

Страхова сума є величиною сталою і не підлягає зменшенню під час здійснення страхового відшкодування. Якщо страхова сума під час чинності договору обов’язкового страхування змен­шилась у результаті здійснення страховиком страхового відшко­дування, страхувальник сплачує додатковий страховий внесок, який обчислюється виходячи з тарифу, установленого договором обов’язкового страхування, та обсягу страхового відшкодування. Умови сплати додаткового страхового внеску визначаються до­датковою угодою до договору обов’язкового страхування.

Укладення договору обов’язкового страхування

Договір обов’язкового страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника між страховиком та страхуваль­ником лише після призначення страхувальника оператором ядер­ної установки і набирає чинності з моменту надходження першо­го страхового внеску на рахунок страховика, якщо інше не передбачено договором.

Для укладення договору про відшкодування ядерної шкоди страхувальник крім заяви подає страховикові:

1)   документи, що свідчать про стан здоров’я особи (листок непрацездатності або його засвідчену копію, копію висновку ме- дико-соціальної експертної комісії про встановлення потерпілій особі інвалідності);

2)  нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть особи та свідоцтво про право на спадщину для її спадкоємців;

3)   заяви потерпілих осіб, подані страхувальнику у зв’язку з заподіянням ядерної шкоди;

4)   документи, що підтверджують право власності на майно, якому заподіяно ядерної шкоди;

5)   документи, що підтверджують розмір шкоди, заподіяної майну осіб унаслідок ядерного інциденту (відповідні фінансові та бухгалтерські документи — для юридичних осіб, висновки екс­пертизи тощо);

6)   документ, що посвідчує особу, якій буде виплачуватись страхове відшкодування (паспорт або документ, що його замі­нює, — для фізичних осіб; свідоцтво про державну реєстрацію — для юридичних осіб);

7)   інші документи (довідки, висновки державних комісій та експертів), що обґрунтовано підтверджують розмір заподіяної ядерної шкоди.

Договір обов’язкового страхування може бути укладений між страхувальником та одним зі страховиків за дорученням членів Ядерного страхового пулу або страховим агентом членів Ядерно­го страхового пулу.

Якщо в період чинності договору обов’язкового страхування стався ядерний інцидент, унаслідок якого було заподіяно ядерної шкоди, відповідальність страховика, передбачена договором обов’язкового страхування, зберігається протягом 10 років з дня заподіяння шкоди майну осіб і безстроково — для ядерної шко­ди, заподіяної життю або здоров’ю осіб.

Страхувальник повинен:

1)  під час укладання договору страхування надати страхови­кові необхідну інформацію стосовно ядерної установки та про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику;

2)   надавати можливість страховикові проводити експертний огляд об’єктів, що страхуються, або об’єктів, що можуть вплину­ти на визначення ступеня ризику під час страхування, а також за письмовим запитом надавати представникам страховика необ­хідну технічну та іншу інформацію щодо страхового випадку та експлуатації зазначених об’єктів відповідно до встановлених правил передачі такої інформації;

3)   повідомляти страховика про виникнення ядерного інциден­ту, унаслідок якого може настати страховий випадок, і вжити за­ходів для його локалізації;

4)   надавати страховикові достовірну інформацію і документа­льно підтвердити настання ядерного інциденту, унаслідок якого було заподіяно ядерної шкоди, та про його наслідки;

5)   повідомити у десятиденний строк орган державного регулю­вання ядерної та радіаційної безпеки про прийняття рішення щодо зупинення або припинення дії договору обов’язкового страхування.

Страховик повинен:

1)  ознайомити страхувальника з Порядком і правилами;

2)   видати страхувальникові в триденний строк страховий поліс;

3)   після одержання повідомлення про настання страхового ви­падку (надходження письмової заяви від страхувальника) вжити заходів до оформлення всіх необхідних документів для своєчас­ної виплати страхового відшкодування;

4)   здійснити виплату страхового відшкодування за наявності необхідних документів, які підтверджують розмір заподіяної ядерної шкоди, або прийняти рішення про відмову у виплаті, як­що претензії потерпілих, пов’язані зі збитками, передбаченими п. 10 Порядку і правил;

5)   переукласти за обґрунтованою заявою страхувальника до­говір обов’язкового страхування в разі здійснення ним заходів, які сприяли зменшенню страхового ризику;

6)   не розголошувати інформацію, що є комерційною таємни­цею страхувальника, а також іншу інформацію, надану страхови­кові у зв’язку з чинністю договору обов’язкового страхування, зокрема відомості про страхувальника і його майновий стан, крім як у випадках, передбачених законодавством;

7)   повідомляти спеціальний уповноважений центральний ор­ган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю та орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не пізніше ніж за 30 днів про намір зупинити або припинити чинність договору обов’язкового страхування, а в разі коли стра­хування стосується перевезень ядерних матеріалів, — протягом періоду цих перевезень.

Страхувальник має право:

1)   одержати належну йому суму страхового відшкодування від­повідно до Порядку і правил та договору обов’язкового страхування;

2)   одержати від страховика кошти на відшкодування пов’я­заних з виплатою страхового відшкодування витрат, які здійснені за письмовим погодженням зі страховиком, якщо це обумовлено договором обов’язкового страхування.

Страховик має право:

1)   одержувати необхідну інформацію для оцінки ймовірного ступеня ризику для визначення розміру страхового тарифу.

2)   виступати на боці страхувальника в разі пред’явлення до нього претензій або судового позову осіб, яким заподіяно ядерної шкоди;

3)   брати участь у роботі комісій з розслідування причин ядер­ного інциденту та заподіяння ядерної шкоди.

Умови виплати страхового відшкодування

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі:

1)   заяви страхувальника, в якій містяться дані про потерпілу особу, причини її звернення до страхувальника;

2)   страхового акта, який складається страховиком або вповно­важеною ним особою за формою, що визначається страховиком.

Страховий акт складається на підставі одного з таких доку­ментів:

1) судового рішення щодо відшкодування ядерної шкоди, яке набрало законної сили;

2) договору про відшкодування ядерної шкоди (у разі задово­лення позовів або претензій у досудовому порядку), укладеного між страхувальником, потерпілою особою та страховиком.

Страховик повинен скласти страховий акт протягом 20 днів з моменту одержання заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та судового рішення або з моменту укладення до­говору про відшкодування ядерної шкоди. Копія страхового акта надається особі, якої він стосується. Виплата страхового відшко­дування здійснюється у строк, який не перевищує одного місяця з моменту настання страхового випадку.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальник або особа, якій заподіяно ядерної шкоди, можуть оскаржити в судовому порядку.

Ядерний страховий пул

Ядерний страховий пул (далі — Пул) — це об’єднання стра- ховиків-резидентів України, які в установленому порядку одер­жали ліцензію на проведення обов’язкового страхування цивіль­ної відповідальності за ядерну шкоду. Правовий статус Пулу регламентується Положенням про Ядерний страховий пул (далі — Положення), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальнос­ті за ядерну шкоду» від 23.06.03 № 953.

Пул є юридичною особою, яка утворюється і діє відповідно до установчого договору, його статуту і Положення. Пул — непри­буткова організація, яка утримується лише за рахунок внесків йо­го членів та не провадить підприємницької діяльності і може створювати фонди, загальна кількість, цільове призначення, по­рядок формування, наповнення та витрачання яких визначаються загальними зборами членів Пулу відповідно до законодавства.

Пул не має права втручатись у господарську діяльність своїх членів і не відповідає за зобов’язаннями своїх членів, а його чле­ни не відповідають за зобов’язаннями Пулу.

Держава не несе відповідальності за зобов’язаннями Пулу, а Пул не відповідає за зобов’язаннями держави.

Мета і основні завдання Пулу

Метою утворення Пулу є координація діяльності його чле­нів, пов’язаної з проведенням обов’язкового страхування цивіль­ної відповідальності за ядерну шкоду, і забезпечення фінансової надійності страхування.

Пул також може координувати інші види страхової діяльності своїх членів у сфері використання ядерної енергії.

1)   організація співстрахування на принципах солідарної відпо­відальності у рамках Пулу;

2)   організація перестрахування за страховими ризиками, страхо­ві обов’язки за якими перевищують фінансові можливості членів Пулу щодо страхового покриття цих ризиків власними активами;

3)    упровадження єдиних для всіх членів Пулу зразків договорів страхування, документів, у тому числі стандартів, і правил поведінки на страховому ринку, інших правил та положень, спрямованих на за­хист прав страховиків і запобігання порушенням та зловживанням;

4)    участь у розробленні проектів актів законодавства, що спри­яють досягненню цілей Пулу;

5)    забезпечення представництва Пулу у відносинах з органами державної влади, страхувальниками, іншими страховиками, об’єднаннями страховиків і громадськими організаціями, захист інтересів членів Пулу;

6)    установлення та підтримання зв’язків з іноземними фахівця­ми страхової діяльності, координація взаємовідносин з ядерними пулами інших країн;

7)    виконання представницьких функцій, пов’язаних з досягнен­ням цілей Пулу, за дорученням фізичних та (або) юридичних осіб як на території України, так і за її межами;

8)    аналіз і узагальнення досвіду страхування у сфері викорис­тання ядерної енергії;

9)    сприяння проведенню експертизи безпеки ядерних установок і розміру ядерної шкоди;

10)   організація навчання і підвищення кваліфікації працівників страхових компаній, інших підприємств, установ та організацій, проведення семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

11)    поширення інформації про діяльність Пулу, провадження рекламної діяльності в його інтересах;

12)   утворення філій, представництв та інших відокремлених підрозділів як на території України, так і за її межами;

13)   організація наукового та методологічного супроводу діяль­ності Пулу.

