§ 5. Функції страхування
Зміст, суть і призначення страхування якнайповніше виявляються через його функції. Необхідно виділяти п’ять основних функцій, властивих страхуванню:
1) Функція формування і використання спеціального страхового фонду грошових коштів, як плата за ризики, які приймає під свою відповідальність страхова компанія.
Страхування стає можливим за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків у разі їх виникнення. І страховий внесок є основним джерелом формування страхового фонду, з якого згодом виплачується страхове відшкодування. Об’єднує всі види і форми страхування «єдиний метод утворення грошового фонду», який виходить з економічної суті страхування, з принципу розподілу певної сукупності платежів (внесків) між особами, які беруть участь у формуванні цього фонду, за рахунок якого проводяться в передбачених випадках виплати засновникам (учасникам) цього фонду[37].Формування страхових фондів потрібно розглядати як спосіб концентрації грошових коштів, необхідних для розподілу між всіма страхувальниками не тільки для відшкодування збитків, обумовлених страховим випадком поточного періоду, але і для можливих масштабних збитків у подальші періоди[38]. Через функцію формування спеціалізованого страхового фонду розв’язується проблема інвестицій тимчасово вільних коштів у банківські та інші комерційні структури, вкладення грошових коштів у нерухомість, придбання цінних паперів і т. ін. Із розвитком страхових відносин, поза сумнівом, удосконалюватиметься і розширюватиметься механізм використання тимчасово вільних коштів страхового фонду.
2) Компенсаційна функція забезпечує відшкодування збитку особам, що стали учасниками формування страхового фонду.
Порядок відшкодування встановлюється страховиками, виходячи з умов договору страхування, і регулюється чинним законодавством. Через цю функцію реалізується об’єктивний характер необхідності страхового захисту.Страхування розглядається як засіб забезпечення від наслідків стихійних явищ та інших небезпек суспільної власності і власності громадян, а також як засіб забезпечення самих громадян і близьких їм осіб на випадок смерті, дожиття до певного віку або втрати працездатності. Ця мета є спільною як для майнового, так і для особистого страхування і є ознакою, що об’єднує всі види страхування.
3) Превентивна функція передбачає широкий комплекс заходів, спрямованих на недопущення або мінімізацію негативних наслідків, спричинених нещасними випадками, стихійними явищами, іншими несприятливими обставинами.
Дії страхувальника, спрямовані на недопущення або зменшення збитків, запобігання страхового випадку і скорочення втрат, називаються превенцією. Вони проводяться і у випадку протиправних дій або бездіяльності з боку страхувальника щодо застрахованого об’єкта.
З іншого боку, страхова компанія формує спеціальний грошовий фонд, кошти якого спрямовуються на фінансування певних (превентивних) заходів. Страхова компанія зацікавлена використовувати частину грошових коштів для запобігання збитків (наприклад, профінансувати протипожежні заходи, розмістити спеціальні пристосування контролю, сигналізацію, які допоможуть зберегти застраховане майно). Джерелом формування фондів превентивних заходів виступають відрахування від страхових платежів.
4) Ризикова функція страхування полягає у прийнятті за певну плату страхувальником майнової відповідальності за наслідки ризику, обумовленого подіями, перелік яких передбачений законодавством або договором страхування. Конкретний ризик пов’язаний з певним об’єктом страхування, якому можуть бути завдані збитки протягом певного часу (життя, здоров’я, майно та ін.).
У страхуванні термін «ризик» містить декілька понять. Насамперед, страховий ризик характеризується ознаками ймовірності і випадковості настання, як це передбачено ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про страхування». З іншої позиції ризик має на увазі відповідальність страховика. Чим більше чинників, що підвищують імовірність реалізації певного ризику, тим відповідно вище плата за його передачу страховику.5) Заощаджувальна функція. Реалізація цієї функції дозволяє шляхом укладення договору страхування відкласти (накопичити) певну суму грошових коштів шляхом внесення періодичних страхових платежів (при накопичувальних видах страхування, наприклад, пенсійні програми страхування, страхування життя). При терміновій потребі у грошових коштах страхувальник може достроково припинити дію договору страхування і повернути внесену грошову суму.
Інакше кажучи, зберегти, а також примножити свої грошові кошти клієнт може як шляхом вкладення коштів у банк на депозитний рахунок, так і шляхом укладення договору накопичувального страхування. Хоча різниця у відсотках, що нараховуються, в цих фінансових установах істотна, але у разі укладення договору накопичувального страхування одночасно клієнт (страхувальник) мінімізує наслідки дії несприятливих чинників на власне життя і здоров’я або життя і здоров’я своїх близьких. Залишається здійснити вибір прийнятної програми.
Контрольні запитання
1. Історичні корені появи і розвитку страхування.
2. Етапи розвитку страхування.
3. Особливості сучасного розвитку страхування в Україні.
4. Передумови розвитку страхування в Україні.
5. Поняття «страхування», «страхове право», «страхова послуга».
6. Предмет і метод страхового права.
7. Необхідність здійснення страхового захисту.
8. Легальне поняття страхування і його ознаки.
9. Принципи страхування та їх зміст.
10. Зміст та елементи страхових правовідносин.
11. Функції, які виконує страхування.
12. Зміст компенсаційної функції страхування.
13. Зміст заощаджувальної функції страхування.