<<
>>

Ґенезу правовідношення будь-якого виду становить конк­ретне суспільне відношення.

На переконання Л. В. Коваля, «[д]ля формування правовідношення необхідна сукупність юридичних передумов, що включають життєву ситуацію, регламентовану пра­вовими нормами як юридичний факт, реальне його настання, що тягне виникнення, зміну або припинення такого правовідношення, нарешті, наявність праводієздатності у суб’єктів таких правовід­носин» [153, с.

62].

Як було з’ясовано, страхові правовідносини у сфері госпо­дарювання - це врегульовані нормами права суспільні відносини, що виникають у сфері економіки між суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, з приводу компенсації завданих збитків за рахунок заздалегідь акумульованих коштів, шляхом формування спеціально створеного страхового фонду особам, які постраждали внаслідок настання страхових випадків.

Досліджуючи це правове явище, не можна обійти стороною питання про підстави, з якими закон пов’язує їх виникнення, зміну та припинення. Загальновідомо, що в якості останніх розглядаються юридичні факти.

Теорія юридичного факту, з якою норма права пов’язує ди­наміку конкретного правовідношення, найбільш повно була висвіт­лена в радянській юридичній літературі на тлі цивілістичної конце­пції загальної теорії юридичного факту як реального життєвого факту, на підставі якого абстрактна норма закону перетворюється на конкретні права та обов’язки певних суб’єктів господарювання і фізичних осіб, поведінка яких співвідноситься з їх правами та обов’язками і породжує правові наслідки [525, с. 258].

Проте лише та життєва обставина породжує правові наслід­ки, що передбачена нормою права, і перетворюється із настанням такого факту на конкретні права та обов’язки певних осіб [153, с.

63].

Р. Й. Хал фіна слушно зазначила, що саме «[з] юридичного факту починається життя правової норми, яка реалізується в право­відносинах, перевіряється її реальність, дієвість. Юридичний факт - це найчастіше той акт поведінки, який з волі особи або поза її волею приводить у дію механізм правового регулювання. Надалі поведінка особи співвідноситься з моделлю, яка встановлена на підставі норми права» [525, с. 286].

За загальновизнаним науковим юридичним підходом юри­дичні факти поділяють на дві великі групи: дії та події. Підставою для такого поділу є відношення юридичного факту до волевиявлен­ня осіб. Так, події - це такі обставини, які не залежать від волевияв­лення суб’єктів страхових правовідносин, натомість дії певною мі­рою пов’язані з волевиявленням і свідомістю суб’єктів страхових правовідносин [153, с. 4; 497, с. 13-14; 148, с. 173; 170, с. 27; 17, с. 341-370].

Виникнення, зміну та припинення страхових правовідносин у сфері господарювання найчастіше пов’язують із юридичними дія­ми, які є безпосереднім виявленням і наслідками вольової поведінки. Як відомо, вольові дії поділяються на правомірні та неправомірні.

Вперше в юридичній науці класифікація правомірних дій була досліджена М. М. Агарковим. На справедливе переконання Р. Й. Хал- фіної, «класифікація правомірних дій... найбільш широко і повно виражає активну, творчу, організуючу роль... права» [525, с. 290] у регулюванні суспільних відносин.

М. М. Агарков запропонував найбільш повну в радянській юридичній літературі класифікацію правомірних юридичних дій, які поділив на: 1) юридичні акти; 2) юридичні вчинки; 3) дії, що створили передбачений нормами права об’єктивований результат. Під юридичними актами М.

М. Агарков розумів правомірні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин; під юридичними вчинками- правомірні дії, які спрямовані на ви­знання фактів, які викликають юридичні наслідки, незалежно від того, чи були ці дії спрямовані на зазначені наслідки, чи ні; до тре­тього виду правомірних дій автор відносив дії, що створили перед­бачений нормами права об’єктивований результат [525, с. 290].

Виходячи із специфіки страхових правовідносин у сфері гос­подарювання, підставою їх виникнення, зміни та припинення є саме юридичні акти, в якості яких слід виділити акти страхового законо­давства та договір страхування.

Проте незважаючи на вказаний законодавчий підхід, не пра­вильно казати про те, що наведені підстави впливають виключно на процес виникнення страхових правовідносин, як і правовідно­син будь-якого іншого виду. Розглядаючи страхові правовідносини у сфері господарювання як механізм захисту майнових інтересів зацікавлених осіб щодо компенсації завданих збитків за рахунок заздалегідь акумульованих коштів, шляхом формування спеціально створеного страхового фонду особам, які постраждали внаслідок настання страхових випадків, слід казати про їх «динаміку». Тобто слід розглядати акти страхового законодавства та договір страхуван­ня як юридичні акти, що формують взаємозв’язок таких елементів: виникнення - зміна - припинення страхових правовідносин у сфері господарювання.

2.1.  

<< | >>
Источник: Пацурія Н.Б.. Страхові правовідносини у сфері господарювання: проб­леми теорії і практики : монографія. - Ніжин,2013. - 504 с.. 2013

Еще по теме Ґенезу правовідношення будь-якого виду становить конк­ретне суспільне відношення.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -