§ 4. Оспорювання батьківства і материнства.

Оспорювання батьківства - це вимога особи про виключення конкретного чоловіка як батька з актового запису про народження дитини. Справа про оспорювання батьківства розглядається в поряд­ку позовного провадження.

• Особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу (тобто на підставі свідоцтва про шлюб, спільної заяви з матір'ю дитини або самостійної за­яви цього чоловіка). Закон містить певні обмеження щодо мож­ливості особи оспорювати своє батьківство. Так, оспорювання батьківства не допускається:

- до народження дитини

- після досягнення дитиною повноліття

- у разі смерті дитини.

- якщо в момент реєстрації себе батьком дитини особа знала, що не є її батьком,

- якщо особа дала письмову згоду на штучне запліднення своєї дружини

• Дружина особи, що записана батьком дитини. Жінка, яка наро­дила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чо­ловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Згід­но ч.2 ст. 138 СК, така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка почи­нається від дня реєстрації народження дитини.

• Особа, що вважає себе батьком дитини. В даному випадку по­дання особою позову про визнання свого батьківства, якщо батьком дитини записаний інший чоловік, містить одночасно вимогу про виключення цього чоловіка яка батька з актового запису про народження дитини.

Сімейний кодекс передбачає три випадки оспорювання батьків­ства після смерті особи, яка записана батьком дитини:

• Якщо особа, яка записана батьком дитини померла до наро­дження дитини, однак подала за життя до нотаріуса заяву про невизнання свого батьківства -оспорити батьківство цієї особи мають право її спадкоємці,

• Якщо особа, яка записана батьком дитини, померла після пред'явлення нею позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини — позовну заяву мо­жуть підтримати в суді спадкоємці цієї особи

• Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записа­на батьком дитини, і померла — оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

Важко погодитись з позицією законодавця в останньому випадку, адже, якщо в перших двох чоловік свідомо заперечував проти свого

батьківства, то в останньому він не знав, що записаний батьком дити­ни і його воля невідома.

Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини, суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про наро­дження дитини.

Оспорювання материнства - це вимога особи про виключення певної жінки як матері з актового запису про народження дитини. Право на подання позову про оспорювання материнства мають:

• Жінка, яка записана матір ю дитини

• Жінка, яка вважає себе матір'ю дитини. Подання особою позо­ву про визнання свого материнства, якщо матір'ю дитини запи­сана інша жінка, містить одночасно вимогу про виключення цієї жінки як матері з актового запису про народження дитини.

Предметом доказування у цих справах є відповідно відсутність кровної спорідненості між дитиною і жінкою, записаною як матір в актовому записі про народження дитини, та наявність такої спорідне­ності між дитиною й жінкою, яка вважає себе її матір'ю.

Оспорювання материнства не допускається у випадках, коли ди­тина народилася в результаті застосування допоміжних репродук­тивних технологій: в такому разі оспорювати материнство дружини не може ні вона сама, ні сурогатна матір.

Рішення суду у справах про оспорювання батьківства, материн­ства є підставою для внесення змін до актового запису про народжен­ня дитини і видачі нового Свідоцтва про народження.

Г¹⁷⁷