Членство в Пулі

Членом Пулу може бути будь-який страховик, що одержав у встановленому порядку ліцензію на право проведення обов’язко­вого страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Страховик вважається членом Пулу з моменту підписання ним установчого договору про утворення та діяльність Пулу і сплати членського внеску, якщо за нього проголосувало не менше ніж 75 % загальної кількості членів Пулу. Загальні збори членів Пулу можуть установлювати додаткові вимоги до його членів. Права та обов’язки членів Пулу визначаються його статутом. Вступ до Пулу та вихід з нього оформляються внесенням відповідних змін до установчого договору про утворення та діяльність Пулу. Членство в Пулі не обмежує участі його членів в інших об’єднаннях. Кількість членів Пулу необмежена.

Якщо страховик виявив бажання вийти з Пулу, він повинен не пізніше ніж за місяць повідомити про це Пул. У разі виходу з Пу­лу страховик повинен виконувати свої зобов’язання згідно з укладеними договорами обов’язкового страхування та установ­чим договором про утворення та діяльність Пулу. У разі невико­нання страховиком своїх зобов’язань Пул повідомляє про це спе­ціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.

size=2 color=black face="Times New Roman">Органи управління Пулу

Вищим органом управління Пулу є загальні збори його членів (далі — загальні збори). До компетенції загальних зборів належить вирішення будь-яких питань діяльності Пулу. Статутом Пулу мо­же передбачатися делегування окремих повноважень загальних зборів іншим органам управління Пулу. Рішення загальних зборів приймається більшістю голосів загальної кількості членів Пулу. Голосування відбувається за принципом пропорційного розподілу голосів відповідно до квот відповідальності серед членів Пулу.

Квоти відповідальності та кількість голосів, що належать кож­ному членові Пулу, щороку розподіляються серед його членів пропорційно максимальному обсягу відповідальності членів Пу­лу відповідно до заяв та балансу на останню звітну дату і затвер­джуються загальними зборами.

Кількість голосів, що належать одному членові Пулу, не може перевищувати 10 % їх загальної кількості.

Порядок формування та повноваження органів управління Пулу визначаються статутом. Віднесення вирішення деяких пи­тань до компетенції інших органів управління Пулу не позбавляє загальні збори можливості приймати рішення з цих питань.

Діяльність Пулу зі співстрахування та перестрахування цивільної відповідальності за ядерну шкоду

Загальні збори затверджують порядок та умови укладання, ви­конання, зупинення та припинення дії договорів страхування і перестрахування за дорученням членів Пулу.

Загальні збори щороку до 1 квітня узгоджують зі спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у спра­вах нагляду за страховою діяльністю та відповідним страхуваль­ником страховий тариф з обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду для кожного оператора ядерної установки та визначають уповноважену страхову компанію, яка за дорученням членів Пулу від свого імені підписує з оператором договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

Договір обов’язкового страхування може бути укладений між страхувальником і страховим агентом членів Пулу.

У разі неспроможності страховика виконати свої зобов’язання з виплати страхового відшкодування відповідно до договору обов’язкового страхування він повинен негайно повідомити про це інших членів Пулу. Після одержання такого повідомлення члени Пулу зобов’язані здійснити виплати за неплатоспроможно­го страховика у розмірах, пропорційних їхнім квотам відповіда­льності з наступним правом регресної вимоги до неплатоспро­можного страховика.

Припинення діяльності Пулу

У разі ліквідації Пулу (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) за рішенням загальних зборів утворюється лікві­даційна комісія.

Суд, господарський суд, який прийняв рішення про ліквідацію Пулу, установлює порядок і строки проведення ліквідації, а та­кож строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути ме­нше ніж два місяці після оголошення про ліквідацію.

З моменту утворення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження з управління Пулом. Ліквідаційна комісія оцінює майно Пулу, виявляє його дебіторів і кредиторів та здій­снює з ними розрахунки, складає ліквідаційний баланс і план, які затверджуються спеціально скликаними для цього загальни­ми зборами.

У разі ліквідації Пулу розпорядження його залишковими ак­тивами здійснюється за рішенням загальних зборів чи рішенням суду відповідно до законодавства.